Справа № 309/2141/25
2/303/1976/25
03 жовтня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі судді Полянчука Б.І., при секретарі Варваринець Н.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.
Відповідач подав до суду клопотання про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи, у якому зазначив, що основним доказом у справі є розписка, яка, начебто, підтверджує отримання ним грошових коштів від позивача. Він заперечує факт підписання розписки та отримання грошових коштів, а відтак вказана розписка є підробленим документом, що може бути встановлено експертом. Враховуючи зазначене, для з'ясування обставин, що мають значення у справі необхідні спеціальні знання у сфері, іншій ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Просив призначити по справі судово-почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступне запитання: - чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 в оригіналі розписки від 06.03.2024 ОСОБА_2 чи іншою особою? Проведення експертизи просив доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Просив зобов'язати позивача надати оригінал розписки для дослідження. Надав згоду нести витрати по проведенню експертизи.
Відповідач у судовому засіданні клопотання підтримав і просив його задовольнити. Не погодився з думкою позивача про неможливість призначення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, оскільки відсутня інформація про тривалість проведення експертизи в зазначеній а також інших експертних установах для порівняння. Також не погодився із пропозицією позивача про призначення експертизи Закарпатському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України або іншому експерту в межах Закарпатської області, оскільки ОСОБА_1 може вплинути на осіб, які будуть проводити експертне дослідження.
Представник відповідача - адвокат Голубничий О.І. в судове засідання не з'явився без поважних причин.
У судовому засіданні позивач не заперечував проти призначення експертизи, але заперечував проти проведення експертизи заявленою відповідачем експертною установою, оскільки в ній експертні дослідження проводяться протягом тривалого часу. Просив доручити проведення експертизи експертам Закарпатського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Крім того, заперечував проти часткового або повного пошкодження або знищення об'єкта дослідження, а також проти змін його властивостей під час проведення експертизи.
З'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до наступного.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Пунктом 1 частини 1статті 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі, якщо, зокрема, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно ст. 1 ЗУ «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Враховуючи суть спірних правовідносин, беручи до уваги те, що відповідач заперечує підписання боргової розписки та термін її виконання, а також приймаючи до уваги, що для з'ясування обставин, що мають значення у цій справі, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо та сторонами не надані висновки експертів із цих самих питань, суд приходить до висновку про доцільність задоволення заявленого відповідачем клопотання про призначення по справі почеркознавчої експертизи.
Враховуючи положення ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України, відповідно до яких питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом; учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта, суд погоджується із запропонованими позивачем питаннями, які необхідно поставити на вирішення експертам.
Відповідно до ч. 3 ст. 143 ЦПК України кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, визначається судом. При цьому суд має мотивувати відхилення питань осіб, які беруть участь у справі.
На вирішення експерта відповідач просив поставити одне питання, яке на думку суду, відноситься до завдань почеркознавчої експертизи.
Вирішуючи питання щодо місця проведення експертизи, суд приймає до уваги положення частини 3 статті 103 ЦПК України, відповідно яких при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд.
Сторони не дійшли згоди якій установі доручити проведення почеркознавчої експертизи.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає можливим визначити Волинське відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України як експертну установу, яка буде проводити експертизу.
Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 затверджено Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.
Згідно з п. 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (далі по тексту - Рекомендації), основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).
Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.
Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Відповідно до п.п. 1.9. Рекомендацій якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10 - 15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис.
Згідно з п. 4 частини п'ятої статті 12 ЦПК України, суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Враховуючи, що для проведення почеркознавчого дослідження підпису експерту надаються експериментальні зразки підпису, суд вважає необхідним відібрати такі у відповідача у відповідності до Рекомендацій.
Водночас, для проведення почеркознавчої експертизи на дослідження експерта надаються вільні зразки, якими є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами, тому у позивача та відповідача необхідно витребувати наявні в них вільні зразки підпису ОСОБА_2 , які виконані в період видачі розписки.
Пунктом 3.3 розділу ІІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень передбачено, що якщо під час проведення експертизи об'єкт (об'єкти) дослідження може (уть) бути пошкоджений(і) або знищений(і), у документі про призначення експертизи (залучення експерта) повинен міститися дозвіл на його пошкодження або знищення.
У судовому засіданні позивач, який є власником об'єкта дослідження заперечував проти часткового або повного пошкодження або знищення об'єкта дослідження, а також проти змін його властивостей під час проведення експертизи, тому відсутні підстави для надання судом таких дозволів.
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд може за заявою учасника справи або з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
З огляду на те, що для проведення експертизи в розпорядження експертів необхідно надати матеріали цивільної справи, а також враховуючи тривалість та складність такого виду експертиз, суд вважає необхідним зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.
Керуючись ст. 103-104, 252, 259-262, 353-355 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_2 про призначення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів судово-почеркознавчої експертизи - задовольнити.
Призначити по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів судово-почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставити наступне запитання:
Чи виконано підпис від імені ОСОБА_2 у оригіналі розписки від 06.03.2024, ОСОБА_2 чи іншою особою?
Проведення почеркознавчої експертизи доручити експертам Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Червоного Хреста,16, м. Луцьк, 43001), попередивши експертів про кримінальну відповідальність по ст. 384, 385 КК України.
Встановити строк для проведення експертизи протягом двох місяців з часу отримання матеріалів цивільної справи.
Витрати на проведення експертизи покласти на відповідача ОСОБА_2 .
Зобов'язати ОСОБА_1 протягом п'яти днів з часу отримання ухвали про призначення експертизи надати суду не менше п'ятнадцяти екземплярів наявних в нього оригіналів документів, які містять вільні зразки підпису ОСОБА_2 , виготовлені ним у період видачі розписки.
Зобов'язати ОСОБА_2 протягом п'яти днів з часу отримання ухвали про призначення експертизи надати суду не менше п'ятнадцяти екземплярів документів, в яких містяться умовно вільні зразки його підпису, які виготовлені ним у період видачі розписки.
Зобов'язати ОСОБА_2 протягом п'яти днів з часу отримання ухвали про призначення експертизи з'явитися до суду для виконання експериментальних зразків його підпису.
Роз'яснити сторонам, що особи, які не мають можливості подати документ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий документ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин такого.
Суд не надає дозвіл експерту на часткове або повне пошкодження або знищення об'єкта дослідження, а також на зміну його властивостей під час проведення експертизи.
Провадження по справі на час проведення експертизи зупинити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя