13 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 495/3611/20
провадження № 61-12191ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тузлукова Ірина Петрівна, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду
від 02 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна нажитого у шлюбі та зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю,
29 вересня 2025 року через підсистему Електронний суд представник
ОСОБА_1 - адвокат Тузлукова І. П. подала касаційну скаргу на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року у справі № 495/3611/20.
Касаційна скарга підлягає залишенню без руху.
І. Щодо сплати судового збору
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги до касаційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
від 15 жовтня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 об'єкти нерухомого майна:
- 63/100 частин житлового будинку за адресою:
АДРЕСА_1 , загальною площею
128,7 кв.м, житловою площею 70 кв.м;
- земельну ділянку з кадастровим номером 5110300000:01:002:0465, площею 0,0467 га, яка розташована за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- 32/100 частин домоволодіння за адресою:
АДРЕСА_2 , загальною площею 361,2 кв. м, житловою площею 165,5 кв. м.
У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнано за ОСОБА_2 право власності на:
-1/2 від 63/100 частин житлового будинку за адресою:
АДРЕСА_1 , загальною площею
128,7 кв. м, житловою площею 70 кв. м;
- 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5110300000:01:002:0465, площею 0,0467 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
- 1/2 частини від 32/100 частин домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 361,2 кв. м, житловою площею 165,5 кв. м.
Визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 об'єкти рухомого майна:
- автомобіль «RENAULT TRAFIC» 2011 року випуску, білого кольору, об'єм двигуна 1995 см. куб. державний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_1 ;
- автомобіль «FORD TRANSIT CUSTOM» 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 білого кольору, об'єм двигуна 2198 см. куб державний номер НОМЕР_3 зареєстрований на ім'я ОСОБА_1 ;
- автомобіль «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» 1984 року випуску, білого кольору об'єм двигуна 1780 см. куб, зареєстрований на ім'я ОСОБА_1 ;
- автомобіль «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» 1991 року випуску сірого кольору об'єм двигуна 1900 см. куб, зареєстрований на ім'я ОСОБА_1 ;
- автомобіль «FIAT DOBLO» 2009 року випуску сірого кольору, об'єм двигуна 1248 см. куб., зареєстрований на ім'я ОСОБА_1 .
У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнано за ОСОБА_2 право власності на:
- автомобіль «RENAULT TRAFIC» 2011 року випуску, білого кольору, об'єм двигуна 1995 см. куб. державний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований на ім'я ОСОБА_1 ;
- автомобіль «FORD TRANSIT CUSTOM» 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 білого кольору, об'єм двигуна 2198 см. куб. державний номер НОМЕР_4 зареєстрований на ім'я ОСОБА_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
від 15 жовтня 2024 року в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя рухомого майна (автомобілів) та визнання права власності за
ОСОБА_2 на рухоме майно скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя автомобілів та визнання права власності задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по 1/2 частині за кожним на:
- автомобіль «RENAULT TRAFIC» 2011 року випуску, білого кольору, об'єм двигуна 1995 см. куб., vin НОМЕР_5 , державний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_1 ,
- автомобіль «FORD TRANSIT CUSTOM» 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 білого кольору, об'єм двигуна 2198 см. куб. державний номер НОМЕР_6 , зареєстрований за ОСОБА_1 .
В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання спільною сумісною власністю подружжя автомобілів «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» 1991 року випуску vin № НОМЕР_7 , «FIAT DOBLO» 2009 року випуску сірого кольору, об'єм двигуна 1248 см. куб, vin № НОМЕР_8 , автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» 1984 року випуску, державний номер НОМЕР_9 , vin № НОМЕР_10 , та визнання права власності за ОСОБА_2 в порядку поділу майна на автомобіль «RENAULT TRAFIC»
2011 року випуску, білого кольору, vin НОМЕР_5 , об'єм двигуна 1995 см. куб. державний номер НОМЕР_1 , автомобіль «FORD TRANSIT CUSTOM» 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 білого кольору, об'єм двигуна 2198 см. куб. державний номер НОМЕР_6 відмовлено.
В іншій частині рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року залишено без змін.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржені судові рішення, ухваливши нове - про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року в справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) сформульовано правовий висновок про те, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю такого майна.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги фізичною особою на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи характеристики та обсяг спірного майна розмір судового збору за подану касаційну скаргу становить 16 816 грн (із розрахунку 10 510 грн
(5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01 січня 2020 року) х 200% х 0,8).
До касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 6 840,80 грн. Недоплата становить 9 975,20 грн.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
ІІ. Щодо надання доказів надсилання учасникам справи копій документів, поданих до суду в електронній формі
Відповідно до положень пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення
Касаційну скаргу подано в електронній формі через підсистему Електронний суд, проте доказів її надсилання позивачу за первісним позовом ОСОБА_2 засобами поштового зв'язку або відомостей про доставку документів до її електронного кабінету не надано.
Надання доказів надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї документів Єфименко Н. В., яку заявник зазначив в касаційній скарзі як представника позивача за первісним позовом, наразі не може бути визнано належним виконанням вимог пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України, оскільки у Верховного Суду наразі відсутні відомості про те, що
Єфименко Н. В. уповноважена на представництво інтересів ОСОБА_2 у суді касаційної інстанції.
Наявний в електронних матеріалах справи в підсистемі Електронний Суд ордер серії ВН № 1216083 від 23 січня 2025 року, передбачає надання адвокатом Єфименко Н. В. правничої допомоги ОСОБА_2 в Одеському апеляційному суді.
ОСОБА_2, як фізична особа, не має передбаченого законом обов'язку реєструвати електронний кабінет в підсистемі Електронний суд.
Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:
- надання документу про доплату судового збору у розмірі 9 975,20 грн, або надання доказів, що сукупна вартість спірного майна не перевищує 1 051 000 грн;
- надання доказів надсилання касаційної скарги ОСОБА_2 листом з описом вкладення чи доставки документів до електронного кабінету позивача в підсистемі Електронний суд або надання документів, які підтверджують повноваження адвоката Єфименко Н. В.на представництво позивача у Верховному Суді.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Тузлукова Ірина Петрівна, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року та постанову Одеського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року у справі № 495/3611/20 залишити без руху.
Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович