10 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7214/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2019 року по квітень 2024 року з врахуванням базового місяця січень 2008 року; зобов'язання здійснити нарахування на виплату індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2019 року по квітень 2024 року з врахуванням базового місяця січень 2008 року.
В обгрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що проходила військову службу в Збройних силах України у військовій частині НОМЕР_1 . Під час проходження військової служби у підрозділах ЗСУ брала безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 01.04.2024.
Згідно із ч.1 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до ст. 1, ч. 2,3 ст. 9 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ.
З відповіді військової частини від 10.03.2025 №196/фс вбачається, що індексація грошового забезпечення за період з жовтня 2019 року по грудень 2022 року позивачу нарахована у розмірі 20915,54 грн із застосуванням базового місяця - березень 2018 року. З січня 2023 року по квітень 2024 року позивачу індексація грошового забезпечення не нараховувалась.
Позивач зазначила, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовцям має здійснюватися з місяця, наступного за місяцем останнього підвищення окладів військовослужбовців відповідно до рішення Уряду. Грошове забезпечення військовослужбовців до 01.03.2018 визначалося постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008. Тому січень 2008 року є базовим місяцем для проведення індексації.
Вважає, що індексація її грошового забезпечення за період з жовтня 2019 року по квітень 2024 року підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, тобто січня 2008 року.
З урахуванням наведеного позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву від 10.07.2025 представник відповідача Військової частини НОМЕР_1 позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що з урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Зазначає, що посадові оклади до 01.03.2018 встановлювалися на рівні визначеному відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018. З набранням чинності Постановою №704 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Позивач проходила військову службу в Збройних силах України з 07.12.1982 по 30.04.2024. З 10.08.2016 по 28.02.2018 у позивача було відсутнє підвищення посадовою окладу, а з березня 2018 року посадовий оклад встановлено згідно постанови КМУ від 30.08.2017 №704.
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року не відбувалося, відтак січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення, що виплачене в період з 10.08.2016 по 28.02.2018.
Таким чином, підстави для зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2019 року по квітень 2024 року з врахуванням базового місяця січень 2008 року, відсутні.
З наведених підстав просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені сторонами у заявах по сіті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходила військову службу в Збройних силах України з 07.12.1982 по 30.04.2024, що підтверджується витягом з послужного списку.
Під час проходження військової служби у підрозділах ЗСУ брала безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції, що підтверджується посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 01.04.2024.
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 31.10.2019 №235 молодшого сержанта за контрактом ОСОБА_1 , призначену наказом командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади від 31.10.2019 №248-РС на посаду радіотелефоніста 1 реактивної артилерійської бригади реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи, з 31.10.2019 зараховано до списків особового складу частини і всіх видів забезпечення (а.с.9).
Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2024 №123 сержанта за контрактом ОСОБА_1 , командира відділення регламенту та ремонту агрегатів взводу регламенту та ремонту ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки ремонтно-відновлювального батальйону, звільнену наказом командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади по особовому складу від 30.04.2024 №192-РС з військової служби у відставку згідно підпункту “а» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі) з 30.04.2024 виключено із списків особового складу частини і всіх видів забезпечення (а.с.10-11).
З карток особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 слідує, що відповідач у період з 31.10.2019 по 31.12.2022 нарахував та виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 20915,54 грн (а.с.12-16).
З січня 2024 по квітень 2024 індексація грошового забезпечення позивачу не виплачувалась, що підтверджується карткою особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2024 рік (а.с.17).
З матеріалів справи також слідує, що при нарахуванні індексації позивачу за вказаний період відповідачем враховано березень 2018 року як базовий місяць.
На звернення позивача про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, відповідач листом від 10.03.2025 №196/фс повідомив, що індексація грошового забезпечення з за період з 31.10.2019 по 31.12.2022 нараховувалась та виплачувалась позивачу із застосуванням базового місяця березень 2018 року і за вказаний період була нарахована у розмірі 20915,54 грн.
Індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 не нараховувалась про причині зупинення дії Закону “Про індексацію грошових доходів населення» - Законом України “Про державний бюджет України на 2023 рік». Відповідно до пункту 11 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2023 здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Ураховуючи те, що індекс споживчих цін за червень опублікований в газеті Урядовий кур'єр 12.07.2024, і наростаючим підсумком з січня по квітень перевищив 103 % - індексація за період з 01.01.2024 по 30.04.2024 була нарахована на загальну суму 00,00 грн, про що зазначено у картці особового рахунку за 2024 рік (а.с.8).
Позивач, вважаючи протиправним ненарахування та невиплату їй індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2019 року по квітень 2024 року з врахуванням базового місяця січень 2008 року, звернулася з даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Як визначено пунктом 2 статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (пункт 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Згідно з статтями 18, 19 Закону України від 05 .10.2000 №2017-III “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Преамбулою Закону України від 03.07.1991 №1282-XII “Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ) передбачено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
За змістом статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За приписами статті 2 Закону №1282-XII об'єктами індексації є грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно зі статтею 3 Закону №1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому відповідно до визначення, яке міститься в абзаці третьому статті 1 Закону №1282-ХІІ, індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №1282-XII (зі змінами, внесеними Законом України від 24.12.2015 №911-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2016) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Як встановлено статтею 6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частини перша, друга, шоста статті 5 Закону №1282-XII).
Статтею 9 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078, зі змінами, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Як визначено пунктом 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. При цьому положеннями Закону №1282-XII та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться вищевказаними нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації.
Абзацами першим-п'ятим пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, яка застосовується з 01.12.2015, далі - Постанова №1013) установлено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Аналіз наведених норм законодавства України дає суду підстави дійти висновку, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру; механізм індексації має універсальний характер. Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
Встановлений порядок нарахування індексації означає, що місяцем, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін до досягнення ним порогу 103 відсотка, є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.
Відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення “базового» місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата (грошове забезпечення) зросло за рахунок постійних складових. Місяць підвищення посадового окладу і є початком відліку для обчислення індексу споживчих цін. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому нарахування індексації проводиться у місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Такий порядок обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник) згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 стосується і у випадку переведення працівників (у тому числі військовослужбовців) на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294) затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців. Відповідно до пункту 13 указаної Постанови вона набрала чинності з 01.01.2008.
Надалі зміна грошового забезпечення військовослужбовців відбулась лише з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704).
Отже, з січня 2008 року по 28 лютого 2018 року посадовий оклад військовослужбовців не змінювався.
Таким чином, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача з 01.01.2016 по 28.02.2018 є січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.
В подальшому, з урахуванням того факту, що з 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Таким чином, зміна тарифних ставок (окладів) військовослужбовців відбулась з 01.03.2018 у зв'язку з набранням чинності Постановою № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Водночас суд зазначає, що абзацом вісімнадцятим пункту 3 Закону України від 03.11.2022 №2710-IX “Про Держаний бюджет України на 2023 рік» установлено зупинити на 2023 рік дію Закону України “Про індексацію грошових доходів населення».
Вказана норма Закону є чинною та неконституційною не визнавалася.
Таким чином, з 01 січня 2023 року в умовах дії воєнного стану на законодавчому рівні було обмежено нарахування і виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення), отже підстави для зобов'язання відповідача нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за 2023 рік відсутні.
Досліджуючи питання індексації грошового забезпечення позивача за 2024 рік, то статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Отже, починаючи з 2024 року базовим місяцем для індексації грошових доходів населення визначено січень 2024 року.
Суд зауважує, що згідно з даними, розміщеними на офіційному сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін з січня 2024 року по травень 2024 року не перевищував 103% .
Разом з цим варто зазначити, що підвищення установленого порогу індексації мало місце лише у червні 2024 року, індекс споживчих цін у вказаному місяці склав 104,3%. Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовців у зв'язку з її індексацією відбулось не раніше серпня 2024 року.
З матеріалів справи слідує, що у період з 31.10.2019 по 31.12.2022 відповідачем нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення в сумі 20915,54 грн. З січня 2023 по квітень 2024 індексація грошового забезпечення позивачу не виплачувалась, що підтверджується картками особового рахунку військовослужбовця ОСОБА_1 за 2019-2024 рік (а.с.12-17).
Отже, при нарахуванні індексації позивачу за період з жовтня 2019 року по грудень 2022 року Військовою частиною НОМЕР_1 підставно та правомірно враховано березень 2018 року як базовий місяць. У зв'язку з цим, для проведення індексації доходів позивача індекс споживчих цін правильно обчислювався наростаючим підсумком починаючи з березня 2018 року. При цьому, у відповідача були відсутні підстави для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу з 01.01.2023 по 30.04.2024.
Суд вважає безпідставними доводи позивача щодо необхідності врахування при проведенні індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2019 року по квітень 2024 року, як місяця для нарахування індексації відповідно до Порядку №1078 січня 2008 року, оскільки у вказаний період Постановою № 704 з 01.03.2018 затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а тому для проведення індексації доходів позивача індекс споживчих цін мав обчислюватися наростаючим підсумком починаючи з березня 2018 року.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2019 року по квітень 2024 року з врахуванням базового місяця січня 2008 року та зобов'язання здійснити нарахування на виплату індексації грошового забезпечення за період з жовтня 2019 року по квітень 2024 року з врахуванням базового місяця січень 2008 року, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.М. Димарчук