Справа № 449/624/25
10.10.2025 м.Перемишляни
Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Перемишляни кримінальне провадження внесене в ЄРДР за № 12025141450000044 від 03.02.2025р. за обвинуваченням
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження-с.Болотня (Перемишлянський район, Львівська обл.); українець, громадянин України, одружений, з середньою-спеціальною освітою, не є депутатом, судимий: 19.06.2024 Перемишлянський районний суд Львівської області за ст. 126-
1 КК України до громадських робіт на строк 170 годин (відбув 10.12.2024); житель АДРЕСА_1 )
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України
ОСОБА_4 впродовж вересня 2024 лютого 2025 року умисно повторно систематично скоював щодо своєї дружини ОСОБА_5 психологічне насильство, яке проявилось у образах, приниженнях, сварках, погрозах і нецензурній лайці, внаслідок чого у ОСОБА_5 відповідно до листа Комунального закладу «Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області №68 від 13 лютого 2025 року виникли емоційна залежність, психологічні страждання і значне зниження рівня життя.
Окрім того, приблизно о 11 год. 9 вересня 2024 року ОСОБА_6 ,, перебуваючи за місцем свого проживання ( АДРЕСА_1 ), скоїв психологічне домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_5 , яке проявилось в образах, приниженнях, погрозах та сварках.
За скоєння цих дій Перемишлянський районний суд Львівської області своєю постановою від 28 жовтня 2024 року (справа №449/1417/24; набрала законної сили 8 листопада 2024 року) визнав ОСОБА_4 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.).
Також, приблизно о 17 год. 19 січня та о 10 год. 20 січня 2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого проживання, скоїв психологічне домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_5 , яке проявилось в образах, приниженнях, та економічне домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_5 , яке проявилось в обмеженні користуванні житлом.
За скоєння цих дій Перемишлянський районний суд Львівської області своєю постановою від 29 січня 2025 року (справа №449/147/25; набрала законної сили 10 лютого 2025 року) визнав ОСОБА_4 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 173-2 КУпАП, та наклав на нього з урахуванням ст.36 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 тис. 20 грн.).
Попри ці факти, приблизно о 13 год. 3 лютого 2025 року ОСОБА_7 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, вкотре скоїв психологічне домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_5 , яке проявилось у сварках, погрозах, образах і нецензурній лайці.
Суд з'ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз'яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ст.126-1 КК України визнав, обставин викладених в обвинувальному акті не заперечував. Дав суду такі покази. Його дружина є інвалідом 2-ї групи та їй протипоказано вживати алкоголь. Незважаючи на це, вона інколи випиває і він з нею свариться. Так сталося і в попередні рази. Під час останньої сварки 3 лютого 2025 року він не був п'яний, але в цей день алкоголь вживав. Оскільки він дбає за господаркою, - то просив суд суворо його не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 ( дружина) в судовому засіданні поводилась дивно, дала суду не чіткі та не послідовні покази. Стверджувала, що пішла до сусідів підзаробити, а її чоловік приревнував. Куди і коли ходила не змогла розповісти. Згодом стверджувала, що її чоловік її ревнує, нікуди не пускає і не хоче, щоб хтось до них приходив. Він дбає про неї та господарку. На даний час відносини з ним покращились. Потерпіла просить його суворо не карати.
Оскільки обвинувачений факт сварки не заперечував, а його покази (на відміну від показів потерпілої) є послідовними, зважаючи на обставини викладені в обвинувальному акті, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні ним злочину доведена повністю, його дії правильно кваліфіковані за ст.126-1 КК України, оскільки він вчиняв систематичне умисне психологічне насильство до своєї дружини. При цьому суд звертає увагу на те, що для обвинуваченого мотиви його дій були «благородними» (намагався обмежити дружині доступ до алкоголю).
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст.12 КК України відносяться до категорії злочину невеликої тяжкості, особу винного.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ч.1-2 ст.66 КК України-щире каяття.
Обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до п. 1 і 13 ч.2 ст.67 КК України, є скоєння кримінального правопорушення повторно особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Прокурор просив призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі з можливістю застосувати ст.75 КК України та додатково зобов'язати пройти програму для кривдників.
Обвинувачений просив врахувати, що він з дружиною проживають самі і він мусить дбати про неї та господарку. Тому просив суворо не карати.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд бере до уваги, що: обвинувачений скоїв нетяжкий злочин; характер та ступінь суспільної небезпеки вказаного кримінального правопорушення, на думку суду, не є значним; обвинувачений визнав себе винним у його вчиненні; обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання; характеризуючі дані на обвинуваченого (раніше судимий, на обліку в лікарні не перебуває), - суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді пробаційного нагляду.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирати.
Цивільного позову у справі не заявлено.
Витрати на залучення експерта - відсутні.
Керуючись ст.ст. 12, 50, 65, 66, 67, ст. 126-1 КК України, ч.3 ст. 349, ст.ст. 94, 368-371, 373- 374, 392, 395 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на один рік.
На підставі ст.59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору. Інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.
Суддя ОСОБА_1