13 жовтня 2025 рокуСправа №160/24195/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології» про стягнення податкового боргу,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології» (далі - Підприємство) про стягнення податкового боргу у сумі 67 284,26 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що Підприємство має податковий борг, який утворився внаслідок несплати останнім узгоджених сум податкових зобов'язань. Відповідачем сума податкового боргу у добровільному порядку не сплачена, що стало підставою для звернення податкового органу до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2024 року відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву. Ухвала суду направлена засобами поштового зв'язку за адресою відповідача, вказаною у ЄДРПОУ.
Утім, конверт повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
За змістом пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.
При цьому, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 01 квітня 2019 року в справі №9901/811/18 (адміністративне провадження № П/9901/911/18)
Отже, враховуючи те, що копія ухвала направлялись на адресу відповідача, вказаною у ЄДРПОУ, однак, поштове відправлення повернулось до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», суд вважає відповідача належним чином повідомленим про розгляд цієї справи.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в інтегрованих картках платника податків ПрАТ НВО «Інформаційні технології» обліковується податковий борг на загальну суму 67 284,46 грн, а саме:
1. заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств які сплачують інші підприємства, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 242,80 грн, згідно із податкового повідомлення-рішення №0010465330 від 06.02.2020 на суму 53,40 грн, з терміном сплати 13.03.2020 (штрафні санкції); податкового повідомлення-рішення №0010465330 від 06.02.2020 на суму 53,40 грн, з терміном сплати 13.03.2020 (штрафні санкції); повідомлення-рішення №0010465330 від 06.02.2020 на 136,00 грн, з терміном сплати 13.03.2020 (штрафні санкції);
2. заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 67 041,66 грн, згідно із податкового повідомлення-рішення №0088695341 від 15.05.2019 на суму 1 688,70 грн, з терміном сплати 05.07.2019 (штрафні санкції); податкового повідомлення-рішення №0088695341 від 15.05.2019 на суму 44,00 грн, з терміном сплати 05.07.2019 (штрафні санкції); податкового повідомлення-рішення 21.08.2025 №0088695341 від 15.05.2019 на суму 4 297,32 грн, з терміном сплати 05.07.2019 (штрафні санкції); податкового повідомлення-рішення №0099965341 від 31.05.2019 на суму 43 806,00 грн, з терміном сплати 17.07.2019; податкового повідомлення-рішення №0099965341 від 31.05.2019 на суму 10 951,50 грн, з терміном сплати 17.07.2019 (штрафні санкції); податкового повідомлення-рішення №0129215341 від 17.07.2019 на суму 170,00 грн, з терміном сплати 09.08.2019 (штрафні санкції); податкового повідомлення-рішення №0139825341 від 31.07.2019 на суму 5 064,14 грн, з терміном сплати 26.08.2019 (штрафні санкції); податкового сповідомлення-рішення №0007235330 від 27.01.2020 нас уму 1 020 грн, з терміном сплати 10.02.2020;
При вирішенні спору суд виходить з того, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
У силу пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, ст. 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, якій має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи,
Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2 статті 38 ПК України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Аналізуючи наведені норми, суд зазначає, що податковий борг виникає у разі несплати платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлений законом термін.
Судом встановлено, що відповідно до інтегрованих карток відповідача, наданих позивачем, за Підприємством рахується податковий борг у розмірі 67 284,26, який виник унаслідок не сплати у встановлений термін грошових зобов'язань та штрафних санкцій, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, копії яких містяться в матеріалах справи.
Вказані рішення направлялися за місцезнаходженням юридичної особи, що за приписами пункту 42.2. ПК України вважається, що такі документи вручені належним чином. Доказів їх оскарження та/або сплати, відповідачем суду не надано.
Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).
Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми №397672-53/17 від 11.07.2019 року, яку направлено платнику податків за місцезнаходженням юридичної особи та отримано 16.07.2019 року.
Оскільки вищевказана податкова вимога є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд дійшов висновку, що контролюючим органом при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 ПК України.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з підпунктом 19-1.1.22 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.
Відповідно до пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (пункт 41.2 статті 41 ПК України).
З вищевикладеного слідує, що контролюючим органом, уповноваженим здійснювати стягнення, є органи ДПС України обласного рівня, зокрема, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.
Підсумовуючи вищевикладене, а також враховуючи те, що на момент розгляду справи у судовому порядку, податковий борг Підприємства не погашений, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - задовольнити повністю.
Стягнути податковий борг з Приватного акціонерного товариства «Науково-виробниче об'єднання «Інформаційні технології» (ЄДРПОУ 24996323) до бюджету у розмірі 67 284,46 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна