8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2760/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" (03046, м. Київ, вул. Ю. Фучика, 19),
до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків (61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, 61),
про стягнення коштів у розмірі 276 350, 43 грн
без виклику учасників справи
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон", м. Київ, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків, м. Харків, про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг користувачу, у розмірі 276 350, 43 грн. Також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 12.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2760/25. Розгляд справи № 922/2760/25 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу у строк, протягом п'ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство.
25.08.2025 відповідач надав відзив на позов (вх. № 19453), в якому просив відмовити у позові. В обґрунтування своїх заперечень вказує, що Квартирно-експлуатаційний відділ є бюджетною установою, яка в своїй діяльності фінансується із державного бюджету, та є розпорядником бюджетних коштів виключно в рамках взятих на себе зобов'язань бюджетного періоду. Проведення бюджетних платежів здійснюється органами Казначейства України в рамках бюджетного періоду та затвердженого бюджету розпорядника бюджетних коштів. Оскільки позивач не звертався до відповідача у 2024 році про відшкодування витрат за спожиту ІНФОРМАЦІЯ_1 електричну енергію та за послуги з розподілу електричної енергії/перетікання реактивної енергії, вказане унеможливило проведення оплати за отримані військовою частиною послуги інакше, як на підставі рішення суду.
Відповідь на відзив на позов, в порядку ст. 166 ГПК України, позивач до суду не надав.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Ч. 4 ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
30.08.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Регіон» (позивач, балансоутримувач), Військовою частиною НОМЕР_1 (користувач) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харків (КЕВ, відповідач, платник) укладено договір №1 тимчасового безоплатного користування, відповідно до умов якого балансоутримувач надає користувачу можливість на спільне тимчасове безоплатне користування нерухомим майном за адресою: АДРЕСА_1 .
Передача майна у користування проводилась шляхом підписання ТОВ «Регіон», Військовою частиною НОМЕР_1 та КЕВ м. Харків акту приймання - передачі нерухомого майна від 30 серпня 2022 року (є додатком до договору тимчасового безоплатного користування № 1).
Відповідно до підписаних сторонами додаткової угоди № 1 від 20.02.2023 до договору, дія договору продовжена до 31.12.2023; додатковою угодою № 2 від 04.04.2024 до договору дія договору продовжена до 31.12.2024.
Згідно з п. 3.2., 8.2. Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова взяв на себе зобов'язання відшкодувати балансоутримувачу вартість комунальних послуг, що спожиті Військовою частиною НОМЕР_1 у процесу виконання цього договору.
За умовами пункту 3.4. договору № 1 підставою для відшкодування платником за користувача комунальних послуг є виставлені рахунки організаціями, які надають комунальні послуги ТОВ «Регіон». З метою відшкодування комунальних послуг балансоутримувач зобов'язаний виставляти рахунки платнику та надавати копії рахунків, що виставлені балансоутримувачу організаціями, які надають комунальні послуги.
Факт спожиття Військовою частиною НОМЕР_1 обсягів електричної енергії та її вартості підтверджується відповідним договором про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії, актом фіксації показників лічильника електричної енергії, актом виконаних робіт наданих послуг до договору, договором про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію та за послуги розподілу електричної енергії / перетікання реактивної енергії, які підписані уповноваженим представником користувача - Військовою частиною НОМЕР_1 та скріплені його печаткою.
Обсяги та вартість спожитої користувачем Військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії також підтверджуються рахунками та актами про обсяги розподіленої електричної енергії, наданими постачальниками AT «Харківобленерго» та ПрАТ Харківенергозбут» за період лютий-квітень 2024 року.
Втім, як вказує позивач, Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харкова порушено вищевказані зобов'язання та не погашено заборгованість за спожиту Військовою частиною НОМЕР_1 електричну енергію за період з 01.02.2024 по 11.04.2024 на загальну суму 276 350, 43 грн.
02.06.2025 на адресу відповідача було направлено лист-вимогу №135-25/Р (із подаванням договору про відшкодування витрат за спожиту електричну енергію, актом фіксації показників лічильника електричної енергії, актом виконаних робіт (наданих послуг), однак на дату звернення до суду з цією позовною заявою відповіді на вказаний лист отримано не було, заборгованість не сплачено, у зв'язку з чим ТОВ «Регіон» звернулося до господарського суду з даним позовом за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої, другої ст. 3 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", суб'єктами господарської діяльності у Збройних Силах України є військові частини, заклади, установи та організації Збройних Сил України, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України, ведуть відокремлене господарство, мають кошторис надходжень та видатків, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Перелік видів господарської діяльності, здійснення якої дозволяється військовим частинам, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про Збройні Сили України", фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з п. 6, 7 ч. 1 ст. 2 БК України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження; бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Ст. 3 БК України передбачено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Відповідно до Конституції України, бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною 1 цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною 1 цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні. У разі затвердження Державного бюджету України на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період місцеві бюджети мають бути затверджені на такий самий період. Для середньострокового бюджетного планування середньостроковий період включає плановий та наступні за плановим два бюджетні періоди.
За приписами ч. 1 ст. 48 БК України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років; довгострокових зобов'язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; довгострокових зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства, узятих на облік органами Казначейства України; середньострокових зобов'язань за договорами щодо забезпечення судноплавного стану внутрішніх водних шляхів та судноплавних шлюзів; середньострокових зобов'язань у сфері охорони здоров'я; середньострокових зобов'язань за договорами на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.
Довгострокове зобов'язання за енергосервісом на підставі документального підтвердження в установленому порядку скорочення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв і видатків на їх оплату за звітний період (порівняно з такими обсягами (видатками), які були б спожиті (здійснені) за відсутності енергосервісу) набуває статусу бюджетного зобов'язання у сумі, визначеній згідно з умовами договору енергосервісу виходячи з цін (тарифів), діючих у періоді, за який здійснюється розрахунок, у межах фактичного скорочення таких видатків.
Відповідно до ст. 49 БК України, розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним п. 5 ч. 1 ст. 4 цього Кодексу. Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.
Згідно зі ст. 51 БК України, розпорядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, інші енергоносії, комунальні послуги та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом відповідних послуг у межах бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі.
Згідно зі ст. 904 ЦК України за договором про безоплатне надання послуг замовник зобов'язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Обов'язок відшкодувати виконавцеві всі фактичні витрати, необхідні для виконання договору про безоплатне надання послуг, ґрунтується на презумпції відплатності договорів про надання послуг.
Обсяг споживання Військовою частиною НОМЕР_1 електричної енергії на суму 276 350, 43 грн за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.02.2024 по 11.04.2024 підтверджується підписаними між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 актами наданих послуг.
Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань для фінансування оплати за надані послуги критично оцінюється судом, оскільки Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
Наведений висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 916/1345/18.
Аналогічний правовий висновок про те, що сама собою відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання викладено в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2018 у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 12-46гс18 (п. 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 911/4249/16).
Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк і термін).
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, що передбачено частиною першою ст. 612 ЦК України.
Всупереч вимог ст. 13 та ст. 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості у розмірі 276 350, 43 грн до суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та за комунальні послуги не розрахувався, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування витрат за спожиту електричну енергію за період з 01.02.2024 по 11.04.2024 у розмірі 276 350, 43 грн є правомірними, обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 20, 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова (61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, буд. 61; код ЄДРПОУ 07923280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіон» (03049, м. Київ, вул. Ю. Фучика, буд. 19; код ЄДРПОУ 32523248) заборгованість з відшкодування витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг користувачу у розмірі 276 350, 43 грн, судовий збір у розмірі 4 145, 26 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіон» (03049, м. Київ, вул. Ю. Фучика, буд. 19; код ЄДРПОУ 32523248);
Відповідач - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова (61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, буд. 61; код ЄДРПОУ 07923280).
Повне рішення складено 13.10.2025
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/2760/25