Справа № 308/14734/25
10 жовтня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шумило Н.Б., вивчивши матеріали подання заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визначення частки у спільній сумісній власності, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , -
заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Венжега М.Р. звернувся до суду з поданням, в якому просить визначити частку боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .
Ознайомившись з даним поданням державного виконавця, приходжу до наступного висновку.
Приписами розділу VI ЦПК України унормовано вирішення процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб), серед яких і визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (ст.443 ЦПК України).
Водночас жодна зі статей розділу VI ЦПК України не містить певних вимог до форми та змісту звернень із вказаних питань.
Відтак, з урахуванням положень ч.9 ст.10 ЦПК України суд вважає за необхідне керуватися аналогією закону й застосувати до подання державного виконавця про визначення частки боржника вимоги, які ставляться до форми і змісту позовної заяви, залишення її без руху, повернення, відмови у відкритті провадження (ст.175-177, 185, 186 ЦПК України), що також узгоджується з роз'ясненнями, викладеними в п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №8 від 25.09.2015р. «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах».
Відповідно до ст.443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб. Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Тлумачення ч.2 ст.443 ЦПК України вказує на те, що в даній категорії справ їх учасниками, окрім виконавця й боржника, мають бути стягувач, як сторона виконавчого провадження, та заінтересовані особи, тобто особи, які спільно з боржником є власниками майна, визначення частки в якому ініціюється суб'єктом звернення.
Як вбачається з подання державного виконавця, в такому вказані лише найменування та адреса місця проживання боржника ОСОБА_1 і стягувача ОСОБА_2 , при цьому відомості про заінтересованих осіб (співвласників житлового приміщення визначення частки в якому ініціюється) відсутні, хоча цей обов'язок покладено на ініціатора звернення.
Незазначення відомостей про заінтересованих осіб унеможливить належне повідомлення вищевказаних осіб про дату, час і місце проведення судового засідання, що буде порушенням їх законних прав та інтересів.
Окрім цього, листом Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 18 грудня 2006 року затверджені Методичні рекомендації щодо порядку підготовки та надіслання державними виконавцями до суду подань і заяв.
Відповідно до зазначених Методичні рекомендації щодо порядку підготовки та надіслання державними виконавцями до суду подань і заяв у разі звернення з питання визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, у поданні має бути розрахована така частка.
Разом з тим, в прохальній частині подання державного виконавця частка майна боржника не розрахована, не зазначено яку конкретно частку майна боржника пропонується визначити в об'єкті нерухомого майна.
Крім того слід звернути увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 06.03.2024 у справі № 2-3185/2010 «У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 2-591/11(провадження № 14-31цс21) вказано, що: "[…] необхідно розмежовувати випадки, коли щодо вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, існує спір про право, і коли такого спору немає. За наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, його вирішення судом не є вирішенням процесуального питання, а є вирішенням матеріального спору. Такий спір може виникати, зокрема, тоді, коли відповідно до частини першої статті 368 ЦК України майно належить двом або більше особам на праві спільної власності без визначення часток кожного з них у праві власності (право спільної сумісної власності).
При цьому, у поданні державним виконавцем не зазначається щодо відсутності чи наявності спору щодо визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
За наведеного, дане подання державного виконавця підлягає залишенню без руху з таких підстав.
У відповідності до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що подання подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, то таке слід залишити без руху і надати заявнику строк, три дні з дня вручення ухвали про залишення подання без руху для їх усунення.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 443 ЦПК України, суддя,-
Подання заступника начальника Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визначення частки у спільній сумісній власності, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - ОСОБА_2 , - залишити без руху.
Заявник має право протягом строку трьох днів, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути вказані недоліки. Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, подання вважається поданим в день первісного подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки подання у строк, встановлений судом, подання вважається неподаним і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського міськрайонного
суду Закарпатської області Н.Б. Шумило