8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі
"13" жовтня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3584/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 , м.Харків
до ОСОБА_2 , м.Харків (адреса: АДРЕСА_1 )
про поділ майна
07.10.2025 року позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), в якому просить суд визнати за ним право власності на 50% майна (Автомобіль KIA NIRO, номер державної реєстрації НОМЕР_3 , № кузова VIN НОМЕР_4 ), та здійснити поділ автомобіля (KIA NIRO, номер державної реєстрації НОМЕР_3 , № кузова VIN НОМЕР_4 ), що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, на підставі п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з огляду на наступне.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що спір виник між фізичними особами, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, та стосується поділу спільного майна подружжя.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до ч.1 ст.20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 по справі №904/1083/18 дійшла висновку, що предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках. З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін. Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції. З огляду на положення ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України, а також ст.ст. 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
З позовної заяви вбачається, що спір виник між фізичними особами та стосується вимоги про поділ спільного майна подружжя.
Крім того, з матеріалів позовної заяви не вбачається, що між сторонами у справі наявні господарські правовідносини, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що дана справа не відноситься до юрисдикції господарських судів.
Крім того, обґрунтовуючи позов, позивач посилається на норми цивільного права та наводить практику Верховного суду у цивільних правовідносинах щодо спільного майна подружжя.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що в даному випадку сторонами спору є фізичні особи, позивачем заявлено вимоги щодо поділу спільного майна подружжя, відтак даний спір не підпадає під критерії господарського спору, що охоплюється ст.20 ГПК України, отже, подана позовна заява в зазначеному суб'єктному складі та з зазначеними вимогами не підлягає розгляду у господарському суді.
За таких обставин, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.
Згідно з ч.6 ст.175 ГПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Положеннями ч.1.ст.27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Отже, на виконання вимоги частини 6 статті 175 ГПК України, господарський суд роз'яснює позивачу, що поданий на розгляд суду спір за суб'єктним складом сторін та характером правовідносин підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Керуючись п.1 ч.1 ст.175, статтями 234-235 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у відкритті провадження у справі № 922/3584/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 13.10.2025
Суддя К.В. Аріт