про накладення арешту на майно
29 вересня 2025 рокуСправа № 495/7415/25
Номер провадження 1-кс/495/1963/2025
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровському клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно,
До Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 29.09.2025 надійшло клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162240001341 від 28 вересня 2025 року за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Виклад обставин, зазначених у клопотанні
Слідчим СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025162240001341 за попередньою кваліфікацією - ч.4 ст.187 КК України.
28 вересня 2025 року приблизно о 23 годині 20 хвилин невстановлена особа перебуваючи поруч із гаражем котрий розташований біля будинку АДРЕСА_1 , застосовуючи насильство, а також погрози його подальшого застосування відносно неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконного заволоділа його мобільним телефоном.
При проведенні досудового розслідування даного кримінального провадження 28 вересня 2025 року слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , о 12 годині 33 хвилин в кімнаті для проведення слідчих дій Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області відповідно до ст. ст. 40, 104, 131, 132, 208-211, 213 КПК України склав протокол про фактичне затримання особи о 09 годині 45 хвилин 28.09.2025 року, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Карналіївка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .
Слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , на підставі ч.3 ст.208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч.7 ст.223 і ст.236 КПК України, у присутності понятих, здійснив обшук затриманого ОСОБА_7 , під час якого було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки «Iphone» білого кольору в силіконовому чохлі з малюнком автомобілю чорного кольору, упакований до поліетиленового сейф-пакету №ICR0151932;
- паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_1 , який упаковано до паперового конверту із зазначенням вмісту;
- мобільний телефон, належний ОСОБА_7 , марки «Iphone» рожевого кольору в чохлі сірого кольору imei 1: НОМЕР_2 , який було упаковано до поліетиленового сейф-пакету №ICR0151931;
- джинсові штани синього кольору із слідами речовини бурого кольору, які було упаковано до паперового конверту із зазначенням вмісту.
Позиції сторін та явка учасників
В судове засідання слідча ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_4 не з'явилися, клопотання підтримали з підстав викладених у ньому, просили задовольнити.
Від власника майна ОСОБА_7 в матеріалах справи наявна заява згідно якої останній не заперечує щодо накладення арешту на його майно та просить розглянути клопотання без його участі.
Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Мотивація суду
Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В силу вимог ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Згідно з ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди .
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведе необхідність такого арешту, а згідно ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
З матеріалів клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025162240001341 від 28 вересня 2025 року за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
В ході проведення обшуку затриманого ОСОБА_7 , під час якого було виявлено та вилучено:
- мобільний телефон марки «Iphone» білого кольору в силіконовому чохлі з малюнком автомобілю чорного кольору, упакований до поліетиленового сейф-пакету №ICR0151932;
- паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_1 , який упаковано до паперового конверту із зазначенням вмісту;
- мобільний телефон, належний ОСОБА_7 , марки «Iphone» рожевого кольору в чохлі сірого кольору imei 1: НОМЕР_2 , який було упаковано до поліетиленового сейф-пакету №ICR0151931;
- джинсові штани синього кольору із слідами речовини бурого кольору, які було упаковано до паперового конверту із зазначенням вмісту.
На виконання частини першої ст.171КПК України слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою збереження тих об'єктів, які мають статус речового доказу, збереження таких речових доказів необхідне з самого початку встановлення їх наявності, для запобігання змінам, знищенню та відчуженню для збереження речових доказів у кримінальному провадженні та проведення відповідних експертиз та після проведення необхідних слідчих дій.
Клопотання отримано Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області в межах строку, встановленого ч. 5 ст. 171 КПК України.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим у клопотанні доведено, що вилучене майно відповідає критеріям зазначеним ст.ст. 98, 167 КПК України. Окрім того, наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучене майно має суттєве значення для кримінального провадження, оскільки є речовим доказом. Зазначене свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що з метою збереження речових доказів застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є необхідним та достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки сприятиме досягненню мети швидкого, повного, неупередженого досудового розслідування, та з метою забезпечення кримінального провадження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення або перетворення речей.
Разом з тим, слідчий суддя бере до уваги, що частиною другою статті 170 КПК передбачено вичерпний перелік підстав для накладення арешту на майно, а саме збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до пункту 22 розділу І Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 за № 2503-XII (далі Положення), в особи, взятої під варту або засудженої до позбавлення волі, паспорт вилучається органами дізнання, попереднього слідства або судом. При звільненні з-під варти чи від відбування покарання паспорт повертається його власникові.
Згідно з пунктом 23 розділу І Положення забороняється вилучення у громадянина паспорта, крім випадків, передбачених законодавством України, зокрема забороняється взяття паспорта у заставу.
Зі змісту пункту 24 розділу І Положення випливає, що зразки печаток, штампів і бланків документів, які застосовуються для виконання цього Положення, порядок зберігання паспортів громадян, які проходять військову службу, перебувають під вартою, відбувають покарання, а також порядок зберігання бланків паспортів та їх знищення встановлюються Міністерством внутрішніх справ України.
Відповідно до пункту 106 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 за № 302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі Порядок) забороняється вилучення у особи паспорта, крім випадків, передбачених законодавством, зокрема забороняється взяття паспорта у заставу.
Згідно з абзацом першим пункту 107 Порядку паспорт може бути вилучено (у тому числі тимчасово) працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта, а за кордоном - закордонної дипломатичної установи в разі його використання з метою вчинення злочину на території України чи за кордоном, підроблення, проведення службової перевірки щодо оформлення з порушеннями вимог законодавства або в інших випадках, передбачених законодавством.
Зі змісту абзацу другого пункту 107 Порядку випливає, що під час вилучення (у тому числі тимчасово) складається акт вилучення, а особі видається довідка про вилучення паспорта. Форма акта і довідки встановлюється МВС.
Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення обшуку затриманого ОСОБА_7 , в нього вилучено в тому числі паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_1 .
Разом з тим, як суд зазначив вище, чинні нормативно-правові акти надають можливість вилучення, зокрема, паспорта громадянина України за умови його використання як знаряддя злочину, однак таке вилучення має бути здійснене з дотриманням визначеної процедури. Надані суду матеріали не свідчать про дотримання такої процедури.
З огляду на викладене суд вважає, що клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно підлягає до часткового задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Білгород-Дністровської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, яке було надано в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025162240001341 від 28 вересня 2025 року за правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на:
мобільний телефон марки «Iphone» білого кольору в силіконовому чохлі з малюнком автомобілю чорного кольору, упакований до поліетиленового сейф-пакету №ICR0151932;
марки «Iphone» рожевого кольору в чохлі сірого кольору imei 1: НОМЕР_2 , який було упаковано до поліетиленового сейф-пакету №ICR0151931;
джинсові штани синього кольору із слідами речовини бурого кольору, які було упаковано до паперового конверту із зазначенням вмісту, вилучені в ході обшуку затриманої особи ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У задоволенні решти вимог клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8