Справа № 439/1569/25
Провадження № 3/439/748/25
13 жовтня 2025 року місто Броди
Суддя Бродівського районного суду Львівської області Войтюк Т.Л., розглянувши матеріали, що надійшли відділення поліції №1 Золочівського РВП Головного управління Національної поліції у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи невідоме,
за частиною 1 статті 130Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т ановив:
06 серпня 2025 року о 16 годині 17 хвилин в с. Піски по вул. Довга, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом мотоциклом марки:SHINERAY, без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка вимова, порушення координації рухів, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я. Своїми ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.
У судовому засіданні захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвокат Рубцов В.В. просив справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, про що подав відповідне клопотання.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить до такого висновку.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п. 1.9 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Обов'язки та права водіїв механічних транспортних засобів визначені розділом 2 ПДР.
Відповідно до п. 2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, ОСОБА_1 вимоги указаних вище пунктів Правил дорожнього руху не виконав.
Суд доходить до такого висновку на підставі оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП.
За змістом ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного сп'яніння. Огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Відповідно до п. 6, 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (далі Порядок).
Відповідно до п. 4 цього Порядку, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 6, 8 Порядку).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом закону, підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Так, вина ОСОБА_1 об'єктивно підтверджується сукупністю зібраних доказів у справі.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ №414437, 06 серпня 2025 року о 16 годині 17 хвилин в с. Піски по вул. Довга, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом мотоциклом марки:SHINERAY, без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка вимова, порушення координації рухів, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я.
У Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейський зафіксував виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя від 06 серпня 2025 року. У графі «Результат огляду на стан сп'яніння» зазначено, що особа відмовилася від проведення огляду. Відмова зафіксована на поліцейську бодикамеру, про що зазначено у Акті.
Для проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський 06.08.2025 року о 17 годині 20 хвилин склав Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису фіксації події адміністративного правопорушення вбачається, що 06 серпня 2025 року о 16 годині 17 хвилин в с. Піски по вул. Довга, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом мотоциклом марки: SHINERAY, без номерного знаку. Поліцейський зупинив транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 та встановив особу. Після чого, поліцейський виявив ознаки алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, не чітка вимова, порушення координації рухів.
На відеозаписі зафіксовано процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з відеозапису, на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився. На неодноразові звернення поліцейського до ОСОБА_1 з пропозицією пройти огляд в закладі охорони здоров'я, останні ухилявся від відповіді, та в кінцевому результаті відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Суд відхиляє аргументи захисника ОСОБА_1 - адвоката Рубцова В.В., наведені ним в клопотанні про закриття провадження.
У своєму письмовому клопотанні адвокат покликається на те, що працівники поліції не мали законної підстави зупиняти ОСОБА_1 . Вказує, що до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», існує вичерпний перелік підстав для зупинки транспортного засобу, і поліцейський не має права супиняти ТЗ без законних підстав. У даній справі відсутність законної підстави для зупинки ТЗ ОСОБА_1 означає, що подальше притягнення його до відповідальності за ст. 130 КУпАП є неправомірним. Докази, отримані після безпідставної зупинки є недопустимими.
Суд зазначає, що незалежно від причини зупинки транспортного засобу, поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння чи іншого хворобливого стану, який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів «а» та «б» пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій, відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Окрім того, відповідно до положень п.п.1, 3 ч.1 ст.23 ЗУ «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Крім цього, захисник вказує на відсутність доказів факту керування, зазначає, що в матеріалах справи відсутні прямі докази того, що ОСОБА_1 на момент інциденту керував транспортним засобом.
Суд відхиляє твердження захисника про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Із дослідженого в судовому засіданні відеозапису фіксації правопорушення чітко вбачається, керування ОСОБА_1 мотоциклом, факт керування зафіксований на відео реєстратор поліцейського.
Доводи захисника про порушення процедури проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 спростовуються зібраними та долученими до матеріалів протоколу про адміністративне правопорушення доказами, а саме: Актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відеозаписом з бодикамери, на якому зафіксовані ухилення ОСОБА_1 від проходження огляду в закладі охорони здоров'я.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (відмова особи, яка керує транспортними засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння).
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, суддя дійшов висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, із позбавлення права керування транспортними засобами.
Окрім того, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про судовий збір» з правопорушника необхідно стягнути судовий збір в розмірі, встановленому цим законом.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (одержувач коштів: Львівська обл./м. Львів ГУК Львів/Львів 21081100, код ЄРДПОУ 38008294, банк отримувача Казначейство України, рахунок отримувача UA 268999980313040149000013001, код класифікації доходів бюджету 21081300), із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави (одержувач коштів ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штраф за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.Л. Войтюк