8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2735/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аюпової Р.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10),
до Приватного підприємства "Вячеслав" (62495, Харківська обл., Харківський район, с. Васищеве, вул. Промислова, 14), Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків (61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, 61),
про стягнення коштів у розмірі 239 285, 58 грн
без виклику учасників справи
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", м. Харків, звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного підприємства "Вячеслав", с. Васищеве, про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу № 041-16373 від 01.01.2019 у загальному розмірі 239 285, 58 грн. Також просить суд покласти на відповідача понесені судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2735/25. Розгляд справи № 922/2735/25 вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу у строк, протягом п'ятнадцяти днів, з дня вручення ухвали про відкриття провадження, надати суду відзив на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство.
20.08.2025 відповідачем надано до суду відзив на позов (вх. № 19223), в якому, заперечуючи проти заявлених позовних вимог посилається на те, що в періоди, за які позивачем стягується заборгованість, фактичне користування майном за адресою, вказаною у додатку до заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу № 041-16373 від 01.01.2019, а отже і споживання електроенергії, здійснюється військовою частиною. Компенсація за спожиті військовою частиною комунальні послуги здійснюється Харківським квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків. На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано копію договору № 09/22 тимчасового безоплатного користування від 12.12.2022. Крім того, як зазначає відповідач, жоден з наданих позивачем документів не підтверджує факт та обсяг постачання електричної енергії відповідачу, оскільки ані акти приймання-передачі електричної енергії, ані будь-які інші документи не містять підпису споживача. Позивачем не надано доказів направлення відповідних рахунків на оплату споживачу, у зв'язку з чим, строк оплати рахунків не може вважатися таким, що настав. На підставі зазначеного, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
22.08.2025 позивач надав до суду відповідь на відзив на позов (вх. № 19321), в якій посилається на те, що договірні правовідносини щодо сплати за спожиту електричну енергію та щодо здійснення інших платежів існують між відповідачем та позивачем, порядок оплати за спожиту електричну енергію та здійснення інших платежів третьою особою між сторонами не врегульований. Як вбачається зі змісту умов договору тимчасового безоплатного користування, саме відповідач зобов'язаний виставляти рахунки Харківському квартирно-експлуатаційному відділу м. Харків та надати копії рахунків, що виставлені йому постачальними організаціями, які надають комунальні послуги. З огляду на викладене, позивач вважає, що відповідальність за несвоєчасну оплату за спожиту електричну енергію за договором № 041-16373 має нести відповідач. Щодо обсягу спожитої електричної енергії та рахунків за спожиту електричну енергію позивач зазначає, що визначення обсягу спожитої електричної енергії не відноситься до компетенції ПрАТ “Харківенергозбут», а відноситься до ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470 (пп. 2 п. 2.3 Розділ 2). Ані чинним законодавством України, ані умовами договору не передбачено права постачальника електричної енергії не враховувати чи ставити під сумнів обсяги спожитої електричної енергії по споживачу, які передаються йому оператором системи розподілу. При цьому, позивач звертає увагу на те, що предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості за постачання електричної енергії. Що стосується направлення рахунків відповідачу, позивач, з посиланням на додаткову угоду від 01.01.2019 до договору № 041-16373, зазначає, що сторони дійшли згоди здійснювати електронний документообіг через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (система ЕДО). Відповідач не звертався до позивача щодо припинення користування системою ЕДО. На підставі зазначеного, позивач просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Харківський квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків письмових пояснень по суті спору не надав, про його залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в його Електронний кабінет.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Враховуючи положення ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Будь-яких заяв або клопотань, про можливість подання яких було роз'яснено ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2025, на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до ст. 252 ГПК України.
Ч. 4 ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З 01.01.2019, у зв'язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функції постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих непобутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території" Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області.
Позивач, як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 та на умовах постачання універсальних послуг.
На виконання п.13 розділу ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", а Акціонерна компанія "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.
Відповідно до абзацу 5 п.13 р. ХVІІ Закону України "Про ринок електричної енергії" фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальних послуг та/або факт споживання електричної енергії.
Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті позивача.
Оскільки Приватним підприємством "Вячеслав" (відповідач) подано підписану заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу на умовах комерційної пропозиції, договір про постачання електричної енергії споживачу № 041-16373 від 01.01.2019 (далі - договір) вважається укладеним.
Крім того, відповідачем також підписані примірники договору № 041-16373 та додатки до нього.
Відповідно до розділу 1 договору, цей договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору, згідно із заявою-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору.
За умовами п. 2.1 договору, за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Відповідно до п. 5.4 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
За умовами п. 5.5 договору оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його відповідачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого споживачем (п. 5.6 договору).
За умовами п. 5.9 договору відповідач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або у складі вартості (ціни) електричної енергії позивача, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.
Відповідно до п. 6.2 договору відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії за умовами цього договору.
01.08.2021 комерційна пропозиція, на умовах якої відбулося приєднання споживача до умов договору № 041-16373, була змінена на комерційну пропозицію № 133 Ф-Р: оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію, яка в свою чергу 01.01.2023 змінена на комерційну пропозицію № 133/23 Ф-Р: оплата електричної енергії один раз за фактично спожиту електричну енергію.
Таким чином, порядок розрахунків за спірним договором визначається відповідно до комерційної пропозиції № 133/23 Ф-Р.
Так, за умовами п.4 "Спосіб оплати" комерційної пропозиції оплата електричної енергії та послуги з розподілу електричної енергії здійснюється відповідачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку, або розрахунковим шляхом на підставі виставленого рахунка відповідачу, в якому зазначаються суми до оплати за спожиту електричну енергію.
У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності в платіжному документі в реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані с позивачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.
У разі зміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії, зараховується споживачу на його особовий рахунок як попередня оплата за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді.
У п. 5 комерційної пропозиції сторони погодили, що рахунок за спожиту електричну енергію надається відповідачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка відповідачем. Рахунки на оплату надаються відповідачу у відповідних структурних підрозділах позивача. В разі неотримання відповідачем рахунків позивач направляє рахунки відповідачу поштовим зв'язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими останнім з дня їх відправлення.
Відповідно до п. 8 комерційної пропозиції у разі порушення відповідачем строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 комерційної пропозиції, позивач має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати 3 % річних з простроченої суми.
При цьому сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми 3 % річних та інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути оплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання відповідачем.
Відповідно до п. 13 комерційної пропозиції договір діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків до їх повного виконання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 20 днів до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.
Крім того, 01.01.2019 між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 041-16373, предметом якої є удосконалення та поліпшення системи взаємовідносин щодо постачання електричної енергії споживачу. Сторони домовились здійснювати електронний документообіг між постачальником та споживачем через систему електронного документообігу для віддаленого обслуговування споживачів (далі - Система ЕДО).
Відповідно до п. 3.3 додаткової угоди обов'язковим реквізитом електронних документів є кваліфікований електронний підпис (КЕП), який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
КЕП має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (п.3.5 додаткової угоди).
За умовами п. 3.11 додаткової угоди факт надсилання сторонами електронних документів фіксується в системі ЕДО; сторони погодили, що наявність в системі ЕДО запису про надсилання відповідного електронного документу є достатньою правовою підставою для підтвердження належного виконання умов договору, Правил, інших нормативно-правових актів; при наявності такого запису відповідний електронний документ вважається доставленим та отриманим адресатом.
На підставі переданих даних від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію за період з грудня 2023 року по грудень 2024 року. Рахунки за вказаний період містяться в матеріалах справи.
Акти приймання-передачі та рахунки за вказаний період надсилались позивачем на адресу відповідача через систему ЕДО.
Заборгованість за спожиту електричну енергію за зазначений період сплачена відповідачем несвоєчасно.
Заборгованість за спожиту електричну енергію за період з березня 2024 по жовтень 2024 визнана рішенням Господарського суду Харківської області від 07.04.2025 по справі № 922/308/25.
Таким чином відповідач за спожиту електричну енергію в повному обсязі не розрахувався, у зв'язку з чим у нього перед позивачем за листопад - грудень 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 172 724, 85 грн, яка до теперішнього часу є не сплаченою.
Також позивачем на суму заборгованості, а також за несвоєчасно здійснену оплату у період грудень 2023 - грудень 2024, проведено нарахування 3 % річних в розмірі 9 618, 66 грн та збитків від інфляції в розмірі 56 942, 07 грн, виставлені відповідні рахунки, які відповідачем не оплачені.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За приписами ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Ч. 1 ст. 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Ч. 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд зазначає, що укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлений договором строк не виконав.
Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, та наявність заборгованості за спожиту електричну енергію за період з листопада по грудень 2024 року на суму 172 724, 85 грн, що є предметом стягнення, доведений та підтверджується матеріалами справи.
Суд відхиляє заперечення відповідача стосовно того, що відповідальність за несплату рахунків за спожиту електричну енергію за визначений період має понести Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків, у зв'язку з укладенням між відповідачем, військовою частиною та КЕВ м. Харків трьохстороннього договору тимчасового безоплатного користування № 09/22 від 12.12.2022, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи договір тимчасового безоплатного користування № 09/22 від 12.12.2022, укладено між трьома сторонами: ПП "Вячеслав" (сторона 1), військова частина (сторона 2) та Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків (сторона 3).
Відповідно до п.3.2 договору тимчасового безоплатного користування платник (КЕВ м. Харків) зобов'язаний відшкодувати балансоутримувачу (ПП "Вячеслав") всі витрати за комунальні послуги, які були отримані користувачем (військовою частиною) за час дії цього договору.
За умовами п. 3.4 договору тимчасового безоплатного користування, підставою для відшкодування платником за користувача комунальних послуг є виставлені рахунки постачальними організаціями, які надають комунальні послуги балансоутримувачу. З метою відшкодування комунальних послуг балансоутримувач зобов'язаний виставляти рахунки платнику та надати копії рахунків, що виставлені балансоутримувачу постачальними організаціями, які надають комунальні послуги.
За приписами ч.1 ст. 528 ЦК України, виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.
Ч. 2 вказаної статті визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.
З умов вказаного вище договору вбачається, що його наявність жодним чином не впливає на правовідносини між позивачем, як постачальником електричної енергії та відповідачем, як споживачем. Умовами договору не передбачено, що відповідач реалізував своє право та поклав виконання свого обов'язку з оплати за електричну енергію на іншу особу. Отже, оплату за спожиту електричну енергію відповідач мав здійснювати самостійно, відповідно до умов укладеного договору з позивачем.
Також суд відхиляє заперечення відповідача щодо обсягу спожитої електричної енергії та не направлення рахунків за спожиту електричну енергію на адресу відповідача, з огляду на таке.
У відповідності до пп. 12.4.4 "Кодексу комерційного обліку електричної енергії" (далі ККОЕЕ), затвердженого постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 № 311 у редакції від 20.03.2020 № 716, до дати запуску інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб функції адміністратора комерційного обліку з ведення реєстрів точок комерційного обліку, адміністрування процесів зміни електропостачальника, адміністрування припинення електропостачання та агрегації даних комерційного обліку (упорядкування та об'єднання даних комерційного обліку електричної енергії окремих площадок та/або областей комерційного обліку, що здійснюється адміністратором комерційного обліку з метою подальшого їх використання при здійсненні розрахунків між учасниками ринку та/або формуванні статистичної звітності) виконують оператори системи за місцем провадження ними господарської діяльності з розподілу/передачі електричної енергії.
Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Відповідно до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку та затверджуються регулятором.
Оператором системи розподілу, який здійснює розподіл електричної енергії відповідачу, є Акціонерне товариство "Харківобленерго" та розрахунки за спожиту відповідачем електроенергію проведені на підставі інформації про обсяги розподіленої споживачем електричної енергії, яка отримана від АТ “Харківобленерго» та відображена у рахунках за спожиту електричну енергію, актах-приймання передачі електричної енергії та Витягу з реєстру фактичних обсягів електроенергії, що містяться у матеріалах справи.
Всі рахунки та акти приймання-передачі за спожиту електричну енергію у спірний період направлялись на адресу відповідача через систему ЕДО, відповідно до умов додаткової угоди від 01.01.2019, що підтверджується підписом представника позивача, створеного за допомогою КЕП, що відображено у правому нижньому кутку кожного рахунку та акту. Даний підпис відображує час та дату його створення й відповідно направлення документу іншій стороні. Що стосується не підписаних відповідачем актів приймання-передачі електричної енергії жодних заперечень щодо обсягу споживання на адресу позивача від відповідача не надавалось, тому обсяг споживання електричної енергії за спірний період вважається погодженим відповідно до п.6 комерційної пропозиції.
З огляду на викладене, заперечення відповідача не відповідають фактичним обставинам справи, є безпідставними, необґрунтованими, а тому судом не приймаються.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту за період з листопада по грудень 2024 року на суму 172 724, 85 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення 3 % річних у сумі 9 618, 66 грн та збитків від інфляції у сумі 56 942, 07 грн, суд керується положеннями ст. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом зазначеної норми закону, нарахування трьох відсотків річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Перевіривши правомірність нарахування 3 % річних за період з 01.11.2024 по 30.04.2025, станом на 01.05.2025, у сумі 9 618, 66 грн та збитків від інфляції за період з листопада 2024 року по квітень 2025 року, у сумі 56 942, 07 грн, таке нарахування здійснено позивачем арифметично правильно, за кожен період окремо, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.
Враховуючи те, що позовні вимоги в частині стягнення суми боргу, 3 % річних та збитків від інфляції підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу зазначеної суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позов є цілком обґрунтованим, доведеним, у зв'язку з чим він підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору суд покладає на відповідача у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 20, 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236-241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Вячеслав" (62495, Харківська область, Харківський район, смт Васищеве, вул. Промислова, 14, код ЄДРПОУ 22679908) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328) - 172 724, 85 грн заборгованості за спожиту електричну енергію; 9 618, 66 грн 3 % річних; 56 942, 07 грн збитків від інфляції; 2 871, 42 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач - Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10, код ЄДРПОУ 42206328);
Відповідач - Приватне підприємство "Вячеслав" (62495, Харківська область, Харківський район, смт Васищеве, вул. Промислова, 14, код ЄДРПОУ 22679908).
Третя особа - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків (61024, м. Харків, вул. Сковороди Григорія, 61).
Повне рішення складено 13.10.2025
Суддя Р.М. Аюпова
справа № 922/2735/25