10 жовтня 2025 року Справа 160/28935/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши в м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Південноукраїнського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), до відповідача-2: Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
06 жовтня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південноукраїнського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), до відповідача-2: Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій позивач просить:
- визнати протиправною відмову Відповідача 2 (Південного міжрегіонального управління Мін'юсту) у належному розгляді моєї скарги, викладену у відповіді від 04.09.2025р. №32-Л- 06.1-08 (копія додається) додаток №13;
- зобов'язати Відповідача 1 здійснити державну реєстрацію народження моєї дитини на підставі поданих обов'язкових документів, включно з додатковими документами (додатки - 1,2,3,4,5), що відображають мою волю як матері.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення Південного міжрегіонального управління Мін'юсту щодо реєстрації народження дитини позивача.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/28395/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.
В порушення вказаного нормативного положення в позовній заяві невірно зазначено найменування суду першої інстанції, до якого подається заява.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вказаного нормативного положення в позовній заяві не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету усіх сторін.
Також позивачем не вказано код ЄДРПОУ відповідача-2. Вказане має додаткове значення також з урахуванням наступного зауваження до кола відповідачів у справі.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Способи захисту визначено у ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зміст та обсяг порушеного права і виклад обставин, якими воно підтверджується, у кожному конкретному випадку можуть бути різними, але разом із цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних з визнанням позовної заяви прийнятною / неприйнятною.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.09.2024 року у справі №990/220/24.
Як у пункті 4 частини четвертої статті 5, так і пункті 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України цей спосіб захисту складається з двох частин:
а) констатуючої - суд визнає бездіяльність протиправною і
б) зобов'язуючої - суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вчинити певну дію, прийняти рішення.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.05.2024 року у справі №580/2259/23.
В позовній заяві вказано двох відповідачів:
1) Південноукраїнський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);
2) Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Водночас, до позову позивач надає відповіді двох суб'єктів владних повноважень, з якими позивач висловлює незгоду:
1) Південноукраїнський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса);
2) Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Миколаївській області, в Автономній республіці Крим та місті Севастополі управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
Відповідь від 04.09.2025 року надана саме останнім суб'єктом владних повноважень, який є юридичною особою, а не Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса).
Отже, позивачу належить подати уточнену позовну заяву, в якій або вказати яким чином його права порушені саме Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса) (разом з наданням відповідних підтверджуючих доказів), або уточнити відповідача у справі згідно наданих наразі до суду доказів.
Окрім цього, позивач заявляє констатуючу вимогу до відповідача-2, а зобов'язуючу вимогу - до відповідача-1. Водночас, зі змісту ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається загальне правило поведінки, згідно якого протиправність поведінки суб'єкта владних повноважень є підставою для зобов'язання саме такого суб'єкта владних повноважень вчинити відповідні дії.
Наразі позивач просить суд зобов'язати відповідача-1 вчинити певні дії, не оскаржуючи жоден акт поведінки відповідача-1. Як наслідок, фактично в наявності два неузгоджених та неповних способи захисту прав позивача, які не відповідають вищевказаним положенням законодавства.
Отже, позивачу належить подати уточнену позовну заяву, в якій уточнити позовні вимоги з урахуванням вищевказаного. Також позивач повинен врахувати раніше висловлене зауваження щодо суб'єкта владних повноважень, який виступатиме другим відповідачем у справі.
Суд зазначає, що визначатися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Дана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 826/16958/17.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення вказаного нормативного положення в позовній заяві відсутнє зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Отже, позивачу належить подати уточнену позовну заяву, в якій зробити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
В порушення вказаного нормативного положення до позовної заяви не додано копію позовної заяви з додатками для відповідачів.
Отже, позивачу належить подати до суду примірники вже уточненої позовної заяви для суду та відповідачів, разом з пакетом додатків для кожного з відповідачів.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено поняття «письмових доказів», якими, зокрема, є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення вказаних положень законодавства позивачем надано копії додатків позовної заяви для суду, які не засвідчено належним чином: засвідчувальні написи відсутні.
Вимоги щодо засвідчення належним чином копій документів, доданих до позовної заяви, визначено не тільки для подання їх для суду, а й для інших учасників справи.
Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Касаційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року по справі №990/55/23.
Отже, позивачу належить подати до суду засвідчені належним чином додатки до позовної заяви в кількості примірників, відповідно до кількості учасників справи.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України..
Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 160, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Південноукраїнського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), до відповідача-2: Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду:
- позовну заяву, оформлену відповідно до викладених в мотивувальній частині цієї ухвали зауважень, для суду та відповідача (ів);
- засвідчені належним чином копії додатків до позовної заяви для суду та відповіда(чів).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко