09 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/15749/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Удалової О. Г.
від 27.03.2025 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Коротун О. М., Майданевич А. Г., Сулім В. В.
від 02.09.2025
за позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСС СОЛЮШИОНС"
про стягнення 1 172 958,77 грн,
Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСС СОЛЮШИОНС" про стягнення 1 172 958,77 грн.
В обґрунтування позовних вимог Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України послався на те, що при виконанні робіт згідно з договором № 34-23 від 15.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДСС СОЛЮШИОНС" завищило вартість будівельних матеріалів.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі № 910/15749/24 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Присуджено до стягнення з Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСС СОЛЮШИОНС" 25 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Постановою від 02.09.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 у справі № 910/15749/24. Присудив до стягнення з Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСС СОЛЮШИОНС" 10 000,00 грн витрат на професійна правничу допомогу.
19 вересня 2025 року Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 910/15749/24.
Перевіривши касаційну скаргу Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Предметом спору у цій справі є стягнення 1 172 958,77 грн, що менше, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 514 000,00 грн).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
З тексту касаційної скарги Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України вбачається, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 у справі № 910/15749/24 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключного випадку, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник зауважує, що суд першої інстанції необґрунтовано відхилив, а суд апеляційної інстанції залишив поза увагою клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи №10/8914-24-Вих від 17.12.2024, подане з метою з'ясування ключових обставин справи, зокрема, встановлення та підтвердження факту закупівлі будівельних матеріалів та обладнання, що перевищують середні ціни на даний вид товару у Західному регіоні.
Водночас в касаційній скарзі Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України не зазначено про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу, що саме пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено виключні випадки для касаційного оскарження судових рішень, зокрема, у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому тягар доказування наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Pelevin v. Ukraine", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ashingdane v. the United Kingdom").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 справа "Lavages Prestations Services v. France" вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі, ціна позову якої не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність випадків/обґрунтувань, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/15749/24 за касаційною скаргою Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/15749/24 за касаційною скаргою Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді Г. О. Вронська
І. Д. Кондратова