02.10.2025м. СумиСправа № 920/202/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/202/25
за позовом Керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області
(вул. Соборна, 43, м. Ромни, 42000, код ЄДРПОУ 0352789123)
в інтересах держави в особі: Хмелівської сільської ради Роменського району
Сумської області (вул. Роменська, буд. 58, с. Хмелів, Сумська область,
42034, код ЄДРПОУ 04389035)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт»
(провулок Ковалівський, буд. 8, кв. 6, с. Ворожба, Сумський район,
Сумська область, 42240, код ЄДРПОУ 40387978)
про стягнення 255 812,00 грн, розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку,
за участю представників сторін:
прокурор: Циганенко Т.А.,
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув,
при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.
Суть спору. 12.02.2025 прокурор в інтересах держави в особі позивача, звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт» (код ЄРДПОУ: 40387978) на користь Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області (код ЄДРПОУ: 04389035) заборгованість з орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер: 5924188800:03:002:0304, площа 12,4363 га, в сумі 255812 грн. на рахунок місцевого бюджету (отримувач коштів: ГУК Сумської області/Хмелівська СТГ/, код ЄДРПОУ: 37970404, банк отримувача: Казначейство України, р/р UA 418999980334129812000018550, МФО: 899998, код доходів бюджету: 18010600);
- розірвати договір від 13.12.2019 оренди земельної ділянки кадастровий номер: 5924188800:03:002:0304, площею 12,4363 га, укладений між Смілівською сільською радою Роменського району Сумської області (правонаступник Хмелівська сільська рада Роменського району Сумської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт», що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 34677490 від 13.12.2019;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт» (код ЄРДПОУ: 40387978) повернути Хмелівській сільській раді Роменського району Сумської області (код ЄДРПОУ: 04389035) земельну ділянку кадастровий номер: 5924188800:03:002:0304, площа 12,4363 га, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, у стані придатному для використання за цільовим призначенням, а також стягнути судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.02.2025, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Ухвалою суду від 17.02.2025 (з урахуванням ухвали суду від 13.03.2025 про виправлення описки) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/202/25; призначено підготовче засідання на 19.03.2025, 10:00.
04.03.2025 копія ухвали суду від 17.02.2025 про відкриття провадження у справі №920/202/25, надіслана на адресу відповідача, що зазначена позивачем у позовній заяві, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт» - провулок Ковалівський, буд. 8, кв. 6, с. Ворожба, Сумський район, Сумська область, 42240, була повернута до суду відділенням поштового зв'язку з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».
Разом з тим, відповідно до інформації, що міститься в копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт» є провулок Ковалівський, буд. 8, кв. 6, с. Ворожба, Сумський район, Сумська область, 42240.
Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з пунктами 4, 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом пунктів 116, 117 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 за № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17, від 10.09.2018 у справі №910/23064/17, від 24.07.2018 у справі №906/587/17).
Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.
За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18 у справі № 921/6/18.).
Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.
Водночас, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні аргументованих заперечень щодо позовних вимог в установлений судом строк суду не подав.
18.03.2025 через систему «Електронний суд» прокурором надано до суду заяву (вх.№1361 від 18.03.2025) про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд: прийняти до розгляду заяву керівника Роменської окружної прокуратури про зміну предмету позову у справі № 920/202/25 та викласти прохальну частину позовної заяви (вх.№629 від 12.02.2025) в наступній редакції:
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт» (код ЄРДПОУ: 40387978) на користь Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області (код ЄДРПОУ: 04389035) заборгованість з орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер: 5924188800:03:002:0304, площа 12,4363 га, в сумі 255812 грн на рахунок місцевого бюджету (отримувач коштів: ГУК Сумської області/Хмелівська СТГ/, код ЄДРПОУ: 37970404, банк отримувача: Казначейство України, р/р UA 418999980334129812000018550, МФО: 899998, код доходів бюджету: 18010600);
- розірвати договір від 13.12.2019 оренди земельної ділянки - кадастровий номер: 5924188800:03:002:0304, площею 12,4363 га, укладений між Смілівською сільською радою Роменського району Сумської області (правонаступник Хмелівська сільська рада Роменського району Сумської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт», що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 34677490 від 13.12.2019;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт» (код ЄРДПОУ: 40387978) повернути Хмелівській сільській раді Роменського району Сумської області (код ЄДРПОУ: 04389035) земельну ділянку кадастровий номер: 5924188800:03:002:0304, площа 12,4363 га, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, у стані придатному для використання за цільовим призначенням шляхом скасування державної реєстрації речового права - права оренди спірної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Розгляд справи 19.03.2025 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 14.03.2025 по 31.03.2025, у відпустці з 01.04.2025 по 03.04.2025.
Ухвалою суду від 04.04.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/202/25 на 10.04.2025, 10:00.
Ухвалою суду від 10.04.2025 заяву (вх.№1361 від 18.03.2025) про зміну предмету позову прийнято до розгляду; призначено підготовче засідання на 01.05.2025, 10:00.
Подальший розгляд справи №920/202/25 буде здійснений з урахуванням заяви керівника Роменської окружної прокуратури Сумської області (вх.№1361 від 18.03.2025) про зміну предмету позову.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 41 хв. до 11 год. 38 хв. 01.05.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 01.05.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 01.05.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/202/25 на 13.05.2025, 11:20.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 09 год. 17 хв. до 12 год. 21 хв. 13.05.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 13.05.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 13.05.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/202/25 на 05.06.2025, 12:00.
Ухвалою суду від 05.06.2025 відкладено підготовче засідання у справі №920/202/25 на 24.06.2025, 10:30.
23.06.2025 через систему «Електронний суд» прокурором надано до суду письмові пояснення (вх.№3030).
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 07 год. 21 хв. 24.06.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 24.06.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 24.06.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/202/25 на 03.07.2025, 11:40.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 01 год. 48 хв. до 11 год. 58 хв. 03.07.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 03.07.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 03.07.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/202/25 на 31.07.2025, 12:00.
Через загрозу безпеці учасників справи, у зв'язку з тим, що з 11 год. 00 хв. до 14 год. 14 хв. 31.07.2025 у Сумській області була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 31.07.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 31.07.2025 призначено підготовче засідання у справі №920/202/25 на 14.08.2025, 11:20.
Ухвалою суду від 14.08.2025 закрито підготовче провадження у справі №920/202/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2025, 10:20.
Розгляд справи 09.09.2025 не відбувся в зв'язку з перебуванням судді Заєць С.В. на лікарняному з 08.09.2025 по 12.09.2025.
Ухвалою суду від 15.09.2025 призначено судове засідання у справі №920/202/25 на 02.10.2025, 12:20.
Представники позивача та відповідача у судове засідання 02.10.2025 не прибули, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
У судовому засіданні 02.10.2025 прокурор підтримав позовні вимоги (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) та просив суд задовольнити позов повністю.
Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з'ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора, господарським судом встановлені наступні обставини.
Щодо підстав звернення з даним позовом до суду прокурора в інтересах держави в особі Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області.
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно із положеннями ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
В пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 визначено, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Згідно п. 5 мотивувальної частини рішення «орган, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація поняття «інтереси держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Згідно зі ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
З аналізу норм Конституції України, Земельного кодексу України вбачається, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у правовідносинах щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної власності діють як органи, через які держава або територіальна громада реалізують повноваження власника земельних ділянок. Реалізуючи ці повноваження, вказані органи вступають у цивільні та господарські правовідносини з юридичними та фізичними особами.
Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Відповідно до ст. ст. 319, 386 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Статтею 327 Цивільного кодексу України визначено, що у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
Земельна ділянка з кадастровим номером 5924188800:03:002:0304, яка перебуває в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт», є комунальною власністю Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області.
Згідно із ст. 64 Бюджетного кодексу України, надходження від орендної плати за використання земель комунальної власності становлять дохідну частину місцевого бюджету.
Місцевий бюджет Хмелівської сільської ради, відповідно до ст. 5 Бюджетного кодексу України, є місцевим бюджетом та входить до складу бюджетної системи України.
Ураховуючи вищенаведене, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес, що є підставою для представництва прокурором інтересів держави.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», одним із принципів місцевого самоврядування в Україні є судовий захист прав місцевого самоврядування.
Частиною 1 статті 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.
Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
У ч. 5 ст. 16 цього Закону зазначено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Водночас, статтею 12 Земельного кодексу України, пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що сільська, селищна, міська рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до закону.
Згідно зі ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів.
Статтею 17 Цивільного кодексу України передбачено, що орган державної влади або орган місцевого самоврядування здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом.
Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.
Отже, органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Хмелівська сільська рада Роменського району Сумської області, яка розпоряджається земельною ділянкою від імені територіальної громади, що повністю узгоджується з позицією Верховного Суду з вказаного питання викладеного у постанові від 27.01.2021 у справі 917/341/19.
А відтак, саме об'єднана територіальна громада в особі Хмелівської сільської ради як власник та розпорядник землі на відповідній території Роменського району Сумської області є належним позивачем у справі.
Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій» у зв'язку з чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, №924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі №910/2538/19).
Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 висловлено правовий висновок щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у разі неналежного здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, який визначає наступне.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Тобто, бездіяльність уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб'єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, лише звернення уповноваженого суб'єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.
Також слід зазначити, що норма ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не правових наслідків, які наступили для осіб, які їх вчинили, зокрема, у вигляді притягнення до кримінальної або дисциплінарної відповідальності. Відтак наявність вироку суду або наказу керівника про застосування дисциплінарного стягнення може свідчити про притягнення осіб до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення або дисциплінарного проступку, проте не можуть вважатись обов'язковими та виключними доказами для обґрунтування факту неналежності здійснення уповноваженим органом своїх повноважень.
Прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 920/121/19.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 826/15338/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц висловив правову позицію, відповідно до якої наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними правами відповідної сторони процесу. Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia(«суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
На виконання вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Роменською окружною прокуратурою спрямовано лист від 27.12.2024 №53-7042вих-24 Хмелівській сільській раді Роменського району Сумської області з повідомленням про встановлення факту порушення інтересів держави при використанні комунального майна.
Листом від 08.01.2025 №02-32/107 сільська рада повідомила прокуратуру, що вбачає порушення вимог чинного законодавства в частині невиконання орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт» істотних умов договору оренди, а саме несплати орендних платежів, однак самостійно заходи представницького характеру не вживалися з причин недостатності в місцевому бюджеті коштів на сплату судового збору. Крім того, Хмелівська сільська рада підтримує необхідність захисту Роменською окружною прокуратурою інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування шляхом звернення до суду з позовом до ТОВ «Еко-Вольт» про стягнення заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку через порушення істотних умов договору.
Отже, така пасивна позиція органу місцевого самоврядування, уповноваженого захищати інтереси громади у сфері земельних відносин, не зважаючи на очевидний характер порушень, свідчить про його бездіяльність, у зв'язку з чим листом від 06.02.2025 №53-632вих-25 Роменською окружною прокуратурою повідомлено Хмелівську сільську раду Роменського району Сумської області про звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Ураховуючи, що вказані інтереси до цього часу залишаються незахищеними, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, в межах компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, прокурор, звертаючись з позовом, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави та підтвердив їх наявність.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Рішенням 45 сесії 7 скликання Смілівської сільської ради Роменського району Сумської області (правонаступником якої є Хмелівська сільська рада Роменського району Сумської області (далі - Хмелівська сільська рада, Орендодавець, Позивач) від 11.10.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю «Еко- Вольт» (далі - ТОВ «Еко-Вольт», Орендар, Відповідач) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду строком на 7 років земельну ділянку - кадастровий номер: 5924188800:03:002:0304, площа 12,4363 га, за рахунок земель комунальної власності (запас) для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій за межами населених пунктів на території Смілівської сільської ради Роменського району Сумської області.
13.12.2019 на підставі вказаного вище рішення органу місцевого самоврядування між Смілівською сільською радою та ТОВ «Еко-Вольт» укладено Договір оренди земельних ділянок (далі - Договір).
Відповідно до п. 1 Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючнх підприємств, установ і організацій, яка знаходяться за адресою: Сумська область, Роменський район, за межами населених пунктів на території Смілівської сільської ради.
Згідно з п. 2 Договору в оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 5924188800:03:002:0304, загальною площею 12,4362 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючнх підприємств, установ і організацій, яка знаходяться за адресою: Сумська область, Роменський район, за межами населених пунктів на території Смілівської сільської ради.
Відповідно до п. 5 Договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить 3808616,09 (три мільйони вісімсот вісім тисяч шістсот шістнадцять) грн 09 коп.
Пунктом 8 Договору встановлено, що Договір укладено на строк 7 (сім) років.
Згідно з п. 9 Договору річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3,1 (три цілих одна десята) % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 118067,1 (сто вісімнадцять тисяч шістдесят сім гривень 10 коп.) на розподільчий рахунок Смілівської сільської ради Роменського району Сумської області.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів Індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на розподільчий рахунок Смілівської сільської ради не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця (п. 10 Договору).
Згідно з п.п.3 п. 26 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до п. 34 Договору дія Договору припиняється шляхом його розірвання за:
- взаємною згодою сторін;
- рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п. 35 Договору).
Згідно з п. 40 Договору цей Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
13.12.2019 Сторонами складено акт про передачу та прийом земельної ділянки, відповідно до якого Смілівська сільська рада передала, а ТОВ «Еко-Вольт» прийняв земельну ділянку загальною площею 12,4362 га, кадастровий номер 5924188800:03:002:0304 (а.с. 17).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 193331690) 13.12.2019 зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 5924188800:03:002:0304, загальною площею 12,4362 га за Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт» на підставі Договору оренди земельних ділянок від 13.12.2019.
Водночас, як вбачається з листа Хмелівської сільської ради від 08.01.2025 №02-32/107 ТОВ «Еко Вольт», порушуючи істотні умови Договору в частині своєчасної та повної сплати орендних платежів, з жовтня 2021 року по грудень 2024 року орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5924188800:03:002:0304, загальною площею 12,4362 га не сплачує, чим завдає збитків інтересам держави в особі власника землі комунальної власності - органу місцевого самоврядування.
Враховуючи викладене, прокурор вважає, що належним та ефективним способом захисту прав Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області є стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 255 812 грн 00 коп., розірвання договору оренди та повернення нерухомого майна орендодавцеві.
Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 13 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Згідно зі статтею 2 Земельного кодексу України земельними відносинами є суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, суб'єктами в яких виступають громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об'єктами - землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
За статтею 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Положеннями частин 1, 8 статті 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В силу положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 629 вищевказаного Кодексу наголошує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.
Пунктом 26 Договору оренди земельних ділянок від 13.12.2019 закріплено права орендодавця. Так, серед іншого, згідно з п.п.3 п. 26 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з п. 9 Договору річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3,1 (три цілих одна десята) % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 118067,1 (сто вісімнадцять тисяч шістдесят сім гривень 10 коп.) на розподільчий рахунок Смілівської сільської ради Роменського району Сумської області.
Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів Індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на розподільчий рахунок Смілівської сільської ради не пізніше 30 числа наступного за звітним місяця (п. 10 Договору).
Так, щомісячний платіж орендної плати, який підлягає сплаті Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт» на користь Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області за користування земельною ділянкою кадастровий номер: 5924188800:03:002:0304, площа 12,4363 га, згідно з п. 10 умов Договору оренди земельних ділянок від 13.12.2019 складає суму 9838, 93 грн. (1/12 частина річної орендної плати).
Як встановлено судом, Відповідачем порушено умови Договору оренди земельних ділянок від 13.12.2019 та вимоги земельного законодавства стосовно своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5924188800:03:002:0304, допущено систематичну її несплату (з жовтня 2021 року по грудень 2024 року, тобто більш ніж 3 роки).
Прокурором надано відповідний розрахунок суми орендної плати належної до стягнення з Відповідача у судовому порядку, з урахуванням встановлених чинним законодавством правил перебігу строків позовної давності (а.с.6-7).
Крім цього, суд погоджується з твердженням прокурора, що стягнення з Відповідача суми заборгованості з орендної плати за землю за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 є безпідставним, оскільки за вказаний період по території Хмелівської сільської територіальної громади Роменського району Сумської області згідно з п.п. 69.14 п.п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції Закону № 3050-IX від 11.04.2023) не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та/або орендна плата) з юридичних осіб.
Відповідачем не надано суду обґрунтованих заперечень в частині нарахованої орендної плати, а також не надано доказів сплати вказаних платежів.
Таким чином, враховуючи встановлений судом факт невиконання Відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати, суд дійшов висновку про правомірність вимог прокурора щодо стягнення з ТОВ «Еко-Вольт» 255 812 грн 00 коп. боргу зі сплати орендної плати за Договором оренди земельних ділянок від 13.12.2019.
Щодо вимоги прокурора про розірвання договору та повернення земельної ділянки суд зазначає наступне.
За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 6 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно із пунктом 7 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема припинення правовідношення.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювалися Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом та узагальнено викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.
Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.02.2025 у справі №922/985/24.
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки визначені Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та Законом України «Про оренду землі».
Пунктом "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України визначено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Щодо правових підстав розірвання договору оренди землі у зв'язку з несплатою орендної плати Велика Палата ВС виснувала, що підставою розірвання договору оренди землі згідно з п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки), повна несплата орендної плати. Якщо ж має місце сплата орендної плати в меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосовується правило ч. 2 ст. 651 ЦК України у разі істотності порушення договору іншою стороною. Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України (постанова ВП ВС від 20.11.2024 у справі № 918/391/23.
Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України унормовано, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 289/718/18).
Відповідно до висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 918/391/23 приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені частиною 1 статті 141 Земельного кодексу України, та правила частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних.
Отже, до відносин, пов'язаних із орендою землі, застосовуються положення Цивільного кодексу України, і при вирішенні питання щодо розірвання договору оренди землі застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Водночас застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність і розумність (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17 за позовом про розірвання договору оренди землі).
У статті 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
За приписами частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно із частиною 3 статті 31 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
За змістом пункту 34 Договору оренди земельних ділянок від 13.12.2019 дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених Договором.
Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 зазначеного Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Права та обов'язки орендодавця визначені у статті 24 Закону України «Про оренду землі». Так, відповідно до цієї статті орендодавець має право вимагати від орендаря: своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також орендної плати за водний об'єкт.
Згідно з частиною 2 статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - також і орендну плату за водний об'єкт.
Судом встановлено, що орендар ТОВ «Еко-Вольт» всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства тривалий час належним чином не виконує свої зобов'язання зі сплати оренди, що є наслідком систематичної несплати орендної плати.
Водночас, суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 479/1073/18 від 31.07.2020 відповідно до яких означений суд вказав, що власне факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин, суд зазначає про наявність правових підстав для розірвання Договору оренди земельних ділянок від 13.12.2019 саме з підстав систематичної несплати орендної плати за землю.
При цьому, положення ч. 1 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» імперативно передбачають, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Враховуючи встановлені судом факти недобросовісної поведінки орендаря, наявність боргу зі сплати орендних платежів, визнанням правомірними вимоги прокурора щодо стягнення орендної плати та розірвання договору, суд також визнає правомірною позовну вимогу прокурора про повернення майна та зобов'язує Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт» повернути Хмелівській сільській раді Роменського району Сумської області земельну ділянку кадастровий номер: 5924188800:03:002:0304, площа 12,4363 га, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, у стані придатному для використання за цільовим призначенням, шляхом скасування державної реєстрації речового права - права оренди спірної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Підсумовуючи вищезазначене, суд робить висновок про те, що позовні вимоги Керівника Роменської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним
Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.
За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи, що прокурором позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд», відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача в розмірі 7 914 грн 54 коп. (коефіцієнт 0,8 розміру ставки судового збору).
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт» (провулок Ковалівський, буд. 8, кв. 6, с. Ворожба, Сумський район, Сумська область, 42240, код ЄДРПОУ 40387978) на користь Хмелівської сільської ради Роменського району Сумської області (вул. Роменська, буд. 58, с. Хмелів, Сумська область, 42034, код ЄДРПОУ 04389035) заборгованість з орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер: 5924188800:03:002:0304, площа 12,4363 га, в сумі 255 812 (двісті п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот дванадцять) грн 00 коп. на рахунок місцевого бюджету (отримувач коштів: ГУК Сумської області/Хмелівська СТГ/, код ЄДРПОУ: 37970404, банк отримувача: Казначейство України, р/р UA 418999980334129812000018550, МФО: 899998, код доходів бюджету: 18010600).
3. Розірвати договір від 13.12.2019 оренди земельної ділянки - кадастровий номер: 5924188800:03:002:0304, площею 12,4363 га, укладений між Смілівською сільською радою Роменського району Сумської області (правонаступник Хмелівська сільська рада Роменського району Сумської області) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт», що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 34677490 від 13.12.2019.
4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт» (провулок Ковалівський, буд. 8, кв. 6, с. Ворожба, Сумський район, Сумська область, 42240, код ЄДРПОУ 40387978) повернути Хмелівській сільській раді Роменського району Сумської області (вул. Роменська, буд. 58, с. Хмелів, Сумська область, 42034, код ЄДРПОУ 04389035) земельну ділянку кадастровий номер: 5924188800:03:002:0304, площа 12,4363 га, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, у стані придатному для використання за цільовим призначенням, шляхом скасування державної реєстрації речового права - права оренди спірної земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко-Вольт» (провулок Ковалівський, буд. 8, кв. 6, с. Ворожба, Сумський район, Сумська область, 42240, код ЄДРПОУ 40387978) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Герасима Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000; код 03527891, р/р UA598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 7 914 (сім тисяч дев'ятсот чотирнадцять) грн 54 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 13.10.2025.
Суддя С.В. Заєць