Справа № 461/3607/25
пр.№ 2/464/1911/25
30.09.2025 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді Бойко О.М.
секретар судового засідання Білінська К.-М.Є.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1320-4403 від 23.12.2023 року в загальному розмірі 37 500 грн., та сплачений судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 23.12.2023 року між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як одне ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1320-4403. Зазначений кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. Відповідно до умов вказаного кредитного договору відповідачу було наданий кредит у сумі 7500 грн із строком кредитування - 300 днів, стандартна % ставка - 3,00 % в день. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця. Разом з тим, відповідач ОСОБА_1 порушив умови вказаного кредитного договору і не повернув у повному обсязі кредит та не виконав в повному обсязі грошові зобов'язання перед кредитодавцем за договором. Станом на 24.03.2025 загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становлять 73 875 грн., з яких 7500 грн. - прострочена заборгованість за кредитом, 66 375 грн . - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Проте, позивачем прийнято рішення про застосування програми лояльності та часткового списання нарахованих відсотків. Тому просить стягнути з відповідача 7500 грн. - простроченої заборгованості за кредитом та 30 000 грн. - простроченої заборгованості за нарахованими процентами, а також понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, зазначив, що не повернув отриманих кредитних коштів, у зв'язку із важким матеріальним становищем, оскільки не працює та має на утриманні матір з інвалідністю ІІ гр. Звертався до позивача, намагаючись врегулювати спір, однак порозуміння досягти не вдалось. Просить врахувати його важкий матеріальний стан, наявність на його утриманні матері з інвалідністю та відстрочити виконання рішення суду на деякий час.
Заслухавши пояснення відповідача, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити з наступних підстав.
Відповідно до ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
В силу ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).
Абзац 2 частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 Цивільного кодексу України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 7 жовтня 2020 року №127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Правила надання грошових коштів у кредит ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https://creditkasa.ua.
Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 Цивільного кодексу України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 23.12.2023 року між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1320-4403, за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 7500 грн. із строком кредитування - 300 днів, стандартна % ставка - 3,00 % в день.
Даний кредитний договір укладено в електронному вигляді за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», та підписаний кредитний договір електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Таким чином, між сторонами було укладено кредитний договір у формі електронного документу з електронними підписами.
Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в розмірі 7 500 грн (пункт 2.3 кредитного договору).
Згідно із п. 2.2 кредитного договору кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника, шляхом надання позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором.
Сторонами погоджено строк, на який надається кредит позичальнику - 300 календарних днів (до 17.10.2024) з моменту перерахування кредиту позичальнику (п.4.12).
Ппозивач здійснив перерахування коштів відповідачу 23.12.2023 року у розмірі 7500 грн. відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту №1117-4747 від 24.11.2022.
Згідно з п.4.6 кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати повернення всієї суми Кредиту за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3.00 % за кожен день користування Кредитом.
Однак, відповідач ОСОБА_1 умов договору не виконав, допустивши порушення термінів повернення кредитних коштів та нарахованих відсотків, встановлених кредитним договором.
Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 24.03.2025 загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становлять 73 875грн, з яких 7500 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 66 375 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами. Проте, позивачем застосовано програму лояльності, а саме часткового списання боргу, тому ним заявлено вимогу про стягнення 37 500 грн., з яких 7500 грн. неповернуті кредитні кошти та 30 000 грн. нарахованих відсотків.
Враховуючи наведені обставини та визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання судового рішення, покликаючись на важке матеріальне становище та наявність на утриманні матері з інвалідністю.
Відповідно до ст.267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Враховуючи наведене, беручи до уваги матеріальний стан відповідача, який не працює, є єдиним хто утримує та доглядає матір з інвалідністю ІІ гр., суд вважає за можливе відстрочити виконання зазначеного судового рішення на два місяці.
Згідно із ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422 грн. 40 коп., згідно платіжного доручення № 68335 від 18 квітня 2025 року.
З огляду на викладене та враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 1211,20 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти іншу частину сплачених позивачем при подачі позову до суду документально підтверджених судових витрат, а саме 1211,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст.7, 10, 12, 76, 81, 141, 142, 258, 259, 263-265, 267, 268 ЦПК України, суд,-
позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС (місцезнаходження, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором №1320-4403 від 23.12.2023 року в розмірі 37 500 (тридцять сім тисяч п'ятсот) грн. та 1 211 (одну тисячу п'ятдесят одну) грн. 20 коп. сплаченого судового збору.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС (місцезнаходження, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 1 211 (одна тисяча п'ятдесят одна) грн. 20 коп. судового збору.
Виконання даного рішення відстрочити на два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуюча Бойко О. М.