Іменем України
30 вересня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/449/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк»;
проспект Миру, буд. 19, м. Чернігів, 14000, код 09353504
Відповідач-1: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю
«Колос Деревини»;
вул. Миру, буд. 115, с. Деревини, Чернігівський район, Чернігівська область, 15110,
код 41519965
Відповідач-2: ОСОБА_1 ;
останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення заборгованості,
представники учасників справи:
від позивача: не прибув
від відповідача-1: не прибув
від відповідача-2: не прибув
Дії суду щодо розгляду справи. Позиції учасників справи.
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулась до суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення простроченої заборгованості перед державою за кредитним договором №45 від 27.04.2022, що станом на 28.04.2025 становить 1 161 526,74 грн та стягнення в рівних частках судового збору у розмірі 17 422,90 грн.
Позов обґрунтовано порушенням відповідачами умов Кредитного договору №45 від 27.04.2022 в частині сплати платежів та відсотків, Додаткового договору №1 від 27.04.2022, Договору поруки № 1 від 27.04.2021, Додаткового договору про реструктуризацію №1 від 26.10.2022 до Кредитного договору, Додаткового договору №1 від 26.10.2022 до Договору поруки.
За змістом ч.ч.6, 7 ст.176 ГПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду.
Відповідно до ч.ч.6-7 ст.176 ГПК України, у зв'язку з необхідністю отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача-2 суд ухвалою від 07.05.2025 звернувся до Центру надання адміністративних послуг м. Чернігова для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
26.05.2025 від ЦНАП м. Чернігова надійшла відповідь №2340/08-05 від 21.05.2025, в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано по АДРЕСА_2 і знято з реєстрації 25.11.2022.
Дана інформація підтверджена відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру №1416818 від 27.05.2025.
Відповідно до ч.10 ст.176 ГПК України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Ухвалою суду від 29.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.06.2025, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.
Позивач та відповідач-1 були повідомлені про дату, час та місце підготовчого засідання шляхом доставлення ухвали суду до їх електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд» 29.05.2025 о 13:29.
Відповідача-2 повідомлено про розгляд справи шляхом розміщення 04.06.2025 оголошення на офіційному веб-порталі Судова влада України, з посиланням на веб-адресу ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).
Суд наголошує на тому, що судом вжиті всі можливі заходи для повідомлення відповідача-2 про місце, дату та час розгляду справи. Відповідач-2 є таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи господарським судом.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Граничним строком на подання відзиву в даній справі для відповідача-1 є 13.06.2025, для відповідача-2 є 19.06.2025. Проте відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористалися, відзивів у встановлений судом строк не надали.
Згідно частини 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами
16.06.2025, у зв'язку з неявкою повноважних представників відповідачів у підготовче засідання, суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 12.08.2025.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території України, у тому числі в м. Чернігові підготовче засідання 12.08.2025 не відбулося.
Ухвалою від 12.08.2025 суд повідомив сторін про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.08.2025.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території України, у тому числі в м. Чернігові судові засідання 20.08.2025 та 11.09.2025 не відбулися, про що складено акти №114-25 від 20.08.2025, №180-25 від 11.09.2025.
Ухвалами від 20.08.2025 та 11.09.2025 суд повідомив сторін про відкладення розгляду справи на 11.09.2025 та 30.09.2025 відповідно.
17.09.2025 від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника. Заява задоволена судом.
30.09.2025 суд розглянув справу по суті, перейшов до стадії ухвалення судового рішення та підписав скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).
Обставини справи встановлені судом.
Між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернігівського обласного управління АТ «Ощадбанк» (надалі - Банк) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини» (надалі - Позичальник) укладено кредитний договір №45 від 27.04.2022 (надалі - Кредитний договір).
Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору Банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит у розмірі, визначеному в статті 3 цього договору, та забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Пунктами 3.1, 3.2 Кредитного договору визначено, що сума кредиту становить 1 600 000,00 грн. Кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше 26.10.2022.
Цільовим призначенням кредиту є покриття будь-яких витрат, пов'язаних із провадження сільськогосподарської діяльності в значенні Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (п. 3.7 Кредитного договору).
Кредит надається в порядку та на умовах передбачених цим Договором, з рахунку для обліку Основної суми боргу в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника (п. 3.8 Кредитного договору).
Даний рахунок відкритий на підставі заяви Відповідача-1 від 19.11.2020 про відкриття поточного рахунку та Договору банківського обслуговування №358808526201119175145 від 19.11.2020, що укладений між позивачем та відповідачем-1.
Пунктами 3.4 - 3.5 Кредитного договору встановлено порядок розрахунку розміру процентів за користування кредитом.
Відповідно до п. 3.4.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний забезпечити своєчасну та в належному розмірі сплату процентів за процентною ставкою (Базова процентна ставка), яка є змінюваною та розмір якої розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим Договором із застосування формули: БПС = Індекс UІRD(3m) + Маржа, де:
БПС - розмір Базової процентної ставки у процентах річних, який розраховується та встановлюється на відповідний період кредитування за цим договором;
індекс UІRD(3m) - Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб -середньозважена річна ставка;
Маржа - доданок, який виражений у процентах, що становить 7%.
Пунктом 3.4.2 Кредитного договору визначено, що на момент укладення договору, з урахуванням визначеного на таку дату індексу UІRD(3m) та із застосуванням формули, передбаченої п. 3.4.1 цього договору, розмір Базової процентної ставки становить 13,53% процентів річних, який підлягає застосуванню для визначення зобов'язання Позичальника зі сплати процентів до моменту першого перегляду (зміни) у відповідності до пп. 3.4.3 цього Договору.
Перегляд Базової процентної ставки та зміні її розміру (збільшення чи зменшення, якщо не є наслідком застосування формули, передбаченої п. 3.4.1 цього договору) здійснюється Банком кожного календарного кварталу в період з 01 по 07 число першого місяця такого календарного кварталу, починаючи з дати укладення договору по повного виконання Позичальником зобов'язань за цим договором. Сторони дійшли згоди, що у випадках, коли розрахований згідно наведеної в пп. 3.4.1 договору формули розмір Базової процентної ставки становитиме значення, яке перевищує 30% річних, Базова процентна ставка нараховуватиметься в розмірі 30% річних (Максимальна процентна ставка) (п. 3.4.3 Кредитного договору).
Порядок сплати процентів визначений п. 3.15 Кредитного договору.
За умовами пп. 4.3.1 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов'язання, а також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з Банком.
Пунктом 3.10 Кредитного договору встановлено, що Позичальник здійснює повернення кредиту відповідно до Графіку платежів, який є Додатком 2 до цього Договору, та забезпечує сплату процентів за користування кредитом відповідно до умов цього договору (п.3.10. Кредитного договору).
З урахуванням умов програми призупиняється надання компенсації Позичальнику, якщо він допустить прострочення більше ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів виконання зобов'язань зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини), або з інших підстав, які передбачені або будуть передбачені умовами програми Надання Компенсації Позичальнику відновлюється у разі погашення ним заборгованості зі сплати процентів (їх частини) та/або з повернення кредиту (його частини) або у разі здійснення Банком та Позичальником реструктуризації простроченої ним заборгованості (підпункт 3.17.1 Кредитного договору).
Пунктом 3.18 Кредитного договору, серед іншого встановлено, що виконання зобов'язань за цим договором (в тому числі погашення простроченої заборгованості) проводиться з використанням рахунку НОМЕР_2 .
Пунктом 3.19 Кредитного договору визначено послідовність (черговість) погашення заборгованості.
У відповідності до пп. 4.3.2 Кредитного договору, Позичальник зобов'язався у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в цьому договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.
Відповідно до п. 8.6 Кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін (за бажанням) та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Також Позичальником було подано до Банку заяву від 26.04.2022 на отримання забезпечення кредитної операції державною гарантією на портфельній основі, в якій просив розглянути можливість отримати державну гарантію на портфельній основі на підставі Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723, зі змінами, в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитом. Зокрема, в даній заяві вказано, що сума кредиту складатиме 1 600 000,00 грн, строк кредитування - 6 міс, сума державної гарантії - 1 280 000,00 грн, тобто гарантійне відшкодування складатиме 80% від розміру заборгованості.
Для забезпечення співпраці сторін, пов'язаної з наданням державної підтримки, між Міністром фінансів України Марченко С.М., який діє від імені держави за дорученням Кабінету Міністрів України, на підставі Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375 (далі - Гарант) та АТ «Ощадбанк» (далі - банк-кредитор) укладено договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/560 від 03.12.2021 (далі - Договір гарантії).
За умовами п. 6 Договору гарантії Гарант на умовах цього договору та в межах ліміту гарантії надає на користь банку-кредитора безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання позичальниками частини своїх грошових зобов'язань перед банком-кредитором за кредитними договорами, включеними до портфеля.
Відповідно до пункту 8 Договору гарантії, гарантія вважається наданою на користь банку-кредитора з дати укладання цього договору. Строк дії гарантії - період, що починається на дату укладання цього договору та закінчується в дату, яка випадає через 5 років з дати укладення цього договору (п.п.29 п. 1 Договору гарантії).
Згідно з п. 10 Договору гарантії ставка індивідуальної гарантії визначається на власний розсуд банку-кредитора для кожного окремого кредиту та не може перевищувати 70% (у разі надання гарантій у період воєнного стану для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків кредиторів за кредитами, що надаються суб'єктам господарювання - сільськогосподарським товаровиробникам, - 80 відсотків протягом строку дії цього договору) за кожним окремим кредитом.
Пункт 12 Договору гарантії встановлює, що у разі настання гарантійного випадку Гарант зобов'язаний сплатити на користь банку-кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогами розділу "Сплата за гарантією» цього договору.
Пунктами 16-18 Договору гарантії передбачено, що з метою включення кредитів до портфеля банк-кредитор формує реєстр, до якого включаються всі кредити, які банк кредитор визначив як такі, що включені до портфеля. Банк-кредитор формує реєстр з кредитів, які відповідають під час першого включення таких кредитів до реєстру критеріям прийнятності. Включення кредитів до реєстру свідчить про те, що зобов'язання за такими кредитами є такими,, що частково забезпечені гарантією з дати першого включення таких кредитів до реєстру.
У п. 31 Договору гарантії визначено, що у разі настання гарантійного випадку банк кредитор направляє Гаранту вимогу, а Агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.
Відповідно до Договору гарантії Гарант на підставі вимог, отриманих від банку кредитора, з урахуванням інформації Агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок банку- кредитора суму сплати за гарантією згідно з вимогою.
Сума сплати за гарантією визначається за формулою (п.п. 30 п. 1 Договору гарантії):
n1 ПЗі хСІГі
де ПЗі - прострочена заборгованість за основним боргом за окремим і-им кредитом, включеним до портфеля, за яким настав та триває гарантійний випадок;
СІГі - ставка індивідуальної гарантії за таким і-им кредитом, включеним до портфеля.
Згідно з п. 38 Договору гарантії, у разі здійснення гарантом виплати суми сплати за гарантією за будь-яким проблемним кредитом банк-кредитор зобов'язується відобразити в обліку виникнення заборгованості Позичальника перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати суми сплати за гарантією та застосувати інструменти врегулювання заборгованості за таким проблемним кредитом. Таке звернення стягнення повинно бути здійснено банком-кредитором у найкоротші строки.
Пунктом 40 Договору гарантії врегульовано, що Кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом, перераховуються на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом (але не більше загальної суми всіх сум сплати за гарантією, яка сплачена за таким проблемним кредитом, та пені, нарахованої відповідно до пункту 45 цього договору), та зараховуються Гарантом насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв'язку з чим банк-кредитор робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість позичальника перед державним бюджетом.
Робота зі стягнення з Позичальника простроченої заборгованості перед державою проводиться банком-кредитором на підставі Порядку, ст.17 Бюджетного кодексу України та цього договору (п.43 Договору гарантії).
Відповідно до п.45 Договору гарантії, на суму простроченої заборгованості, позичальника перед бюджетом банк-кредитор нараховує пеню згідно з вимогами чинного законодавства у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, включаючи день погашення такої простроченої заборгованості перед бюджетом.
У пунктах 79-80 Договору гарантії сторони передбачили, що Договір гарантії вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, а діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним.
27.04.2022 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (надалі - Банк) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини» (надалі - Позичальник) укладено Додатковий договір № 1 до Кредитного договору №45 від 27.04.2022 (надалі - Додатковий договір).
Згідно з розділом 1 Додаткового договору:
- агент - АТ «Державний експортно-імпортний банк України», якому Гарант відповідно до Порядку доручив надати послуги, пов'язані з наданням державної підтримки суб'єктам мікропідприємництва, малого та середнього підприємництва у вигляді державних гарантій на портфельній основі;
- гарант - Кабінет Міністрів України, що діє від імені держави або Держава, в особі Голови Боргового агентства, або до початку функціонування Боргового агентства - в особі Міністра фінансів;
- гарантія - безвідкличне та безумовне забезпечення виконання Позичальником частини зобов'язань за Кредитним договором, надане Гарантом за участі Агента на користь Банку у формі гарантії відповідно до умов Порядку, в якості часткового покриття кредитного ризику Банку за кредитною операцією з Позичальником, яка забезпечує повернення Позичальником Банку Кредиту за умови відповідності Позичальника та Кредиту Критеріям прийнятності, що визначені Порядком на момент першого включення Кредиту до Портфелю;
- Договір про надання гарантії - Договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/560 від 03.12.2021 між Гарантом та Банком на виконання норм Порядку;
- Порядок - Порядок надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №723, зі змінами та доповненнями;
- ставка індивідуальної гарантії - ставка у відсоткового визначенні, що відповідає частині Кредиту, що покрита Гарантією, та станом на дату укладення Додаткового договору становить 80%.
Відповідно до Розділу 2 Додаткового договору, сторони, приймаючи до уваги юридичний факт ініціювання Позичальником отримання забезпечення за Кредитом у вигляді Гарантії та з метою належного врегулювання взаємних правовідносин, які були породжені зазначеним юридичним фактом, дійшли згоди доповнити умови Кредитного договору (п. 2.1).
Згідно з п.2.2.1 Додаткового договору укладенням цього Додаткового договору Позичальник надає Банку додаткові запевнення та гарантії, зокрема:
Позичальнику відомі, повністю зрозумілі умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для себе (п. 2.2.1.2 Додаткового договору);
Позичальник визнає та підтверджує, що у разі виконання Гарантом гарантійних зобов'язань перед Банком шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у Позичальника з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від Позичальника погашення заборгованості у способи та згідно процедур, встановлених Порядком та Договором про надання гарантії (п. 2.2.1.3 Додаткового договору);
Позичальнику відомо, що на суму простроченої заборгованості Позичальника перед державою нараховується за кожен календарний день прострочення пеня у розмірі 120% річної облікової ставки Національного банку України (п. 2.2.1.4 Додаткового договору);
Позичальник визнає та підтверджує, що Банк у відповідності до норм Порядку та положень Договору про надання гарантії має всі повноваження стягувати прострочену заборгованість перед державою та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості за Кредитом з метою погашення простроченої заборгованості Позичальника перед бюджетом та зобов'язань Позичальника зі сплати пені (п. 2.2.1.5 Додаткового договору).
Кредит СТОВ «Колос Деревини» був включений АТ «Ощадбанк» до портфелю кредитів, зобов'язання за якими частково забезпечені гарантією, зі ставкою індивідуальної гарантії в розмірі 80% від суми кредиту.
Також, з метою забезпечення належного виконання позичальником зобов'язань за Кредитним договором, між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (надалі - Банк), Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини» (надалі - Боржник) та ОСОБА_1 (далі - Поручитель) був укладений договір поруки №1 від 27.04.2022 (далі - Договір поруки), за умовами якого предметом цього договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання СТОВ «Колос Деревини» зобов'язань за Кредитним договором №45 від 27.04.2022 та Догвором кредитної лінії №45/Р від 27.04.2022.
Відповідно до умов п.п. 2.1., 2.2. Договору поруки, Поручитель безумовно, безвідклично та безоплатно зобов'язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником за виконання в повному обсязі Зобов'язання, у т.ч. того, що виникне у майбутньому відповідно до умов Кредитного договору. Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання у тому ж обсязі, що і Божник , в порядку, визначеному Кредитним договором, у тому числі, але не виключно, у разі: повного чи часткового невиконання Боржником зобов'язання, зокрема щодо сплати процентів за користування кредитом та/або повернення частини кредиту, в т.ч. згідно з Графіком погашення кредиту (за його наявності), щодо повернення кредиту при закінченні строку користування ним, в т.ч. у випадку дострокового повного/часткового погашення зобов'язання за вимогою Кредитора, та/або щодо сплати комісійних винагород в строки, визначені кредитним договором.
Згідно із п.п. 2.4, 2.5 Договору поруки, обсяг зобов'язань Поручителя за цим договором не є фіксованою сумою і може збільшуватися або зменшуватися в залежності від виконання Боржником та/або Поручителем (на умовах визначених цим договором) зобов'язання за Кредитним договором, а також черговості направлення Кредитором отриманих грошових коштів в погашення зобов'язання. Поручитель відповідає перед Кредитором за зобов'язання, а також несе визначену Законодавством відповідальність за порушення ним встановленого цим Договором грошового зобов'язання в тому числі щодо сплати коштів за користування чужими грошовими коштами.
У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і Поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов'язанням, а Поручитель та боржник з моменту порушення боржником зобов'язання відповідають перед кредитором як солідарні боржники (п.п. 3.2.2 Договору поруки).
Підпунктом 3.2.3 Договору поруки встановлено, що кредитор має право вимагати виконання зобов'язання за кредитним договором на власний вибір, як від боржника і поручителя спільно, так від будь-кого з них окремо, причому як в повному обсязі, так і частково.
Порука на підставі цього договору діє незалежно від інших способів виконання зобов'язання боржника перед кредитором за кредитним договором (пп. 3.2.6 Договору поруки).
3 метою реалізації відповідно до умов цього договору права вимоги до Поручителя кредитор має право, але не зобов'язаний пред'явити (направити) Поручителю вимогу (пп. 3.2.4 Договору поруки).
У випадку направлення кредитором Поручителю вимоги, Поручитель зобов'язується здійснити виконання порушеного зобов'язання протягом 10 календарних днів з дати направлення вимоги кредитором та в обсязі, зазначеному у вимозі. У випадку якщо кредитор скористався своїм правом та направив Поручителю вимогу, остання є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання Поручителем зобов'язання в розмірі, визначеному кредитором у вимозі. Єдиною підставою для визначення кредитором у вимозі розміру зобов'язання, що підлягає виконанню Поручителем, є дані аналітичного обліку та рахунки, що ведуться установою кредитора для визначення грошових зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором (п.п. 3.2.7 - 3.2.8 Договору поруки).
Відповідно до пп. 3.3.5 Договору поруки виконання зобов'язання здійснюється Поручителем шляхом переказу грошових коштів на рахунок кредитора. Зобов'язання Поручителя вважаються виконаними в день надходження грошових коштів на відповідний рахунок кредитора, визначений кредитним договором для погашення заборгованості або у вимозі, направленої кредитором відповідно до умов цього договору.
Підпунктами 10.1.1, 10.1.2, 10.3.1 Договору поруки врегульовано наступне:
цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 років з моменту його підписання сторонами;
до всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням цього договору, застосовується строк позовної давності тривалістю 10 років;
дія поруки за цим договором для цілей застосування та в розумінні ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України становить 10 років з моменту підписання цього договору сторонами.
Також 26.10.2022 між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини» був укладений Додатковий договір про реструктуризацію №1 до Кредитного договору №45 від 27.04.2022 (далі - Додатковий договір про реструктуризацію №1).
Сторони досягли згоди внести зміни в п.3.2. «Строк кредитування» та викласти його в наступній редакції: Кредит надається одноразово з остаточним терміном повернення Кредиту не пізніше 26 квітня 2023 року.
Сторони досягли згоди внести зміни в пп.3.5.1.2. п 3.5 «Особливий порядок виконання зобов'язання щодо своєчасності сплати процентів» та викласти його в наступній редакції: Протягом періоду часткової компенсації процентів, Позичальник самостійно ( за власні кошти) сплачує нараховані за Договором Проценти в розмірі компенсаційної процентної ставки, яка з урахуванням умов Програми становить 5 (п'ять цілих) процентів річних.
Також сторони досягли згоди внести зміни в п.3.10 Статті 3 «Умови кредитування» та викласти його в наступній редакції: Позичальник здійснює повернення Кредиту відповідно до графіку платежів, який є Додатком 2 до цього Договору та забезпечує сплату процентів за користування Кредитом відповідно до умов цього Договору.
Крім того, 26.10.2022 між АТ «Ощадбанк», СТОВ «Колос Деревини» та ОСОБА_1 було укладено Додатковий договір №1 до Договору поруки №1 від 27.04.2022, згідно з умовами якого Сторони, зокрема, досягли згоди внести зміни в Термін « 13. Зобов'язання 1» п.п.1.1 «Терміни та їх тлумачення» та викласти його у відповідній редакції:
зобов'язання (в повному обсязі або окремій його частині), що випливають з Кредитного договору 1, в тому числі, але не виключно: повернути Кредитору кредитні кошти, надані у розмірі 1 600 000,00 грн із терміном повернення не пізніше 26.04.2023, із погашенням згідно графіку та на умовах, зазначених у Кредитному договорі 1.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику 27.04.2022 кредитні кошти в розмірі 1 600 000,00 грн шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника, відкритий в Банку для отримання кредитних коштів.
Позичальником, в порушення умов Кредитного договору, не дотримано строків погашення основної суми боргу та сплати процентів, які були визначені графіком, внаслідок чого по Кредитному договору виникла прострочена заборгованість.
Через неналежне виконання Позичальником умов Кредитного договору, зокрема, щодо погашення основної суми боргу, процентів за користування кредитом та комісії у встановлений Кредитним договором строк, Банк скористався передбаченим пунктом 3.13 Кредитного договору правом на відкликання кредиту та направив Позичальнику вимогу про відкликання кредиту №123 від 26.03.2024, якою Позичальник повідомлявся про необхідність протягом 25 днів з дати направлення Банком цієї вимоги сплатити заборгованість за кредитом, процентами та комісією у сумі 1 795 633,70 грн.
Вказана вимога АТ «Ощадбанк» була залишена Позичальником без відповіді та задоволення.
У зв'язку із настанням гарантійного випадку, АТ «Ощадбанк» направив Гаранту вимогу №70/4-01/90698/2024 від 08.08.2024 про сплату за гарантією суми в розмірі 1 161 526,74 грн.
За результатами розгляду зазначеної вимоги 09.09.2024 Гарант перерахував Банку суму у розмірі 1 161 526,74 грн для відшкодування за кредитною операцією, які Банк спрямував у рахунок часткового погашення заборгованості СТОВ «Колос Деревини», за основним боргом.
08.11.2024 позивачем направлені відповідачам повідомлення №55/5.1-02/138596/2024 від 08.11.2024 про виникнення станом на 07.11.2024 за Кредитним договором простроченої заборгованості перед державою (гарантійна виплата) в сумі 1 161 526,74 грн, повідомлення №55/5.1-02/39128/2025, №55/5.1-02/39037/2025 від 03.04.2025 про перехід до держави прав кредитора за Кредитним договором у розмірі частини обов'язку, що була виконана Гарантом, з вимогою погасити заборгованість у 10-денний строк з дати направлення цієї вимоги.
У визначений термін заборгованість за кредитом Позичальником та Поручителем не погашена не була.
Неналежне виконання СТОВ «Колос Деревини» зобов'язань за Кредитним договором №45 від 27.04.2022, а також невиконання ОСОБА_1 (Поручителем) зобов'язань за Договором поруки № 1 від 27.04.2021 стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідачів у солідарному порядку суми 1 161 526,74 грн заборгованості перед державою за Договором, яка виникла внаслідок сплати Гарантом суми за гарантією.
Оцінка суду.
За змістом статей 11, 525, 526 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За приписами ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з вимогами ст. 204 ЦК України, укладений сторонами кредитний договір, як правочин, є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, і зобов'язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У процесі розгляду справи судом встановлено, що свої зобов'язання за Кредитним договором позивач виконав належним чином, тоді як відповідачем-1 обов'язок щодо погашення кредитної заборгованості згідно з умовами договору не виконано. Доказів зворотного відповідачем-1 суду не надано, а судом не встановлено.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором вбачається, що кредитні кошти надані відповідачу-1 27.04.2022 на суму 1 600 000,00 грн.
Станом на 28.04.2025 заборгованість перед державою відповідача-1 за Кредитним договором №45 від 27.04.2022 становить 1 161 526,74 грн.
Укладений на забезпечення виконання зобов'язань боржника (відповідача-1) за Кредитним договором Договір поруки 1 від 27.04.2022 передбачає безумовну, безвідкличну та безоплатну солідарну відповідальність поручителя ОСОБА_1 перед Банком, що випливає з з Кредитного договору.
Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Згідно з ст. 554 ЦК України, в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Приписами ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання. Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника, та кредитором боржника.
Правове регулювання відносин щодо надання гарантій за кредитами здійснюється нормами як фінансового, так і цивільного, господарського та бюджетного права.
Відповідно до ч. 2 ст. 346 ГК України, для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці.
У п. 15-1 ч. 1 ст. 2 БК України закріплено визначення поняття "гарантійне зобов'язання", яке становить собою зобов'язання гаранта повністю або частково виконати боргові зобов'язання суб'єкта господарювання - резидента України перед кредитором у разі невиконання таким суб'єктом його зобов'язань за кредитом, залученим під державну гарантію.
Згідно з п. 4 ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України розробляє і здійснює загальнодержавні програми економічного розвитку України.
Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання (ч. 1 ст. 117 Конституції України).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", зокрема, передбачено, що Кабінет Міністрів України у сфері економіки, фінансів, трудових відносин, зайнятості населення, трудової міграції, оплати та охорони праці забезпечує проведення державної економічної політики, здійснює прогнозування та державне регулювання національної економіки; забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм економічного та соціального розвитку.
Відповідно до ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" (далі - Закон), Кабінет Міністрів України забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, розроблення та виконання загальнодержавних програм розвитку малого і середнього підприємництва з урахуванням загальнодержавних пріоритетів, здійснює заходи щодо розвитку інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, спрямовує, координує та контролює діяльність органів виконавчої влади, які забезпечують надання державної підтримки.
Статтею 12 Закону передбачено, що державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Згідно з ст. 16 Закону, фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є, зокрема, надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 17 БК України, державні гарантії можуть надаватись виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про Державний бюджет України. Державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов'язань у спосіб, передбачений законом.
У разі виконання державою гарантійних зобов'язань перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету, у суб'єктів господарювання з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою за кредитами, залученими під державні гарантії, в обсязі фактичних витрат державного бюджету, а до держави переходять права кредитора та право вимагати від таких суб'єктів господарювання погашення заборгованості в установленому законом порядку (ч. 8 ст. 17 БК України).
При цьому, прострочена заборгованість суб'єктів господарювання перед державою та перед банком-кредитором за кредитами, залученими під державну гарантію на портфельній основі, стягується банком-кредитором у порядку, встановленому законодавством щодо управління проблемними активами в банках України та відповідним правочином щодо надання державної гарантії на портфельній основі, з подальшим перерахуванням пропорційної частки в рахунок погашення заборгованості перед державою (ч. 9 ст. 17 БК України).
Статтею 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено аналогічні положення та установлено, що у 2021 році державні гарантії в обсязі до 88.671.562 тисяч гривень можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення часткового виконання боргових зобов'язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, що надаються суб'єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва - резидентам України (в обсязі до 10.000.000 тис.гривень).
З огляду на вищевказане, Кабінет Міністрів України визначив умови, критерії, механізм надання фінансової державної підтримки за рахунок коштів державного бюджету за Програмою надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році, яку надає Міністерство фінансів України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 723 "Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році" на рівні агента в особі акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та банків-кредиторів, у формі державних гарантій та в обсязі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1262 "Про надання державних гарантій на портфельній основі у 2021 році", на період з 23.12.2020 по 31.12.2025.
Постановою № 1262 АТ "Ощадбанк" включено до переліку банків-кредиторів за вищевказаною програмою з граничним обсягом надання у 2021 році державних гарантій на портфельній основі у розмірі 2 000 000 000 грн.
Відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та пунктів 1, 37, 45 Статуту акціонерного товариства "Державний ощадний банк", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2003 № 261, АТ "Ощадбанк" є державним банком, який має право надавати банківські та інші фінансові послуги, а також провадити інші види діяльності в національній та іноземній валюті. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг та вчиняти будь-які правочини, необхідні для надання ним банківських та інших фінансових послуг та здійснення іншої діяльності.
Правочин щодо надання державної гарантії на портфельній основі між Міністерством фінансів України та АТ "Ощадбанк" оформлений шляхом укладення договору № 13110-05/560 від 03.12.2021 та визначає обсяг гарантійних зобов'язань та порядок їх виконання; права, обов'язки та відповідальність гаранта і кредитора; умови настання гарантійного випадку; строк здійснення виплат у разі настання гарантійного випадку; розмір та порядок сплати до державного бюджету плати за надання такої гарантії; порядок погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов'язань.
У пунктах 39 - 40 вказаного Договору гарантії передбачено, що з метою реалізації зворотної вимоги (регресу) Гаранта до Принципала та на виконання ст. 17 Бюджетного кодексу України та вимог, передбачених пунктами 38 і 40 цього договору, банк - кредитор, виступаючи на підстав Порядку та цього договору банк-кредитор, зобов'язується:
- застосувати інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за проблемним кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов'язань позичальника зі сплати пені, нарахованої відповідно до п. 45 цього договору за таким проблемним кредитом;
- здійснювати заходи щодо стягнення суми, сплаченої Гарантом, з усіма процесуальними правами, що надаються позивачу (крім права підпису заяви про повну або часткову відмову від заяви про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство, підпису заяви про відмову від заяви з грошовими вимогами до боржника; підпису заяви про повне або часткове визнання позову, про повну або часткову відмову від позову, про зменшення розміру позовних вимог), в судах, а також органах нотаріату, органах державної виконавчої служби, з приватними виконавцями, арбітражними керуючими, адвокатами.
- перераховувати кошти, отримані внаслідок застосування інструментів врегулювання заборгованості за проблемним кредитом, на рахунок Гаранта в сумі, пропорційній ставці індивідуальної гарантії за таким проблемним кредитом, та зараховувати їх насамперед у рахунок погашення простроченої заборгованості перед бюджетом, у зв'язку з чим банк - кредитор робить відповідний бухгалтерський запис та зменшує заборгованість Позичальника перед державним бюджетом.
З огляду на наведені позиції законодавства та договору, державна гарантія на портфельній основі як гарантійний механізм:
1) передбачає безвідкличне та безумовне забезпечення виконання Позичальником частини зобов'язань за Кредитним договором, надане Гарантом на користь Банку у формі гарантії відповідно до умов Порядку №723, в якості часткового покриття кредитного ризику Банку за кредитною операцією з Позичальником;
2) в результаті здійснення Гарантом виплати суми за гарантією в обліку Банку відображено виникнення простроченої заборгованості Позичальника перед державою за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі на суму здійсненої Гарантом виплати за гарантією, а до держави (у розмірі частини обов'язку, що була виконана Гарантом) перейшли права кредитора та остання як Гарант має право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої суми;
3) своє право зворотної вимоги (регресу) щодо повернення сплаченої за гарантією суми Гарант реалізував шляхом наділення Банку повноваженнями на стягнення простроченої заборгованості перед державою та перед Банком за кредитом, залученим під державну гарантію на портфельній основі, з подальшим її розподілом між Гарантом та Банком пропорційно ставці гарантії.
За таких обставин, повноваження Акціонерного товариства "Ощадбанк" щодо солідарного стягнення з відповідачів простроченої заборгованості перед державою за договором відповідають Закону, актам Кабінету Міністрів України, договору про надання державної гарантії на портфельній основі та статутній діяльності Акціонерного товариства "Ощадбанк".
У зв'язку із настанням гарантійного випадку, позивач звернувся до Гаранта з вимогою № 70/4-01/90698/2024 від 08.08.2024 про сплату за гарантією суми в розмірі 1 161 526,74 грн.
За результатами розгляду зазначеної вимоги 09.09.2024 Гарант перерахував Банку суму у розмірі 1 161 526,74 грн для відшкодування за кредитною операцією, які Банк спрямував у рахунок часткового погашення заборгованості СТОВ «Колос Деревини» за основним боргом.
Враховуючи невиконання позичальником та поручителем своїх договірних зобов'язань перед державою, а також з огляду на вищевказані положення законодавства та умови Додаткового договору, суд визнав, що у позивача виникло право вимагати погашення заборгованості за договором з вищевказаних правових підстав.
Щодо підстав припинення поруки необхідно зазначити, що відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Жодної з підстав для припинення дії договорів поруки, що визначені ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.
Поряд з цим, судом встановлено, що зобов'язання за Кредитним договором відповідачем-1 не виконані. Отже, зобов'язання за Основним договором не припинились, а оскільки договори поруки укладено сторонами для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, то не припинилась і дія договору поруки.
Щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості суд відзначає, що позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов'язаними з обов'язком належного виконання основного зобов'язання за кредитним договором. Тому, ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.
Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз'єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов'язання залежно від суб'єктного складу останнього.
Таким чином, у даному випадку, позивачем доведено обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог.
Відповідачі не скористалися наданим їм законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України, проти позову не заперечили, належними доказами доводи позивача не спростували.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Прострочена заборгованість позичальника перед державою виникла в період воєнного стану, тому Банк не нараховує (не заявляє) на неї пеню у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення, з огляду на приписи п. 22-4 Розділу VI БК України, відповідно до яких у період дії воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування, у разі виникнення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою за кредитом, залученим під державну гарантію, пеня та інші штрафні санкції не нараховуються.
З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідачів в рівних частинах по 8711,45 грн.
Керуючись статтями 42, 46, 47, 53, 55, 73, 74, 76 - 79, 91, 123, 129, 202, 233, 236, 238, 241 ГПК України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини» (вул. Миру, буд. 115, с. Деревини, Чернігівський район, Чернігівська область, 15110, код 41519965) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк» (проспект Миру, буд. 19, м. Чернігів, 14000, код 093535041) заборгованості перед державою за кредитним договором №45 від 27.04.2022 в сумі 1 161 526,74 грн.
3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Колос Деревини» (вул. Миру, буд. 115, с. Деревини, Чернігівський район, Чернігівська область, 15110, код 41519965) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк» (проспект Миру, буд. 19, м. Чернігів, 14000, код 093535041) 8711,45 грн судового збору.
4. Стягнути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк» (проспект Миру, буд. 19, м. Чернігів, 14000, код 093535041) 8711,45 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2025.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Моцьор