Справа № 308/11325/25
13 жовтня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді - Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання - Лутнянського І.Р., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Краснощок Олександр Григорович, до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Краснощок Олександр Григорович, звернувся в суд з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 17 липня 2025 року під час несення служби працівниками Управління патрульної поліції було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме водій транспортного засобу «Fiat Fiorino» ОСОБА_1 не мав документів на право керування транспортним засобом, або стосовно якої встановлено обмеження у праві керування, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП України. Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №5243747 від 17.07.2025 року громадянин ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП України із накладенням штрафу у сумі 3400 гривень. Вказана постанова у справі про адміністративне правопорушення була оскаржена начальнику Управління патрульної поліції в Закарпатській області, як безпідставна, але 01 серпня 2025 року було прийнято рішення щодо залишення постанови по справі про адміністративне правопорушення в частині ст. 126 ч.2 КУпАП без змін, а скаргу без задоволення. Вважає накладення стягнення необґрунтованим і як таким, що підлягає скасуванню на тих підставах, що: постановою Ужгородського міськрайонного суду №308/3220/20 від 16.06.2020 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права курування транспортними засобами строком на (1) один рік. 16 червня 2021 року встановлений постановою суду термін позбавлення права керування транспортним засобом громадянином ОСОБА_1 закінчився у рішенні суду не встановлено інших будь яких обмежень відносно ОСОБА_1 у керуванні транспортними засобами із червня 2022 року по теперішній час.
На підставі наведеного, просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративного стягнення по справі про адміністративне стягнення серії ЕНА №52437 від 17.07.2025 року відносно громадянина ОСОБА_1 як незаконну і необґрунтовану. Зобов'язати посадових осіб Департаменту патрульної поліції зняти із бази даних обліку громадянина ОСОБА_1 як правопорушника.
Ухвалами судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Краснощок Олександр Григорович, до Управління патрульної поліції в Закарапатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності-залишено без руху, для усунення у визначений строк недоліків позовної заяви протягом десяти днів. 26.08.2025 позовну заяву повторно залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.09.2025 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у вказаній адміністративній справі. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
01.10.2025 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який мотивовано тим, що 17 липня 2025 року близько 10 год 55 хв. під час здійснення відпрацювання за дотримання водіями правил швидкісного режиму в населених пунктах, екіпажем патрульної поліції в селі Сімер по вул. Карпатська, буд. 11 було зафіксовано перевищення швидкості транспортним засобом марки Fiat Fiorino з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який рухався в населеному пункті зі швидкістю 75 км/год., при дозволеній 50 км/год., перевищивши швидкість на 25 км/год порушивши вимоги пункту 12.4 ПДР України. На підставі ч. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну Поліцію України» (далі - Закон № 580 - VIII) вказаний транспортний засіб було зупинено. Водієм зазначеного транспортного засобу виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає в АДРЕСА_1 .Інспектор належним чином представився, пояснив суть правопорушення, попросив пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та пункту 2.4 ПДР України. При спілкуванні інспектора з Позивачем при перевірці документів, на підставі ст. 32 Закону № 580 - VIII, встановлено, що Водій ( ОСОБА_1 ) не має права керування транспортним засобом. Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 16 червня 2020 року у справі № 308/3220/20 - позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке набрало законної сили 20 червня 2020 року. ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестиста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Після того як ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортним засобом строком на 1 рік постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 червня 2020 року у справі 308/3220/20 - ОСОБА_1 не складав теоретичний та практичний іспит для посвідчення водія.
Відповідно до абзаців 2-3 пункту 20 Постанови КМУ від 08.05.1993 № 340 - повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. У разі коли в посвідченні водія зазначено дві або більше категорій на право керування транспортними засобами теоретичний, практичний іспити складаються за вищою із категорій, зазначених у посвідченні водія, що повертається. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов'язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.
Згідно Довідки старшого інспектора з особливих доручень ВАП УПП в Закарпатській області ДПП капітана поліції Альони Дерев'янко від 30.09.2025 вбачається, що з підсистеми «Позбавлені права керування ТЗ» Національної автоматизованої інформаційної системи (НАІС) встановлено, що гр. ОСОБА_1 не виконав вимогу ч. 2 п. 20 Постанови КМУ № 340 від 08.05.1993 р.н. «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», а саме не склав теоретичну і практичну частину іспиту після позбавлення права керування транспортними засобами. Таким чином, 17 липня 2025 року на Позивача було винесено Постанову серії ЕНА № 5243747 за порушення вимог пункту 12.4 та пункту 2.1.а ПДР та накладено стягнення за ч. 2 ст. 126 (керування ТЗ, яким особа не має права керувати). (Об'єднано за ст. 36 КУпАП та винесено постанову за більш серйозне порушення, яке передбачає більшу відповідальність).
Після чого водію було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Всі доводи позивача були взяті до уваги про розгляді справи про адміністративне правопорушення. Вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. В скарзі позивача на постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5243747 від 17.07.2025 пред'явлену до Ужгородського міськрайонного суду, позивач не заперечує факт перевищення швидкості руху транспортним засобом марки Паї Ріогіпо з державним номерним знаком НОМЕР_1 зафіксований на Трукам ТС 000618 від 17.07.2025, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Єдиними аргументами позивача щодо скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 5243747 від 17.07.2025 є факт притягнення до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП.
Так, в змісті своєї скарги (позову), представник позивача констатує та підтверджує той факт, що позивача було позбавлено права керування рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 16.06.2020 у справі 308/3220/20 строком на 1 рік. Строк притягнення до відповідальності закінчився 16 червня 2021 року, а тому вважає, що поліцейські неправомірно винесли на Позивача оскаржувану постанову.
З даним аргументом позивача, не погоджується, оскільки повернення посвідчення водія після позбавлення права керування передбачено Постановою КМУ від 08 травня 1993 року № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами». Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. У разі коли в посвідченні водія зазначено дві або більше категорій на право керування транспортними засобами теоретичний, практичний іспити складаються за вищою із категорій, зазначених у посвідченні водія, що повертається. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп 'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов'язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту. Вважаємо, що представник Позивача не дослідив належним чином процедуру повернення посвідчення водія після закінчення строку позбавлення права керування, та помилково вважає, що Позивачу після закінчення строку позбавлення права керування посвідчення водія повертається автоматично. Така думка представника Позивача не відповідає пункту 20 Постанови КМУ від 08.05.1993 № 340. Щодо притягнення позивача до відповідальності за порушення швидкісного режиму .
Позивач зазначає, що сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення. Даний аргумент позивача, не заслуговує на увагу суду через те, що позивача притягнуто поліцейським до адміністративної відповідальності на підставі встановлених під час розгляду справи доказах. Таким чином, поліцейський Федчик О.О., оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю прийняв рішення про притягнення позивача до відповідальності.
Згідно Довідки старшого інспектора з особливих доручень ВАП УПП в Закарпатській області ДПП капітана поліції Альони Дерев'янко від 30.09.2025 вбачається, що з підсистеми «Позбавлені права керування ТЗ» Національної автоматизованої інформаційної системи (НАІС) встановлено, що гр. ОСОБА_1 не виконав вимогу ч. 2 п. 20 Постанови КМУ № 340 від 08.05.1993 р.н. «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», а саме не склав теоретичну і практичну частину іспиту після позбавлення права керування транспортними засобами.
Вбачається, що станом на дату винесення на ОСОБА_1 постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА№ 5243747 від 17.07.2025, останній не мав діючого посвідчення водія. 24 липня 2025 року з вх. № К-307 ОСОБА_2 подав скаргу на оскаржувану постанову до управління патрульної поліції в Закарпатській області. З моменту винесення постанови пройшло 6 днів. 01 серпня 2025 року т.в.о. начальника УПП в Закарпатській області було надано відповідь Краснощоку О.Г. в інтересах ОСОБА_1 про результати розгляду скарги від 24.07.2025 № к-307, підтверджується підписом адвоката Краснощок О.Г. на копії супровідного листа. З 24 липня 2025 року по 01 серпня 2025 року - перебіг строку на оскарження постанови перерваний у відповідності до ст. 289 КУпАП. Таким чином від 02 серпня 2025 року продовжився перебіг строку на оскарження постанови серії ЕНА № 5243747 від 17.07.2025 та такий може тривати до 06 серпня 2025 року (4 чотири дні на оскарження залишились). 08 серпня 2025 року позивач подав до Ужгородського міськрайонного суду позовну заяву про оскарження постанови серії ЕНА № 5243747 від 17.07.2025. Вважаємо, що на дату пред'явлення позову до суду, строк на оскарження постанови передбачений ст. 289 КУпАП - закінчився. Оскільки строк на оскарження тривав: від 17 липня 2025 року по 23 липня 2025 року (6 днів), з 01 серпня 2025 року по 04 серпня 2025 року (4 дні). Так як позивач подав позовну заяву до суду 08 серпня 2025 року, то такий позов пред'явлений з пропущенням строку на оскарження.У зв'язку з чим, просить суд розглянути можливість залишити позов без розгляду. На підставі наведеного просить прийняти відзив та врахувати доводи сторони відповідача під час розгляду справи. Відмовити у задоволенні позовних вимог до управління патрульної поліції в Закарпатській області в повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, при цьому подав до суду заяву, згідно з якою просить здійснювати розгляд справи без його участі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку
Судом встановлено, що згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5243747 від 17.07.2025 було встановлено, що 17.07.2025 о 10 год. 55 хв. в с. Сімер, вул. Карпатська,11, водій керуючи транспортним засобом рухався зі швидкістю 75 км/год. в населеному пункті, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості на 25 кілометрів. Швидкість вимірювалася приладом TruCam 000618, а також не мав права керування таким транспортним засобом, чим порушив п.2.1.а ПДР- керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_1 звернувся із даним позовом в суд.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
В пункті 1.3. Правил дорожнього руху зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п.1.9.ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно п. 2.1.а Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозицією ч.2 ст.126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом
Згідно зі ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, зокрема, за частинами першої, другої і четвертої статті 126 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Статтею 258 КУпАП передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Пунктом 4 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, передбачено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно зі ст. ст. 276, 280, 283 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно з рішенням т.в.о начальника Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції майора поліції Щербанич І. постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 5243747 від 17.07.2025 у справі про адміністративне правопорушення відносно гр. ОСОБА_1 залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною 1 ст. 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).
У свою чергу, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік яких визначений ст. 251 КУпАП.
Відповідно до постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/3220/20 від 16.06.2020 року постановлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно статті 291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження з дня набрання законної сили рішення за результатами такого оскарження,яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.
Строк обмеження права керування транспортними засобами відповідно до постанови Ужгородського міськрайонного суду 16.06.2020 закінчився 16 червня 2021 року.
Відповідно до п. 20 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08.05.1993 року, особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов'язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.
З наведеного можна дійти висновку, що особам, позбавленим права на керування транспортними засобами закріплено імперативну вимогу, що за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, посвідчення водія повертається після обов'язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів. Доказів проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів позивачем суду не надано.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
На підтвердження відсутності права керування транспортними засобами відповідачем подано до суду довідку про складання теоретичного іспиту після позбавлення права керування транспортним засобом відповідно до якої, згідно облікових баз даних МВС України на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 накладено стягнення згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 308/3220/20 від 16.06.2020 у вигляді штрафу у сумі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Також, згідно облікових баз даних МВС України гр. ОСОБА_3 не виконав вимоги ч. 2 п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія і допуску громадян до керування транспортними засобами», а саме не склав теоретичну та практичну частину іспиту після позбавлення права керування транспортними засобами.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі наведеного, суд прийшов до висновку, що відповідачем доведено правомірність прийнятого ним рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим позовні вимоги до задоволення не підлягають, а оскаржуване рішення слід залишити без змін. Підстав для залишення позову без розгляду суд не знаходить. Судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 76, 77, 90, 241-246, 255, 262, 271, 272, 286 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Краснощок Олександр Григорович, до Управління патрульної поліції в Закарапатській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - залишити без задоволення.
Судові витрати покласти на позивача.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, юридична адреса: 03048, вул. Федора Ернеста, м. Київ).
Повне рішення виготовлено 13.10.2025.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В. Логойда