Ухвала від 07.10.2025 по справі 803/746/15-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про відмову в заміні способу або порядку виконання рішення суду

07 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 803/746/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

суддів: Валюха В.М., Ксензюка А.Я.,

за участю секретаря судового засідання Аршулік С.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника ДПС України, Головного управління ДПС у Волинській області Мельничука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Волинській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області, Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №803/746/15-a позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства доходів і зборів України від 16.03.2015 №189-о “Про звільнення ОСОБА_1 » з посади заступника начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів у Волинській області. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів у Волинській області з 17.03.2015. Стягнуто з Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 419 990,70 грн (чотириста дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень 70 копійок). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів у Волинській області та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5 809,12 грн (п'ять тисяч вісімсот дев'ять гривень 12 копійок) звернено до негайного виконання.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №803/746/15-а змінено, викладено абзац четвертий резолютивної частини в наступній редакції: Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Волинській області в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі - 1128963,49 грн. В решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.05.2023 скасовано рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 в справі №803/746/15-а у частині стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Волинській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та витрат на правову допомогу і направлено справу №803/746/15-а у цій частині на новий розгляд до Волинського окружного адміністративного суду. У іншій частині рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 в справі №803/746/15-а залишено без змін.

18.09.2025 до суду надійшла заява старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.Є. у якій він просить змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа № 803/746/15-а від 26.08.2021, виданого Волинським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів у Волинській області з 17.03.2015, шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУДПС у Волинській області(код ЄДРПОУ 44106679), яке є діючим відокремленим(без статусу юридичної особи) територіальним підрозділом боржника або рівнозначній посаді.

Заява обґрунтована тим, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 75119591 з примусового виконання виконавчого листа №803/746/15-а від 26.08.2021, виданого Волинським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів у Волинській області з 17.07.2015.

Державна податкова служба листом від 14.06.2024 № 7736/5/99-00-05-01-03-05 повідомила, що 11.06.2024 наказом в.о. голови Державної податкової служби України №640-о позивача поновлено з 17.03.2015 на посаді заступника начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів у Волинській області. Керуючись вимогами пункту 9 частини першої статті 39 Закону 08.08.2024 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2025 №40/9302/24 визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.Є. від 08.08.2024 про закінчення виконавчого провадження ВП №75119591. У вищезазначеній постанові досліджено, що позивача поновлено на посаді в державному органі (ГУ Міністерства доходів і зборів у Волинській області), який на момент прийняття наказу про поновлення вже не існував, а відтак такий працівник не був допущений до виконання його посадових обов'язків, а тому поновлення на роботі позивача мало формальний характер.

З урахуванням того, що ГУ Міндоходів у Волинській області припинило діяльність з 05.10.2015 відповідно до запису ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, просить заяву задовольнити та змінити порядок і спосіб виконання рішення суду шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 44106679) або на іншій рівнозначній посаді (а.с.56-59, том 6).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 вказану заяву призначено до судового розгляду на 10 год. 00 хв. 07.10.2025 (а.с.117, том 6).

Представник ДПС України у письмових запереченнях, поданих до суду 24.09.2025, просив відмовити у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду з тих підстав, що суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або обраний судом спосіб захисту порушеного права. Зазначив, що нормами частини першої статті 235 КЗпП України встановлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При цьому закон не наділяє орган, який розглядає спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235 КЗпП України. Вважає, що задоволення такої заяви призведе до повторного вирішення по суті спору в адміністративній справі №803/746/15а (а.с. 100-105, том 6).

Представник ГУ ДПС у Волинській області у запереченнях, поданих до суду 07.10.2025 просить відмовити у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду у даній справі. Свою позицію обгрунтовує тим, що правонаступником Міністерства доходів і зборів України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 160 є Державна фіскальна служба України, яка на сьогодні продовжує функціонувати як юридична особа публічного права і яка не є припиненою відповідно до відомостей з ЄДР. А тому, поновлення позивачки в органах ДПС є фактично довільним вибором виконавцем державного органу та посади поновлення без будь-яких правових підстав (а.с. 124-127, том 6).

У судове засідання державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України не з'явився. У заяві від 30.09.2025 просить розгляд справи, призначеної на 07.10.2025 проводити за його відсутності, а заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду - задовольнити (а.с.120, том 6).

ОСОБА_1 у судовому засіданні 07.10.2025 підтримала заяву державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Представник ДПС України на ГУ ДПС у Волинській області Мельничук М.В. просив відмовити у задоволенні заяви.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідачів, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду з огляду на таке.

За приписами статті 124, частини 3 статті 129-1 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, а обов'язковість рішень суду визнається однією з основних засад судочинства.

Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод: право на судовий захист було б примарним, якби правова система держави дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове судове рішення залишалося недіючим на шкоду одній зі сторін. Якщо органи влади відмовляються виконувати чи затримують виконання судових рішень, гарантії статті 6, якими користується особа на час судової стадії розгляду, втрачають зміст.

Судові рішення, що набрали законної сили, а також ті, що підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (ч.2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З наведеної норми вбачається, що суд може змінити спосіб або порядок виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленому раніше порядку і способом. При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.02.2025 у справі №640/7827/22 вказав, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення виникає за наявності виняткових обставин, які б ускладнювали його виконання або робили його виконання неможливим, адже в такий спосіб змінюються висновки вже прийнятого судового рішення. Разом із тим, зміна способу чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення повинна узгоджуватися з тими обґрунтуваннями судового рішення, на які спираються висновки суду, що містяться в резолютивній частині судового рішення. Здійснюючи зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд не може змінювати зміст резолютивної частини рішення або змінити обраний судом спосіб захисту порушеного права. Висновки судового рішення щодо способу і порядку його виконання чітко визначені та не можуть бути змінені іншим судовим рішенням без відповідного обґрунтування виняткової необхідності застосування такої зміни рішення.

Як вбачається із заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду державний виконавець просить змінити спосіб та порядок виконання виконавчого листа № 803/746/15-а від 26.08.2021, виданого Волинським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів у Волинській області з 17.03.2015, шляхом поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області(код ЄДРПОУ 44106679) або іншій рівнозначній посаді.

Колегія суддів вважає, що зміна у такий спосіб виконання рішення суду в адміністративній справі № 803/746/15-а (поновлення позивача ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДПС у Волинській області(код ЄДРПОУ 44106679) або на іншій рівнозначній посаді) призведе до зміни способу захисту порушеного права позивача, що є недопустимим процесуальним порушенням при розгляді заяви у порядку статті 378 КАС України.

Варто зауважити, що судом при вирішенні справи по суті аналізувався спосіб захисту порушеного права позивачки, зокрема, у контексті визначення посади та органу у якому ОСОБА_1 має бути поновлена на роботі. Так, у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №803/746/15-a вказано, що «відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Таким чином, скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 у силу вимог частини першої статті 235 КЗпП України, є підставою для її поновлення на попередній роботі, а саме на посаді заступника начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів у Волинській області з 17.03.2015. Поновлення на посаді, яку позивач обіймала до звільнення є достатнім та ефективним засобом захисту порушеного права позивача. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03.06.2020 у справі № 817/3431/14, та від 14.07.2020 у справі №809/1466/15, яка враховується судом при розгляді і вирішенні даної адміністративної справи в силу положень ч.5 ст. 242 КАС України».

Крім того, суд не може поновити або зобов'язати відповідача поновити позивача на посаді заступника начальника ГУДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 44106679) або іншій рівнозначній посаді, оскільки питання із дослідженням та оцінкою відповідних критеріїв (кваліфікаційні вимоги, характеристики, обсяги повноважень, законодавчі обмеження, рівень оплати праці та інше) для призначення на такі посади не були предметом судового розгляду в межах справи.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу заявника, що судове рішення, яке набрало законної сили, стає незмінним (неспростовним). Тобто воно не може бути скасоване (змінене) судом, що його прийняв. Основні та додаткові судження (висновки) суду по суті справи стають остаточними. Тому, суд, який прийняв рішення може внести до нього виправлення, які не торкаються суті відомостей, що викладені у рішенні.

Поняття “спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Порядок виконання судового рішення означає визначену у рішенні суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним/приватним виконавцем, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі об'єктивної (безумовної) неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений судом.

Так у постанові від 24.12.2014 у справі № 21-506а14 Верховний Суд України дійшов висновку, що зміну способу і порядку виконання судового рішення слід розуміти як застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв'язку з неможливістю виконання цього рішення раніше визначеними способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не має змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення.

Подібного підходу дотримується і Верховний Суд, зокрема у постановах від 07.03.2018 у справі №456/953/15-а, від 16.07.2020 у справі №130/2176/17, від 11.11.2020 у справі №817/628/15 та від 17.02.2021у справі №295/16238/14-а, від 18.02.2025 у справі №640/7827/22.

Таким чином, оскільки у цій справі встановлено, що способом відновлення порушеного права позивача судом обрано зобов'язання відповідача ДПС України поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів у Волинській області з 17.03.2015 та відмовлено у задоволенні решти позовних вимог (зокрема щодо поновлення на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Волинській області чи іншій рівнозначній посаді), то необхідно дійти висновку про неможливість зміни способу та порядку виконання рішення суду у спосіб, про який просить заявник, адже запропонований останнім спосіб виконання судового рішення фактично змінює зміст резолютивної частини рішення Волинського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 (яке у вказаному питанні, що стосується поновлення було залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 та постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.05.2023).

Відтак, з наведених мотивів та підстав у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення належить відмовити.

Керуючись статтями 248, 256, 294, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту виконавчої служби Міністерства юстиції України Сніжинського Т.Є. про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №803/746/15-а за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Волинській області, Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Волинській області, Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали суду складений 13 жовтня 2025 року

Головуючий-суддя Т.М. Димарчук

Судді В.М. Валюх

А.Я. Ксензюк

Попередній документ
130924943
Наступний документ
130924945
Інформація про рішення:
№ рішення: 130924944
№ справи: 803/746/15-а
Дата рішення: 07.10.2025
Дата публікації: 15.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (27.10.2025)
Дата надходження: 27.10.2025
Предмет позову: визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і зобов'язання вчинити дії
Розклад засідань:
01.06.2023 00:00 Касаційний адміністративний суд
Учасники справи:
головуючий суддя:
ДОВГА ОЛЬГА ІВАНІВНА
КАЧМАР ВОЛОДИМИР ЯРОСЛАВОВИЧ
КАШПУР О В
суддя-доповідач:
ДОВГА ОЛЬГА ІВАНІВНА
КАЧМАР ВОЛОДИМИР ЯРОСЛАВОВИЧ
КАШПУР О В
відповідач (боржник):
Головне управління Державної податкової служби у Волинській області
Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області
Головне управління ДФС у Волинській області
Державна податкова служба України
Державна фіскальна служба України
Міністерство юстиції України
заявник апеляційної інстанції:
Головне управління ДФС у Волинській області
заявник касаційної інстанції:
Головне управління Державної податкової служби у Волинській області
Державна податкова служба України
Конечна Мирослава Антонівна
представник відповідача:
Сніжинський Тарас Євгенович
суддя-учасник колегії:
ГУДИМ ЛЮБОМИР ЯРОСЛАВОВИЧ
ЗАПОТІЧНИЙ ІГОР ІГОРОВИЧ
ЗАТОЛОЧНИЙ ВІТАЛІЙ СЕМЕНОВИЧ
РАДИШЕВСЬКА О Р
УХАНЕНКО С А
ШИНКАР ТЕТЯНА ІГОРІВНА