Справа № 686/5744/25
Провадження № 2/686/3112/25
02 жовтня 2025 рік м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Колієва С.А.
при секретарі Кучерук Н.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
В позові зазначила, що 24.02.2005 року між нею та відповідачем зареєстровано шлюб. У вказаному шлюбі в них народилося двоє дітей: донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 08.05.2020 року був задоволений її позов та стягнуто з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , та ОСОБА_6 у розмірі 1/3 частки від заробітку останнього, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 08.08.2024 року вказане рішення Хмельницького міськрайонного суду було скасовано та ухвалено у справі нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 на її користь на утримання неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 аліменти у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) останнього, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 17.03.2020 року. На виконання вказаного рішення судом був виданий виконавчий лист, який був звернутий до примусового виконання до Другого відділу ДВС у м. Хмельницькому. Відповідач обізнаний про видачу відповідного виконавчого листа з 24.01.2025 року, та свій обов'язок сплачувати аліменти на утримання дітей. Разом з цим, такий свій обов'язок відповідач не виконує та не сплачує у повному обсязі присуджені судом аліменти та умисно ухиляється від їх сплати (умисно звільнився з роботи). Згідно виданої довідки державного виконавця заборгованість відповідача по сплаті аліментів за період з 17.03.2020 року по 01.01.2025 рік становить 186 598,40 гривень. За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.196 СК України, відповідач зобов'язаний сплатити неустойку (пеню) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за весь період прострочення. З урахуванням розміру несплачених аліментів та періоду прострочення їх сплати розмір пені за період з 01.04.2020 року по 28.02.2025 рік становить 1 923 803,50 гривень. З урахуванням того, що розмір неустойки (пені) зі сплати аліментів за вказаний період перевищує 100% заборгованості по аліментах, просила стягнути з відповідача на свою користь пеню у сумі 186 598,40 гривень.
У поданому відзиві відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Просив врахувати, що він як батько ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приймає участь в утриманні дітей та надає їм відповідну матеріальну допомогу. Так, йому на праві спільної часткової власності належить 1/4 частка у житловому будинку АДРЕСА_1 та їх спільні з позивачкою діти зареєстровані і проживають разом з ним за цією адресою. Натомість позивачка у власності житла не має, як і не має постійного заробітку, а отже остання не має можливості забезпечити дітей житлом. Крім того, ним був відкритий картковий рахунок в АТ «Універсалбанк» на сина ОСОБА_7 на який, він регулярно переводить кошти, які останній використовує для забезпечення власних потреб. Щодо прострочення ним сплати аліментів на утримання дітей просив врахувати, що про існування заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду від 08.05.2020 року він не знав, а сама позивачка після ухвалення такого рішення тривалий час не зверталася до примусового виконання такого рішення, що і стало причиною формування значної суми заборгованості по аліментам. При цьому рішення Хмельницького міськрайонного суду від 08.05.2020 року було скасовано постановою Хмельницького апеляційного суду від 08.08.2024 року саме у зв'язку із неналежним його повідомленням про розгляд такої справи. Після ухвалення апеляційним судом рішення про стягнення аліментів ним, з огляду на його фінансові спроможності, здійснюється сплата поточного розміру аліментів (який в середньому становить 2500,00 гривень на місяць) та погашення нарахованої заборгованості. За таких обставин вважав, що заборгованість по сплаті аліментів виникла не з його вини, а після ухвалення апеляційним судом рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дітей, він з урахуванням фінансової спроможності, вживає заходи щодо сплати присуджених аліментів та погашення заборгованості по їх сплаті яка виникла, підстав для стягнення з нього відповідної неустойки не має.
Також зазначив, що позивака вже зверталася з таким самим позовом з аналогічних підстав (справа №686/5733/24), і рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20.01.2025 року у цій справі у задоволенні такого позову було відмовлено (справа розглянута по суті), у зв'язку із чим провадження у цій справі підлягає закриттю.
В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали у повному обсязі просили його задовольнити. Зазначили, що постановою Хмельницького апеляційного суду від 08.08.2024 року був задоволений поданий ОСОБА_1 позов та стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання їх двох спільних неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частки від заробітку останнього, починаючи з 17.03.2020 року. Вказане рішення суду, незважаючи на обізнаність про нього, відповідач належними чином не виконує та станом на 01.01.2025 рік його заборгованість по аліментам становила 186 598,40 гривень. Фактично відповідач вчиняє дій щодо умисного невиконання рішення суду, оскільки після звернення такого рішення до примусового виконання одразу звільнився з роботи та станом на даний час працює не офіційно, чим приховує дійсний розмір заробітку. Також просили врахувати, що впродовж подружнього життя відповідач вчиняв щодо позивачки домашнє насильство, у зв'язку із чим остання вимушена була покинути їх спільне місце проживання та винаймати інше помешкання.
Відповідач та його представник позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні. Зазначили, що фактично заборгованість по сплаті аліментів з 2020 року виникла не з його вини. Так, проте, що позивачка звернулася у 2020 році до суду про стягнення з нього аліментів на утримання дітей і про ухвалене судом рішення за цим позовом, він дізнався лише у 2024 році. За його апеляційною скаргою таке рішення суду першої інстанції було скасовано судом апеляційної інстанції у зв'язку із неналежним його повідомлення про розгляд справи та лише 08.08.20204 року у справі було ухвалено відповідне рішення про стягнення з нього аліментів. Після ухвалення такого рішення він, з урахуванням фінансової спроможності, сплачує поточну суму аліментів на утримання дітей та намагається погасити нараховану державним виконавцем заборгованість за минулий період. Вважали, що оскільки заборгованість по сплаті аліментів виникла не з вини відповідача, підстав для стягнення відповідної неустойки немає. Крім того просили врахувати, що позивачка вже зверталася з аналогічним позовом до суду та рішенням Хмельницького міськрайоного суду у задоволенні такого позову було відмовлено.
Фактичні обставини справи встановлені судом.
24.02.2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 укладений шлюб, який був зареєстрований Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міськрайонного управління юстиції.
Сторони мають двох спільних дітей доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
08.08.2020 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області у справі №686/7529/20 було ухвалено заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) останнього, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.03.2020 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 08.08.2024 року вказане заочне рішення Хмельницького міськраойнного суду було скасовано та у справі ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки від всіх видів заробітку (доходу) останнього, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 17.03.2020 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
На виконання вказаного судового рішення 27.08.2024 року Хмельницьким міськрайонним судом був виданий виконавчий лист №686/7529/20, який був звернутий до примусового виконання та станом на даний час перебуває на виконанні у Другому відділі ДВС у місті Хмельницькому Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (ВП №76802721).
Згідно довідки розрахунку аліментів Другого відділу ДВС у мсті Хмельницькому №85001 від 07.08.2025 року, заборгованість ОСОБА_3 зі сплати аліментів згідно виконавчого листа 686/7529/20 2 за період з 17.03.2020 року по 01.08.2025 рік становить 172 748,10 гривень.
Відповідно до виписки-епікризу із медичної картки стаціонарного хворого №1200(25) ОСОБА_3 перебував у КНП «Хмельницький обласний серцево-судинний центр» в період з 13.03.2025 року по 14.03.2025 року, де йому було проведено оперативне втручання.
Згідно виписки №9 із медичної картки стаціонарного хворого КП «Хмельницька міська лікарня» ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі в період з 01.01.2025 по 13.01.2025 рік.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20.01.2025 року у справі №686/5733/24 було відмолено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів. Вказане рішення набуло чинності 06.02.2025 року.
Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.
Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2020 року по 26.02.2024 рік.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України суд закриває провадження у справі набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі № 320/9224/17 зазначила, що «згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 вказано, що «предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу».
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).
Отже, суд закриває провадження у справі, якщо в позовах, які розглядалися судами, одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Встановлено, що ОСОБА_1 вже зверталася до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів згідно рішення суду у справі №686/7529/20.
Так, у справі №686/5733/24 ОСОБА_1 подала позов в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на свою користь пеню за прострочення сплати аліментів згідно рішення суду у справі №686/7529/20 за період з 17.03.2020 року по 26.02.2024 рік.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20.01.2025 року, яке набрало чинності 06.02.2025 року, у задоволенні вказаного позову було відмовлено.
Предметом та підставами поданого ОСОБА_1 позову у цій справі є стягнення з відповідача ОСОБА_3 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2020 року по 28.02.2025 рік згідно рішення суду у справі №686/7529/20.
З огляду на викладене суд зазначає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів згідно рішення суду у справі №686/7529/20 за період з 01.04.2020 року по 26.02.2024 рік, вже були предметом судового розгляду і з цього приводу судом вже було ухвалено рішення по суті (справа №686/5733/24).
За таких обставин провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.04.2020 року по 26.02.2024 рік підлягає закриттю.
Щодо позовних вимог про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період з 27.02.2024 року по 28.02.2025 рік.
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення. Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору судом.
Як передбачено статтею 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що одним із основних обов'язків батьків є матеріальне утримання дитини, тобто забезпечення дитини мінімально необхідними благами, які необхідні для її життя та виховання.
У разі ухилення батьків від виконання зобов'язання утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття суд може присудити з них на користь іншого з батьків або законного представника, з яким проживає дитина, кошти на її утримання (аліменти).
У разі виникнення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), виконавець обчислює її розмір виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення.
Один із батьків, із якого присуджені аліменти, зобов'язаний сплачувати їх, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до боржника передбаченої законом відповідальності. Обов'язок доведення відсутності вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів покладається на боржника (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2021 року у справі №636/3546/17).
Неустойка (пеня) може бути стягнута з особи, яка є винною в ухиленні (простроченні) сплати аліментів. Під ухиленням від сплати аліментів закон розуміє як пряму відмову від надання утримання, так і різні дії (бездіяльність) зобов'язаної особи, спрямовані на повне або часткове ухилення від сплати аліментів; приховання особою дійсного розміру свого заробітку (доходу); зміну роботи або місця проживання з метою запобігання сплати аліментів; приховання свого місцезнаходження; інші дії, що свідчать про намір особи ухилитися від виконання обов'язків щодо утримання.
У разі несплати аліментів у поточному місяці з 1 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць множиться на кількість днів заборгованості та на 1%. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 січня 2021 року (справа №636/3546/17) зазначив, що з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд вправі зменшити розмір неустойки.
Зібрані докази вказують на те, що у період з березня 2024 року по 28.02.2025 рік ОСОБА_3 не виконував належним чином рішення суду про стягнення аліментів на дитину. Так, згідно представленого державним виконавцем розрахунком за період з 01.03.2024 року по 28.02.2025 рік ОСОБА_3 повинен був сплатити аліменти на загальну суму 22901,60 гривень, а сплачено нуль гривень. При цьому сплачені ОСОБА_3 кошти за період з 01.10.2024 року по 01.08.2025 рік у загальній сумі 40141,85 гривень в погашення такої заборгованості зараховано бути не може, оскільки такі суми зараховуються в погашення заборгованості по аліменти, яка виникла за період з 13.03.2020 року.
Вказана заборгованість по сплаті аліментів виникла з вини відповідача, який був обізнаний про свій обов'язок сплачувати аліменти, знав про відкрите виконавче провадження, із заявою про розстрочення сплати заборгованості по аліментам не звертався, проте своєчасно та у повному обсязі визначений розмір аліментів не сплачував.
З огляду на викладене вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки зі сплати аліментів є обґрунтованими.
Щодо розміру пені, яка підлягає до стягнення суд зазначає наступне.
Так, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості (ч.1 ст.196 СК України).
Так, розмір пені за період з 01.03.2024 року по 28.02.2025 рік буде становити:
за березень 2024 рік - 1598,00 грн. * 334 дня * 1% / 100% = 5337,32 гривень;
за квітень 2024 рік - 1598,0 грн.* 304 дня * 1% / 100% = 4857,92 гривень;
за травень 2024 рік - 1598,00 грн. * 273 дня * 1% / 100% = 4362,54 гривень;
за червень 2024 рік - 1598,00 грн. * 243 дня * 1% / 100% = 3883,14 гривень;
за липень 2024 рік - 1598,00 грн. * 212 дня * 1% / 100% = 3387,76 гривень;
за серпень 2024 рік - 1598,00 грн. * 181 день * 1% / 100% = 2892,38 гривень;
за вересень 2024 рік - 1598,00 грн. * 151 день * 1% / 100% = 2412,98 гривень;
за жовтень 2024 рік - 2579,50 грн. * 120 день * 1% / 100% = 3095,40 гривень;
за листопад 2024 рік - 2579,50 грн. * 90 днів * 1% / 100% = 2321,55 гривень;
за грудень 2024 рік - 2579,50 грн. * 59 днів * 1% / 100% = 1521,91 гривень;
за січень 2025 рік - 1397,60 грн. * 28 днів * 1% / 100% = 386,29 гривень.
Оскільки загальна сума пені за вказаний період становить 34459,19 гривень, який перевищує 100% заборгованості по сплаті аліментів за відповідний період, розмір пені який може бути стягнутий з відповідача буде складати 22901,60 гривень - 100% заборгованості по сплаті аліментів за відповідний період.
Водночас, суд враховує, що ОСОБА_3 офіційно не працює (розмір аліментів нараховується відповідно до середнього заробітку по регіону), хворіє на посттромбофлебічну хворобу обох нижніх кінцівок, у березні 2025 року переніс оперативне втручання на серці.
З огляду на матеріальний стан ОСОБА_3 , його стан здоров'я суд доходить висновку про зменшення розміру неустойки (пені), що підлягає стягненню з нього до 5000 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у сумі 50,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 155, 181, 196 СК України, ст.ст. 4, 5, 10, 81, 141, 223, 258-268, 280-282 ЦПК України, суд -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період з 01 квітня 2020 року по 26 лютого 2024 рік.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 пеню за прострочення сплати аліментів у сумі 5000,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 50,00 гривень.
В решті у задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1
Повний текст судового рішення виготовлено 13.10.2025 року.
Суддя: