Справа № 127/2455/25
Провадження № 4-с/127/39/25
08 жовтня 2025 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі головуючого судді Ан О.В.,
за участю секретаря судового засідання Поляруш І.О.,
державного виконавця Бондар Надії,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці скаргу ОСОБА_1 на дії Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ),
У липні 2025 із скаргою до суду звернулася ОСОБА_1 , яка просила визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Вінниці ЦМУ МЮ (м. Київ) Бондар Н. С. про відкриття виконавчого провадження №78549293 від 08.07.2025 в частині стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень. Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Вінниці ЦМУ МЮ (м. Київ) Бондар Н.С. щодо накладення арешту на усі банківські рахунки ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №78549293. Скасувати постанову державного виконавця про арешт коштів ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №78549293. Зобов?язати головного державного виконавця Першого відділу ДВС у місті Вінниці ЦМУ МЮ (м. Київ) Бондар Н. С. негайно зняти арешт з усіх банківських рахунків ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 78549293.
Ухвалою суду від 21.07.2025 скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 08.09.2025 скаргу ОСОБА_1 в частині стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 16 000 гривень повернуто заявниці.
В решті суд прийняв скаргу до розгляду, та призначив справу до розгляду, також витребував матеріали виконавчого провадження.
У судове засідання сторона скаржниці не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Судом установлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2025 вирішено витребувати у ОСОБА_1 та передати ОСОБА_2 належного їй на праві власності коня ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на кличку Blakberry, невизначеної породи кобилу темно-гнідої масті, 18.04.2012 року народження код мікрочипа 804099002768206.
На підставі вказаного рішення судом видано виконавчий лист, який перебуває на виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ).
Постановою державного виконавця від 08.07.2025 відкрито виконавче провадження №78549293, в рамках якого боржника зобов'язано виконати рішення суду на протязі 10 днів, вирішено стягнути виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 16000 грн.
Постановою про стягнення виконавчого збору державного виконавця від 08.07.2025 вирішено стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір у сумі 16000 грн.
Постановою про арешт майна вирішено накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках, що належать ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, яка становить 16300 грн, також накладено арешт на майно боржниці в межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору.
Відповідно до ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до вимог ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 1-1) судові накази; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Тому необхідно розрізняти випадки звернення до суду зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (рішень, ухвал, постанов судів різних юрисдикцій) та в порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби при виконанні рішень інших органів (постанов, наказів, ухвал та інших документів), які є виконавчими документами і підлягають примусовому виконанню відповідно до статті 3 Закону № 1404-VIII.
Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України).
Оскільки у судовому засіданні судом було установлено, що накладення арешту на майно та кошти стосувалися виконання постанови державного виконавця в частині стягнення винагороди у сумі 16000 грн. Суд вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає до розгляду у порядку адміністративного судочинства. З огляду на це суд закриває провадження у справі оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись статтями 255, 260, 353 ЦПК України, суд
Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці ЦМУМЮ (м. Київ) закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали суду складено 10.10.2025.
Суддя: