09 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 689/557/20
провадження № 61-1635св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Хмельницька районна державна адміністрація Хмельницької області, ОСОБА_2 ,
треті особи: Комунальне підприємство «Ярмолинецьке бюро технічної інвентаризації» Ярмолинецької селищної ради Хмельницької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 листопада 2024 року у складі судді Мазурчак В. М. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 січня 2025 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Костенка А. М., Спірідонової Т. В.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог, судових рішень та заяви про перегляд за нововиявленими обставинами
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 12 квітня 2016 року за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на об'єкт нежитлової нерухомості - 1/4 частину навісу для сільськогосподарських машин, кімнату механіка загальною площею 216 кв. м, що розташований на АДРЕСА_1 . Підставою проведення державної реєстрації зазначено такі документи: протокол № 5 загальних зборів спілки селян співвласників ім. Мічуріна від 09 вересня 2008 року, свідоцтво про право власності серії і номер НОМЕР_1 , видане 19 вересня 2008 року Ярмолинецькою селищною радою Ярмолинецького району Хмельницької області. Така реєстрація права власності відповідача на нерухоме майно порушує її права.
Відповідно до законодавства, чинного на час реєстрації права власності, свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі, акт приймання-передачі майна є лише підставою для оформлення права власності на зазначене майно. Для державної реєстрації необхідно було отримати свідоцтво про право власності на майно. Такий документ відповідачеві не видавався.
Згідно з протоколом № 5 загальних зборів від 09 вересня 2008 року ОСОБА_2 було виділено у рахунок майнового паю 1/4 навісу для сільськогосподарських машин на тоці. Кімната механіка не передавалась.
Також для проведення реєстрації відповідач надав недійсний технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна, який був визнаний недійсним рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 вересня 2013 року в справі № 822/3317/13-а. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16 березня 2009 року за нею визнано право власності на будівлю навісу для сільськогосподарських машин на тоці: 1/2 частина з кімнатою механіка, загальна площа 216 кв. м. Зареєструвати право власності на кімнату механіка вона немає можливості. Навіс і кімната механіка є різними об'єктами нерухомості.
Тому ОСОБА_1 просила скасувати рішення про державну реєстрацію права власності, номер запису 14230493 від 12 квітня 2016 року, індексний номер 29320411 від 19 квітня 2016 року, відповідно до якого зареєстровано за відповідачем право власності на 1/4 частину навісу з кімнатою механіка, що знаходиться по АДРЕСА_1 , загальною площею 216 кв. м.
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 травня 2021 року, яке залишене без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 28 липня 2021 року, в позові ОСОБА_1 до Ярмолинецької районної державної адміністрації та ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: Комунального підприємства «Ярмолинецьке бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, відмовлено повністю.
Судові рішення мотивовані тим, що склад (піднавіс) та кімната механіка є приміщеннями у складі одного об'єкта нерухомого майна. Вказані обставини підтвердженні Експлікаціями у складі технічних паспортів. Ці приміщення вперше зареєстровані у складі одного об'єкта нерухомого майна, або, іншими словами, як один об'єкт нерухомого майна, ОСОБА_1 на виконання рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 16 березня 2009 року у справі № 2-55/2009 рік на користь ОСОБА_1 .
З квітня 2009 року і до цього часу ОСОБА_1 не оспорювала законність саме такої ідентифікації об'єкта нерухомого майна у її правовстановлюючих документах, а тому її доводи в межах цієї справи про те, що кімната механіка є окремим об'єктом нерухомого майна по відношенню до піднавісу для сільськогосподарських машин в першу чергу суперечать правовстановлюючим документам позивача.
Крім того, ці доводи спростовані технічним паспортом ОСОБА_2 , який повністю узгоджується із технічним паспортом позивача.
Суд вважав, що жоден з наявних у справі документів не ідентифікує кімнату механіка як самостійний об'єкт нерухомого майна.
Кімната механіка була передана ОСОБА_2 , що підтверджується протоколом № 5 від 09 вересня 2008 року загальних зборів спілки селян співвласників імені Мічуріна, актом № 5 приймання передачі майна від уповноваженої особи селян співвласників ім. Мічуріна ОСОБА_6 та свідоцтвом від 19 вересня 2008 року про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія ХМЯР №001823. У цих документах зазначено про передачу навісу для с/г машин. Судом встановлено, що такого окремого об'єкта нерухомого майна не існує, а навіс в силу наявності спільної стіни з кімнатою механіка ідентифіковано як єдиний об'єкт. З урахуванням цього у складі навісу передавалась і кімната механіка.
Такі висновки суду повністю узгоджуються з висновками, означеними вище, з питання ідентифікації об'єкта нерухомого майна.
Частка у праві спільної часткової власності позивача на об'єкт нерухомого майна залишилась незмінною і становить одну другу.
Отже, зареєструвавши своє право власності, відповідач не порушив права власності ОСОБА_1 .
Ухвалами Верховного Суду від 16 серпня 2021 року та 13 вересня 2021 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 травня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 28 липня 2021 року.
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернулася з заявою про перегляд рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 травня 2021 року за нововиявленими обставинами.
На обґрунтування заяви вказала, що рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 липня 2024 року у справі № 689/882/21 поданий нею позов до Ярмолинецької селищної ради та Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_3 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів ОСОБА_2 , про скасування рішень задоволено. Скасовано рішення Ярмолинецької селищної ради Ярмолинецького району Хмельницької області від 08 жовтня 2020 року за № 29 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та реєстрацією її за Ярмолинецькою селищною радою». Скасовано рішення державного реєстратора Солобковецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області Горніцької О. І. про державну реєстрацію права та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 54629210 від 19 жовтня 2020 року, на підставі якого 12 жовтня 2020 року зареєстровано право комунальної власності Ярмолинецької селищної ради (номер запису про право власності 38709076) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку площею 0,0845 га з кадастровим номером 6825855000:03:019:0224 з присвоєнням реєстраційного номеру об'єкта нерухомого майна 2196007568258. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0845 га з кадастровим номером 6825855000:03:019:0224 в Державному земельному кадастрі.
У вказаній справі ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка постановою Хмельницького апеляційного суду від 02 жовтня 2024 року була задоволена. Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 08 липня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
ОСОБА_1 стверджувала, що Хмельницький апеляційний суд, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 , права якого судовим рішенням не були порушені, створив тим самим нововиявлену обставину для перегляду рішення у справі № 689/557/20, про яку їй стало відомо після виготовлення 04 жовтня 2024 року повного тексту постанови у справі № 689/882/21.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 травня 2021 року у справі № 689/557/20 за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство «Ярмолинецьке бюро технічної інвентаризації» Ярмолинецької селищної ради Хмельницької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності. Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 травня 2021 року в справі № 689/557/20 залишено в силі.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 у своїй заяві не деталізує, не ідентифікує та не називає конкретну обставину, яка є нововиявленою у розумінні статті 423 ЦПК України, і не мотивує її. Також і не надає відповідної власної кваліфікації у розумінні пунктів першого та третього частини другої статті 423 ЦПК України, а керується загалом статтею 423 ЦПК України. З цих підстав заява є необґрунтованою. Відсутні підстави для її задоволення. Крім того, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 травня 2021 року, яке у відповідності до постанови Хмельницького апеляційного суду від 28 липня 2021 року, є чинним з 28 липня 2021 року. ОСОБА_1 свою заяву подала до суду 28 жовтня 2024 року, тобто за межами строку у три роки з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Даний строк не може бути поновленим в силу закону.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 14 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 листопада 2024 року скасовано, ухвалено нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 травня 2021 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_2 , треті особи: Комунальне підприємство «Ярмолинецьке бюро технічної інвентаризації» Ярмолинецької селищної ради Хмельницької області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, залишено без розгляду.
Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 звернулася до суду 28 жовтня 2024 року із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 травня 2021 року, яке набрало законної сили 28 липня 2021 року. Таким чином, ОСОБА_1 пропустила присічний трирічний строк на подання відповідної заяви, на що суд першої інстанції уваги не звернув, помилково відкрив провадження у справі та розглянув заяву ОСОБА_1 по суті.
Посилання ОСОБА_1 на положення Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», згідно з яким розділ XII «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки, визначені статтею 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, в тому числі щодо подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжено на строк дії такого карантину колегія суддів до уваги не прийняла, позаяк на час вчинення процесуальних дій ОСОБА_1 діяла інша редакція пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, якою безумовне продовження відповідних строків не передбачено.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У лютому 2025 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 листопада 2024 року, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 січня 2025 року про закриття провадження у справі; справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
суди не застосували висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц; постановах Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 378/962/19, від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, від 12 вересня 2019 року у справі № 9901/120/19, від 06 липня 2022 року у справі № 0808/7199/2012, від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21;
незаконна державна реєстрація права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 порушує її права на належне користування та володіння нерухомим майном: якби за ОСОБА_2 не було зареєстроване нерухоме майно, то рішення суду у справі № 689/882/21 скасовано не було б, через що не були б порушені її права та інтереси щодо користування та володіння майном;
суди відмовили їй у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з двох підстав, які є взаємовиключними одна від одної в одному провадженні;
суди не звернули уваги, що рішенням суду у справі № 689/557/20 їй відмовлено у задоволенні позову не з тих підстав, що у ОСОБА_2 існують правовстановлюючі документи на нерухоме майно, а через те, що в нього вони відсутні, але при цьому її право такими діями не є порушеним; рішення суду у справі № 689/882/21 - спростовує такі твердження, що є безумовною підставою для його перегляду;
суди не застосували Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину». Строки дії позовної давності, на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 27 травня 2022 року відповідно до вказаного вище закону припинено 31 серпня 2022 року. Крім того, відповідно до пункту 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «»Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Отже, застосування судами статті 424 ЦПК України як підстави для відмови у задоволенні заяви та закриття провадження у справі про перегляд рішення за нововиявленими обставинами - не є виправданим та належно вмотивованим.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 березня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 689/557/20 та витребувано справу із суду першої інстанції.
У березні 2025 року матеріали справи № 689/557/20 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 03 березня 2025 року зазначено, що доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України (порушення норм процесуального права).
Позиція Верховного Суду
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України).
Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 424 ЦПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Згідно частини третьої статті 424 ЦПК України строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2024 року в справі № 2-747/11 (провадження № 61-17738св23) вказано, що: «відповідно до пунктом 1 частини першої статті 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України встановлено, що, з урахуванням положень частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили. Строки, визначені в частині другій цієї статті, не можуть бути поновлені (частина третя статті 424 ЦПК України). Отже, заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким рішенням законної сили. Такий строк є присічним, тобто він за будь-яких обставин не підлягає поновленню, незалежно від поважності причин його пропуску, які взагалі не оцінюються. Про необхідність врахувати зазначене вказано в ухвалі Великої Палати Верховного Суду у цій справі, якою справу повернуто на розгляд до Касаційного цивільного суду».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 листопада 2024 року у справі № 344/16968/16 (провадження № 61-14583св23) вказано, що: «встановлений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України трирічний строк з дня набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви про перегляд цього судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, є присічним і поновленню не підлягає. До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 06 грудня 2021 року у справі № 2-2109/11 (провадження
№ 61-15456св21); від 07 вересня 2022 року у справі № 298/1791/18 (провадження № 61-3670св22); від 31 січня 2023 року у справі № 2-3991/11 (провадження № 61-11141св22); від 07 грудня 2023 року у справі № 554/1494/16 (провадження № 61-10997св23). Суди встановили, що рішення Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2019 року у справі № 344/16968/16-ц, яке просить переглянути за нововиявленими обставинами заявник, набрало законної сили 15 квітня 2019 року. Висновок правової експертизи № 9454 від 27 січня 2020 року, яким встановлено, що паспорт НОМЕР_1, виданий 08 квітня 2000 року Іллічівським РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не був дійсним та придатним для використання, а нотаріус не мав права здійснювати нотаріальні дії за умов відсутності в паспорті печатки органу, який видав цей паспорт, виконаний експертом ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» на виконання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2019 року у справі № 520/21210/18. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2020 року у справі № 520/21210/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , третя особа - приватний нотаріус Павлісяк Т. Ю., про визнання довіреності від 04 грудня 2009 року недійсною, яким позов ОСОБА_1 задоволено та визнано недійсною довіреність від 04 грудня 2009 року, видану ОСОБА_1 на ОСОБА_6 , посвідчену приватним нотаріусом Івано-Франківського нотаріального округу Павлісяк Т. Ю. за № 179, набрало законної сили 07 серпня 2020 року. Отже, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач пропустив строк, передбачений пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили), який не підлягає поновленню. Пропуск такого строку є підставою для відмови у відкритті провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами незалежно від поважності пропуску цього строку, а у випадку відкриття провадження - залишення заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 07 грудня 2023 року у справі № 554/1494/16, провадження № 61-10997св23). При цьому суд першої інстанції правильно зазначив і про те, що про висновок правової експертизи від 27 січня 2020 року ОСОБА_1 повинен був дізнатися, коли такий надійшов до Київського районного суду м. Одеси або із рішення Київського районного суду м. Одеси від 14 травня 2020 року. Тобто ним пропущено і тридцятиденний строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, визначений пунктом 1 частиною першою статті 424 ЦПК України. Таким чином, встановивши, що ОСОБА_1 подав заяву про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду від 24 січня 2019 року у справі № 344/16968/16-ц 05 липня 2023 року із пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про залишення заяви без розгляду».
Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 28 жовтня 2024 року подала заяву про перегляд рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 травня 2021 року у справі у справі № 689/557/20 за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України із пропуском строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 424 ЦПК України.
За таких обставин апеляційний суд обґрунтовано залишив заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без розгляду.
Аргумент касаційної скарги про те, що апеляційний суд помилково вказав, що заявник посилався на редакцію пункту 3 розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України з посиланням на норми Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» не може бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.
З 12 березня 2020 року на всій території України введено карантин та запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19 постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а також продовжено строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, на строк дії такого карантину.
02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-ІХ), яким розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».
17 липня 2020 року набрав чинності Закон України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), яким пункт 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України викладено у такій редакції: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином».
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про скасування на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин відмінено із 30 червня 2023 року.
ОСОБА_1 заяви про поновлення строку звернення до суду з заявою про перегляд рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 28 травня 2021 року за нововиявленими обставинами у зв'язку із запровадженим карантином не подавала. Крім того, на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами (28 жовтня 2024 року) карантин було скасовано.
Доводи касаційної скарги про те, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану, безпідставні, оскільки ОСОБА_1 пропустила строк, передбачений статтею 424 ЦПК України щодо звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, а не позовну давність.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права. Таким чином, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.
Оскільки оскаржене судове рішення підлягає залишенню без змін, то підстав для здійснення нового розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького апеляційного суду від 14 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат