10 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6991/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціальної та ветеранської політики виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся із позовною заявою до Управління соціальної та ветеранської політики виконавчого комітету Ковельської міської ради (далі - УСВП ВК Ковельської МР) про визнання протиправним та скасування рішення від січня 2025 року про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї;
зобов'язання з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду, нарахувати та виплатити соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї;
зобов'язання виплатити моральну шкоду в сумі 500000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є інвалідом 1-групи, проживає з дружиною удвох. Позивач зазначає, що його малозабезпечена сім'я вже декілька років користується пільгою у вигляді соціальної допомоги, яка відповідно до статті 5 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», статей 46, 48 Конституції України нараховувалась для забезпечення гарантованого рівня прожиткового мінімуму, передбаченого законами та Конституцією України.
Позивач зазначає, що у січні 2025 року звернувся до відповідача із заявою для продовження нарахування соціальної допомоги його малозабезпеченій сім'ї, яку він вже отримував декілька років. Відповідач відмови у задоволенні заяви у зв'язку із тим, що до складу його сім'ї входить його дружина ОСОБА_2 , яка здійснює догляд за ним, як інвалідом І групи, та ніде не працює, не отримує доходу.
ОСОБА_1 вважає відмову протиправною та такою, що позбавляє його гарантованого прожиткового мінімуму. Позивач пояснює, що наразі отримує пенсію, дружина отримувала компенсацію по догляду за інвалідом 1-групи до січня 2024 року, і раніше виплачувалась щомісячна соціальна допомога, разом з якою виходив гарантований рівень прожиткового мінімуму, передбаченого законами України.
При цьому покликається на те, що дружина не отримує пенсію, так як її вік не пенсійний (55 років), і позбавлена можливості працювати, оскільки змушена здійснювати догляд за ним. Вони проживають на суму, яка нижча прожиткового мінімуму, і не дотягує до рівня гарантованого прожиткового мінімуму відповідно до законів України. На думку позивача, відповідач не вправі погіршувати умови соціального стану громадян, які потребують соціальної допомоги до рівня не меншого від гарантованого прожиткового мінімуму, передбаченого Конституцією та законами України.
Також позивач покликається на те, що психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров'я, можуть свідчити про заподіяння йому моральної шкоди.
З урахуванням наведеного, позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.20).
У відзиві на позов (а.с.29-30) відповідач його вимог не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з огляду на те, що до складу малозабезпеченої сім'ї позивача на момент звернення входили 2 особи: ОСОБА_1 та його дружина працездатного віку. Тому, для призначення державної соціальної допомоги управлінням шляхом автоматизованого обміну інформацією одержані відомості з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - Пенсійним фондом України та з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків - ДПС (у порядку, встановленому Пенсійним фондом України та Мінсоцполітики), в яких зазначено про відсутність доходів та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у дружини заявника у періоді з 01.04.2024 по 30.09.2024.
Крім того, у Розділі 11 «Відомості про види та суми доходів» Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів державної соціальної допомоги, ОСОБА_1 власноруч зазначає єдине джерело доходів сім'ї - це пенсія позивача.
Враховуючи, що у періоді, який враховується для призначення соціальної допомоги (з 01.04.2024 по 30.09.2024), дружина заявника не працювала, не перебувала на обліку в центрі зайнятості, не отримувала компенсаційних виплат з догляду, а також у неї відсутня сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у вказаному періоді, то права на призначення соціальної допомоги сім'я не мала. Відповідне рішення про відмову у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям від 27.01.2025 надіслано ОСОБА_1 поштою (вих. № 104 від 27.01.2025).
Що стосується виплати ОСОБА_1 моральної шкоди, то відповідач покликається на те, що позивач повинен обґрунтувати заподіяння йому такої шкоди, зокрема пояснити, в чому конкретно проявилося порушення його нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, що саме спричинило йому моральні страждання і в чому проявляється їхній взаємозв'язок з протиправними діями управління соціального захисту населення, що зокрема не зазначено у позовній заяві ОСОБА_1 . При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Інші заяви по суті справи не надходили.
Враховуючи вимоги статті 262 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 23.01.2025 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї (а.с.42-43).
Рішенням відповідача від 27.01.2025 №119389346-2025-1 відповідачем відмовлено у призначенні допомоги у зв'язку із тим, що у складі сім'ї є працездатні особи, які досягли 18-ти років, та не працювали, не проходили військової служби, не ФОП чи самозайняті, не навчалися за денною чи дуальною формою в закладах освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості сумарно більше ніж 3 місяці (а.с.41).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2000 №1768-ІІІ (далі - Закон №1768-ІІІ) спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму, шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним верствам населення.
Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї (стаття 1 Закону).
Відповідно до статті 4 Закону №1768-ІІІ призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем проживання уповноваженого представника сім'ї.
Статтею 3 Закону №1768-III передбачено, що право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України, а також інші малозабезпечені сім'ї у випадках, встановлених законом.
Відповідно до статті 5 Закону №1768-III розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом.
До стабілізації економічного становища в Україні розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму.
Рівень забезпечення прожиткового мінімуму встановлюється виходячи з можливостей Державного бюджету України і затверджується одночасно з прийняттям закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
Для громадян, які одержали статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, прожитковий мінімум збільшується на 20 відсотків.
Максимальний розмір державної соціальної допомоги не може перевищувати прожитковий мінімум для сім'ї, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови призначення і виплати малозабезпеченим сім'ям державної соціальної допомоги, передбаченої Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», визначає Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250 ( далі - Порядок № 250).
Згідно з пунктом 2 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям (далі - Порядок №250) державна соціальна допомога призначається і виплачується малозабезпеченим сім'ям, які постійно проживають на території України та з поважних або незалежних від них причин мають середньомісячний сукупний дохід менший від прожиткового мінімуму для сім'ї.
Державна соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення за її призначенням.
Пунктом 3 Порядку №250 передбачено, що призначення і виплата державної соціальної допомоги здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (перебування) уповноваженого представника малозабезпеченої сім'ї з використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (крім виплат, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 215 «Про особливості нарахування та виплати грошових допомог, пільг та житлових субсидій на період дії воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1302).
Відповідно до пункту 5 Порядку №250 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи:
заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики;
декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);
довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру;
довідку про доходи за шість місяців перед місяцем звернення (за наявності), у разі коли для обчислення сукупного доходу враховуються шість місяців перед місяцем звернення;
посвідчення учасника бойових дій встановленого зразка (за наявності).
Інформація про склад малозабезпеченої сім'ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.
До складу малозабезпеченої сім'ї заявника включаються чоловік, дружина, рідні та усиновлені діти віком до 18 років, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (в тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, визнані особами з інвалідністю з дитинства I та II групи або особами з інвалідністю I групи, які проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одинокою особою з інвалідністю I групи та доглядає за нею; жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі, але проживають однією сім'єю і мають спільних дітей. При цьому діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти до досягнення 23 років і не мають власних сімей, включаються до складу сім'ї незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування). Особи, які перебувають на повному державному утриманні, до складу сім'ї не включаються. Права члена сім'ї має одинока особа. Склад малозабезпеченої сім'ї заявника визначається на дату звернення за призначенням державної соціальної допомоги.
Згідно з пунктом 9 Порядку № 250 середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців.
Шість місяців становлять шість місяців перед місяцем звернення або два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (далі - період, за який враховуються доходи).
Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї для призначення державної соціальної допомоги визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім'ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №632 (далі - Порядок №632).
Так, відповідно до абзацу 2 пункту 13 Порядку №632 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються: 0,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на кінець періоду, за який враховуються доходи, - для працездатних працюючих/непрацюючих осіб, які не мали доходів, доходи яких були меншими за 0,5 розміру мінімальної заробітної плати протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту), та/або якими чи за яких не сплачено єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців періоду, за який враховуються доходи, а також для осіб, які перебувають у трудових відносинах і за яких не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, у зв'язку з наявною заборгованістю роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім військовослужбовців або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування); осіб, які зареєстровані у філії регіонального/міжрегіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) та не отримували допомогу по безробіттю; осіб, які доглядали за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку.
В свою чергу, абзацом 4 цього пункту передбачено, що під час обчислення державної соціальної допомоги для розрахунку середньомісячного сукупного доходу за кожний місяць, в якому відсутні доходи, включаються: фактично отримані особами доходи - у разі, коли протягом періоду, за який враховуються доходи, вони отримували хоча б один із таких видів доходів, як пенсія, стипендія, державна допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю відповідно до статті 47 Закону України «Про зайнятість населення», щомісячна компенсаційна виплата, призначена непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, компенсація за надання соціальних послуг з догляду.
Випадки, коли державна соціальна допомога не призначається визначені в пункті 10 Порядку №250.
Так, підпункт 1 пункту 10 Порядку №250 визначає, що державна соціальна допомога не призначається, якщо, зокрема, у складі сім'ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані у філії регіонального центру зайнятості (або міському, районному, міськрайонному центрі зайнятості - до дати припинення їх діяльності) (далі - центр зайнятості) як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у пункті 11 цього Порядку).
Державна соціальна допомога у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:
сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;
доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 від 23.01.2025 та долучених до неї документів, управління винесло рішення від 27.01.2025 №119389346-2025-1 про відмову у наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, яке мотивоване тим, що у складі сім'ї ОСОБА_1 є працездатні особи, які досягли 18-ти років, та не працювали, не проходили військової служби, не ФОП чи самозайняті, не навчалися за денною чи дуальною формою в закладах освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості сумарно більше ніж 3 місяці (а.с.41).
Судом встановлено, що позивач разом з дружиною ОСОБА_2 проживають однією сім'єю, остання є працездатного віку, оскільки народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.44-45).
На виконання вимог пункту 19 Порядку №250 відповідач отримав відомості про доходи ОСОБА_2 та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, з яких слідує, що єдиний соціальний внесок за ОСОБА_2 за період з 01.04.2024 по 30.09.2024 не сплачено.
Разом з тим з декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів державної соціальної допомоги від 23.01.2025, що джерелом доходу сім'ї є лише пенсія позивача (а.с.44).
Таким чином, оскільки дружина позивача - ОСОБА_2 у період з 01.04.2024 по 30.09.2024 була працездатною особою, яка досягла 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, не працювала, не проходила військової служби, не провадила підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобувала освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстрована в центрі зайнятості як безробітна або як така, що шукає роботу, сумарно більше ніж три місяці, тобто протягом протягом періоду, за який враховуються доходи, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення про відмову в призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому, вказане рішення управління винесене відповідно до норм чинного законодавства.
При цьому, суд не бере до уваги посилання позивача, що його дружина отримує компенсацію по догляду за інвалідом 1-групи, оскільки відповідно до довідки відповідача від 21.08.2025 №569/3.19 (а.с.35) ОСОБА_2 отримувала таку компенсацію з 01.03.2017 по 31.12.2023, тобто до періоду, який враховується для призначення соціальної допомоги (01.04.2024 по 30.09.2024).
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій