Справа № 442/7721/25
Провадження №3/442/2165/2025
Іменем України
13 жовтня 2025 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Павлів З.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановила:
25.09.2025 орієнтовно о 18:00 ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законом обов'язків щодо виховання неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання, перебуваючи на території ЗДО №19 «Полуничка» на вул. Івана Франка, 12, м. Дрогобич розпивала слабоалкогольний напій Рево в забороненому законом місці, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.178 КУпАП. Внаслідок розпиванню алкоголю потрапила в лікувальний заклад з діагнозом алкогольного отруєння. На час вчинення на адміністративного правопорушення, передбаченого ст.178 КУпАП, ОСОБА_2 не досягнула 16 річного віку.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до наступного висновку.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина 3 ст.184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Статтею 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини:
1. Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Факт вчинення даного адміністративного правопорушення стверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №481168 від 03.10.2025 та рапортом, поясненнями довідкою до акту огляду медико-соціальною комісією, випискою із медичної картки амбулаторного хворого № 2771.
Аналізуючи вище наведене, вбачаю в діях ОСОБА_1 , ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП .
Згідно з ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Статтею 23 КУпАП визначено, що метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з Кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст.9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як кримінальніу розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Надточий проти Українивід 15.05.2008 зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, КСУ у п.3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення, а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом. Проте діючий Кримінальний кодекс України має відповідну статтю про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. При розгляді даних матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід застосувати аналогію права.
Враховуючи вищевикладені обставини, враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, яка є особою з інвалідністю I групи, вважаю, що їй слід призначити адміністративне стягнення м'якше, ніж передбачено законом попередження, що буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.
Відповідно до п. 9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору, оскільки вона є особою з інвалідністю I групи.
Керуючись ст. ст.184, 283, 284 КУпАП України, -
постановила:
Визнати ОСОБА_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 Кодексу України про адміністративного правопорушення, та накласти на неї стягнення у виді попередження.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Павлів З.С.