8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" жовтня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/3282/23 (922/2358/25)
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Міньковського С.В.
при секретарі судового засідання Черновій В.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Політанс" 3-тя особа - АТ "ПУМБ"
про розірвання договору, стягнення коштів та виселення в межах справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Політанс"
за участю сторін:
пр-к позивача - Сумцова Н.В. (дов. №583/645 від 05.02.2025, наказ, положення),
пр-к відповідача - Онищенко К.С. (ліквідатор ТОВ "Політанс"),
пр-к 3-ї особи - Пашкова Н.В. (в режимі відеоконференції, пр-к АТ "ПУМБ"),
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ ТА ДОВОДИ УЧАСНИКІВ.
Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Політанс", в якій просив суд:
- достроково розірвати договір оренди від 23.01.2020 №01/2020/КЕВ м. Харків нерухомого військового майна, укладений між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харків та Товариством з обмеженою відповідальністю "Політанс";
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Політанс" (код ЄДРПОУ 39806161) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків заборгованість у розмірі 153488,26 грн, з яких: орендна плата - 104985,49 грн, загальноексплуатаційні витрати - 1081,68 грн та компенсація податку на землю - 47421,09 грн;
- виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Політанс" (код ЄДРПОУ 39806161) з нерухомого військового майна - нежитлових приміщень загальною площею 346,7 кв.м. в будівлі № 8, військового містечка №193, що знаходиться на балансі КЕВ м. Харків та розташоване за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 18;
- судові витрати покласти на відповідача.
Ухвалою від 17.07.2025 суд прийняв позовну заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків до розгляду та відкрив провадження у справі №922/3282/23 (922/2358/25) в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи; призначив судове засідання з розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження на 14.08.2025 р.; встановлено відповідачу строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з доказами їхнього надсилання (надання) позивачу; встановлено позивачу строк 5 календарних днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив з доказами її надсилання (надання) відповідачу та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено відповідачу строк 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень з доказами їхнього надсилання (надання) позивачу.
07.08.2025 до суду надійшла заява від представника АТ "ПУМБ" про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що є заставним кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Політанс" і рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки банку, як заставного кредитора.
Ухвалою суду від 14.08.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача АТ "ПУМБ" (адреса: м. Київ, вул. Андріївська, 4, 04070, код ЄДРПОУ 14282829, наявний зареєстрований кабінет в ЄСІТС), зобов'язано позивача направити копії поданих заяв по суті справи третій особі в 2-денний строк з дня вручення ухвали суду. Докази надати суду, зобов'язано відповідача направити копії відзиву на позов разом з додатками третій особі в 2-денний строк з дня вручення ухвали суду. Докази надати суду, третій особі згідно статті 168 ГПК України встановити строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали на подання до суду письмових пояснень щодо позову.
01.09.2025 через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.
04.09.2025 через підсистему електронний суд від представника АТ "ПУМБ" надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначає, що внаслідок військової агресії російської федерації та повномасштабного вторгнення її на територію України, будівлі за адресою: вул. Залютинська, 20(18) суттєво пошкодженні, про що відповідач в 2022 році повідомляв третю особу з наданням відповідних документів, які свідчать про неможливість відбудови та відновлення орендованого нерухомого майна та вказує про те, що за результатом аналізу чинного законодавства щодо підстав припинення оренди державного майна, а також підстави припинення чинності Договору, передбачені в п. 10.7, АТ "ПУМБ" прийшов до висновку що Договір оренди №01/2020/КЕВ м. Харків від 23.01.2020 року є припиненим з моменту складання Акту загального технічного огляду будівлі та підписання його Орендарем та Орендодавцем 04.06.2022 року, з відповідними наслідками відносно правомірності сплати орендної плати з цього часу.
Крім того, представник третьої особи АТ "ПУМБ" зазначив, що відповідно до умов договору орендар має право доступу на вказану територію, а Орендодавець повинен забезпечити орендарю такий доступ, для вивезення відповідачем свого особистого майна, з подальшим складанням Акту приймання-передачі, передбаченого п. 10.10 Договору та надати можливість ліквідатору ТОВ "Політанс" провести інвентаризацію майна банкрута і обладнання заставного кредитора АТ "ПУМБ", що перебуває на території орендованих приміщень позивача. Між тим, вимога позивача щодо виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "Політанс" з нерухомого військового майна - нежитлових приміщень загальною площею 346,7 кв.м. в будівлі № 8, військового містечка №193, що знаходиться на балансі КЕВ м. Харків та розташоване за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 18, також передбачає заходи щодо вивезення особистого майна Орендаря із зазначених приміщень перед тим, як повернути майно орендодавцю.
11.09.2025 через підсистему Електронний суд від ліквідатора ТОВ "Політанс" Онищенко К.С. надійшло клопотання про долучення доказів у справі, в кому просить долучити до матеріалів справи копію листа Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків №583/3724 від 02 серпня 2024 року та копію акту про не допуск на територію від 27.09.2024 року. Крім того, ліквідатор додатково повідомив, про те, що ТОВ "Політанс" не користується та не має жодного доступу до нежитлових приміщень, загальною площею 346,7 кв.м. в будівлі №8, військового містечка №193, що знаходиться на балансі КЕБ м. Харків та розташоване за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 18. А тому вимога КЕБ м. Харків що до виселення ТОВ "Політанс" є безпідставною та не обґрунтованою.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 11.09.2025 розгляд справи по суті відкладено на 07.10.2025.
11.09.2025 через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів на самопредставництво.
11.09.2025 через підсистему Електронний суд від ліквідатора ТОВ "Політанс" Онищенко К.С. надійшло клопотання про долучення доказів у справі, а саме копію акту загального технічного огляду будівлі №8 військового містечка №1983 за адресою: м. Харків, вул. Залютинська,18 від 04 червня 2022 року.
22.09.2025 через підсистему Електронний суд від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій позивач вказує оскільки відповідача 16.04.2024 визнано банкрутом, то Договір №01/2020/КЕВ м. Харків від 23.01.2020 припинив дію 16.04.2024, у зв'язку з чим вважає за необхідне зменшити розмір позовних вимог, та просить суд стягнути з ТОВ "Політанс" на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків заборгованість у розмірі 94891,04 грн, з яких: орендна плата - 47312,20 грн, загальноексплуатаційні витрати - 157,75 грн та компенсація податку на землю - 47421,09 грн, судові витрати покласти на відповідача та повернути надмірно сплачений судовий збір на розрахунковий рахунок Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харків.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
Розглянувши подане клопотання, суд прийняв його до розгляду та подальший розгляд справи здійснював з його урахуванням.
22.09.2025 через підсистему електронний суд від представника позивача надійшли додаткові пояснення на заперечення третьої особи, де зазначає, що між позивачем та відповідачем було укладено два договори, а саме: договір оренди № 04/2017/КЕВ м. Харків від 28.04.2025 військового майна - нежитлових приміщень буд. №24 площею 421,5 кв.м., що знаходиться на балансі КЕВ м. Харків, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 20(18) та Договір оренди від 23.01.2020 №01/2020/КЕВ м. Харків нерухомого військового майна (далі - Договір), відповідно до умов якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 346,7 кв.м. в будівлі № 8, військового містечка №193 (далі - Майно), що знаходиться на балансі КЕВ м. Харків, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 18.
Також зазначає, що згідно акту загального технічного огляду, який додано до матеріалів справи представником третьої особи, 04.06.2022 було проведено огляд будівлі №24 військового містечка 122, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Залютінська, 20, яке не має відношення до предмету спору за даною справою, у зв'язку з чим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
25.09.2025 до суду від відповідача - ліквідатора ТОВ "Політанс" надійшов відзив на позовну заяву в якому він проти позову заперечує в повному обсязі, посилаючись на норми ч.6 ст.762 ЦК України, крім відзиву відповідач подав заяву про поновлення процесуального строку для подання відзиву.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку відповідач зазначає, що причиною пропуску строку є не отримання вчасно копії позовної заяви з додатками, у зв'язку з тим, що місто Харків має проблеми з безпекою, зумовлені постійними ракетними обстрілами, відповідач тимчасово залишав місто Харків, тому не мав можливості своєчасно ознайомитись з позовною заявою.
Статтею 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З урахуванням того, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, а також для забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позов та поновити строк для подання відзиву.
З урахуванням вищевикладеного, суд прийняв відзив на позов до розгляду та долучив його до матеріалів справи.
Присутній в судовому засідані 07.10.2025 представник позивача підтримує позовні вимоги з урахуванням їх зменшення в повному обсязі.
Присутній в судовому засіданні 07.10.2025 відповідач, ліквідатор ТОВ "Політанс", заперечує проти позовної заяви в повному обсязі.
Присутній в судовому засіданні 07.10.2025 представник третьої особи заперечує проти позовної заяви в повному обсязі.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
23.01.2020 між Квартирно-експлуатаційним відділом міста Харків (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Політанс" (Орендар) укладено договір оренди №01/2020/КЕВ м. Харків нерухомого військового майна (далі - Договір).
Згідно п.1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме військове майно - нежитлові приміщення загальною площею 346,7 кв.м в будівлі № 8 військового містечка № 193 (далі- Майно), що знаходиться на балансі КЕВ м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 18, вартість якого визначена на 07.08.2019 за незалежною оцінкою та становить згідно з актом оцінки 358800 грн (без ПДВ).
Відповідно до п.1.2 договору, склад орендованого майна згідно з актом інвентаризації (додаток № 1).
Згідно з умовами Договору, назване в п.1.1 нерухоме майно орендодавець передає орендарю для використання під розміщення:
- на площі 159,45 кв.м - офіс;
- на площі 187,25 кв.м. - складування.
Пунктом 10.1. розділу 10 договору встановлено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 23 січня 2020 року до 23 грудня 2022 року включно.
Відповідно до п. 10.2 договору умови цього договору зберігають силу протягом усього строку цього договору, у тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов'язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.
Відповідно до п. 3.1. розділу 3 договору орендна плата встановлена без ПДВ за базовий місяць (серпень 2019 року) на рівні 5000,00 грн за результатами конкурсу з урахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об'єктах оренди, але не нижче орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами та доповненнями) (далі - Методика), яка становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (серпень 2019 року) 4882,85 грн. (додаток 5, 6).
Згідно п 3.2. Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 3.3. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, згідно із законодавством.
Згідно п. 3.6. договору орендна плата у розмірі 100% перераховується орендарем до спеціального фонду Державного бюджету на спеціальний рахунок орендодавця у територіальному органі Державного казначейства не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.
У п. 5.3 розділу 5 договору визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Пунктом 5.9 договору передбачено зобов'язання орендаря щомісячно до 15 числа надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.
Відповідно до п. 5.11 договору орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна, у тому числі фактичні комунальні послуги. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору встановити прибори обліку тепло-, енерго-, водопостачання, заключити прямі договори з постачальними організаціями або укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю.
Пункт 5.15 договору передбачає щомісячне зобов'язання орендаря компенсувати орендодавцю кошти у розмірі частини податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме Майно.
Позивач надав докази, що КЕВ м. Харків направлялися на юридичну адресу орендаря, а саме: м. Харків, вул. Залютинська, 18, рахунки для сплати (компенсації) експлуатаційних та комунальних витрат, земельного податку.
Зокрема, відповідно до вимог п. 5.15 договору КЕВ м. Харків було нараховано ТОВ "Політанс" компенсацію податку на землю пропорційно площі землі, яку займає здане в оренду нерухоме майно з квітня 2023 року по березень 2024 року в загальному розмірі 47421,09 грн (з урахуванням клопотання про зменшення позоних вимог).
Загальна заборгованість з орендної плати, загальноексплуатаційних витрат, компенсації земельного податку за договором за період з 1 січня 2023 по 15 квітня 2024 становить 94891,04 грн (з урахуванням клопотання про зменшення позоних вимог).
Як вказує позивач, ТОВ "Політанс" ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором 01/2020/ КЕВ м. Харків, порушуючи його пункти та норми чинного законодавства, внаслідок чого має значну заборгованість. Несплата з боку контрагентів на користь КЕВ м. Харків сум заборгованості з орендної плати, загальноексплуатаційних витрат, компенсації земельного податку на землю порушує економічні та оборонні інтереси держави, що виявляється у недоотриманні відповідних коштів до спеціального фонду Державного бюджету України.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, загальноексплуатаційних платежів та компенсації податку на землю.
ВИСНОВОК СУДУ.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 ЦК України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
При цьому, ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України встановлено, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
Норма права, закріплена в ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, визначає в якості підстави звільнення від зобов'язання сплатити орендну плату об'єктивну безпосередню неможливість використовувати передане у найм майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає. Обставини, зазначені у даній статті, можуть бути спричинені, зокрема, й безпосередньо вольовою дією як орендодавця, так і орендаря.
Для застосування ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою звільнення від сплати орендної плати є наявність обставин, за які орендар не відповідає. Обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане наймачем і він не відповідає за це, мають бути доведені.
Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.
При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об'єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон'юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо. Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі цієї норми Закону він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.
Суд враховує, що в ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України відсутній вичерпний перелік обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження.
Вказаний висновок узгоджується з позицією викладеною в постановах Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 910/14244/20, від 14.06.2022 у справі № 910/3536/21, від 07.06.2022 у справі № 922/1010/21, від 20.10.2021 у справі № 911/3067/20, від 07.12.2022 у справі № 911/1064/21.
Відповідно до п.а, ч.3 ст.127 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оренди державного та комунального майна" № 483 від 03.06.2020, не допускається внесення змін до договору оренди в частині зменшення суми орендної плати (призупинення її нарахування тощо) протягом строку його дії, крім випадку, коли можливість користування майном істотно зменшилася через обставини, за які орендар не відповідає, зокрема у разі істотного пошкодження об'єкта оренди внаслідок дії обставин непереборної сили, які настали після підписання сторонами акта приймання-передачі об'єкта, за умови, що відновлення об'єкта до того стану, в якому він перебував до настання таких обставин, потребуватиме капітального ремонту об'єкта оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2022 року комісією, яка призначена наказом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова від 30.05.2022 року за №50 у складі голови комісії: заступника начальника відділу - головного інженера квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків майора Артема Бірюцького, члени комісії: начальника виробничого відділення працівника Збройних Сил України Олександра Чайка, начальника відділення експлуатації фондів працівника Збройних Сил України Таміли Сопітько, головного інженера району електричних мереж працівника Збройних Сил України Миколи Федорова за участю головного інженера товариства з обмеженою відповідальністю "Політанс" Олега Самохіна 03.06.2022 року провели загальний технічний огляд будівлі штабу № 8 за генпланом у військовому містечку №193 за адресою: м. Харків, вул. Залютинська,18 про що складений акт загального технічного огляду будівлі №8 військового містечка №193 за адресою: м. Харків, вул. Залютинська,18, яким заборонено доступ до нежитлових приміщень, технічний стан основних конструктивних елементів та будівлі штабу №8 в цілому визнано як "З" (непридатний до нормальної експлуатації), який погоджено директором ТОВ "Політанс" Олегом Гончаровим та затверджено начальником КЕВ м.Харкова, полковником Олександром Шило.
Даний акт з боку позивача та відповідача підписано без будь-яких зауважень та заперечень.
Також, як вбачається судом з фотографій орендованих приміщень, наданих відповідачем до матеріалів справи, пошкодження зазнали фасади приміщень, також деформації зазнали стелі та стіни орендованих приміщень, що в свою чергу свідчить про те, що об'єкт оренди зазнав істотної шкоди та став непридатним для використання за цільовим призначенням.
Під час розгляду справи, позивачем надано акт технічного стану будівлі (споруди) від 16.09.2025 затверджений начальником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова підполковником Андрієм Шевченко, відповідно до якого вбачається, що за висновком комісії технічний стан конструкцій будівлі штабу в/ч №1 військового містечка №193 за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 18 згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України №144 від 06.08.2025 року "Про затвердження Методики проведення обстеження та оформлення його результатів" (далі- Методика), та у відповідності Додатку №3 Методики необхідно віднести до "1" категорії, зокрема провести поточний ремонт.
Крім того, вищевказаним актом комісією запропоновано для попередження виникнення загрози для людського життя заборонити доступ до приміщень №15 (у відповідності до технічного паспорту літ."ЕЕ-1") будівлі штабу в/ч №8 та провести поточний ремонт будівлі штабу в/ч №8 за генпланом (літ."ЕЕ-1" у відповідності до технічного плану).
Отже, акт технічного стану будівлі станом на 2025 рік має технічні властивості більш пригодні для використання, аніж акт технічного стану будівлі станом на 2022 рік, яким заборонено доступ до нежитлових приміщень будівлі штабу №8.
Проте, позивачем заявлено вимоги до відповідача про стягнення орендної плати та інших платежів за період з січня 2023 року по травень 2025 року, а з урахуванням зменшення позовних вимог з з 1 січня 2023 по 15 квітня 2024. Тобто, за той період, в якому стан будівлі №8 військового містечка №193 за адресою: м. Харків, вул. Залютинська,18 мав непридатний до використання стан.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач фактично не міг використовувати орендовані ним приміщення з червня 2022 року, оскільки вони були пошкоджені через військову агресію російської федерації.
ЩОДО ПОРЯДКУ ДОКАЗУВАННЯ.
Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" ГПК України.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Застосовуючи концепцію (баланс) вірогідності доказів, суд зауважує, що в цій справі позивач не надав доказів, які б могли свідчити про факт безперешкодної можливості користування відповідачем (або факт безпосереднього користування відповідачем) орендованим приміщенням у спірний період.
Натомість відповідач надав докази, які свідчать про неможливість використання ним орендованого приміщення у спірний період через обставини, за які він не відповідає, а саме: акт технічного стану за 2022 рік, закінчення строку дії договору 23.12.2022 року, недопущення на територію розташування об'єкта оренди. Вказане вище також підтверджується поясненнями представника третьої особи АТ "ПУМБ", який є одночасно заставним кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Політанс".
Також, присутній в судовому засіданні представник позивача не зміг спростувати доводи ліквідатора щодо недопуска його на територію об'єкта оренди згідно договору оренди №01/2020/КЕВ від 23.01.2020.
Отже, за висновком суду, покладення на відповідача обов'язку з оплати за оренду приміщення, яким він з об'єктивних причин не міг користуватися, буде суперечити засадам справедливості.
Відтак, суд доходить висновку що доводи та аргументи відповідача є більш вірогідні аніж доводи та аргументи позивача, в зв'язку з чим відхиляються судом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача щодо звільнення його від сплати орендної плати в силу приписів ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України є обґрунтованими.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення орендної плати в розмірі 94891,04 грн, з яких: орендна плата - 47312,20 грн, загальноексплуатаційні витрати - 157,75 грн та компенсація податку на землю - 47421,09 грн є не обґрунтованиими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається на позивача (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Керуючись ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 46, 73, 74, 76-79, 123, 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позову - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено "10" жовтня 2025 р.
Суддя С.В. Міньковський