Єдиний унікальний номер судової справи 462/6255/25
Номер провадження 3/462/2483/25
09 жовтня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., розглянувши об'єднану в одне провадження справу за матеріалами, які надійшли з Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції у Львівській області (далі - ВП № 1 ЛРУП № 2), електронна пошта: zaliznychnyi@lv.police.gov.ua, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Чернівецька, 2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, відомостей про наявність встановлених законодавством України пільг немає (дані щодо особи зазначено згідно протоколу),
за ознаками вчинення правопорушень, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку, передбачених ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
встановив:
І. Рух справи.
ВП № 1 ЛРУП № 2, 14.08.2025 року (вх. № 17932, 17933, 17935) звернулося у Залізничний районний суд м. Львова із матеріалами справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП № 462/6255/25 (провадження № 3/462/2483/25), за ч. 1 ст. 184 КУпАП № 462/6256/25 (провадження № 3/462/2484/25) та за ч. 1 ст. 184 КУпАП № 462/6257/25 (провадження № 3/462/2485/25).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2025 року (та Протоколами передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.08.2025 року) для розгляду вказаних справ визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.
1.1. Щодо об'єднання справ в одне провадження.
Постановою Залізничного районного суду м. Львова від 09.10.2025 року справи про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП № 462/6255/25 (провадження № 3/462/2483/25), за ч. 1 ст. 184 КУпАП № 462/6256/25 (провадження № 3/462/2484/25) та за ч. 1 ст. 184 КУпАП № 462/6257/25 (провадження № 3/462/2485/25) відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - об'єднано та ухвалено розглядати у одному провадженні, присвоївши спільній справі єдиний унікальний номер 462/6255/25 (провадження № 3/462/2683/25).
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За загальним правилом більш серйозним визнається правопорушення, за яке встановлена більш сувора міра адміністративного стягнення (більший розмір штрафу, більш тривалий строк громадських робіт, застосування штрафу замість попередження, застосування арешту замість штрафу, тощо).
При цьому, види адміністративних стягнень закріплено у ст. 24 КУпАП, у якій їх зазначено з урахуванням зростання суворості.
ІІ. Опис обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.
2.1. Щодо протоколу серії ВАД № 479439 від 07.08.2025 року.
Згідно вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 06.08.2025 року близько 17 год. 00 хв. за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 357 перебуваючи на зупинці громадського транспорту, будучи мамою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не виконала передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьківські обов'язки, оскільки дитина перебувала у людному місці, у занедбаномі стані, з постороннім запахом, голодний, займався жебракуванням, що становило загрозу життю та здоров'ю дитини.
2.2. Правова кваліфікація діяння.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 роз'яснені при складанні протоколу.
2.3. Щодо протоколу серії ВАД № 479437 від 06.08.2025 року.
Згідно вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 05.08.2025 року близько 13 год. 30 хв. за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 357 перебуваючи на зупинці громадського транспорту, будучи мамою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не виконала передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьківські обов'язки, оскільки дитина перебувала у людному місці без батьківської опіки і піклування, у занедбаномі стані, займалася жебракуванням, голодна, що становило загрозу життю та здоров'ю дитини.
2.4. Правова кваліфікація діяння.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 роз'яснені при складанні протоколу.
2.5. Щодо протоколу серії ВАД № 479438 від 07.08.2025 року.
Згідно вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 07.08.2025 року близько 11 год. 00 хв. за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 357 перебуваючи на зупинці громадського транспорту, будучи мамою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не виконала передбачені ст. 150 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьківські обов'язки, оскільки дитина перебувала у громадському місці у занедбаномі стані, без батьківської опіки та піклування, голодна, що становило загрозу життю та здоров'ю.
2.6. Правова кваліфікація діяння.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 роз'яснені при складанні протоколу.
ІІІ. Правова позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 , будучи належно та завчасно повідомленою про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, шляхом скерування судових повісток на її адресу вказану у протоколі, у судові засідання не з'явилася.
Окрім цього, інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua
Враховуючи, що за правилами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 184 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, тому суд на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає можливим розглядати дану справу за відсутності особи щодо якої складено протоколи.
Так, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Така позиція суду узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), яке набуло статусу остаточного та відповідно до якого у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. ЄСПЛ неодноразово наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ІV. Позиція суду.
Суд, дослідивши матеріали об'єднаної справи в одне провадження про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Адміністративне провадження є не формальною процедурою, а дієвим інструментом забезпечення захисту прав, свобод і законності у суспільстві. Закон встановлює його основне призначення - не лише реагування на факти порушень, а й запобігання їхнім наслідкам, формування правової культури і поваги до норм, що регулюють суспільні відносини (ст. 1 КУпАП).
Водночас факт певної події сам по собі не є підставою для визнання правопорушення.
Для настання адміністративної відповідальності необхідне одночасне встановлення трьох складових: протиправної дії або бездіяльності, вини особи - умисної або необережної, а також наявності шкоди або реальної загрози охоронюваним законом інтересам (ст. 9 КУпАП). Лише сукупність цих елементів створює правову основу для притягнення до відповідальності.
Таким чином, суд оцінює не просто фактичні обставини, а їхню правову природу, умови та характер, що впливають на кваліфікацію події. Такий підхід забезпечує збалансоване і справедливе застосування закону, що захищає права громадян і підтримує правопорядок.
V. Застосоване судом законодавство при розгляді справи.
У ст. 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ст. 184 КУпАП передбачено, що ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - передбачає адміністративну відповідальність.
Батьківські права та обов'язки - права і обов'язки, покладені законодавством на батьків щодо виховання і утримання дітей.
Батьки мають обов'язок виховувати своїх дітей та піклуватися про їх здоров'я, надавати їм освіту та готувати їх до праці.
Виховання дітей - процес заохочення та підтримки фізичного, емоційного, соціального та інтелектуального розвитку дитини від народження до дорослості.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року - батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, що у свою чергу вимагає, щоб: «докладалися всі можливі зусилля до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки, або у відповідних випадках законні опікуни, несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування».
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Також, згідно ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
VІ. Оцінка та висновки суду щодо обставин справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП, а її вина підтверджується даними, які містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 479439 від 07.08.2025 року;
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 479437 від 06.08.2025 року;
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 479438 від 07.08.2025 року;
- фотокопії паспорта ОСОБА_1 ;
- письмових поясненнях ОСОБА_1 від 06.08.2025 року, 07.08.2025 року (із змісту яких вбачається, що остання просить про розгляд справи за її відсутності, свою вину визнала);
- рапортах інспектора поліції та інших матеріалах справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Відтак, вина ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять її винуватість у вчинені адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
VІI. Накладення адміністративного стягнення.
При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки її вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, так суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративні правопорушення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги обставини, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП, так суд дійшов висновку про доцільність застосування до ОСОБА_1 остаточного адміністративного стягнення із врахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Визначений вид покарання за своєю мірою відповідає завданням та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним та достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також для запобігання вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При цьому дотримано принципу «Culpae poena par esto» (покарання повинно відповідати провині), що забезпечує справедливість, обґрунтованість і пропорційність адміністративного впливу, з урахуванням ступеня вини правопорушника.
VІIІ. Судові витрати.
Згідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2025 року складає 605 грн. 60 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст. 1, 9, 23, 33, 36, 122-4, 124, 221, 276-285 КУпАП, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 184 КУпАП.
2. Призначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
4. Роз'яснення суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, такий стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
З платіжними реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua/sud1309/gromadyanam/rekvizyty/admshtrtafsank; https://zl.lv.court.gov.ua/sud1309/gromadyanam/rekvizyty/rekv
5. Порядок оскарження постанови та набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко