13 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/651/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дії щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2024 році згідно з 4.5 ст.15 Закону у країни «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України №367-XIV від 25 грудня 1998 року у розмірі п?яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 разову грошову виплату до Дня Незалежності України у 2024 році згідно з ч.5 ст.15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України №367-XIV від 25 грудня 1998 року у розмірі п?яти мінімальних пенсій за віком з врахуванням виплачених коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є членом сім'ї загиблого ветерана війни та має право на пільги встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №2262-ХІІ від 22.10.1993. Відповідач у серпні 2024 році виплатив позивачу разову грошову допомогу до Дня Незалежності за 2024 рік в розмірі 650 грн відповідно до Постанови КМУ №369 від 02.04.2024.
Позивач, вважаючи, що має право на отримання разової грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2024 році в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком звернулася до Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області з заявою, у якій просила здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідач у відповідь на звернення позивача листом від 05.12.2024 повідомив позивача, що разова грошова допомога до Дня Незалежності України у 2024 році виплачена у розмірі, що визначався постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 369 «Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань», зокрема як члену сім'ї загиблого ветерана війни - 650 грн, а відтак здійснена у відповідності до чинного законодавства та відмовлено у проведенні її перерахунку, з урахуванням раніше виплаченої суми.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року провадження в типовій адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - зупинено до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №440/14216/23.
У відзиві на позовну заяву відповідач позовних вимог не визнав та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог, оскільки позивачу разова грошова допомога до Дня Незалежності України в 2024 році виплачена в належному розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи до суду не надходило.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - поновлено.
Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є членом сім'ї загиблого ветерана війни та має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 21.09.2023.
Листом від 05.12.2024 відповідач, у відповідь на звернення позивача щодо виплати грошової допомоги до Дня Незалежності України повідомив, що в серпні 2024 року на рахунок позивача була зарахована разова грошова допомога відповідно до Постанови № 369 в розмірі 650,00грн, а для виплати вказаної допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком немає підстав.
Не погоджуючи з розміром такої виплати позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-XII(далі - Закон №3551-ХІІ).
Згідно із статтею 10 Закону №3551-ХІІ, до сімей загиблих (померлих) ветеранів війни належать:
1) сім'ї осіб, зазначених у статтях 6 і 7цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва), одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби (у тому числі на території інших держав) під час воєнних дій та конфліктів;
сім'ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов'язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з антигромадськими проявами;
сім'ї загиблих під час Другої світової війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об'єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім'ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів;
сім'ї осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у Революції Гідності, а також сім'ї осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності.
До членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначених у цій статті, належать, зокрема: один з подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.
Відповідно до статті 15 Закону №3551-XII, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань» від 20.03.2023 №2983-IX, щороку до Дня Незалежності України членам сімей, зазначеним у пункті 1статті 10,статті 10-1цього Закону, а також дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, та дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Суд зазначає, що невід'ємною складовою здійснення правового регулювання відносин у сфері соціального забезпечення є визначення правового механізму та державних органів, на які покладається обов'язок виконання соціальної політики держави у цій сфері. Одним з таких органів є Кабінет Міністрів України, який згідно з пунктом 2 частини першої статті 20Закону України «Про Кабінет Міністрів України» забезпечує проведення державної соціальної політики, соціальний захист громадян та вживає заходів щодо підвищення реальних доходів населення.
Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України.
Отже, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, зокрема, за рахунок коштів Державного бюджету України.
Шляхом прийняття закону Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок та визначати розмір разової грошової виплати учасникам бойових дій, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з повноваженнями уряду України, визначеними в пунктах 2, 3статті 116 Конституції України.
02.04.2024 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №369, якою визначено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року у таких розмірах:
членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1статті 10 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 650 гривень.
Як зазначив відповідач та не заперечувалось позивачем, останній була виплачена разова грошова виплата до Дня Незалежності України за 2024 рік, саме в розмірі 650 грн.
За таких обставин суд вважає помилковими твердження позивача про те, що вона має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік як член сім'ї загиблого ветерана війни в більшому розмірі.
Суд при розгляді даної справи враховує правові висновки Великої палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 14.05.2025 по справі №440/14216/23.
Так, у зазначеній постанові Велика палата Верховного суду вказала на те, що:
«аналізуючи наявність відповідних повноважень Кабінету Міністрів України, зважає також на те, що зміни в правовому регулюванні відбулися в умовах повномасштабного вторгнення, і делегування цих повноважень органу виконавчої влади забезпечує потрібну у цей період гнучкість, беручи до уваги надмірний фінансовий тягар на державу, який виник у зв'язку з необхідністю відсічі зовнішній агресії.
157. Згідно з висновками Конституційного Суду України, наведеними в Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011, Верховна Рада України, доповнивши пунктом 4 розділ VII «;Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», визначила Кабінет Міністрів України державним органом, який має забезпечувати реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, тобто надала право Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри соціальних виплат, з огляду на наявний фінансовий ресурс бюджету Пенсійного фонду України, що узгоджується з функціями уряду України, визначеними в пунктах 2, 3статті 116 Конституції України(абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2).
158. Надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно доКонституціїта законів України.
Отже, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті96, пунктів 2,3,6статті116 Конституції України потрібно розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проєкту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, зокрема й щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України (абзаци 7, 8 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012).
160. Політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення проведення якої на підставі пункту 3статті 116 Конституції України здійснюється Кабінетом Міністрів України.
161. Отже, Кабінет Міністрів України може регулювати порядок та розміри соціальних виплат та допомоги на підставі наданого йому Верховною Радою України права встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги.»
Суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, які сформульовані у постанові від 14.05.2025 у зразковій справі №440/14216/23, оскільки вони є цілком релевантними до спірних правовідносин.
Таким чином, здійснивши позивачу грошову виплату в розмірі 650 грн, відповідач застосував правила статті 15 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 2983-ІХ, яка є чинною як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час вирішення справи, неконституційною не визнавалася, що підтверджує те, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених законом.
При цьому, суд вважає помилковим твердження позивача про те, що вона має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2024 рік за аналогією допомоги до 5 травня в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з тих підстав, що це різні види допомоги, з огляду на зміни в законодавстві.
Із урахуванням встановлених обставин, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків, сформованих у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2025 у зразковій справі №440/14216/23, суд доходить висновку, що при виплаті позивачу грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого ветерана війни відповідачем застосовано правила статті 15 Закону №3551-ХІІу редакції Закону №2983-ІХ, яка є чинною як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час вирішення справи, неконституційною не визнавалась, а тому відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
Крім того чинне законодавство України не передбачає виплату позивачу у 2024 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, тож оскаржувані дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу спірної допомоги у розмір 650 грн. є правомірними.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами частини 1 та 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Ю. Сорока