Справа № 461/8153/25
Провадження № 1-кс/461/6129/25
06.10.2025 року. м. Львів.
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові погоджене прокурором клопотання слідчого в ОВС ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025140000001112, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
06.10.2025 року до суду надійшло клопотання слідчого в ОВС ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025140000001112, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.10.2025, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано наступним. 04.10.2025, приблизно 03:40 год., водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним автомобілем марки «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись ним по вулиці Промислова у м. Самбір Самбірського району Львівської області у напрямку до вулиці Чорновола, поблизу буд. № 145 вул. Шашкевича, проїжджаючи заокруглення дороги праворуч відносно напрямку його руху, порушив чинні вимоги Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме: Розділу 1 п. п. 1.5, 2.3 б), д); 12 п.п. 12.1, 12.12, 12.4, які виразилися в тому, що він керуючи автомобілем, своїми діями створив небезпеку для руху, що загрожувало життю та здоров'ю громадян, був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, тобто відповідно не реагував на її зміну, своїми односторонніми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, рухався з перевищенням допустимої швидкості руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, проїжджаючи ділянку дороги із заокругленням праворуч по ходу свого руху, не справився із керуванням, в результаті чого, без причин технічного характеру, допустив виїзд за межі проїзної частини дороги у кювет з ліва відносно свого напрямку руху та після вчинення даної ДТП місце пригоди залишив.
В результаті порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_4 , пасажир автомобіля марки «BMW X5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, які призвели до його смерті.
06.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Слідчий у клопотанні зазначає, що з метою забезпечення виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків, як підозрюваного, щодо нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зважаючи на особу обвинуваченого, запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі. Тому слідчий просить клопотання задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання. Надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні.
Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив. Зазначив, що ризики, зазначені у клопотанні слідчим, відсутні та недоведені. Підозрюваний позитивно характеризується, одружений, має на утриманні двох дітей, раніше не судимий. Просив обрати заставу.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши думку прокурора щодо поданого клопотання, позицію захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху, будучи особою, що керувала транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_7 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
06.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду місця пригоди від 04.10.2025 та додатками до нього, лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_7 , показами свідків.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 , оскільки існують факти, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.
Питання щодо наявності чи відсутності в діях підозрюваного ОСОБА_4 , складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
Слідчим доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»).
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 може ухилятися від органу досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який інкримінуються йому є тяжким, за вчинення якого передбачено безальтернативне покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі. Останній, будучи обізнаним про покарання, що загрожує за інкримінований йому злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Водночас, відповідно до п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, передбачає те, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб.
На даний час кримінальне провадження перебуває на початковій стадії, зокрема призначаються відповідні експертизи, встановлюються свідки правопорушення.
Зважаючи на викладене, про неможливість запобігти такому ризику свідчить той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань, речей і документів (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.
Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами впливати на потерпілих, свідків, експертів у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину. Тому, з метою запобігання вказаним ризикам, суд приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд вважає, що існують обставини, які свідчать про обґрунтовану підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, про достатність підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, зазначеним у клопотанні. Тому, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на учасників кримінального провадження.
Встановлено, що підозрюваний, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одружений, має на утриманні двох дітей, є головою ФГ «Колос-К», раніше не судимий, позитивно характеризується, має міцні соціальні зв'язки. При цьому, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини та спосіб вчинення злочину підозрюваним, наявність вищевказаних ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, суд не вбачає підстав застосувати більш м'який запобіжний захід. За вказаних обставин, підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Суд, враховуючи викладені ризики, обставини вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , приходить до висновку про необхідність обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного щодо виконання ним процесуальних рішень не в силі.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який не підпадає під вищезазначений перелік, суд вважає за можливе призначити заставу.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З врахуванням матеріального стану підозрюваного, враховуючи вимоги законодавства про те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання покладених на підозрюваного обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 242240 грн.
Суд, враховуючи наведене та обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, приходить до висновку про те, що застава в розмірі в розмірі 242240 грн. здатна забезпечити ОСОБА_4 виконання покладених на нього обов'язків, передбачених КПК України, та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
При цьому підозрюваному роз'яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на визначений нижче строк покладаються нижчеперелічені обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
Також підозрюваному і заставодавцю роз'яснюється, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, Банк отримувача ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.
Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого в ОВС ВРЗСТ СУ ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 - задоволити.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 04.12.2025 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 242240 грн.
У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742; Банк отримувача ДКСУ, м.Київ ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA598201720355219002000000757.
У разі застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави - на строк до 04.12.2025 року покласти на нього наступні обов'язки:
1)прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду за першим викликом;
2)не відлучатися за межі Самбірського району Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання;
4)здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду
протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1