08 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/5725/21 (904/3147/22)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Васьковського О.В., Пєскова В.Г.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу
ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області
від 10.09.2024
у складі судді: Мартинюка С.В.,
та постанову Центрального апеляційного господарського суду
від 21.05.2025
у складі колегії суддів: Мороза В.Ф. головуючий, Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.,
за заявою
ОСОБА_1
про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами
у справі за позовом
ОСОБА_1
до Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, -Міністерство економіки України
про визнання незаконним наказу, його скасування та поновлення на роботі
в межах справи № 904/5725/21
про банкрутство Акціонерного товариства "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом", -
Короткий зміст вимог
1. 21.09.2022 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" (далі - АТ "НД ПК ІГМЗ", відповідач) про визнання незаконним наказу, його скасування та поновлення на роботі.
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2024 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
3. Постановою Верховного суду від 17.08.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі № 904/5725/21 (904/3147/22) залишено без змін.
4. 14.08.2024 до місцевого господарського суду через систему "Електронний суд" від ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка мотивована тим, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі № 904/5725/21 (904/3147/22) підлягає перегляду за нововиявленими обставинами на підставі пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України.
5. В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що в засобах масової інформації опубліковано постанову Верховного Суду від 06.06.2024 у справі № 367/569/23 (провадження № 61-4703св24), відповідно до якої скасовано наказ про звільнення у зв'язку з прогулом без поважних причин (пункт 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України) та позивача поновлено на роботі.
6. Позивач вважає зазначену справу зразковою, про яку останній я дізнався лише 01.08.2024, а, оскільки у справі № 904/5725/21 (904/3147/22) та справі - 367/569/23 (провадження № 61-4703св24) один й той же предмет, позивач вважає, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі № 904/5725/21 (904/3147/22) підлягає перегляду шляхом зміни результативної частини, а саме - змінити підставу звільнення з пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України на пункт 1 частини першої 36 КЗпП України (за угодою сторін).
Короткий зміст ухвали місцевого суду
7. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 в задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. № 798/24 від 14.08.2024) про перегляд рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі №904/5725/21 (904/3147/22) за нововиявленими обставинами відмовлено; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 по справі № 904/5725/21 (904/3147/22) залишено в силі.
8. Господарський суд зазначив, що рішення господарського суду від 21.01.2023 у справі № 904/5725/21 (904/3147/22) переглядалося судами апеляційної та касаційної інстанції, і було залишено без змін, тобто визнано таким, що прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, та судовій практиці сформованій на момент розгляду справи.
9. Відповідно до актуальних висновків Верховного Суду вбачається, що не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі.
10. Також суд першої інстанції зазначив, що постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06.06.2024 у справі № 367/569/23 ухвалена після ухвалення господарським судом рішення у справі №904/5725/21 (904/3147/22).
11. Тому наявність постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06.06.2024 у справі № 367/569/23 не може вважатися нововиявленою обставиною.
12. Водночас, заявником в заяві не наведено інших обставин, які не були і не могли бути відомі учасникам справи, і які б мали істотне значення для розгляду справи.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
13. Постановою від 21.05.2025 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 залишено без задоволення;
ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 у справі № 904/5725/21 (904/3147/22) залишено без змін.
14. Апеляційний господарський суд зазначив про правильність висновку суду першої інстанції про те, що за правовими висновками Верховного Суду обставина, яка виявлена після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах, зокрема наявність постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06.06.2024 у справі № 367/569/23, не може вважатися нововиявленою обставиною.
15. Водночас, у цьому випадку, нових обставин, а також жодних належних доказів того, що на час розгляду такі обставини об'єктивно не були та не могли бути відомі заявнику та іншим учасникам справи не наведено та суду не надано. Зазначені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів, незгоди позивача з висновками суду першої інстанції та не є нововиявленими обставинами, з огляду на що не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
16. ОСОБА_1 засобами електронного зв'язку 07.07.2025 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025 у справі № 904/5725/21 (904/3147/22).
17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/5725/21 (904/3147/22) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Огороднік К.М, суддя - Васьковський О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025.
18. Ухвалою від 28.07.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 904/5725/21 (904/3147/22) за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025;
ухвалив здійснити перегляд ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025 у справі № 904/5725/21(904/3147/22) в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи;
надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 20.08.2025:
витребував з Господарського суду Дніпропетровської області та Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/5725/21 (904/3147/22).
19. Матеріали справи № 904/5725/21 (904/3147/22) надійшли до Верховного Суду 07.08.2025 у кількості 2 т.спр.+1т.матеріали розгляду заяви із супровідним листом від 31.07.2025 № 904/5725/21 (904/3147/22)/26269/25 від Господарського суду Дніпропетровської області.
20. Відповідно до наказів голови Касаційного господарського суду від 22.07.2025 № 3316/0/5-25 та від 25.07.2024 № 3499/0/5-25 судді Погребняк В.Я. та Васьковський О.В. відповідно перебували у відпустці з 11.08.2025 по 02.09.2025
21. У зв'язку із перебуванням у відпустці судді Огородніка К.М. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/5725/21 (904/3147/22) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Пєсков В.Г, що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2025.
22. Від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України 20.08.2025 надійшло клопотання, в якому представник Міністерства просив здійснити перейменування учасника справи № 904/5725/21 (904/3147/22), а саме: Міністерство економіки України на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.
23. Обґрунтовував клопотання тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 "Деякі питання Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства", Міністерство економіки України було перейменовано на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України; код ЄДРПОУ залишився без змін - 37508596.
24. Враховуючи зазначене, заміна назви учасника справи - Міністерства економіки України на Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України у цій справі є обґрунтованим.
25. Від ліквідатора відповідача В.П. Вернигори надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якій заявник залишив вирішення питання на розсуд суду.
26. У відзиві зазначено, що в порушення вимог законодавства документація стосовно звільнення заявника не передана, вся виявлена кадрова документація здана на зберігання до архівного відділу виконкому Криворізької міської ради. Всіх працівників звільнено у зв'язку з ліквідацією підприємства, структурний підрозділ, в якому працював заявник закрито.
27. Водночас, арбітражний керуючий В.П. Вернигора зазначив, що, враховуючі наслідки визнання боржника банкрута, передбачені статтею 59 КУзПБ, поновлення заявника на посаді неможливе, а зміна формування підстав звільнення ОСОБА_1 не вплине на права та обов'язки осіб, які є стороною або учасником у справі.
28. Від Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якій заявник просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні касаційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025 у справі № 904/5725/21 (904/3147/22) у повному обсязі.
29. У відзиві зазначено, що постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06.06.2024 у справі № 367/569/23 не може вважатися нововиявленою обставиною, тому місцевий суд та апеляційний господарський суд прийняли правильні рішення щодо відмови у задоволені заяви та апеляційної скарги ОСОБА_1 , а доводи ОСОБА_1 , викладені в його касаційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
30. ОСОБА_1 25.08.2025 надані заперечення на відзив на касаційну скаргу.
31. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 15.07.2025 № 478/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.07.2025 № 4524-IX, з огляду на обставини, зазначену в пунктах 10 - 21 цієї Постанови, Верховний Суд розглядає справу № 904/5725/21 (904/3147/22) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Доводи позивача
( ОСОБА_1 )
32. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначив, що в засобах масової інформації опубліковано постанову Верховного Суду від 06.06.2024 у справі № 367/569/23 (провадження № 61-4703св24), за змістом якої скасовано наказ про звільнення у зв'язку з прогулом без поважних причин (пункт 4 частини першої статті 40 КЗпП України) та особу-позивача поновлено на роботі.
33. Зазначена справа, на думку скаржника, є зразковою. Про зразкову справу, як зазначає позивача, він дізнався лише 01.08.2024 через телеграм канали (jurliga.ligazakon.net та ips.ligazakon.net) скріншот на підтвердження додається, та оскільки ситуація в ній така ж як і у позивача, ним було вирішено подати до суду відповідну заяву.
34. Також у касаційній скарзі зазначено, що у період з 23.02.2022 по 11.03.2022 позивач перебував на лікарняному у зв'язку із короновірусним захворюванням, що підтверджується; довідкою № 422 від 15.09.2022, виданою лікарем ТОВ "МЕДІКОМ КРИВБАС"; витягом з електронного реєстру листків непрацездатності щодо реєстраційного номеру листка непрацездатності 3960872-2007555221-1; витягом з електронного реєстру листків непрацездатності щодо реєстраційного номеру листка непрацездатності 3960872-2007620147-1; витягом з електронного реєстру листків непрацездатності щодо реєстраційного номеру листка непрацездатності 3960872-2007626137-1; витягом з електронного реєстру листків непрацездатності щодо реєстраційного номеру листка непрацездатності 3960872-2007720801-1.
35. Відповідач не повідомив позивача про проведення службового розслідування, а позивач не мав можливості надати пояснення причин своєї відсутності на підприємстві.
36. Крім того, дії відповідача були не зрозумілі позивачу, оскільки останнім в перший день виходу із лікарняного (14.03.2022) було подано заяву про звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за угодою сторін), на якій відповідач поставив відмітку про отримання. При цьому, відповідач, звільняючи позивача на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, взагалі проігнорував заяву позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за угодою сторін), тому формулювання підстав звільнення необхідно змінити.
37. Скаржник зазначив, що правомірність вимоги заміни підстав звільнення кореспондується із судовою практикою, викладеною, наприклад, у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2024 у справі № 904/5725/21 (210/6726/23).
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
36. Відповідно до вимог частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
39. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
40. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
41. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
42. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, на підставі яких було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним наказу, його скасування та поновлення на роботі .
43. Здійснюючи перевірку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень та оцінюючи доводи касаційної скарги та відзиву, колегія суддів Верховного Суду зауважує таке.
44. Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
45. Передбачений нормами глави 3 Розділу IV ГПК України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та має свої особливості.
46. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
47. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).
48. У цьому висновку колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, що неодноразово викладалась в питанні визнання ознак нововиявлених обставин у господарському процесі, зокрема у постановах від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19 та інших.
49. Також колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
50. Крім цього, необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
51. Звертаючись до категорії "істотності", Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (див. правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17).
52 Суд також звертається до практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти росії").
53. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
54. Водночас, вирішення питання чи правильно судом надано оцінку певним доказам, належить до компетенції судів вищих інстанцій, та не може бути вирішено в межах розгляду заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
55. Отже, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який:
- передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин;
- має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи, оскільки якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акту, то вона обов'язково вплинула б на остаточні висновки суду;
- існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом;
- не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.
56. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Щодо розгляду касаційної скарги по суті
57. За змістом позовних вимог ОСОБА_1 вбачається, що підставою звернення до суду стала незгода позивача із наказом про звільнення з посади, а позивач просив скасувати відповідний наказ про звільнення та поновити його на відповідній посаді.
58. За змістом заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами вбачається, що заявник просив скасувати відповідний наказ про звільнення та змінити формулювання підстав звільнення.
59. Аналіз змісту зазначених вимог свідчить, що позивач фактично частково змінив позовні вимог з поновлення його на роботі на зміну формулювання підстав його звільнення у трудовій книжці.
60. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини третьої статті 46 ГПК України, позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
61. Аналіз змісту рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2023 свідчить про те, що суди вимогу про зміну формулювань у трудовій книжці щодо звільнення позивача не розглядали, обставини та підстави внесення запису саме на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, а не на підставі пункт 1 частини першої 36 КЗпП України (за угодою сторін) не досліджували.
62. За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) доступ до правосуддя є невід'ємним елементом права на справедливий суд.
62. Крім того, у розумінні частини першої статті 6 Конвенції право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена судом. Водночас, особі, яка звернулася до суду за захистом свого права, повинна бути забезпечена можливість реалізувати вказані вище права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист визначає зміст права на доступ до суду.
63. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи як звернутися до суду, так і право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження.
64. Отже, стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
65. Водночас, відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
66. Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, не лише таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності, але й встановлених законом процедур та порядку.
67. У справі "Сокуренко і Стригун проти України" ЄСПЛ указав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу існування суду, але й на дотримання таким судом норм, які регулюють його діяльність. У рішенні в справі "Занд проти Австрії" ("Zand v. Austria", заява № 7360/76) Європейська комісія з прав людини висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" ("Sokurenko and Strygun v. Ukraine", заяви № 29458/04 та № 29465/04).
68. Крім того, колегія суддів враховує, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 30.03.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2023 у справі № 904/5725/21 (904/3147/22), які прийняті за результатом розгляду позовної заяви щодо визнання незаконним звільнення особи із займаної посади на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України за прогул без поважних причин, залишені без змін постановою Верховного Суду від 17.08.2023.
69. Тобто, справа вже розглянута по суті судами усіх інстанцій , а відповідні рішення набрали законної сили.
70. Відтак, з урахуванням положень статті 46 ГПК України, розгляд змінених (нових) позовних вимог у порядку, визначеному для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, не передбачено законом та не є можливим на цій стадії, оскільки в цьому випадку суд, задовільнивши таку вимогу, діятиме не лише всупереч прямо визначеній процесуальним законом процедурі розгляду судових справ, але й діятиме не як суд, встановлений законом.
71. Водночас, нововиявленими обставинами скаржником визначено наявність постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі № 367/569/23, яка на думку заявника є зразковою та такою, що безпосередньо впливає на вирішення спору у справі № 904/5725/21 (904/3147/22).
72. Колегія суддів вважає правильним висновки судів попередніх інстанцій про те, що не можуть бути визнані нововиявленими обставинами викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі; не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
73. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 920/1077/16, від 15.01.2020 у справі № 916/24/17, від 17.10.2024 у справі № 925/181/20(925/411/21), від 15.10.2024 у справі № 914/1353/16 та інших, і Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції у цій справі.
74. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що за правовими висновками Верховного Суду обставина, яка виявлена після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах, зокрема наявність постанови Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 06.06.2024 у справі № 367/569/23, не може вважатися нововиявленою обставиною.
75. Також колегія суддів враховує, що АТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" перебуває в процедурі банкрутства, а арбітражний керуючий, який по суті здійснює керівництво процедурою ліквідації Товариства - боржника, у відзиві не заперечував щодо можливості зміни підстави звільнення з пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за угодою сторін).
76. Відтак, в цьому випадку, з урахуванням фактичної зміни вимог позивача при зверненні до суду із заявою про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами та відсутності заперечення ліквідатора щодо внесення змін до запису в трудову книжку позивача, заява позивача про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами свідчить про обрання заявником неефективного способу захисту, що, в свою чергу, є самостійною підставою для відмови у задоволенні відповідної заяви.
77. Водночас, розгляд вимоги про зміну підстави звільнення з пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України на підставі пункту 1 частини першої статті 36 КЗпП України (за угодою сторін) може бути предметом самостійного судового розгляду у випадку відмови поточного керівництва боржника - АТ "Науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут гірничорудного машинобудування з дослідним заводом" самостійно здійснити відповідні зміни при відповідному зверненні ОСОБА_1 .
78. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про те, що в цьому випадку відсутні підстави для перегляду судових рішень в порядку, визначеному положеннями статей 320 - 325 ГПК України, оскільки процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, яка має свої особливості.
79. Така форма судового процесу не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.
80. Колегія суддів зауважує, що не може бути здійснено перегляд застосованих судом норм права, якщо наведені стороною фактичні обставини як нововиявлені не впливають на істотність таких обставин для розгляду справи та не спростовують фактів, покладених в основу судового рішення.
81. З огляду на зазначене, доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з обґрунтуванням, викладеним судами першої та апеляційної інстанції у відповідному рішенні та постанові, однак такі доводи не свідчать про наявність нововиявлених обставин у цій справі.
82. На відміну від судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд є судом права, а не встановлення фактів, тому не наділений правом приймати та оцінювати докази, надавати перевагу одних доказів над іншими, або додатково перевіряти докази в силу імперативної заборони, передбаченої частиною другою статті 300 ГПК України.
83. Водночас, скаржник фактично порушує питання щодо встановлення обставин справи, які не лише вже були встановлені судами попередніх інстанцій, але й вимагають, з огляду на доводи, викладені у касаційній скарзі та її прохальну частину, переоцінку доказів у цій справі. Однак зазначене суперечить положенням статті 300 ГПК України.
84. З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про те, що наведені заявником у спірних правовідносинах обставини не належать до нововиявлених, а заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично зводиться до необхідності здійснити перегляд касаційним судом судових рішень всупереч порядку, встановленого процесуальним законом.
85. З огляду на це, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
86. Відповідно до пункту другого частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
87. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).
88. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
89. З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій без змін.
Судові витрати
90. У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги Верховним Судом відповідно до статті 129 ГПК України покладається на заявника касаційної скарги.
На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317, 320, 321, 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025 у справі № 904/5725/21 (904/3147/22) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
В.Г. Пєсков