13 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4712/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ксензюка А.Я.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними дії щодо відмови у відновлені з 01.01.2025 основного розміру пенсії з урахуванням всіх доплат в повному обсязі; зобов'язання невідкладно поновити виплату з 01.01.2025 основного розміру пенсії в повному обсязі з урахуванням раніше проведених виплат, без застосування коефіцієнтів передбачених Постановою КМУ №1 від 03.01.2025 «Про визнання порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році в період в період воєнного стану» без обмеження пенсії максимального розміру.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-XII). Вказує на те, що 06.01.2025 відповідач почав здійснювати виплату пенсії, зменшивши розмір на 2 219,14 грн і складає 25 762,04 грн. Згідно зробленого розрахунку пенсії, станом на 01.09.2024, позивачу нарахували та виплачувати до грудня 2024 року в розмірі 34 600,00 грн.
27.03.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою про відновлення виплати пенсії в повному образі, однак відповідач відмовився це зробити, повідомивши листом від 24.04.2024 за №5339-4108/П-02/8-0300/25, що зменшення розміру виплати пенсії здійснено на підставі Постанови КМУ №1 від 03.01.2025 «Про визначення Порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (надалі - Постанова КМУ №1).
Позивач, вважає протиправними дії відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідно до Постанови №1 від 03.01.2025 і такими, що порушують вимоги статей Конституції України, пенсійне законодавство України, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що статтею 46 Закону №4059-IX установлено у 2025 році у період дії воєнного стану виплату пенсій, зокрема, призначених відповідно до Закону №2262-XII та розмір яких перевищує десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (23610,00 грн), здійснювати із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України. З метою реалізації цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1. З 01.01.2025 розмір пенсії позивача становив 34601,17 грн (перевищує 23610,00 грн), а тому з урахуванням приписів Постанови №1 для визначення розміру пенсії позивача застосовано коефіцієнти пониження до відповідної суми перевищення - 0,5 та 0,4 й в результаті перерахунку розмір його пенсії становить 27851,75 грн, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 29.05.2025 відмовлено в задоволенні клопотання про залучення третьої особи до участі у справі.
Ухвалою суду від 29.05.2025 провадження у справі №140/4712/25 зупинено до набрання чинності рішенням Київського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №320/2229/25.
Ухвалою суду від 01.10.2025 провадження у справі поновлено.
Інші заяви по суті справи сторони не подали.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, що не є спірним та підтверджується матеріалами пенсійної справи №ХА3357-Міноборони та відзивом на позовну заяву.
З 01.01.2025 основний розмір пенсії позивача становить 27 851,75 грн (90% грошового забезпечення), а з урахуванням індексацій за 2022-2024 роки, щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713, підвищень і надбавок, загальний розмір нарахованої пенсії становить 34601,17 грн. З урахуванням максимального розміру пенсії (23 610,00 грн) та відповідно до Постанови №1 відповідач застосував коефіцієнти пониження 0,5, 0,4 та 0,3 до нарахованої суми; в результаті перерахунку розмір пенсії (з надбавками), що підлягає до виплати, становить 27 851,75 грн.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (далі - Указ №64/2022), у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Отже, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом №64/2022, не обмежується конституційне право громадян на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.
Відносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб врегульовані Законом №2262-ХІІ.
Відповідно до преамбули Закону №2262-ХІІ цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Конституційний Суд у своїх рішеннях зазначав, що організаційно-правові та економічні заходи, спрямовані на забезпечення належного соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей пов'язані не з втратою працездатності, безробіттям або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю виконуваних ними обов'язків щодо забезпечення однієї з найважливіших функцій держави - захисту суверенітету, територіальної цілісності України (частина перша статті 17 Основного Закону України). Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена, зокрема тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004). Заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
За приписами частин першої, третьої статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
"Обчислення пенсії" особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, визначено розділом V (статті 43-47), а "Виплата пенсій" та "Порядок перерахунку пенсій" - розділами VII (статті 52-62) та VIII (статті 63-66) цього Закону відповідно.
Поряд з тим статтею 46 Закону №4059-ІХ установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року №379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 46 Закону №4059-ІХ Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1 (застосовується з 01.01.2025), пунктом 1 якої установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані), зокрема, відповідно до Законів України … "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", … (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;
до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.
Таким чином, Законом №4059-ІХ та прийнятою на її виконання Постановою №1 у 2025 році, у період воєнного стану, установлено підстави для обмеження розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262-ХІІ, крім пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, про що зазначено у пункті 2 Постанови №1.
По суті запровадженням Законом №4059-ІХ та Постановою №1 до пенсій (пенсійних виплат) певної категорії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, коефіцієнтів зменшення пенсії фактично встановлено інше (додаткове) регулювання відносин, відмінне від того, що встановлено Законом №2262-ХІІ, що прямо суперечить статті 1-1 цього Закону, який є спеціальним у законодавчому регулюванні відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, та призводить до обмеження конституційного права такої категорії осіб на належний соціальний захист.
Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 28.08.2020 №10-р/2020 зазначав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 09.07.2007 №6-рп/2007). Крім того, виходячи з того, що предмет регулювання Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс), так само, як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, що обумовлено положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України в Рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію або скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Ураховуючи викладене, Конституційний Суд України вкотре наголошує на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.
Таким чином, у разі суперечності між правовими нормами Закону про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що зміна правового регулювання відносин у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб можлива лише у випадку внесення відповідних змін до Законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а інші нормативно-правові акти підлягають застосуванню лише у випадку їх прийняття відповідно до цих законів.
Необхідно також зазначити, що Верховним Судом неодноразово висловлювалась позиція щодо застосування норм Закону №2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у постановах від 16.12.2021 (справа №400/2085/19), 20.07.2022 (справа №340/2476/21), 25.07.2022 (справ №580/3451/21), 30.08.2022 (справа №440/994/20), 17.03.2023 (справа №340/3144/21) та ін. Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах стосовно призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, а саме частина сьома статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII визнано Конституційним Судом України неконституційними, вони втратили чинність з дня ухвалення такого Рішення 20.12.2016. Тому внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" зміни до частини сьомої зазначеної статті, яка внаслідок Рішення Конституційного Суду України з 20.12.2016 відсутня, є нереалізованими. Крім цього, вказані зміни по своїй суті є повторним запровадженням правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, а тому такі зміни не створюють підстав для обмеження пенсії максимальним розміром.
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України "обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України" (абзац десятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016).
З огляду на наведене суд вважає, що оскільки Законом №2262-ХІІ як спеціальним законом не передбачено обмеження пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, шляхом застосування до суми перевищення коефіцієнтів, тому застосування ГУ ПФУ у Волинській області до пенсії позивача коефіцієнтів зменшення, передбачених статтею 46 Закону №4059-ІХ та пунктом 1 Постанови №1, якими змінюються умови та/чи норми пенсійного забезпечення, є протиправним.
Враховуючи висновок суду щодо протиправності обмеження пенсії максимальним розміром і застосування понижуючих коефіцієнтів до пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, суд вважає протиправними дії відповідача щодо обмеження пенсійної виплати з 01.03.2025 у зв'язку із застосуванням Постанови №1.
Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, враховуючи межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову у спосіб визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.01.2025 основного розміру пенсії з урахуванням всіх доплат в повному обсязі, та зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01.01.2025 перерахунок та виплату основного розміру пенсії в повному обсязі з урахуванням раніше проведених виплат, без застосування коефіцієнтів передбачених Постановою КМУ №1 від 03.01.2025 «Про визнання порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році в період в період воєнного стану» без обмеження пенсії максимального розміру.
Підстави для розподілу судовий витрат в порядку статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо виплати ОСОБА_1 з 01.01.2025 пенсії із обмеженням максимальним розміром та із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2025 перерахунок та виплату основного розміру пенсії в повному обсязі з урахуванням раніше проведених виплат, без застосування коефіцієнтів передбачених Постановою КМУ №1 від 03.01.2025 «Про визнання порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році в період в період воєнного стану» без обмеження пенсії максимального розміру.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя А.Я.Ксензюк