Справа №380/17186/25
Провадження №2-а/442/81/2025
13 жовтня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючої судді Павлів З.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження, за відсутності сторін, адміністративну справу за позовною заявою представника адвоката, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
встановив:
Представник ОСОБА_1 адвокат Буженко Юрій Сергійович звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неналежного розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.210-1 КУпАП та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити всі необхідні дії щодо належного розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , враховуючи заяву останнього від 30.05.2025; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, відповідно до відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 віл 12.05.2025 позивач перебуває у розшуку у зв'язку з неприбуттям за викликом. 30.05.2025 позивачем поштою було направлено на адресу відповідача заяву про те, що він погоджується із зазначеним правопорушенням та просив розглянути справу за його відсутності. Проте відповіді на дану заяву так і не було отримано. 11.06.2025 та 09.07.2025 на адресу відповідача було зроблено адвокатський запит, однак відповіді також не було отримано. Після цього були спрямовані скарги від 18.06.2025 та 21.07.2025 у ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , в результаті чого листом від 19.06.2025 було проінформовано позивача про те, що заява ОСОБА_1 розглянута та 04.06.2025 надано відповідь №7009. Однак, позивачем жодної відповіді з ІНФОРМАЦІЯ_1 не отримано. Позивач вважає, що відповідач навмисно створює штучні умови, за яких він позбавляється можливості бути проінформованим про результати розгляду свого звернення від 30.05.2025. Вказує, що наслідком таких є те, що він не може реалізувати своє право на оплату штрафу за правопорушення, з яким ОСОБА_1 погоджується.
Вчинені судом процесуальні дії у справі та постановлені ухвали. Заяви та клопотання учасників справи.
24.09.2025 в провадження Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з Львівського окружного адміністративного суду надійшла вищевказана цивільна справа.
Ухвалою від 26.09.2025 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи на 30.09.2025 без виклику учасників справи. Запропоновано відповідачу подати відзивна позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, а позивачу копію відзиву та доданих до нього документів.
Ухвалою суду від 30.09.2025 розгляд справи відкладено на 13.10.2025.
08.10.2025 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_4 не визнає, вважає її необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Вказує, що 03.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 через поштовий зв'язок поступила заява від імені ОСОБА_1 від 30.05.2025, в якій зазначено, що він не оспорює адміністративне правопорушення і згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. 04.06.2025 заява ОСОБА_1 від 30.05.2025 відповідачем була розглянута і надіслана позивачу. Таким чином, вважає, що заява позивач належним розглянута у строк та у спосіб визначений законодавством.
Розглянувши наявні у суду матеріали справи та давши їм належу оцінку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського Суду з прав людини трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Виходячи з вищенаведеного, однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема й при притягненні особи до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Статтями 72-90 глави 5 «Докази та доказування» чинного КАС України наведені основні положення про докази, котрими в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, і ці дані встановлюються вичерпними засобами. Докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.
Важливим є той аспект, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин із наведенням відповідних доказів.
В листі ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.05.2025 на заяву адвоката Буженка Юрія від 16.05.2025, повідомлено про те що надіслання такої заяви представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності чинним законодавством не передбачено і розгляду, на предмет винесення постанови по справі, із застосуванням положень статті 303-3 КУпАП, не підлягає.
До матеріалів справи долучена заява, в якій зазначено, що ОСОБА_1 повідомляє, що не оспорює допущене ним порушення «Правил військового обліку», Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності в порядку КУпАП. Також, долучено копію квитанції №78 (відстеження №7900734330899) від 30.05.2025, що підтверджує факт надсилання ІНФОРМАЦІЯ_5 поштової кореспонденції. Відповідно до відстеження №7900734330899 з офіційного сайту Укрпошти, поштове відправлення вручено за довіреністю 03.06.2025.
Крім того, до матеріалів справи долучено адвокатський запит від 11.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій адвокат Буженко Ю.С. просить надати результати розгляду за ОСОБА_1 від 30.05.2025. Також, долучено копію квитанції №69 (відстеження №0601157153726) від 11.06.2025, в якій не вказано найменування адресата та його адреси. Відповідно до відстеження №0601157153726 з офіційного сайту Укрпошти, поштове відправлення вручено за довіреністю 16.06.2025.
Також, до матеріалів справи долучено адвокатський запит від 09.07.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій адвокат Буженко Ю.С. просить надати письмову відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 за вих. №7009 щодо результатів розгляду заяви на відстрочку від 30.05.2025 відносно ОСОБА_1 . Долучено копію квитанції №194 (відстеження №0601168498202) від 09.07.2025, в якій не вказано найменування адресата та його адреси. Відповідно до відстеження №0601168498202) з офіційного сайту Укрпошти, поштове відправлення вручено за довіреністю 11.07.2025.
Адвокатом Буженком Ю.С. 18.06.2025 було надіслано скаргу до ІНФОРМАЦІЯ_6 , в якій він просить виконати усі належні заходи щодо усунення порушень, які призвели до відсутності реагування на подану заяву від 30.05.2025.
Також, адвокатом Буженком Ю.С. 21.06.2025 було надіслано скаргу до ІНФОРМАЦІЯ_6 та ІНФОРМАЦІЯ_7 , в якій він просить перевірити викладені ним в скарзі факти, виконати всі належні заходи щодо усунення порушень, які призвели до відсутності реагування на поданий адвокатський запит ОСОБА_1 від 09.07.2025.
У відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.06.2025 на адвокатський запит від 11.06.2025, зазначено, що заява від 30.05.2025 розглянута і 04.06.2025 ОСОБА_1 надіслано письмову відповідь за вих. №7009.
У відповіді на скаргу ІНФОРМАЦІЯ_7 від 09.07.2025, повідомлено про те, що ненадання ІНФОРМАЦІЯ_4 відповіді на заяву ОСОБА_1 від 30.05.2025 не відповідає дійсності. Згідно із інформацією ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідь на цю заяву була надіслана на зазначену ОСОБА_1 поштову адресу за вихідним №7009.
Норми права, котрі застосовує суд при ухваленні даного рішення, та мотиви їх застосування.
Насамперед слід розрізняти такі поняття, як: адміністративний процес (судочинство), адміністративна процедура та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Адміністративний процес (судочинство) - судовий процес, який регулюється Кодексом адміністративного судочинства України (КАСУ), завданням якого є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (стаття 2 КАС України).
Адміністративна процедура - це визначений законом порядок розгляду та вирішення окремих питань, що розглядаються суб'єктами владних повноважень щодо скарг, запитів та інших звернень громадян та інших суб'єктів звернень. Зокрема, регулюється Законом України «Про звернення громадян», Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Законом України «Про адміністративну процедуру» та іншими.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення - це особливий вид процесуальної діяльності, врегульована нормами адміністративно-процесуального права діяльність уповноважених органів, яка спрямована на притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які вчинили адміністративні правопорушення. Саме Кодексом України про адміністративні правопорушення регулюються питання, щодо здійснення самого провадження у справах про адміністративні правопорушення, зокрема щодо процедури складання та розгляду протоколу, винесення постанови та її оскарження.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про адміністративну процедуру», даний Закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.
Згідно із преамбулою Закону України «Про звернення громадян», Цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
Згідно із статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Військовослужбовці, працівники органів внутрішніх справ і державної безпеки, а також особи рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України мають право подавати звернення, які не стосуються їх службової діяльності.
Адміністративна процедура і провадження у справах про адміністративні правопорушення поєднані тим, що рішення можуть приймати суб'єкти владних повноважень, але законодавство є різним.
Таким чином, в нашому випадку норми законодавства, які передбачені Законом України «Про адміністративну процедуру» та Законом України «Про звернення громадян» не можуть застосовуватися, оскільки мають іншу сферу дії.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно із ч.1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
У статті 213 КУпАП вказано, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються:
1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад;
2) виконавчими комітетами (а в населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчими органами, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад та їх посадовими особами, уповноваженими на те цим Кодексом;
4) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами (суддями), а у випадках, передбачених цим Кодексом, місцевими адміністративними та господарськими судами, апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами, Верховним Судом;
5) органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Згідно із статтею 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України ( стаття 246 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
У статті 248 КУпАП зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до статті 249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу та, а також статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Згідно із частиною 1 статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
У ч.1 ст.276 КУпАП зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП, встановлені статтею 279-9 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.279-9 КУпАП, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
У частині 2 ст. 279-9 КУпАП передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.279-9 КУпАП, у разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв'язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
Таким чином, в ч.2 ст.279-9 КУпАП зазначено, що, зокрема, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язаний перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 КУпАП винести постанову по справі у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Разом з тим, в розпорядження суду відповідачем надано лише фотокопію заяви ОСОБА_3 від 30.05.2025, фотокопію відповіді на дану заяву начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 04.062025, фотокопію адвокатського запиту від 11.06.2025, фотокопію відповіді на адвокатський запит від 11.06.2025, однак не надано підтвердження, що дані відповіді скеровувалися заявникові та його адвокатові у належний спосіб (через електронний кабінет або шляхом надіслання рекомендованої кореспонденції з повідомленням про вручення).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовна заява представника адвоката, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволенню.
Водночас, суд звертає увагу адвоката на те, що незрозумілою є мотивувальна частина позовної заяви, яка стосується зобов'язання відповідача звільнити ОСОБА_4 з військової служби, а також резолютивна частина позовної заяви в частині пункту 3.
Керуючись ст.ст. 6, 10, 19, 90, 241-246, 286 КАС України, ст. 248, 249, 276, 278, 279-9 КУпАП, суд -
ухвалив:
Позовну заяву представника адвоката, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволити частково.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 належно розглянути та надати мотивовану відповідь у спосіб передбачений чинним законодавством на заяву ОСОБА_1 від 30.05.2025 щодо розгляду його справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.210-1 КУпАП.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили судовим рішенням за наслідками апеляційного провадження
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області.
Повний текст рішення суду складено 13.10.2025.
Суддя Павлів З.С.