Справа № 309/3581/25
Провадження № 3/309/1195/25
13 жовтня 2025 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Сідей Я.Я., розглянувши об'єднані матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 2 ст. 204-1, ч. 2 ст. 185-10 КУпАП України,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 356963 від 10.09.2025 року, вбачається, що 10.09.2025 року близько 13 год. 20 хв., прикордонним нарядом «Групою реагування» в межах контрольованого прикордонного району на околиці н.п. Велятино (територія Вишківської територіальної громади Хустського району Закарпатської області) на напрямку 156 прикордонного знаку 1100 метрів до державного кордону було виявлено та затримано гр. ОСОБА_1 , спільно з трьома громадянами України, які здійснили спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон в складі групи осіб. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.ст.9, 12 ЗУ «Про державний кордон України» та скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 356964 від 10.09.2025 року, вбачається, що 10.09.2025 року близько 13 год. 20 хв., прикордонним нарядом «Групою реагування» в межах контрольованого прикордонного району на околиці н.п. Велятино (територія Вишківської територіальної громади Хустського району Закарпатської області) на напрямку 156 прикордонного знаку 1100 метрів до державного кордону було виявлено та затримано гр. ОСОБА_1 , спільно з трьома громадянами України, який здійснив злісну непокору законній вимозі військовослужбовця Державної прикордонної служби України, а саме: не виконав неодноразово повторювану законну вимогу військовослужбовця Державної прикордонної служби України старшого лейтенанта ОСОБА_2 під час виконання ним службових обов'язків пов'язаних з охороною державного кордону, пред'явити документи, що посвідчують особу відкрито відмовився та вдався до втечі від прикордонного нарядуу складі групи осіб. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 року, тобто вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 185-10 КУпАП.
В судове засідання порушник ОСОБА_1 не з'явився, будучи належним чином повідомленим, шляхом надіслання йому повістки про виклик до суду SMS повідомленням. Також в матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи без його участі, вину визнає.
Дослідивши в повному обсязі встановлені на підставі поданих доказів обставини, у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, передбачені ст.ст. 34-35 КУпАП, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, частиною 1 ст. 185-10 КУпАП передбачена відовідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі військовослужбовця або працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні чи здійсненням прикордонного контролю в пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України або контрольних пунктах в'їзду-виїзду, або члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, який бере участь в охороні державного кордону України.
А ч.2 ст. 185-10 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбаченечастиною першоюцієї статті.
Частиною 1 ст.204-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
А згідно частини 2 ст. 204-1 КУпАП відповідальність передбачена за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбаченихчастиною першоюцієї статті.
Крім того, статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Згідно вимог ч.1 ст. 12 ЗУ «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даних правопорушень доводиться матеріалами адміністративних справ: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 356963 від 10.09.2025 року, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 356964 від 10.09.2025 року, протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 10.09.2025 року, протоколом про адміністративне затримання від 10.09.2025 року, рапортом від 10.09.2025 року. Також, до протоколу додано копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185-10 та ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Згідно до ст.33КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до вимог статті 36КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З врахуванням характеру вчинених правопорушень, даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчинених ним правопорушень, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП, беручи до уваги вимоги ч.2 ст.36 КУпАП, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення в межах санкції встановленої ч.2 ст.204-1 КУпАП, у виді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України«Про судовийзбір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 40-1, 185-10, 204-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185-10 та ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та на підставі ст.36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що еквівалентно 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Хустського
районного суду: Сідей Я.Я.