10 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3622/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо проведення, у встановленому наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України» (Порядок №608) порядку, службового розслідування за фактом зникнення безвісти під час бойового завдання у зоні ведення бойових дій солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що було зафіксовано у відповіді про розгляд адвокатського запиту від 04 листопада 2024 року №7/адв/14; зобов'язання провести службове розслідування за фактом зникнення безвісти під час бойового завдання у зоні ведення бойових дій солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до положень наказу Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №608 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України», а також статей 85-87 Закону України від 24 березня 1999 року №551-ХІV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України»; зобов'язання за результатами проведеного службового розслідування надати інформацію, разом з копіями підтверджуючих документів щодо проведеного службового розслідування за фактом зникнення безвісти під час бойового завдання у зоні ведення бойових дій солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що 15 квітня 2024 року отримала сповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), яким повідомлено, що її син, солдат ОСОБА_2 , зник безвісти під час виконання бойових завдань щодо захисту Батьківщини 15 листопада 2023 року. У зв'язку з цим вона подала звернення до командування Військової частини НОМЕР_1 для отримання додаткової інформації щодо статусу її сина, зокрема матеріалів службового розслідування. У відповідь на адвокатський запит представника позивача щодо надання інформації з підтверджуючими документами про проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 , відповідач повідомив, що службове розслідування за таким фактом не проводилось, з огляду на що надати копію матеріалів службового розслідування неможливо.
Позивач не погоджується з такою бездіяльністю відповідача та вважає, що процедура розслідування зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 має бути проведення відповідно до Порядку №608.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву (а.с.36-42) відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши, що твердження позивача про те, що факт зникнення безвісти є підставою для проведення службового розслідування відповідно до вимог Порядку №608 є помилковими, оскільки нормами Порядку №608 визначено підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки. Факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 належним чином зафіксовано у бойових звітно-інформаційних документах (журнал бойових дій військової частини, бойове донесення командира військової частини). Водночас у відповідача відсутня інформація щодо можливого вчинення правопорушення військовослужбовцями Збройних Сил України, які могли б призвести до зникнення безвісти ОСОБА_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21 грудня 2023 року №273 ДСК ОСОБА_2 оголошено таким, що зник безвісти. Зазначений наказ прийнятий відповідачем на підставі довідки про результати службової перевірки від 21 грудня 2023 року №6/11451дск з метою забезпечення належного соціального захисту членів сім'ї військовослужбовця, який зник безвісти, у тому числі позивача.
Також вказав, що незважаючи на те, що зникнення військовослужбовця внаслідок бойових уражень або дій з боку противника не підлягає обліку як нещасний випадок та розслідуванню згідно з Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року за №1667/37289 (далі - Інструкція №332), це не відміняє факту належності такої події до нещасного випадку в розумінні Інструкції №332.
Крім того зауважив, що призначення чи не призначення службового розслідування належить до дискреційних повноважень командира військової частини, так як відповідно до вищезазначених норм права командир може призначити службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини, однак його призначення не є обов'язковим відповідно до закону.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.17).
Позивач отримала сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15 лютого 2024 року №797 про те, що її син, солдат ОСОБА_2 , зник безвісти під час виконання бойового завдання щодо захисту Батьківщини 15 листопада 2023 року. Це сповіщення є підставою для подання документів для призначення пенсії (допомоги) і надання пільг у встановленому законодавством порядку (а.с.21).
Як слідує з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21 грудня 2023 року №7273 ДСК, на підставі доповідної записки про результати службової перевірки від 21 грудня 2023 року №6/11451 дск, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_2 , стрільця відділення служби, з 15 листопада 2023 року вважати таким, що зник безвісти (а.с.44).
На запит адвоката Мороза В.В. про надання інформації та копій документів щодо проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 під час захисту Батьківщини, Військова частина НОМЕР_1 листом від 04 листопада 2024 року №7/адв/14 повідомила, що механізм проведення розслідувань з обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України визначено Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332. Водночас пунктом 3 розділу І згаданої Інструкції визначено, що вона поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил. Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень а бо дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Оскільки солдат ОСОБА_2 зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі ведення бойових дій, службове розслідування за таким фактом не проводилось, з огляду на що надати копію матеріалів службового розслідування неможливо.
Також повідомлено, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21 грудня 2023 року №273ДСК оголошено службове становище військовослужбовця як такого, що зник безвісти; копії документів, які підтверджують зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 надати неможливо, оскільки такі мають гриф обмеженого доступу (а.с.27-28).
ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 11 листопада 2024 року №12160, повідомив адвоката Мороза В.В. про те, що 26 лютого 2024 року було скеровано запит на акт службового розслідування щодо факту зникнення безвісти ОСОБА_2 до військової частини НОМЕР_1 та якою була надано відповідь, що відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №332 службове розслідування щодо факту зникнення безвісти ОСОБА_2 не проводилось (а.с.29).
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення у встановленому Порядком №608 порядку службового розслідування факту зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 під час виконання ним бойового завдання у зоні ведення бойових дій, а тому звернулась в суд з цим позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII).
За визначенням частини першої статті 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону №2232-XII, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина чотирнадцята статті 2 вказаного Закону).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому (і станом на час спірних правовідносин) відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжувався та триває.
Законом України від 24 березня 1999 року №551-XIV «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» затверджений Дисциплінарний статут Збройних Сил України.
Цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Усі військовослужбовці Збройних Сил України незалежно від своїх військових звань, службового становища та заслуг повинні неухильно керуватися вимогами цього Статуту.
Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Стаття 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначає, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Стаття 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачає, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Згідно зі статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов'язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначає Порядок №608.
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку №608 службова перевірка - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення; службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ «Підстави призначення та предмет службового розслідування» Порядку №608, службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця;
втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов'язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення;
причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
При цьому, з метою перевірки інформації про наявність в діях безвісти зниклих (захоплених в полон) військовослужбовців ознак правопорушення (самовільне залишення частини, дезертирство, добровільна здача в полон тощо), за рішенням командирів військових частин можуть призначатися службові перевірки за фактами зникнення військовослужбовців безвісти.
Оцінюючи доводи позивача про бездіяльність військової частини щодо проведення службового розслідування за фактом зникнення безвісти 15 листопада 2023 року солдата ОСОБА_2 , суд зазначає таке.
Пунктом 1 розділу VІІ Порядку №608 встановлено, що з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, проводиться службова перевірка.
Відповідно до пункту 2 розділу VІІ вказаного Порядку під час службової перевірки встановлюються: особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни; обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення виконавської дисципліни; не виконані або неналежно виконані військовослужбовцем розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов'язки; наявність чи відсутність події, з приводу якої призначалась перевірка.
У разі необхідності уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного правопорушення, за фактом якого проведено службову перевірку, та ступеня вини військовослужбовця за результатами службової перевірки може бути проведено службове розслідування.
Так, судом з витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21 грудня 2023 року №273 ДСК встановлено, що за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 було проведено службову перевірку, результати якої оформлено доповідною запискою від 21 грудня 2023 року №6/11451 дск.
Разом з тим, варто зауважити, що пунктом 5 розділу І Порядку №608 визначено, що розслідування нещасних випадків, професійних захворювань, аварій проводиться відповідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за №169/5360.
Наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 грудня 2021 року, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (Інструкція №332).
Пунктом 2 наказу Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36 «Про затвердження Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за №169/5360 (зі змінами).
Таким чином, процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовці), отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає саме Інструкція №332.
Пунктом 1 розділу II Інструкції №332 визначено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме, обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Відповідно до пункту 3 розділу І Інструкції №332 ця Інструкція поширюється на військові частини та військовослужбовців, крім військовослужбовців, які отримали гостре професійне захворювання (отруєння), поранення, контузію, травму, каліцтво, зникли, померли або загинули внаслідок бойових уражень або дій з боку противника в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають.
Випадки гострого професійного захворювання (отруєння), поранення, контузії, травми, каліцтва, зникнення, смерті або загибелі військовослужбовців, що сталися в районі ведення бойових дій або проведення операції Об'єднаних сил, але не пов'язані з бойовими ураженнями або діями з боку противника, розслідуються згідно з вимогами цієї Інструкції.
При вирішенні даної справи суд також враховує, що правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин визначає Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», який забезпечує правове регулювання суспільних відносин, пов'язаних із набуттям правового статусу осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, з обліком, розшуком та соціальним захистом таких осіб і членів їхніх сімей.
Для цілей цього Закону особливими обставинами вважаються збройний конфлікт, воєнні дії, тимчасова окупація частини території України, надзвичайні ситуації природного чи техногенного характеру.
Матеріалами справи підтверджено (а.с.21, 27-28), що солдат ОСОБА_2 зник безвісти 15 листопада 2023 року при виконанні ним бойового завдання щодо захисту Батьківщини.
Таким чином зникнення військовослужбовця внаслідок бойових уражень або дій з боку противника є бойовими людськими втратами і обліку як нещасні випадки не підлягають в силу прямого припису пункту 3 Інструкції №332.
Предметом спору є бездіяльність відповідача щодо проведення службового розслідування відповідно до вимог Порядку №608 за фактом зникнення безвісти сина позивача при виконанні ним бойового завдання.
Суд повторює, що нормами Порядку №608 визначено підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки.
Виходячи із вищезазначених положень, підставою для призначення службового розслідування відносно військовослужбовців є виключно вчинення ними правопорушення. Предметом службового розслідування є визначення в їх діях складу правопорушення, кваліфікація виду юридичної відповідальності (дисциплінарної, адміністративної, кримінальної) та встановлення причин та умов, що сприяли скоєнню правопорушення.
Разом з тим, зникнення військовослужбовця безвісти при виконанні бойового завдання не є правопорушенням, а отже проведення службових розслідувань за такими фактами не узгоджується з вимогами статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та пункту 3 Розділу ІІ Порядку №608, якими передбачену мету, перелік підстав та предметів службового розслідування.
Таким чином, слід констатувати відсутність нормативно визначених підстав для обов'язкового призначення командирами військових частин службових розслідувань за фактами зникнення безвісти військовослужбовців.
Згідно з частинами першою-другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З наведених положень законодавства вбачається, що питання факту сторонами доводяться на засадах рівності, в той час як при вирішенні питання права в частині правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень саме останній доводить правомірність своїх дій.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, у задоволенні яких належить відмовити.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк