03 вересня 2025 року Справа № 160/8228/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.
при секретарі судового засідання Довгополій Т.В.
за участі:
представника позивача Бойка П.Ю.
представника відповідача Шаповал В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛАРК» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛАРК» (далі - позивач, ТОВ «ВОЛАРК») звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області), в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0647090408 від 18.10.2024.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.10.2024 ГУ ДПС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення №0647090408, яким ТОВ «Воларк» притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1360,00 грн за неподання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019, 2020, 2023, 2024 роки. Предметом позову є визнання цього рішення протиправним та його скасування, оскільки воно було винесене через помилкове застосування норм податкового законодавства щодо оподаткування нерухомості. Позивач вважає зазначене рішення протиправним, таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав. Позивачу належить промислова будівля, яка не є об'єктом оподаткування на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з підпунктом "є" пункту 266.2.2 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки дані об'єкти віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000. Позивач не мав обов'язку декларувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки по нежитловій будівлі загальною площею 395,8 кв.м., що розташована за адресою: Дніпропетровська обл. Дніпровський район, смт Слобожанське, вул. Сухомлинського Василя, 88 за період з 01.01.2019 по 22.05.2020. Починаючи з 23.05.2020 року додатковим обов'язковим критерієм стала відповідність використанню за призначенням у господарській діяльності. Навіть з урахуванням зміни законодавства позивач відповідає цьому критерію та не має обов'язку декларувати податок на нерухоме майно. Підприємство неодноразово зверталось, зокрема лист вих. №4 від 04.11.2024, лист від 07.10.2024 до відповідача із поясненнями та запереченнями фактів щодо наявності зобов'язання декларувати податок на нерухоме майно та застосування штрафних санкцій, однак такі звернення були розглянуті без належного аналізу та перевірки. Другим підтвердженням формальності перевірки є посилання податкової виключно на дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо коду КВЕД, який визначено як (основний) для позивача. Позивач вказує, що код КВЕД є лише статистичним інструментом, що не обмежує підприємство в здійсненні інших незаборонених законом видів діяльності. Також, позивач звертає увагу, що контролюючим органом порушено строк давності, передбачений статтею 102 ПК України, оскільки перевірявся період понад 1095 календарні дні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
09.04.2025 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому ГУ ДПС у Дніпропетровській області позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції відповідача зазначено, що ТОВ «ВОЛАРК» є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків до доходу та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області (Придніпровська ДПІ) як платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (код бюджетної класифікації 18010400). Згідно з інформаційними базами даних ДПС України, у реєстраційних даних ТОВ «ВОЛАРК» основним видом діяльності підприємства є надання в оренду й експлуатацiю власного чи орендованого нерухомого майна (68.20). Відповідно до даних аналітично - інформаційної системи ДПС України та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єкту нерухомого майна від 20.03.2025 № 418876026, ТОВ «ВОЛАРК» є власником об'єкту нерухомого майна, який є предметом спору: нежитлова будівля, розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н., смт. Слобожанське, вулиця Сухомлинського Василя, будинок 88 (загальна площа об'єкту 395,8 кв.м.), частка власності 1/1. Підстава виникнення права власності: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 50456125, дата, час державної реєстрації: 19.12.2019. В той же час, згідно з базами даних ДПС ТОВ «ВОЛАРК» не надавалась звітність з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та не сплачувались відповідні платежі до бюджету за 2019-2024 роки по об'єкту, що є предметом спору. На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ ПК України, у порядку визначеному пунктом 76.2 статті 76 розділу ІІ Кодексу, ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка ТОВ «ВОЛАРК» щодо неподання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період 2019-2024 роки, (порушення вимог підпункту 266.7.5. пункту 266.7. статті 266 ПК України) та складений акт від 25.09.2024 №61806/04-36-04-08/43416346 (далі-акт перевірки). Податкова звітність, яку не подано/несвоєчасно подано на дату проведення перевірки: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: за 2019, 2020, 2023, 2024 роки. Відповідальність платника за неподання/несвоєчасне подання податкової звітності передбачена пунктом 120.1 статті 120 глави 11 розділу II ПК України. Об'єкт нерухомості, «нежитлова будівля», власником якої є ТОВ «ВОЛАРК» не відноситься за функціональним призначенням до промислового виробництва. Також відповідач звертає увагу суду, що основним видом діяльності ТОВ «ВОЛАРК» є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20), тобто, нежитлова будівля не використовується позивачем для виготовлення промислової продукції. Крім того, за даними звіту «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за формою 4ДФ на підприємстві ТОВ «ВОЛАРК» працює 1 особа (за трудовим договором) та відсутні працівники за цивільно-правовими договорами, що є підтвердженням про відсутність у використання об'єкту нерухомості «нежитлова будівля» для промислової (виробничої) продукції. Позивач не підпадає під податкову преференцію, передбачену абзацом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України.
На підставі ухвали від 13.06.2025 суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та зобов'язав позивача надати до суду додаткові докази.
19.06.2025 представник відповідача надав суду додаткові пояснення, в яких виклав нормативно-правове обгрунтування з питання дотримання строків застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
24.06.2025 представник позивача надав до суду додаткові докази.
В підготовчому засіданні 25.06.2025 оголошено перерву до 15.07.2025.
За клопотанням представника позивача підготовче засідання, призначене на 15.07.2025 відкладено на 31.07.2025.
В підготовчому засіданні 31.07.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 03.09.2025.
В судовому засіданні 03.09.2025 представник позивача просив суд позов задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві, а представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ТОВ «ВОЛАРК» перебуває на обліку платників податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведена камеральна перевірка щодо неподання/несвоєчасного подання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за наслідком якої складено відповідний акт №61806/04-36-04-08/43416346 від 25.09.2024, в якому зафіксовано порушення ТОВ «ВОЛАРК» вимог підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49, підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 та підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України щодо терміну подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019, 2020, 2023, 2024 роки.
На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області 18.10.2024 прийнято податкове повідомлення-рішення №0647090408, згідно з яким за неподання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019, 2020, 2023, 2024 роки до ТОВ «ВОЛАРК» застосовано штраф у розмірі 1360 грн. З розрахунку до вказаного податкового повідомлення-рішення випливає, що за неподання податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019, 2020, 2023, 2024 роки застосовано штраф по 340 грн за кожен звітний період.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний
перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.
Нормами пункту 49.1 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Кодексом.
За змістом підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Згідно з підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об'єктом нежитлової нерухомості є:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України визначено, що платники податку є юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
За змістом підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України в редакції, чинній до 22 травня 2020 року не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
З 23 травня 2020 року підпункт "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в редакції, відповідно до якої не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
З 16 травня 2024 підпункт "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України викладено в редакції, відповідно до якої не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125) Класифікатора будівель і споруд НК 018-2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B-F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
У постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 806/2676/17 Верховний Суд вказав, що застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
У постанові від 2 липня 2025 року у справі №580/5008/24 Верховний Суд виснував, що сама по собі специфіка об'єкта оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме статусу будівлі промисловості, не може бути достатньою підставою для звільнення від оподаткування. Обираючи за вихідне поняття "промисловість", у зв'язку з яким застосовується аналізована податкова пільга, законодавець пов'язує звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не тільки і не стільки із його статусом (придатністю його застосування у виробничому промисловому циклі господарської діяльності без конкретизації видів промислового виробництва та організаційних форм, в яких воно здійснюється), а й з використанням будівлі з метою провадження виробничої діяльності, тобто з використанням такої за цільовим призначенням для виготовлення промислової продукції.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ «ВОЛАРК» на праві власності з 19.12.2019 належить нежитлова будівля літ. А з прибудовами літ. а2, а3, а.4, а5, а6, а.7, рампою з навісом літ. а8, навісами літ. а9, а10, а11, а12, пандусами літ. а13, а.14, сходами літ. а15; замощення 1; споруди №1-6 за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського Василя, 88, загальною площею 395,8 кв.м..
Основним видом діяльності за КВЕД ТОВ «ВОЛАРК» є надання в оренду й експлуатацiю власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).
За даними звіту «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» за формою 4ДФ в ТОВ «ВОЛАРК» працює 1 особа (за трудовим договором) та відсутні працівники за цивільно-правовими договорами.
06.05.2020 між ТОВ «ВОЛАРК» та ТОВ «АСТЕЙД АГРО» укладено договір сумісного користування приміщенням №1, яким сторони договору домовились про приведення сумісними зусиллями виробничого приміщення, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського Василя, 88 до відповідності вимогам сертифікації та системи управління якості харчових продуктів та отримання відповідного експлуатаційного дозволу. Для чого ТОВ «ВОЛАРК» та ТОВ «АСТЕЙД АГРО» домовились про сумісне користування частиною приміщення.
Матеріали справи містять копії сертифікатів на систему управління безпечністю харчових продуктів щодо виробництва кускового м'яса, м'ясних напівфабрикатів код ДКПП 10.11. категорія харчового ланцюга - С, підкатегорія харчового ланцюга - С1, яке здійснюється ТОВ «АСТЕЙД АГРО» за адресою потужностей Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського Василя, 88 (від 13.08.2021 зі строком дії до 12.08.2024, від 06.09.2024 зі стром дії до 05.09.2027).
Також, матеріали справи містять копію експлуатаційного дозволу ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 03.08.2021, який видано ТОВ «АСТЕЙД АГРО» на: «Секція V. Кускове м'ясо, м'ясні напівфабрикати та м'ясо механічного обвалювання, (ММ) - потужність з виробництва кускового м'яса. (МР) - Потужність з виробництва м'ясних напівфабрикатів. Секція ХVІ. Інші харчові продукти тваринного походження. (РР) - Потужність з виробництва. (SР) - Потужність із зберігання. (РS) - Потужність з реалізації», за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського Василя, 88.
Отже, надані докази свідчать, що належне ТОВ «ВОЛАРК» нежитлове приміщення за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського Василя, 88 використовується в господарській діяльності ТОВ «АСТЕЙД АГРО» для виробництва м'ясної продукції.
Таким чином, за наслідком розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «ВОЛАРК» не є промисловим підприємством та не використовує нежитлове приміщення за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Слобожанське, вул. Сухомлинського Василя, 88 для виробничої діяльності, тобто для виготовлення промислової продукції.
Враховуючи вищезазначене, позивач не підпадає під податкову преференцію, передбачену абзацом «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України; є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та зобов'язаний був подавати податкову звітність з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у спірні періоди.
Пунктом 120.1 статті 120 ПК України встановлено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПКУ, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача щодо безпідставності позовних вимог та правомірності застосування до позивача штрафу спірним податковим повідомленням-рішенням.
В частині доводів представника позивача щодо недотримання строків застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, суд виходить з такого.
У зв'язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №533-ІХ від 17.03.2020 (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX та Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 № 591-ІХ) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1.
Відповідно до пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. (пункт52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 № 2260-ІХ (далі - Закон № 2260-ІХ) (чинний з 27.05.2022) внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, де зазначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Тобто, з цієї дати припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Згідно підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: - подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року; - строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.
Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку.
Позивачем у даній справі не доведено обставин неможливості вчасного виконання податкового обов'язку через військову агресію російської федерації та введення воєнного стану на всій території України належними та допустимими доказами.
Закон № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.
Враховуючи наведене вище, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом обґрунтовано.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛАРК» (адреса: вул. Совхозна, 88, смт. Слобожанське, Дніпропетровська обл., 52005; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43416346) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код ВП в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення в повному обсязі складено 13.10.2025.
Суддя М.В. Бондар