Єдиний унікальний номер 448/2035/25
Провадження № 2-а/448/31/25
про залишення позовної заяви без руху
10.10.2025 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - старший інспектор ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Букрій Дмитро Олегович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
На розгляд Мостиського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ГУНП у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - старший інспектор ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Букрій Д.О. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5663228 від 06.09.2025 року.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, доходжу висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, право на звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Тож, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Верховний Суд у постанові від 17.09.2020 у справі №640/12324/19 врахував рішення від 13.12.2011 №17-рп/2011 Конституційного Суду України, в якому вказано, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Як вбачається з матеріалів даного адміністративного позову, оскаржувана постанова серії ЕНА №5663228 була винесена 06 вересня 2025 року.
Разом із тим, при дослідженні матеріалів справи установлено, що до матеріалів позову ОСОБА_1 долучено клопотання про поновлення строку для звернення до суду із цим позовом і у його обґрунтування повідомлено, що копію оскаржуваної в межах цього провадження постанови позивач отримав лише 01 жовтня 2025 року, а тому пропустив строк для звернення до суду із поважних причин.
На підтвердження зазначеного стороною позивача до матеріалів справи долучено конверт поштового відправлення у якому позивач отримав вищевказану постанову. Разом із тим, при огляді вказаного конверту неможливо встановити точну дату його отримання позивачем.
За правилами ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Ураховуючи викладене, стороні позивача належить надати у розпорядження суду докази із яких суд міг би встановити точну дату отримання позивачем ОСОБА_1 копії постанови, яку він бажає скасувати за наслідками розгляду цієї справи.
Відсутність зазначених відомостей та доказів на їх підтвердження перешкоджає суду надати оцінку доводам позивача ОСОБА_1 щодо дотримання ним строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Вищезазначені обставини позбавляють можливості суд вирішити питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.3 ст.169 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема,в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
За таких обставин, суд вважає, що адміністративний позов слід залишити без руху, а стороні позивача надати строк для усунення недоліків. В іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 241, 248, 294 КАС України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - старший інспектор ВРПП Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Букрій Дмитро Олегович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Надати позивачу ОСОБА_1 строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків - 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали та роз'яснити, що у випадку усунення ним недоліків позовної заяви у встановлений строк, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання та приймається до розгляду, інакше заява повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Ю.В. Кічак