іменем України
Справа № 126/578/25
Провадження № 2/126/622/2025
"13" жовтня 2025 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Губко В. І.
секретар Бурлака А. І.,
за участі позивачки ОСОБА_1
представника позивачки, адвоката Дудіна Л.В.
представника відповідача, адвоката Мазур С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Свалявська міська рада Закарпатської області про позбавлення батьківських прав, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Свалявська міська рада Закарпатської області про позбавлення батьківських прав,
ОСОБА_1 звернулася в суд з даним позовом в якому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачка та відповідач з 21.05.2009 по 15.05.2020 проживали у зареєстрованому шлюбі. За час перебування в шлюбі в сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Судовим наказом Бершадського районного суду Вінницької області від 30.01.2020 в цивільній справі № 126/195/20 з ОСОБА_2 було стягнуто на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з 28.01.2020 і до досягнення дітьми повноліття. Позивачка вдруге вийшла заміж та з дітьми проживає в м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області. Відповідач ОСОБА_2 вже тривалий час питанням виховання та розвитку дітей взагалі не займається, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, вихованням, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для нормальне самоусвідомлення дитини; не надає і доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання дітьми освіти.
23.04.2025 від представника відповідача, адвоката Мазур С.М., надійшов відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача виклала свої заперечення проти позову. Так, зазначає, що після розірвання шлюбу між позивачкою та відповідачем склалися напруженні, конфліктні стосунки. Діти залишилися проживання з матір'ю, яка щосили намагалась перешкоджати у спілкуванні батька з дітьми, умисно не давала спілкуватись з дітьми, налаштовувала дітей проти нього, що істотно обмежило його можливість реалізувати свої батьківські права. В силу неприязних стосунків, а часто й відвертої ненависті, позивачка не тільки не бажала мирно домовитися про час і місце зустрічей з дітьми, але й узагалі блокувала спроби ОСОБА_2 спілкуватись із дітьми в її відсутності. Також не дозволяла спілкуванню з дітьми рідним дідусю і бабусі - батькам ОСОБА_2 . Позивачка створила нову родину з ОСОБА_5 . Відповідач не бажав створення конфліктної ситуації яка може негативно впливати на дітей, тому обмежив свої спроби зустрічі з дітьми. Позивачка налаштовувала дітей на те, що в них тепер інший батько, що несказанно боляче для ОСОБА_2 , оскільки він любить своїх синів, бажає спілкуватись та приймати участь у їх житті та вихованні. В даний час ОСОБА_2 перебуває за кордоном і поки змоги спілкування з дітьми крім як по телефону немає. Попри це, він виявляє бажання спілкуватися з дітьми, телефонує, надає матеріальну допомогу, намагається брати участь у вихованні та піклуванні про дітей. ОСОБА_2 визнає, що дійсно, після розірвання шлюбу не брав активну участь у житті дітей через об'єктивні причини. Однак в подальшому змінив ставлення до батьківських обов'язків та виявляє прихильне ставлення до своїх синів з намаганням підтримувати і покращувати батьківсько- дитячі стосунки. На даний час він усвідомив відповідальність, змінив свою поведінку та має намір бути повноцінною частиною життя дітей. Та обставина, що на час розгляду справи матеріальним забезпеченням дітей, їх вихованням і розвитком займається мати, не свідчить безумовно про те, що ОСОБА_2 не бажає брати участь у їх утриманні і вихованні, тобто свідомо умисно нехтує батьківськими обов'язками. ОСОБА_2 категорично заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно його неповнолітніх синів, не визнає позовні вимоги, вважає їх необґрунтованими та такими, що не відповідають найкращим інтересам дітей, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який може бути застосований виключно у випадках системного ухилення від виконання батьківських обов'язків або загрози життю та здоров'ю дитини. Жодної з таких підстав не існує. З огляду на вказане сторона відповідача просила в задоволенні позову відмовити.
14.05.2025 третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Свалявська міська рада Закарпатської області про позбавлення батьківських прав, в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно нього. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_3 є сином позивачки ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 . Відповідач вже тривалий час питанням виховання сина ОСОБА_6 не займається, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, вихованням, підготовкою до самостійного життя, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з сином в обсязі необхідному для нормального самоусвідомлення дитини; не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню загальновизначених норм моралі; не виявляє інтересу до його внутрішнього світу; не створює умов для отримання ним освіти, а тому ОСОБА_6 бажає щоб ОСОБА_2 позбавили батьківських прав відносно нього, оскільки не бажає мати нічого спільного з батьком, так як він багато раз обіцяв йому та брату, що буде цікавитися їх життям, допомагати, однак щоразу обманював їх, чим спричинив їм моральні страждання.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Також пояснила, що відповідач вже тривалий час ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Близько 6 років відповідач жодної участі в житті дітей не приймає, не цікавиться життям своїх дітей, не спілкується з ними. Заборонив своїм батькам давати дітям його контакти, а тому діти не мають можливості з ним зв'язатися, їм не відомо де знаходиться їх батько. Вона самостійно займається вихованням та утриманням дітей, вирішує всі проблеми. Жодних перешкод щодо спілкування з дітьми відповідачеві не чинила, навпаки наполягала на спілкуванні дітьми з батьком. Раніше вона вже зверталася до суду з позовом про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та на стадії підготовчого засідання відповідач вийшов з нею на зв'язок та просив не позбавляти його батьківських прав, обіцяв змінити ставлення до виконання свої батьківських обов'язків. Тоді вони з дітьми відповідачеві повірили та надали шанс виправитися, а тому вона подала заяву про залишення позову про позбавлення батьківських прав без розгляду. Однак за півтора роки відповідач своє ставлення до дітей не змінив, тим самим в черговий раз підірвав довіру дітей до свого слова. Жодної уваги, турботи чи піклування до дітей за вказаний період не було, як і не було зв'язку з відповідачем. З номером телефону з якого він їй телефонував завжди відсутній зв'язок, інші засоби зв'язку не відомі. За час повномасштабної війни відповідач жодного разу не поцікавився чи перебувають діти в безпеці, чи мають що їсти, чи мають все необхідне, чи не потребують якоїсь допомоги. Через відсутність будь - якого контакту з відповідачем та надання його згоди вона позбавлена можливості зареєструвати місце проживання дітей за адресою їх фактичного місця проживання в м. Свалява. Також діти не мають можливості їздити в шкільні екскурсії за кордон, оскільки відсутня згода батька, а отримати таку неможливо. З огляду на вказане просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явився, клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції не подав.
Представник відповідача, адвокат Мазур С.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають. Відповідач категорично заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Бажає спілкуватися з дітьми та приймати участь в їх житті, однак діти самі не бажають з ним спілкуватися. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який може бути застосований лише за виняткових обставин. Незважаючи на те, що діти на даний час не заперечують на позбавленні ОСОБА_2 батьківських прав, однак в подальшому можуть змінити свою думку, а тому позбавлення батька батьківських прав не відповідатиме найкращим інтересам дитини. З огляду на вказане просила в задоволенні позову відмовити.
Представник органу опіки та піклування Свалявської міської ради Закарпатської області - начальник служби у справах дітей Полянич А.І. в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 звернулася з заявою про надання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 . Дану заяву було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини. Було вивчено ставлення дітей до батька та ставлення батька до виконання батьківських обов'язків. ОСОБА_2 брав участь в засіданні комісії через застосунок "Вайбер" та повідомив, що заперечує проти позбавлення його батьківських прав, хоче спілкуватися з дітьми, однак позивачка чинить йому перешкоди у спілкуванні з дітьми. Разом з тим, жодних дій щодо усунення перешкод у спілкуванні з дітьми не вчиняв, до служби у справах дітей з даного питання не звертався. Зі слів ОСОБА_2 останній раз спілкувався з дітьми в 2021 році. Засідання комісії було відкладено на іншу дату з наданням можливості ОСОБА_2 надати якісь документи з вказаного питання, однак на наступне засідання ОСОБА_2 не з'явився. З наданих позивачкою документів, зокрема шкільних характеристик на дітей, довідки лікаря -педіатра встановлено, що ОСОБА_2 розвитком, навчанням та здоров'ям дітей не цікавиться, на зв'язок з вчителями жодного разу не виходив. Діти добре спілкуються з нинішнім чоловіком матері, разом проводять час. В приміщенні служби у справах дітей Свалявської міської ради, в присутності психолога, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 особисто написали заяви, в яких не заперечували проти позбавлення їх батька ОСОБА_2 батьківських прав. На підставі вивчених документів, пояснень обох сторін та думки дітей, в інтересах дітей, комісією з питань захисту прав дитини, одноголосно, було прийнято рішення про надання висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно його дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Пояснив, що з батьком не бачився шість років і вже його не пам'ятає. Батько з ним та братом не спілкується та не приймає жодної участі в його житті. Зателефонував коли мати вперше звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Батько жодної ініціативи щодо спілкування не проявляє. Незважаючи, що він має власний телефон з різними застосунками батько йому жодного разу не телефонував та не писав, своїх актуальних контактів також не надає. Всі спроби з ним зв'язатися були безуспішними. Жодного тиску зі сторони матері чи її чоловіка щодо його думки про батька немає, навпаки мати заохочувала його до спілкування з батьком. З вітчимом має гарні відносини, він добре до нього ставиться, мають спільні інтереси, люблять разом проводити час, хотів би щоб він був його батьком офіційно.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що є чоловіком позивачки, з якою проживають вже три роки. Протягом цього періоду відповідач жодного разу в житті дітей не з'явився. Всі спроби з ним зв'язатися були безуспішними, його батьки не надавали його контакти. У зв'язку з цим сім'я стикалася з багатьма проблемами, а тому на сімейній раді було прийнято рішення позбавити відповідача батьківських прав. Дане рішення було ініційоване дітьми.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показала, що є кумою позивачки та відповідача та їй відомо, що з часу припинення сторонами спільного проживання, а це близько 6 років батька в житті дітей не було. Він не цікавився життям, здоров'ям, навчанням дітей. Не телефонує їм, не вітає на день народження. Всі турботи щодо виховання дітей позивачка здійснювала самостійно. Перші роки діти чекали від батька телефонних дзвінків, подарунків, а потім звиклись з його відсутністю.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що є матір'ю позивачки. З листопада 2019 року відповідач активно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. Жодного разу не цікавився життям та здоров'ям дітей. Не обізнаний щодо проблем зі здоров'ям дітей. Жодних засобів зв'язку з відповідачем немає, у зв'язку з чим виникали труднощі з вирішенням соціальних питань в житті дітей. Батьки ОСОБА_10 не надавали його телефон .
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що був керівником гуртка моделювання та ОСОБА_12 і ОСОБА_7 5 років ходили до нього на гурток. За вказаний період батька жодного разу не бачив, дітей забирала мама. Вважає,що відповідача необхідно позбавити батьківських прав за те, що він покинув дружину і дітей.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що є матір'ю відповідача. ЇЇ син любить своїх дітей, бажає спілкуватися з ним та бути в їх житті, регулярно сплачує аліменти, заборгованість відсутня, однак на даний час так склалися обставини, що він перебуває за кордоном та не має можливості приїхати. Ні син, ні вона ніколи не приховували його контактів, у ОСОБА_10 залишився той самий український номер, однак з ним ніхто не намагався зв'язатися. Коли ОСОБА_10 хотів поспілкуватися з ОСОБА_12 , то ОСОБА_12 написав, що не хоче з ним спілкуватися та бажає, щоб ОСОБА_10 відмовився від своїх батьківських прав. Після припинення між ОСОБА_10 і ОСОБА_14 спільного життя внуки ще деякий час з нею спілкувалися, гостювали в неї, вона їх навідувала. Після того як ОСОБА_15 зійшлася з ОСОБА_5 діти змінили своє ставлення. Не бажають з нею спілкуватися, не відповідають на телефонні дзвінки. Коли вона приїхала привітати ОСОБА_7 з днем народження, то її не пустили. Зустрівшись з внуками в приміщенні суду, вони з нею навіть не привіталися. Вважає, що позивачка налаштовує дітей проти неї та ОСОБА_10 .
Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що є батьком відповідача. Він завжди підтримував сім'ю сина та допомагав їм чим міг (придбання будинку, ремонт). Після розлучення ОСОБА_10 та ОСОБА_17 він продовжував спілкуватися з ОСОБА_18 та дітьми. Постійно їх навідував, допомагав, купував гостинці, забирав до себе внуків та проводив з ними час. ОСОБА_15 змінила номер телефону та заборонила його давати ОСОБА_10 та його матері. Після того як ОСОБА_10 поїхав за кордон, неодноразово просив його допомагати дітям, що він і робив. Коли в житті ОСОБА_17 з'явився ОСОБА_19 між ними відбулася розмова, під час якої вони просили його посприяти щоб ОСОБА_10 відмовився від своїх батьківських прав. Коли він сказав, що такого не буде, то йому також заборонили бачитися з дітьми. Коли він телефонував щоб привітати ОСОБА_7 з днем народження, то ОСОБА_7 сказав, що не хоче з ним спілкуватися і їм нема про що говорити.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показала, що більше сорока років перебуває в дружніх відносинах з батьками відповідача та ще з дитинства знає ОСОБА_10 тільки з позитивної сторони. Ніколи не чула щоб ОСОБА_10 чи його мати відмовлялися від дітей чи спілкування з ними. Неодноразово була свідком як ОСОБА_13 намагалася зустрітися з внуками, але часто отримувала відмову. Коли ОСОБА_10 вже був за кордоном ОСОБА_13 намагалася підтримувати зв'язок з внуками, але зв'язок або був відсутній, або при відповіді наштовхувалася на не дитячу зухвалість. Не розуміє необхідності позбавляти ОСОБА_10 батьківських прав, оскільки він не аморальна людина, не алкоголік, не людина асоціальної поведінки, адекватна та розумна людина, яка любить своїх дітей, вчасно сплачує аліменти та бажає спілкуватися з дітьми.
Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показала, що вже багато років знає ОСОБА_10 та його сім'ю. Знає ОСОБА_10 як доброго, розумного, працьовитого чоловіка, який любить своїх дітей та не відмовляється від турботи про них. Мати ОСОБА_10 та їх родичі завжди допомагали сім'ї ОСОБА_10 в придбані будинку, проведенні ремонту та побуті.
Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показав, що довгий час знає ОСОБА_10 та його сім'ю. ОСОБА_10 знає лише з позитивної сторони, як чоловіка який любить своїх дітей та бажає з ними спілкуватися.
Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від подружнього життя в них народилося два сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бершадського районного управління юстиції Вінницької області, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бершадського районного управління юстиції Вінницької області.
Сімейне життя сторін не склалося та рішенням Бершадського районного суду Вінницької області № 126/273/20 від 15.05.2020 шлюб між ними було розірвано.
Судовим наказом Бершадського районного суду Вінницької області від 30.01.2020 в цивільній справі № 126/195/20 з ОСОБА_2 було стягнуто на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину, починаючи з 28.01.2020 і до досягнення дітьми повноліття.
Судом встановлено, що після припинення подружніх відносин діти залишилися проживати з позивачкою.
Згідно довідок Свалявського закладу середньої освіти №3 Свалявської міської ради №26, 27 від 04.02.2025 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчається у 8- Б класі, а ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається у 5-Б класі Свалявського закладу середньої освіти №3 Свалявської міської ради.
Згідно акту обстеження умов проживання від 25.02.2025, начальником ССД - Полянич А.І. , головним спеціалістом ССД - Гливляс О.І, спеціалістом ССД -Полянич Т.М. на підставі заяви ОСОБА_1 проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Житло розміщено на 5 поверсі 5 поверхового будинку, складається з 3 кімнат, ванної, кухні, коридору, кладової. В квартирі проживають : ОСОБА_1 -мати (заявниця), ОСОБА_5 - чоловік заявниці, ОСОБА_3 -син, ОСОБА_4 -син. Умови проживання хороші, в квартирі чисто, наявні всі необхідні меблі, побутова техніка, комунікації, продукти харчування, засоби гігієни. Для дітей відведені окремі кімнати, створенні всі умови для виховання, навчання, проживання та відпочинку дітей. Сім'я благополучна, матеріально забезпечена, всі члени сім'ї добре ладнають, панує взаємоповага та порозуміння.
Згідно характеристики ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учня 8-Б класу Свалявського закладу середньої освіти №3 Свалявської міської ради, ОСОБА_6 навчається у закладі з 02.09.2024. За час навчання зарекомендував себе як здібна, розумна дитина. Має достатні досягнення в навчанні, є учасником учнівського самоврядування класу, бере активну участь у позаурочному житті класу. Дуже дружній, добрий, ввічливий учень, по товариськи відноситься до усіх дітей у класі. Хлопець фізично розвинений. Бере активну участь у суспільно-корисній праці. Доручення учнівського колективу, класного керівника виконує вчасно та добросовісно. Вміє оцінити ситуацію, яка склалася, та знайти правильний вихід із неї.
Мати, ОСОБА_24 бере активну участь у житті класу, допомагає в організації позакласних заходів, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, забезпечує відвідування навчальних екскурсій, організовує правильне проведення вільного часу, моніторить поводження дитини в мережі Інтернет та інформаційну гігієну, забезпечує достатній рівень навчання дитини.
Вітчим, ОСОБА_5 , бере активну участь у житті дитини, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини, постійно підгримує зв'язок з класним керівником, забезпечує відвідування навчального закладу.
Батько, ОСОБА_2 , із дитиною не спілкується, з сім'єю не проживає, з класним керівником на зв'язок не виходив, на батьківські збори не з'являвся, так як знаходиться за кордоном.
Згідно характеристики ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , учня 5-Б класу Свалявського закладу середньої освіти №3 Свалявської міської ради, ОСОБА_7 навчається у закладі з 02.09.2024. До навчання ставиться відповідально, має бажання вчитися. Школу відвідує регулярно пропускає уроки тільки по поважній причині. Має навчальні досягнення достатнього рівня. Навчається в повну міру своїх сил. Вміє самостійно працювати з книгою, заучувати матеріал, контролювати себе. Має здібності до вивчення предметів гуманітарного циклу та природничого циклу. На уроках уважний, виконує домашнє завдання. До виконання громадських доручень ставиться сумлінно. Скромний, веселий, товариський, дисциплінований, самостійний.
Мати, ОСОБА_24 , приділяє належну увагу навчанню та вихованню дитини, бере участь у шкільному та особистому житті дитини, спілкується з вчителями, класним керівником учня. Хвилюється за його навчання та виховання.
Вітчим, ОСОБА_5 , бере активну участь у житті дитини, приймає участь у загальношкільних та класних батьківських зборах, підтримує зв'язок з класним керівником.
Батько, ОСОБА_2 , не цікавиться життям дитини, на зв'язок із класним керівником не виходив, на батьківські збори не з'являвся.
Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 орган опіки та піклування Свалявської міської ради вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Висновок обґрунтовано тим, що згідно шкільних характеристик ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їх батько - ОСОБА_2 за період відвідування дітьми навчального закладу жодного разу не з'явився на батьківські збори, не долучався до виховних заходів, не спілкувався з вчителями, не цікавився розвитком дітей, з класними керівниками дітей на зв'язок на виходив. Згідно довідки лікаря-педіатра ОСОБА_26 від 10.02.2025 за період з 14.08.2024 з дітьми - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на профілактичні огляди та під час хвороби дітей зверталася лише мама ОСОБА_15 . Батька дітей на прийомі не було жодного разу. Також згідно трьох заяв-свідчень сусідів та колеги по роботі ОСОБА_2 не приймає участь у вихованні ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , не навідує їх. Згідно акту обстеження умов проживання діти проживають з мамою та вітчимом. Крім того, обоє дітей у присутності працівників служби у справах дітей написали заяви про те, що заперечують проти позбавлення батьківських прав їхнього батька ОСОБА_2 у зв'язку з невиконанням ним його батьківських обов'язків відносно них. На чергове засідання комісії з питань захисту прав дитини відповідач не з'явився, хоча був належним чином повідомлений. Неявка батька на засідання комісії також може свідчити про неналежне виконання ним батьківських обов'язків.
Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст.4 ЦПК України).
Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
Дослідивши усі докази, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні сімейні правовідносини щодо здійснення батьківських прав та обов'язків відповідачем відносно їх неповнолітніх дітей.
Відповідно до положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ст.164 ч.1 п. 2 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтуванням ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України з позовом про позбавлення батьківських прав можуть звернутися: один із батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина; заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває; орган опіки та піклування; прокурор; сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч. 4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, в тому числі за ст.164 Сімейного Кодексу України - підставою позбавлення батьківських прав.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо він, вона ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Чинне законодавство зазначає, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини.
Способи та методи ухилення від обов'язку з виховання та утримання дитини зазначено в постанові Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року в п.16: «Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, треба розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками».
За змістом роз'яснень п.15, 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин. Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом і може мати місце при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Під час розгляду справи судом встановлено саме свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов'язками та винну поведінку відповідача по відношенню до неповнолітніх дітей, яка проявляється в небажанні відповідача виконувати свій батьківський обов'язок щодо утримання та виховання дітей, про що свідчить відсутність інтересу до життя дітей, їх здоров'я та розвитку, внутрішнього світу, не піклування про фізичний та духовний розвиток дітей, не забезпечення необхідного харчування та медичного догляду.
У діях відповідача проявляється саме винна та пасивна поведінка по відношенню до синів.
Суд критично оцінює, твердження сторони відповідача, що позивачка створює йому перешкоди у спілкуванні з дітьми, оскільки дані твердження належним чином не доведенні та відповідачем жодних дій щодо усунення перешкод у спілкуванні з дітьми не вчинялося.
Відповідно до ч. 8 ст.7 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Суд, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей.
ВС в постанові від 24.10.2018 по справі № 761/2855/17 вказав, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, та можливе в разі доведення умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків.
Враховуючи вище зазначене, суд не вбачає підстав для попередження відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання синів, а лише вважає за доцільне, роз'яснити останньому положення ст.169 СК України, що мати, батько, які були позбавлені батьківських прав мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо дитина була усиновлена і усиновлення не скасоване або не визнане недійсним судом. Поновлення батьківських прав неможливе, якщо на час розгляду справи судом дитина досягла повноліття.
Суд повно, всебічно та об'єктивно оцінивши обставини справи, дійшов висновку, що позивачем надано суду достатньо доказів, що підтверджують свідоме ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов'язків та його небажання виховувати дітей, його свідому винну поведінку, а тому суд приходить до висновку, що відповідача належить позбавити батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Враховуючи, що позови ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено повністю, з відповідача на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , відповідно до норм статті 141 ЦПК України, слід стягнути сплачений ними судовий збір.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, і на підставі ст.ст.150, 164, 165, 166, 169СК України, постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини», суд,-
Позов ОСОБА_27 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Свалявська міська рада Закарпатської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Свалявська міська рада Закарпатської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп) грн. сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп) грн. сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. І. Губко