Справа № 452/2226/25
Провадження № 2/452/1104/2025
"10" жовтня 2025 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої судді Бікезіної О.В.,
за участю секретаря судового засідання Макаревич Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за відсутністю сторін в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
До Самбірського міськрайонного суду Львівської області 25 червня 2025 року надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення 42679 грн. заборгованості за кредитним договором № 627367348 від 19 березня 2021 року, 2422 грн. 40 коп. судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Позов обґрунтовує тим, що 19 березня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір № 627367348 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід'ємною частиною кредитного договору.
ОСОБА_1 заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну Заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації або проживання.
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV25NK6. Зокрема 19.03.2021р. відповідач увів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
З наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору вбачається, що без ознайомлення з умовами надання та обслуговування кредитів та правилами про порядок надання коштів у позику, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим.
Кредитодавець зобов'язувався надати позичальникові кредит на суму 12000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 19 березня 2021 року перерахувало, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти в сумі 12000,00 грн. на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 , що в свою чергу свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28 листопада 2018 року уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28 листопада 2019 року уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
Між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 31 грудня 2020 року укладено додаткову угоду № 26 від 31 грудня 2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. У даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01.
Сторони Договору факторингу 31 грудня 2021 року уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
Сторони Договору факторингу 31 грудня 2022 року уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
Сторони Договору факторингу 31 грудня 2023 року уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Крім того, 5 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, на підставі якого до останнього перейшло право вимоги до відповідача кредитної заборгованості.
29 травня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за кредитним договором.
Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №627367348 від 19 березня 2021 року, становить: 42679 грн., яка складається з наступного: 12000 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 30679 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
У зв'язку із наведеним, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.
За відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС у Львівській області від 30 червня 2025 року, які надійшли до суду 4 липня 2025 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.193).
Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 8 липня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін з повідомленням (а.с. 194).
Відповідачу запропоновано в п'ятнадцятиденний строк, з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі, подати суду відзив на позовну заяву та всі наявні в нього докази, які стосуються предмету спору, з одночасним направленням копії відзиву та додатків до нього всім учасникам справи та наданням суду доказів про здійснення вказаних дій (ст. 178 ЦПК України), а також в п'ятиденний строк з моменту отримання відповіді на відзив надати суду заперечення на вказану відповідь, з одночасним направленням копії заперечення та додатків до нього всім учасникам справи та наданням суду доказів про здійснення вказаних дій (ст. 180 ЦПК України).
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно із ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін від учасників справи не надходили.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 19 березня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір № 627367348 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. (а.с. 68-72).
Відповідно до п. 1.1, 1.2 Кредитного договору Первісний кредитор надав Відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 12000 грн. строком на 30 днів від дати отримання Кредиту.
Сторони погодили, що строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду, кількість продовжень дисконтного періоду не обмежена.
Згідно паспорту споживчого кредиту до кредитного договору № 627367348 загальні витрати за кредитом 1944,00 грн. (а.с.66-67).
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 19 березня 2021 року о 16.32 год перерахувало відповідачу грошові кошти в сумі 12000 грн., строк кредитування 30 днів, процентна ставка 1,70% (а.с. 22-23).
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №627367348 від 19 березня 2021 року на день відчуження права вимоги первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 25.05.2021р. заборгованість відповідача становить 28327 грн, з яких 12000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 16327 грн. - нараховані проценти за період з 19.03.2021 року по 25.05.2021 року (а.с. 85-87).
ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) 28 листопада 2018 року уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. (а.с. 132-138).
ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» 28 листопада 2019 року уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін (а.с. 143).
Між Клієнтом та Фактором 31 грудня 2020 року укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. У даній додатковій угоді Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та № 28/1118-01 (а.с. 144-150).
Сторони Договору факторингу 31 грудня 2021 року уклали додаткову угоду № 27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с. 154).
Сторони Договору факторингу 31 грудня 2022 року уклали додаткову угоду № 31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року (а.с. 155).
Сторони Договору факторингу 31 грудня 2023 року уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року (а.с. 156).
З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 135 від 25 червня 2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача за кредитним договором № 627367348 на загальну суму 28327грн. (а.с. 129-131).
Таким чином, договір факторингу № 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28 листопада 2018 року - 31 грудня 2024 року. Відповідно, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за кредитним договором № 627367348 від 19 березня 2021 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 25 травня 2021 року, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги № 135.
Між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 5 серпня 2020 року укладено Договір факторингу № 05/0820-01, Додаткову угоду №2 від 03.08.2021 року, Додаткову угоду №3 від 30 грудня 2022 року, згідно яких до останнього перейшло право вимоги вказаної заборгованості (а.с. 116-121, 125, 126).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 5 серпня 2020 року з урахуванням укладених додаткових угод, ТОВ «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до Відповідача за кредитним договором № 627367348 від 19.03.2021р. на загальну суму 42679грн., з яких 12000грн - тіло кредиту та 30679грн - заборгованість по процентах (а.с. 113-115).
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» 29 травня 2025 року уклали Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №627367348 від 19.03.2021р. (а.с. 101-107).
За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.
Загальна сума заборгованості, зазначена позивачем на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором №627367348 від 19.03.2021р., становить 42679 грн., яка складається з наступного: 12000 грн. - заборгованість по кредиту; 30679 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, що позивач підтверджує випискою з особового рахунка за Кредитним договором № 627367348 (а.с. 82), та Реєстром боржників до Договору факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року (а.с. 98-100).
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів, не встановлений договором або законом.
Із досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало свої обов'язки за Кредитним договором № 627367348 від 19 березня 2021 року, в той час відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання та згідно з матеріалами справи має заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», яке є правонаступником кредитодавця.
Разом з тим, статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).
Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійсними.
Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 зазначила, що очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними. За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов'язання. Отже, у разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі
№ 912/1120/16 (пункт 6.19).
Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором № 627367348 від 19.03.2021року в розмірі 42679 грн., яка складається з наступного: 12000 грн. - заборгованість по кредиту; 30679 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
Як встановлено судом відповідно до п. 1.1, 1.2 Кредитного договору Первісний кредитор надав Відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 12000 грн. строком на 30 днів від дати отримання Кредиту.
Згідно п. 1.3. Кредитного договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду, кількість продовжень дисконтного періоду не обмежена.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 627367348 від 19 березня 2021 року на день відчуження права вимоги первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» нараховані проценти за період з 19.03.2021 року по 25.05.2021 року в сумі 16327 грн., разом з тим, право кредитора нараховувати проценти за користування кредитом припинилися 18.03.2021 року, матеріали справи не містять даних щодо виконання позичальником п. 1.3. Кредитного договору, та продовження строку кредитування.
За таких обставин, розмір заборгованості за кредитним договором № 627367348 від 19 березня 2021 року становить: 18120,00 грн., з яких 12000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6120,00 грн. - сума заборгованості за відсотками (12000 грн. х 30 днів х 1,7% = 6120,00грн.).
Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором кредиту між ним та ТОВ«Манівео швидка фінансова допомога»» в обумовлені договором строки, позивач, який отримав право вимоги до відповідача за договором факторингу, внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати кредитні кошти та відсотки, на що він розраховував при укладенні договору, а тому суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 18120,00 грн., з яких 12000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6120,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.
З приводу вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає таке.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., що підтверджено наданою позивачем платіжною інструкцією від № 18149 від 23 червня 2025 року (а.с. 170).
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» задоволено частково (42,5%), судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1029 грн. 52 коп. (2422,40 грн. х 42,5% = 1029,52 грн.).
При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на правничу допомогу в сумі 7000 грн., що підтверджуються письмовими доказами, а саме: Договором про надання правничої допомоги від 29 травня 2025 року, що укладений між позивачем та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» із Додатком протоколом погодження вартості послуг; Додатковою угодою №25770783931 від 30.05.2025р. до Договору про надання правничої допомоги; Актом прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2025р. на суму 7000 грн.; свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідачем будь-яких клопотань про зменшення витрат на правову допомогу не направлялось.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи викладене та ті обставини, що позовні вимоги задоволені частково, підлягає стягненню з відповідача в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 2975,00 грн.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в розмірі 1029 грн. 52 коп. та витрат за надання правничої допомоги в розмірі 2975,00 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 81, 89, 133, 141, 247, 259 , 263, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 610, 1049, 1054, 1077 ЦК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором 627367348 від 19 березня 2021 року в сумі 18120,00 (вісімнадцять тисяч сто двадцять) грн., з яких 12000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6120,00 грн. - сума заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 1029 грн. 52 коп. судового збору та 2975,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», юридична адреса: 02175, м. Київ, вул. Харківське шосе, будинок 19, офіс 2005, ідентифікаційний номер за Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлений 10 жовтня 2025 року.
Суддя