08 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/6200/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Приватного підприємства "НАЦПРОД" - Головко Ю.А.,
Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Мартьянова Л.В.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК" - не з'явився,
Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - не з'явився,
Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" - Кучерява В.Ф.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "НАЦПРОД"
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 (суддя Літвінова М.Є.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 (колегія суддів: Майданевич А.Г., Коротун О.М., Сулім В.В.)
у справі за позовом Приватного підприємства "НАЦПРОД" (далі - ПП "НАЦПРОД")
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго")
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК" (далі - ТОВ "НІК")
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:
1) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП),
2) Акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" (далі - АТ "Запоріжжяобленерго")
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
1. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту (визнання неправомірними дій відповідача в частині коригування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії щодо сонячної електростанції позивача за відповідний період та зобов'язання відповідача відобразити (поновити) в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії щодо сонячної електростанції за спірний період).
2. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
3. 18.04.2019 Державне підприємство "Енергоринок" та ПП "НАЦПРОД" (як продавець за "зеленим" тарифом) уклали договір №16887/01.
4. 30.06.2019 сторони уклали додаткову угоду №289/01 до договору, якою замінили сторону договору - Державне підприємство "Енергоринок" на Державне підприємство "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець").
5. За умовами договору №16887/01 в редакції додаткової угоди №289/01:
- продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 №641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 №2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами) (п.1.1);
- обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень гл.8 Порядку або гл.5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до гл.7 Порядку або гл.4 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п.3.1);
- розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими кошами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ (п.3.2);
- оплата електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів приймання-передачі частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця здійснюються згідно з гл.10 Порядку або гл.6 Порядку продажу електричної енергії споживачами (п.3.3);
- у випадку здійснення гарантованим покупцем оплати за перші 10 та 20 днів розрахункового місяця за вироблену електричну енергію продавцем за "зеленим" тарифом понад фактичну вартість проданої за розрахунковий період (місяць) електричної енергії, продавець за "зеленим" тарифом повертає на рахунок гарантованого покупця надлишково сплачені кошти протягом 4 робочих днів з дня отримання продавцем підписаного акта купівлі-продажу (акта коригування купівлі-продажу) за відповідний розрахунковий період (п.3.4);
- продавець за "зеленим" тарифом зобов'язаний здійснювати продаж гарантованому покупцю загального обсягу електричної енергії, виробленої об'єктом електроенергетики, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за винятком обсягу електричної енергії, необхідного для власних потреб зазначеного об'єкта електроенергетики; гарантований покупець зобов'язаний купувати вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб (пункти 4.2, 4.5).
6. 27.06.2019 ДП "Укренерго" (як виконавець) та ПП "НАЦПРОД" (як користувач) уклали договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, за умовами якого:
- виконавець зобов'язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об'єктами користувача у складі об'єднаної енергетичної системи ОЕС України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки (п.1.1);
- користувач зобов'язується здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов договору (п.1.2).
7. 01.07.2019 ПАТ "Запоріжжяобгенерго" (як оператор системи) та ПП "НАЦПРОД" (як виробник) уклали договір №19-Г виробника про надання послуг з розподілу електричної енергії, за умовами якого:
- оператор системи надає виробнику послуги з розподілу електричної енергії в точках розподілу електричної енергії, зазначених у додатку №1 "Паспорт точки розподілу" та в обсягах відповідно до додатка №2 "Обсяги відпуску електричної енергії виробником в мережі оператори системи" (п.2.1);
- обмін даними комерційного обліку електричної енергії між сторонами здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджується регулятором (п.2.3);
- облік відпущеної в мережу оператора системи електричної енергії (сальдо перетоку електричної енергії між сторонами договору) в точках розподілу електричних мереж здійснюється засобами комерційного обліку електричної енергії відповідно до додатку №3 "Відомості про комерційні засоби обліку електричної енергії виробника" (п.3.2);
- облік відпущеної в мережу оператора системи електричної енергії (сальдо перетоку електричної енергії між сторонами договору) в точках розподілу електричної енергії визначається за допомогою вимірювальних комплексів та АСКОЕ, що знаходиться в промисловій експлуатації (п.3.3);
- для визначення обсягів відпуску і споживання електричної енергії за звітний місяць виробник фіксує покази розрахункових лічильників електричної енергії, зазначених у додатку №3 "Відомості про комерційні засоби обліку електричної енергії виробника", станом на 24 годину останньої доби кожного місяця; оформлює у відповідності до форми додатку №5 "Акт відпуску та споживання електричної енергії" за розрахунковий період, завіряє його підписом уповноваженого керівника та накладанням печатки, та направляє не пізніше 9-00 години 1 числа місяця наступного за розрахунковим, на електронну адресу оператора системи (п.3.5);
8. Відповідно до п.5.6 додатку №8 до договору "Положення про Порядок взаємодії між операторами даних комерційного обліку суб'єктів ринку електричної енергії ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ПП "НАЦПРОД", при зборі, обробці, формуванні та обміні погодинними даними комерційного обліку електроенергії, отриманими від засобів комерційного", у випадку виявлення АКО або суміжним суб'єктом ринку електричної енергії невідповідності інформації, що надана, сторони зобов'язані терміново усунути виявлені недоліки. При необхідності корегування інформації, у разі її невідповідності фактичним (узгодженим даним), ПАТ "Запоріжжяобленерго" та ПП "НАЦПРОД" узгоджують між собою величини, терміни і порядок коригування обсягів прийому/передачі електричної енергії у розрахункових періодах.
9. 01.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "МК-РІТЕЙЛ" (далі - ТОВ "МК-РІТЕЙЛ") (як виконавець) та ПП "НАЦПРОД" (як замовник) уклали договір №3/01-04/2020 про експлуатацію та технічне обслуговування сонячної енергогенеруючої електричної станції ПП "НАЦПРОД" (СЕЕС ПП "НАЦПРОД"), відповідно до п.1 якого виконавець надає послуги, маючи спеціалізовані професійні вміння та знання щодо обслуговування та технічної експлуатації станції.
10. 01.05.2020 ТОВ "МК-РІТЕЙЛ" (як замовник) та ТОВ "НІК" (як виконавець) уклали договір про надання послуг №01/05-2020, за умовами якого:
- за завданням замовника виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з дистанційного збору даних із АСКОЕ з формуванням, обробкою та передачею даних комерційного обліку (далі - послуги) в обсязі та на умовах, визначених цим договором до ДП "Гарантований покупець" та суміжними ліцензіатам по об'єктах: СЄС "Широке Солар Парк", СЄС "Солен Енерджі", СЄС "Техсервіс", СЄС "Фотон Енерджі", СЄС "Відновлювальна енергія Запоріжжя", а замовник прийняти надані послуги та сплатити їх вартість (п.1.1);
- перелік наданих послуг та їх вартість вказана у кошторисі (додаток №1), що являється невід'ємною частиною договору (п.1.3).
11. У листопаді 2023 року ПП "НАЦПРОД" як третя особа у справі №908/2879/23 з'ясувало, що 14.09.2023 адміністратор комерційного обліку (ПрАТ "НЕК "Укренерго") скорегував дані комерційного обліку електричної енергії на нульові показники за період 2022 - 2023 (версія 1, 2, 3) на платформі MMS в особистому кабінеті на платформі ПрАТ "НЕК "Укренерго" Market Management System (далі - платформа MMS).
12. 05.06.2023 ПрАТ "НЕК Укренерго" листом №01/27376 повідомило ДП "Гарантований покупець" щодо надходження листа АТ "Херсонобленерго" від 01.06.2023 №01-001280 та ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 30.05.2023 №007-63/3069 щодо надання переліку об'єктів виробників, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України. Просило врахувати надану інформацію у подальшій роботі.
13. У листі АТ "Херсонобленерго" від 01.06.2023 №01-001280 зазначено, що за інформацією ПАТ "Запоріжжяобленерго", частина тимчасово окупованої Запорізької області, що межує з тимчасово окупованою частиною Херсонської області, не має електричного зв'язку з деокупованою частиною Запорізької області. Зроблено висновок, що об'єкти електроенергетики, розташовані на частинах тимчасово окупованої Запорізької області, працюють несинхронно з ОЕС України починаючи з 00:00 12.11.2022.
14. У додатку до листа ПАТ "Запоріжжяобленерго" від 30.05.2023 №007-63/3069 наведено перелік виробників, розташованих на тимчасово непідконтрольній території, що приєднані до електричної мережі та наразі працюють несинхронно з ОЕС України. У переліку вказано об'єкт генерації ПП "НАЦПРОД", що розташований на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, який працює несинхронно з ОЕС України з липня 2022 року (точка приєднання РП - 35 кВ ПС "НАЦПРОД").
15. 15.06.2023 ПАТ "Запоріжжяобленерго" у листі №007-72/3350, адресованому НКРЕКП та ПрАТ "НЕК "Укренерго", повідомило про відсутність технічної можливості підтвердження достовірності даних з вузлів обліку ВАД, ЗаТЕС та суміжних ОСР, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Повністю втрачено контроль над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій ліцензійної діяльності зі сторони ПАТ "Запоріжжяобленерго" - відсутній зв'язок для дистанційної вичитки приладів обліку та блоковані роботи персоналу компанії на цих територіях з боку окупанта.
16. 10.08.2023 ПрАТ "НЕК "Укренерго" листом №01/38973 повідомило ПП "НАЦПРОД", що:
"АКО неодноразово звертався ПАТ "Запоріжжяобленерго" щодо необхідності здійснювати завантаження даних комерційного обліку (далі - ДКО) в систему управління ринком (MMS) виключно по об'єктах електроенергетики, які здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та інформування АКО в разі завантаження ДКО іншими постачальниками послуг комерційного обліку (далі - ППКО) в ролі ОДКО по електроустановках, які приєднані до мереж відповідного оператора системи, але не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України.
У зв'язку з продовженням надання ППКО ненульових ДКО по об'єктах генерації, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України, керуючись п.1.1.2 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308 (зі змінами), та враховуючи інформацію від ОС з зазначенням переліку об'єктів електроенергетики, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та датами настання таких обставин, ДКО по наданим ОС ТКО не можуть бути враховані як обсяг надходження в область обліку торгової зони ОЕС України.
Значення сертифікованих ДКО в MMS для кожної ТКО об'єктів генерації, що не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України за квітень - травень 2023 року за другою версією, з 01 по 14 червня 2023 року за першою версією визначатимуться АКО на рівні 0 кВт/год."
17. 04.09.2023 ПрАТ "НЕК "Укренерго" листом 01/4316 повідомило ППКО (ПАТ "Запоріжжяобленерго") згідно зі списком, що керуючись п.1.1.2 Правил ринку та враховуючи протокольне рішення наради під головуванням НКРЕКП щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють/працювали несинхронно з ОЕС України (п.1 протоколу від 03.07.2023 №48-п), значення сертифікованих даних комерційного обліку для кожної ТКО по зазначеним ПАТ "Запоріжжяобленерго" об'єктам генерації з 01.07.2022 по 31.03.2023 (версія 3) визначається АКО на рівні 0 кВт/год.
18. У листі від 26.12.2023 №01/71618 ПрАТ "НЕК "Укренерго" про розгляд адвокатського запиту зазначено, що в червні 2023 обсяг послуги з диспетчерського управління становив 0 МВт/год. Повідомлено, що ПАТ "Запоріжжяобленерго" як ППКО в ролі ОДКО передавало до НЕК "Укренерго" дані щодо обсягів відпуску/споживання електроенергії об'єктами генерації, які знаходились/знаходяться на окупованих територіях Запорізької області і працюють несинхронно з ОЕС України.
19. 04.04.2024 ПрАТ "НЕК Укренерго" листом №01/20274 повідомило ПП "НАЦПРОД", що на платформу MMS, з урахуванням поточних технічних особливостей інтерфейсу та блокування можливості ППКО завантаження даних комерційного обліку безпосередньо в MMS, для забезпечення перерахунків АКО були завантажені нульові значення:
- липень 2022 року - березень 2023 року (версія 3) - 01.09.2023;
- квітень 2023 року (версія 2) - 19.06.2023;
- травень 2023 року (версія 2) - 20.06.2023;
- 1 декада червня 2023 року (версія 1) - 15.06.2023.
20. З середини червня 2023 року застосовано процедуру блокування передачі даних комерційного обліку з платформи Датахаб в систему MMS до моменту надання ОС інформації щодо відновлення синхронної роботи об'єктами генерації.
21. 08.03.2024 НКРЕКП у листі №2528/22.3.1/7-24 повідомило, що до неї звернулося НЕК "Укренерго" з проханням терміново провести спільну нараду з метою врегулювання проблемних питань, які зазначенні вище.
22. Відповідно до протоколу НКРЕКП №48 від 03.07.2023, складеного за результатами наради щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України за участю представників НКРЕКП, Кабінету Міністрів України, ПрАТ "НЕК "Укренерго", ДП "Гарантований покупець", прийняті такі рішення:
1) адміністратору комерційного обліку сертифікувати та передавати дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі;
2) для електроустановок, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, адміністратор комерційного обліку має забезпечити збереження відповідних даних комерційного обліку в Датахаб для можливості здійснення подальших розрахунків після деокупації відповідних територій та отримання перевірених даних щодо роботи цих електроустановок;
3) направити цей протокол ПрАТ "НЕК "Укренерго", ДП "Гарантований покупець" та відповідним операторам систем розподілу для врахування в роботі;
4) НКРЕКП звернутись до Кабінету Міністрів України та Ради національної безпеки і оборони України щодо необхідності прийняття рішень для врегулювання діяльності суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією після 24.02.2022.
23. 02.10.2023 ПрАТ "НЕК "Укренерго" у листі вих.№01/49453, посилаючись на положення ст.46 Закону "Про ринок електричної енергії", п.2.1., п.5.1.1., п.5.4.1., п.5.3.4. Кодексу системи розподілу, зазначило, що контроль за наявністю або відсутністю електричного зв'язку генеруючої установки, приєднаної до систем розподілу, належить до компетенції відповідного ОСР.
Короткий зміст позовних вимог
24. ПП "НАЦПРОД" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "НЕК "Укренерго", у якому просило:
1) визнати неправомірними дії ПрАТ "НЕК "Укренерго" в частині коригування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії щодо сонячної електростанції ПП "НАЦПРОД" за період з 01.07.2022 по 30.06.2023;
2) зобов'язати ПрАТ "НЕК "Укренерго" відобразити (поновити) в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії щодо сонячної електростанції ПП "НАЦПРОД":
- за липень 2022 року в загальному обсязі 3 726 611,000 кВт/год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 5 292,000 кВт/год;
- за серпень 2022 року в загальному обсязі 3 052 448,000 кВт/год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 2 436,000 кВт/год;
- за вересень 2022 року в загальному обсязі 2 298 044,000 кВт/год та обсяг споживання електричної енергії· на рівні 3 276,000 кВт/год;
- за жовтень 2022 року в загальному обсязі 1 938 805,000 кВт/год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 9 913,000 кВт/год;
- за листопад 2022 року в загальному обсязі 938 777,000 кВт/год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 14 665,000 кВт/год;
- за грудень 2022 року в загальному обсязі 683 536,000 кВт/год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 15 400,000 кВт/год;
- за січень 2023 року в загальному обсязі 838 628,000 кВт/год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт/год;
- за лютий 2023 року в загальному обсязі 1 398 796, 000 кВт/год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт/год;
- за березень 2023 року в загальному обсязі 2 107 308, 000 кВт/год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт/год;
- за квітень 2023 року в загальному обсязі 1 706 824, 000 кВт/год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт/год;
- за травень 2023 року в загальному обсязі 3 085 852, 000 кВт/год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт/год;
- за червень 2023 року в загальному обсязі 3 463 152, 000 кВт/год та обсяг споживання електричної енергії на рівні 0, 000 кВт/год.
25. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" протиправно та всупереч норм ККОЕЕ, Кодексу системи передачі та Порядку забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану самостійно здійснило обнулення в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01.07.2022 до 30.06.2023, передані постачальником послуг комерційного обліку (ППКО).
26. Також позивач зазначив, що посилання відповідача на несинхронну роботу генеруючої установики з ОЕС України є незаконним, оскільки сонячна електростанція у спірний період працювала у штатному режимі, щодо неї не прийнято жодного рішення уповноважених органів, а поняття "несинхронної" роботи з ОЕС України, як підстава для анулювання показників не передбачена жодним законодавчим актом.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
27. Господарський суд міста Києва рішенням від 28.10.2024 у задоволенні позовних вимог ПП "НАЦПРОД" до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії відмовив повністю.
28. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що:
- з моменту отримання від оператора системи інформації щодо електроустановки позивача, яка працює несинхронно з ОЕС України, обсяги електричної енергії, відпущеної його генеруючими одиницями в несинхронному з ОЕС України режимі, в систему управління ринком (СУР) не передаються; питання сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднанні до елементів системи передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України було предметом розгляду під час засідання НКРЕКП 03.07.2023, що підтверджується протоколом №48-п;
- в межах наради представників ОСП, ДП "Гарантований Покупець" та Міненерго під головуванням НКРЕКП, що зафіксована протоколом від 03.07.2023 №48-п, регулятор надав роз'яснення щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України для подальшого врахування в роботі; відповідно до цього роз'яснення регулятора АКО сертифікує та передає дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі; інформація щодо синхронності роботи конкретних електроустановок надається відповідними операторами систем;
- відповідно до положень ККОЕЕ сторона, яка не погоджується із рішенням регулятора, згідно із яким електрична енергія, вироблена електроустановками які не здійснюють роботу синхронно з торговою зоною ОЕС України, фізично не може бути передана, розподілена та спожита в ОЕС України, може оскаржити таке рішення; наразі рішення НКРЕКП, викладені у протоколі №48 від 03.07.2023, є чинними;
- в матеріалах справи наявна копія акта перевірки НКРЕКП від 13.11.2023 №475, складеного за результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії НЕК "Укренерго", яким встановлено, що НЕК "Укренерго" надало регулятору недостовірну інформацію щодо сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії, відпущеної генеруючими одиницями виробників електроенергії за "зеленим" тарифом, що здійснюють відпуск електроенергії в несинхронному з ОЕС України режимі, які були надані ДП "Гарантований покупець" для розрахунку вартості електроенергії, за яку здійснюється оплата виробникам електроенергії, що здійснюють діяльність з виробництва електроенергії за "зеленим" тарифом; тобто НКРЕКП додатково підтвердила, що первісні ДКО, у т.ч. по електроустановкам позивача, є помилковими і підлягали коригуванню;
- відповідні обставини також підтверджуються постановою НКРЕКП від 12.03.2024 №521, якою на ПАТ "Запоріжжяобленерго" покладено штраф за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії (https://www.nerc.gov.ua/acts/pro-nakladennya shtrafu-na-hersonoblenergo-za-porushennya-licenzijnih-umov-z-rozpodilu-elektrichnoyi energiyi);
- з урахуванням того, що регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, суд прийняв до уваги постанову НКРЕКП 19.04.2024 №759 "Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332", яка є обов'язковою до застосування всіма суб'єктами на ринку електричної енергії, щодо визначення даних комерційного обліку електричної енергії на рівні нулю;
- надані позивачем акти надання послуг за договором від 27.06.2019 №0962-03015 за період з липня 2022 до червня 2023 року не приймаються до уваги, оскільки позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження реальної передачі згенерованої електроустановкою позивача електричної енергії до ОЕС України;
- з огляду на предмет, підставу позову та вимоги ПП "НАЦПРОД" про визнання неправомірними дій відповідача в частині коригування даних в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії ПП "НАЦПРОД" за період з 01.07.2022 до 30.06.2023 та зобов'язання відповідача відобразити (поновити) в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії позивача, не призведуть до реального поновлення прав позивача в разі задоволення позову, оскільки питання обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії ПП "НАЦПРОД" може вирішуватися у межах спору щодо оплати за вироблену електричну енергію продавцем за "зеленим" тарифом;
- заявлена позивачем вимога в частині визнання дій неправомірними не призводить до поновлення його порушеного права та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення;
- між ПП "НАЦПРОД" та ДП "Гарантований покупець" існує спір щодо стягнення з ПП "НАЦПРОД" переплати за куплену Гарантованим покупцем у квітні, травні та І декаді червня 2023 електричну енергію (справа №908/3546/23); Господарський суд Запорізької області рішенням від 23.04.2024 у справі №908/3546/23 позов ДП "Гарантований покупець" задовольнив; стягнув з ПП "НАЦПРОД" на користь ДП "Гарантований покупець" 17 068 597,32 грн заборгованості та 256 028,96 грн судового збору; це рішення оскаржене в апеляційному порядку;
- ініціювання позивачем цього позову зводиться до того, що останній прагне домогтись не лише вчинення дій з боку відповідача щодо коригування даних комерційного обліку у певний проміжок часу (липень 2022 - червень 2023 року), але і одночасно вирішити спір щодо обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії ПП "НАЦПРОД" у спірний період;
- вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення;
- позивач обрав спосіб захисту, який не є ефективним, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог у справі.
29. Господарський суд міста Києва додатковим рішенням від 13.11.2024 у задоволенні заяви представника ПП "НАЦПРОД" про розподіл судових витрат відмовив.
30. Північний апеляційний господарський суд постановою від 02.06.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 змінив, виклавши мотивувальну частину рішення у редакції постанови; резолютивну частину рішення залишив без змін.
31. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з огляду на предмет, підставу позову та вимоги ПП "НАЦПРОД" про визнання неправомірними дій відповідача в частині коригування даних в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії ПП "НАЦПРОД" за період з 01.07.2022 до 30.06.2023 та зобов'язання відповідача відобразити (поновити) в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії позивача, не призведуть до захисту або відновлення порушеного права позивача у разі задоволення позову, оскільки питання обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії ПП "НАЦПРОД" може вирішуватися у межах спору щодо оплати за вироблену електричну енергію продавцем за "зеленим" тарифом;
- суд першої інстанції виходив із того, що звертаючись до суду з відповідними позовними вимогами, позивач має на меті домогтись не лише вчинення дій з боку відповідача щодо коригування даних комерційного обліку у спірний період (липень 2022 року - червень 2023 року), але і одночасно вирішити спір щодо обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії ПП "НАЦПРОД" у такий період; це узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.01.2024 у справі №916/2248/22, та у постанові від 14.05.2025 у справі №910/1799/24;
- наразі між ПП "НАЦПРОД" та ДП "Гарантований покупець" існує спір щодо стягнення з ПП "НАЦПРОД" переплати за куплену Гарантованим покупцем у квітні, травні та І декаді червня 2023 електричну енергію (справа №908/3546/23); Господарського суду Запорізької області рішенням від 23.04.2024 у справі №908/3546/23 позов ДП "Гарантований покупець" задовольнив; стягнув з ПП "НАЦПРОД" на користь ДП "Гарантований покупець" 17 068 597,32 грн заборгованості та 256 028,96 грн судового збору; це рішення оскаржене в апеляційному порядку;
- з огляду на те, що заявлена ПП "НАЦПРОД" позовна вимога в частині визнання дій непромірними у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що задоволення такої вимоги не призведе до поновлення порушеного права позивача;
- суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у цій конкретній справі №910/6200/24 позивач обрав неефективний спосіб захисту;
- суд апеляційної інстанції врахував правові позиції, викладені у постановах від 28.01.2020 у справі №50/311-б, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, в яких Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість дотримання принципу процесуальної економії, відповідно до якого штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим;
- доводи ПП "НАЦПРОД" зводяться до незгоди з діями ПрАТ "НЕК "Укренерго", водночас суд першої інстанції, рішення якого є предметом перегляду суду апеляційної інстанції, відмовив у задоволенні позову, зокрема, з огляду на обрання позивачем неефективного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові;
- оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, з чим погодився суд апеляційної інстанції, то суд першої інстанції правильно вказав, що підстави для стягнення понесених позивачем судових витрат (витрат на правничу допомогу) відсутні, оскільки ці витрати повністю покладаються на позивача.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
32. 02.07.2025 ПП "НАЦПРОД" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
33. Верховний Суд ухвалою від 21.07.2025 касаційну скаргу ПП "НАЦПРОД" залишив без руху на підставі ч.2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), як таку, що оформлена з порушенням вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК.
34. 30.07.2025 ПП "НАЦПРОД" через систему Електронний суд подало заяву про усунення недоліків касаційної скарги з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 21.07.2025.
35. ПП "НАЦПРОД" на виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 ч.2 ст.287 ГПК та, зокрема, зазначає, що:
1) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (п.3 ч.2 ст.287 ГПК):
- Верховному Суду необхідно сформувати правовий висновок щодо належних та ефективних способів захисту порушених прав та інтересів у випадках обнуління (коригування) АКО вже сертифікованих даних комерційного обліку - як у випадку пред'явлення до суб'єкта грошових вимог, так і в разі, коли такі вимоги ще не заявлено, проте факт незаконного втручання у сертифіковані дані став відомим постачальнику/виробнику; такий висновок матиме суттєве значення для подальшого правозастосування, заповнення існуючої правової прогалини та забезпечення правової визначеності у відносинах на ринку електричної енергії;
- суди попередніх інстанцій не вказали: 1) який саме спосіб захисту є ефективним у подібних правовідносинах; 2) яким чином обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам ефективності; 3) чому задоволення позову не забезпечить відновлення порушеного права, хоча, навпаки, усунення правової невизначеності щодо правомірності коригування вже сертифікованих даних комерційного обліку фактично нівелює існування спорів про повернення "передплати" на користь ДП "Гарантований покупець"; 4) за відсутності усталеної практики Верховного Суду у подібних спорах, існує об'єктивна необхідність у формуванні Верховним Судом висновку щодо належного способу захисту прав виробників електричної енергії після вчинення НЕК "Укренерго" односторонніх неправомірних дій щодо обнуління раніше сертифікованих даних комерційного обліку;
- суди попередніх інстанцій за відсутності висновку Верховного суду щодо належного та ефективного способу захисту постачальників електричної енергії в умовах обнуління даних комерційного обліку в зв'язку з військовою агресією з боку рф, неправильно застосували статті 13, 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст.20 Господарського кодексу України, статті 30, 65 Закону "Про ринок електричної енергії";
2) суди попередніх інстанцій проігнорували та взагалі не надали оцінки доказам, які позивач подавав на підтвердження генерації електричної енергії та роботи СЕС позивача в штатному режимі (п.4 ч.2 ст.287 ГПК); суд апеляційної інстанції, так само як і суд першої інстанції, не дослідив: 1) фото докази показників лічильників, які підтверджують факт генерації та відпуску електричної енергії; 2) звітність, яку позивач подавав до НКРЕКП; 3) диспетчерські журнали; 4) дані комерційного обліку на платформі Датахаб.
36. 03.09.2025 надійшов відзив ПрАТ "НЕК "Укренерго", в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
37. У відзиві ПрАТ "НЕК "Укренерго" зазначає, зокрема, таке:
- суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що заявлена скаржником вимога у частині визнання дій неправомірними не призведе до поновлення його порушеного права; у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення;
- суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що, звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач мав на меті домогтися не лише вчинення дій з боку відповідача щодо коригування даних комерційного обліку у спірний період, але і одночасно вирішити спір щодо обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії скаржником у цей період;
- доводи скаржника про те, що неправильні нульові дані у системі управління ринком не дозволять учасникам ринку здійснити правильні розрахунки у порядку, встановленому законом, не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо обрання скаржником неефективного способу захисту;
- питання законності зміни сертифікованих даних комерційного обліку не позбавляє особу права доводити протиправність зміни цих даних у спорі, де на підставі указаних змінених даних до особи заявляються грошові вимоги.
38. 04.09.2025 надійшли пояснення АТ "Запоріжжяобленерго", які залишаються без розгляду, оскільки Верховний Суд не давав дозволу на їх подання (ч.5 ст.161 ГПК). Разом з тим зміст пояснень збігається із наданими представником у судовому засіданні:
- з моменту захоплення у липні-серпні 2022 року структурних підрозділів АТ "Запоріжжяобленерго", від суміжних ліцензіатів (операторів системи, ППKO) до АТ "Запоріжжяобленерго" надходять дані комерційного обліку щодо обсягів прийому/віддачі електричної eнepгii в мережу, які не можуть бути підтверджені до деокупації території та отримання доступу до приладів обліку;
- наразі АТ "Запоріжжяобленерго" не має технічної можливості підтвердити достовірність даних з вузлів обліку ВДЕ, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);
- втрачено контроль над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій ліцензійної діяльності зі сторони АТ "Запоріжжяобленерго", відсутній зв'язок для дистанційної вичитки приладів обліку та блоковані роботи персоналу товариства на цих територіях з боку окупанта;
- здійснити перевірку даних на даних ППКО ВДЕ, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території ліцензійної діяльності, у тому числі дані ППКО ТОВ "НІК" по об'єкту генерації ПП "НАЦПРОД" неможливо;
- контроль над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій ліцензійної діяльності зі сторони АТ "Запоріжяобленерго" втрачено повністю;
- чинним законодавством на ринку електричної енергії не передбачено критеріїв визначення синхронної/несинхронної роботи з ОЕС України;
- АТ "Запоріжжяобленерго" не може визначати віднесення електроустановок позивача до таких, що здійснюють роботу у синхронному/несинхронному із ОЕС України режимах, без відповідних рішень (висновків) ПрАТ "НЕК "Укренерго";
- рішення щодо віднесення електроустановок позивача до таких, що працюють у синхронному/несинхронному із ОЕС України режимах, відноситься до виключної компетенції ПрАТ "НЕК "Укренерго".
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
39. Верховний Суд ухвалою від 22.08.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПП "НАЦПРОД", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 08.10.2025.
Щодо способу захисту
40. Стаття 4 ГПК закріплює право юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
41. Позивач звернувся з позовом, у якому просив (1) визнати неправомірними дії ПрАТ "НЕК "Укренерго" в частині коригування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії щодо сонячної електростанції ПП "НАЦПРОД" за період з 01.07.2022 по 30.06.2023; (2) зобов'язати ПрАТ "НЕК "Укренерго" відобразити (поновити) в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії щодо сонячної електростанції ПП "НАЦПРОД" за період липень 2022 року - червень 2023 року.
42. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ПрАТ "НЕК "Укренерго" протиправно та всупереч норм ККОЕЕ, Кодексу системи передачі та Порядку забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану самостійно здійснило обнулення в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01.07.2022 до 30.06.2023, передані постачальником послуг комерційного обліку (ППКО). Також зазначив, що посилання відповідача на несинхронну роботу генеруючої установики з ОЕС України є незаконним, оскільки сонячна електростанція у спірний період працювала у штатному режимі, щодо неї не прийнято жодного рішення уповноважених органів, а поняття "несинхронної" роботи з ОЕС України, як підстава для анулювання показників не передбачена жодним законодавчим актом.
43. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходив з обрання позивачем неефективного способу захисту. З цим також погодився суд апеляційної інстанції.
44. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 ст.5 ГПК).
45. Відповідно до статей 15, 16 ЦК кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
46. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
47. Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
48. При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту.
49. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
50. Близькі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №806/5244/15, постановах Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №489/742/20, від 21.02.2024 у справі №918/1130/22.
51. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зауважувала, що, як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанови від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 22.06.2021 у справі №334/3161/17, від 15.11.2023 у справі №916/1174/22).
52. Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Тобто це дії, спрямовані на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц та від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).
53. Велика Палата Верховного Суду також вказує, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18, від 09.02.2021 у справі №381/622/17, від 02 .02.2021 у справі №925/642/19).
54. Застосований спосіб захисту права чи інтересу повинен бути ефективним - таким, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект, повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам (п.74 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі №757/23249/17).
55. Отже, звернення до суду з позовною вимогою, задоволення якої не здатне поновити права позивача, не буде практичним та ефективним, а суди, розглядаючи таку вимогу, фактично здійснюватимуть "розгляд заради розгляду".
56. Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 .01.2021 у справі №916/1415/19 та від 20.07.2022 у справі №806/5244/15).
57. Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. У п.145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom) Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні ст.13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом.
58. Звертаючись до суду з цим позовом, позивач просив визнати неправомірними дії відповідача у частині коригування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії щодо сонячної електростанції ПП "НАЦПРОД" за період з 01.07.2022 по 30.06.2023; зобов'язати відповідача відобразити (поновити) в системі Market Management System (MMS) фактичні передані дані комерційного обліку електричної енергії позивача за вказаний період.
59. Водночас Скаржник не навів, яким чином визнання неправомірним коригування даних комерційного обліку в системі ММS відновить його попереднє становище.
60. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції у цій справі, дійшов обґрунтованого висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не призводить до захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин, оскільки задоволення заявлених у цій справі позовних вимог не призведе до відновлення прав позивача, а рішенням суду має вирішуватися саме питання про захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин.
61. Суди встановили, що між ПП "НАЦПРОД" та ДП "Гарантований покупець" існує спір щодо стягнення з ПП "НАЦПРОД" переплати за куплену гарантованим покупцем у квітні, травні та І декаді червня 2023 електричну енергію (справа №908/3546/23); Господарський суд Запорізької області рішенням від 23.04.2024 у справі №908/3546/23 позов ДП "Гарантований покупець" задовольнив; стягнув з ПП "НАЦПРОД" на користь ДП "Гарантований покупець" 17 068 597,32 грн заборгованості та 256 028,96 грн судового збору; це рішення оскаржене в апеляційному порядку.
62. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що заявлена позивачем вимога у частині визнання дій неправомірними не призведе до поновлення його порушеного права; у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.
63. Наведений висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.01.2024 у справі №916/2248/22.
64. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що, звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач мав на меті домогтися не лише вчинення дій з боку відповідача щодо коригування даних комерційного обліку у спірний період, але і одночасно вирішити спір щодо обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії позивачем у цей період. Водночас, ураховуючи правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 14.05.2025 у справі №910/1799/24, від 04.09.2020 у справі №910/10764/19, від 24.05.2023 у справі №910/3232/22, вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду господарським судом, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення.
65. Розгляд по суті позову, який пред'явлений з обранням неефективного способу захисту, може не узгоджуватися з вимогами реального поновлення порушених прав, реалізації (виконання) судового рішення. Це також створює невиправдане навантаження на судові органи, які вимушені розглядати справи, що завчасно позбавлені юридичної перспективи. Вочевидь, вказане не відповідає принципу процесуальної економії, породжує питання ефективності використання ресурсів правосуддя та часового параметру ефективності судового захисту.
66. Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано вказали про обрання позивачем неефективного способу захисту.
67. Верховний Суд також враховує правові позиції, викладені у постановах від 28.01.2020 у справі №50/311-б, від 22.09.2020 у справі №910/3009/18, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, у яких Велика Палата Верховного Суду зазначила про важливість дотримання принципу процесуальної економії, відповідно до якого штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим.
68. Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 02.02.2021 у справі №925/642/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18 та від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц). Вказане логічно вичерпує потребу дослідження інших доводів скаржника.
69. Скаржник стверджує, що ключове питання, з якого відсутній висновок Верховного Суду, полягає у визначенні належних та ефективних способів захисту порушених прав та інтересів у випадках обнулення (коригування) АКО вже сертифікованих даних комерційного обліку - як у випадку пред'явлення до суб'єкта грошових вимог, так і в разі, коли такі вимоги ще не заявлено, проте факт незаконного втручання у сертифіковані дані став відомим постачальнику/виробнику електричної енергії.
70. Верховний Суд вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі щодо неефективності обраного позивачем способу захисту відповідають правовим позиціям, наведеним у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду. Питання законності зміни сертифікованих даних комерційного обліку не позбавляє особу права доводити протиправність зміни цих даних у спорі, де на підставі указаних змінених даних до особи заявляються грошові вимоги.
71. Зазначене повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 26.08.2025 у справі №910/6760/24, яка ухвалена після подання скаржником касаційної скарги у справі, що переглядається (02.07.2025).
72. Відповідно до ч.4 ст.300 ГПК суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 ч.1 ст.310, ч.2 ст.313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
73. Згідно зі ст.36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
74. Частиною 4 ст.236 ГПК передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
75. Консультативна рада європейських суддів у п.1 висновку №20 (2017) від 10.11.2017 "Про роль судів у забезпеченні єдності застосування закону" вказала, що однакове та уніфіковане застосування закону обумовлює загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність.
76. Отже, забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
77. Враховуючи наведене, Верховний Суд, врахувавши правову позицію, викладену в постанові від 26.08.2025 у справі №910/6760/24, дійшов до висновку про те, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та, відповідно, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
78. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
79. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
80. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
Судові витрати
81. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "НАЦПРОД" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 у справі №910/6200/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
О. Кролевець