адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
30.09.2025 Справа № 917/845/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Ківшик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Консалтінг Енерджі Сервісіз", Граффтінг, 5, 29227, Целле, Федеративна Республіка Німеччина
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лтава Капітал Груп", вул. Новоселів, 1, с. Говтвянчик, Полтавський район, Полтавська область, 38714
про стягнення 3 248 054,72 грн,
Секретар судового засідання Ісенко М.В.,
Представники учасників процесу: відповідно протоколу від 30.09.2025,
установив:
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВК Консалтінг Енерджі Сервісіз" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лтава Капітал Груп" 78 247,50 доларів США (еквівалент 3 248 053,72 грн) заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 17.01.2023 року між сторонами Контракту № 01/2023, з яких : вартість компенсації зносу орендованого обладнання у розмірі 69 747,50 доларів США та орендна плата у розмірі 8 500,00 доларів США.
Також у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються з : судового збору, в розмірі 48 516,10 грн, що еквівалентно 1168,78 доларів США; витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 4 200 євро, що еквівалентно 200 382,00 грн та 15 500,00 грн за нотаріальне посвідчення перекладу та переклад окремих документів.
На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: Листування 17.01.2023; Листування 18.01.2023; Накладна на доставку від 20.01.2023; Накладна на доставку від 19.04.2023; Вхідний контрольний лист на обладнання; Міжнародна товарно-транспортна накладна до проформа-інвойсу; Проформа інвойс від 11.04.2023; Акт узгодження вартості компенсації зносу 1 від 22.05.2023; Акт узгодження вартості компенсації зносу 2 від 24.05.2023; Акт узгодження вартості компенсації зносу 3 від 26.05.2023; Акт узгодження вартості компенсації зносу 4 від 06.06.2023; Акт здачі приймання оренди обладнання 1 від 31.01.2023; Додаток до акту 1 від 31.01.2023; Акт здачі приймання оренди обладнання 2 від 28.02.2023; Додаток до акту 2 від 28.02.2023; Акт здачі приймання оренди обладнання 3 від 31.03.2023; Додаток до акту 3 від 31.03.2023; Договір № 13052024DVK про надання правової (правничої) допомоги; Претензія № 1 від 05.07.2024; Опис вкладення в цінний лист; Накладна до поштового відправлення; Фіскальний чек до поштового відправлення; Укрпошта повідомлення про вручення; копія електронного документа - електронний лист; копія електронного документа - проект угоди про врегулювання договірних відносин; копія електронного документа - відповідь представника позивача; виписка рахунок представника позивача; Інвойс № 1 від 18.06.2024; Довідка нотаріуса від 21.04.2025; Рахунок бюро перекладів; Платіжна інструкція бюро перекладів.
Відповідач надав відзив на позовну заяву вх № 6793 від 22.05.2025 та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відзив на позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач не довів порушення відповідачем умов Контракту № 01/2023 та визначеного розміру орендної плати, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Також у відзиві на позов відповідач просить суд стягнути з позивача 90 000,00 грн витрат на правничу допомогу адвоката.
На підтвердження обґрунтованості відзиву відповідач надав наступні докази: Договір на надання послуг по проведенню дефектоскопії від 03.04.2023 з додатками; Акт дефектоскопії обладнання від 05.04.23; Акт дефектоскопії обладнання від 06.04.23; Акт приймання-передачі послуг №65 від 06.04.23; Дозвіл №061.22.53 від 09.02.2022; Договір про надання правничої допомоги від 06.05.2025.
Позивач надав відповідь на відзив вх № 6933 від 26.05.2025, в якій спростовує доводи відповідача та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Крім того представник відповідача просив суд надати додатковий час для подання додаткових доказів на спростування заперечень, викладених у відзиві.
На підтвердження обґрунтованості відповіді на відзив позивач надав наступні докази: копії тендерних пропозицій.
Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив вх. № 7232 від 30.05.2025, в яких наводить спростування доводів викладених у відповіді на відзив.
10.09.2025 від відповідача надійшла заява (вх. № 11624) про розподіл судових витрат.
29.09.2025 від позивача надійшло клопотання (вх. № 12408) про зменшення витрат на правничу допомогу відповідача.
Інших заяв по суті спору до суду не надходило.
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
23.04.2025 року через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Консалтінг Енерджі Сервісіз" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лтава Капітал Груп" про стягнення 78 247,50 доларів США (еквівалент 3 248 053,72 грн) заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного 17.01.2023 року між сторонами Контракту № 01/2023, з яких : вартість компенсації зносу орендованого обладнання у розмірі 69 747,50 доларів США та орендна плата у розмірі 8 500,00 доларів США.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 року справу № 917/845/25 розподілено судді Ківшик О.В.
Суд ухвалою від 28.04.2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Консалтінг Енерджі Сервісіз" залишив без руху, встановив спосіб усунення недоліків та надав позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.
До суду від представника позивача 02.05.2025 надійшла заява вх № 5878 про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали суду від 28.04.2025 року про залишення позовної заяви без руху, недоліки усунено в строк та спосіб, встановлений судом.
Суд ухвалою від 06.05.2025 прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 05.06.2025 року на 10:00 год, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті спору.
23.05.2025 за вх. №6849 представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Консалтінг Енерджі Сервісіз" надав суду заяву про продовження процесуальних строків по справі до 45 днів з дня отримання відзиву на позов.
26.05.2025 позивачем подано відповідь на відзив, у якому представник відповідача просив суд надати додатковий час для подання додаткових доказів на спростування заперечень, викладених у відзиві.
Суд ухвалою від 30.05.2025 у поновленні позивачу строку на подання відповіді на відзив відмовив. Дана відмова мотивована тим, що відповідь на відзив подано з дотриманням встановленого судом строку.
У зв'язку з перебуванням судді Ківшик О.В. у відпустці засідання суду 05.06.2025 не відбулося.
Суд ухвалою від 19.06.2025 призначив дату підготовчого засідання на 03.07.2025 на 09:00; забезпечив участь представника позивача - Легкого Кирила Вікторовича у судовому засіданні у справі №917/845/25 призначеному на 03.07.2025 року о 09:00 год в режимі відеоконференції.
Суд ухвалою від 02.09.2025 продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, призначив дату підготовчого засідання на 11.09.2025 на 09:00 та забезпечив участь представника позивача у судовому в режимі відеоконференції.
30.06.2025 від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 8665, т.с. 2, арк.с. 1) про поновлення строку на подання доказів та приєднати до матеріалів справи додані до клопотання докази, а саме : Висновок № 1 про технічний стан обладнання; Акт пошкодження DR-0222 та звіт про витрати на обслуговування з перекладом українською мовою; Висновок № 2 про технічний стан обладнання; Акт пошкодження DR-0223 та звіт про витрати на обслуговування з перекладом українською мовою; Висновок № 3 про технічний стан обладнання; Акт пошкодження DR-0224 та звіт про витрати на обслуговування з перекладом українською мовою; Висновок № 4 про технічний стан обладнання; Акт пошкодження DR-0231 та звіт про витрати на обслуговування з перекладом українською мовою; Прайс-лист щодо ставок оренди з перекладом українською мовою.
В обґрунтування даного клопотання позивач зазначив, що заперечення відповідача факту направлення позивачу угоди про врегулювання договірних відносин призвело до необхідності перекладу українською мовою значної кількості технічної документації. При цьому переклад зазначених документів 27.06.2025 року.
При розгляді цього клопотання суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.
За ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладені у клопотанні причини пропуску процесуального строку, в зв'язку з необхідністю забезпечення рівності усіх учасників судового процесу та змагальності сторін, суд на підставі ст. 119 ГПК України визнає причини пропуску процесуального строку для подання доказів поважними та клопотання позивача про поновлення строку на подання доказів задовольняє.
02.07.2025 від представника позивача надійшло клопотання (вх. № 8797, т.с. 2, арк.с. 63) про витребування в порядку ст. 81 КПК України у відповідача доказів, а саме :
- документи, в яких зазначається назва родовища та номер свердловини (свердловин), на яких відповідач використовував обладнання, передане йому в оренду на підставі Контракту № 01/2023 від 17.01.2023 року на оренду обладнання для власних потреб;
- добові рапорти або інші документи, в яких зазначається кількість годин використання (напрацювання) орендованого обладнання нижче стола ротора;
- договір суборенди обладнання, переданого в оренду відповідачу на підставі Контракту № 01/2023 від 17.01.2023 року на оренду обладнання;
- додатки до договору суборенди обладнання, в яких відповідачем та третьою особою (третіми особами) письмово погодження розмір орендної плати за суборенду обладнання, переданого відповідачу на підставі Контракту № 01/2023 від 17.01.2023 року на оренду обладнання;
- добові рапорти або інші документи, в яких зазначається кількість годин використання (напрацювання) суборендованого обладнання нижче стола ротора;
- акти приймання-передавання орендованого обладнання в суборенду (та повернення з суборенди) третім особам;
- договір про надання послуг, на підставі якого відповідачем надавалися послуги з використанням обладнання, орендованого на підставі Контракту № 01/2023 від 17.01.2023 року на оренду обладнання;
- додатки до договору про надання послуг з третіми особами, яким підтверджується письмове погодження розміру плати між відповідачем та третіми особами за надання таких послуг з використанням орендованого обладнання;
- добові рапорти або інші документи, в яких зазначається кількість годин використання (напрацювання) обладнання нижче стола ротора при наданні послуг з використанням орендованого обладнання;
- акти приймання-передавання послуг з використанням орендованого обладнання;
- документи (договори, контракти тощо), на підставі яких відповідачем використовується домен (доменне ім'я) rtws.com.ua.
У цьому клопотанні позивач просить суд поновити строк на звернення з останнім, задовольнити його та витребувати у відповідача означені докази.
Враховуючи викладені у клопотанні причини пропуску процесуального строку, суд протокольною ухвалою від 11.09.2025 визнав причини пропуску процесуального строку поважними та прийняв до розгляду клопотання позивача.
При вирішенні клопотання позивача про витребування доказів по суті суд виходить з наступного.
У статті 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу (Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити : доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу).
У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;
5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
В поданому позивачем клопотанні не зазначено обставин, які може підтвердити докази, або аргументи, які вони можуть спростувати; обставин, з яких випливає, що ці докази має відповідна особа (відповідач). Крім того, з клопотання вбачається, що останнє ґрунтується лише на припущеннях позивача.
Враховуючи викладене, а також приписи ч. 1 та ч. 2 ст. 81 ГПК України, суд доходить висновку, що клопотання не обґрунтовано позивачем, а тому задоволенню не підлягає.
03.07.2025 у зв'язку з оголошенням у час, на який було призначено судове засідання повітряної тривоги у м. Полтаві та Полтавській області, підготовче засідання не відбулося.
Суд ухвалою від 07.07.2025 повідомив учасників справи про наступну дату підготовчого засідання : 31.07.2025 року 09:00 год та забезпечив участь представника позивача у судовому в режимі відеоконференції.
29.07.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі (вх. № 9965, т.с. 2, арк.с. 79). В даних письмових поясненнях позивач просить суд врахувати їх при розгляді даної справи, а також просить суд поновити строк на звернення з клопотанням про витребування у відповідача доказів, задовольнити його та витребувати у відповідача означені у ньому докази.
В обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку позивач наводить доводи для поновлення строків ідентичні наведеним у попередніх двох клопотаннях.
Враховуючи викладені у клопотанні причини пропуску процесуального строку, суд не визнає їх поважними, а тому у відмовляє позивачу у поновленні строку на звернення з клопотанням про витребування доказів. При цьому суд наголошує, що вже двічі було поновлено позивачу процесуальні строки для звернення з клопотаннями та додатковими поясненнями.
09.09.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № 11551) до клопотання про витребування у відповідача доказів.
Статтею 118 ГПК України визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи те, що позивачем пропущено строк для подання клопотання про витребування доказів та додаткових пояснень, суд протокольною ухвалою від 11.09.2025 залишив їх без розгляду.
У судовому засіданні 11.09.2025 року з огляду на вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, встановлених частиною 1 статті 177 ГПК України, та закінчення встановленого строку підготовчого провадження, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.09.2025 року на 11:30.
У судовому засіданні 30.09.2025 представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.
До закінчення судових дебатів представники сторін оголосили заяви про розподіл судових витрат. Крім того, представник позивача оголосив клопотання про зменшення розміру заявлених до стягнення відповідачем судових витрат на правову допомогу.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 30.09.2025 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
17.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВК Консалтінг Енерджі Сервісіз" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лтава Капітал Груп" (далі - орендар) було укладено Контракт № 01/2023 на оренду обладнання (далі - Контракт, том справи 1, арк.с. 91-103).
У Контракті сторони узгодили, зокрема, наступне :
- Договірна ціна робіт визначається згідно кошторису і становить: 130 374,00 грн без ПДВ (п.3.1. розділу 3 Договору);
- в порядку та на умовах, визначених цим Контрактом, Орендодавець зобов'язаний передати Орендарю, а Орендар зобов'язаний прийняти в тимчасове оплатне користування устаткування згідно з Додатками (надалі - "Устаткування"), які є невід'ємною частиною цього Контракту та використовувати устаткування за призначенням у своїй господарській діяльності; Устаткування ввозиться в Україну Орендарем, на умовах тимчасового ввезення на підставі діючого законодавства України (п. 1.1 Контракту);
- устаткування має бути передано Орендодавцем та прийнято Орендарем на умовах, зазначених у Додатках до Контракту, відповідно до правил Incoterms 2010.
Орендар нестиме всі транспортні витрати, включаючи, але не обмежуючись, витрати на страхування з моменту передачі устаткування Орендодавцем на умовах, зазначених у Додатках до Контракту, та витрати, пов'язані зі зворотною доставкою устаткування згідно з умовами поставки, зазначених у додатку (ах) до Контракту № 01/2023 на оренду устаткування від 17.01.2023 (п. 3.1 Контракту);
- після закінчення оренди устаткування буде повернуто Орендодавцю Орендарем на умовах СІР згідно з Incoterms 2010 у місце, зазначене у додатках до цього Контракту (п. 3.2 Контракту);
- термін оренди починається з моменту митного оформлення в Україні при імпорті устаткування на умовах, зазначених в Додатках до Контракту, згідно правил Incoterms 2010 (4.1 Контракту);
- тривалість терміну оренди припиняється в день початку митного очищення устаткування для експорту з України (повернення устаткування Орендодавцю на умовах СІР згідно Incoterms -2010 в місце, зазначене в додатках до цього Контракту) (п. 4.2 Контракту);
- устаткування готується до поставки Орендодавцем в терміни, встановлені Сторонами з моменту письмового повідомлення від Орендаря про необхідність такої передачі (п. 4.3 Контракту);
- ставки за оренду (використання) устаткування встановлюються (затверджуються) сторонами в додатках до Контракту, які є невід'ємною частиною Контракту (п. 5.1 Контракту);
- валютою оплати за цим Контрактом є долар США (п. 5.2 Контракту);
- загальна вартість (ціна) цього Контракту складається із сум, зазначених в актах, узгоджених і підписаних Сторонами за період дії цього Контракту (п. 5.3 Контракту);
- оплата за оренду (використання) устаткування здійснюється в наступному порядку : Орендар сплачує орендну плату на підставі акту прийому-передачі та оренди устаткування, а також орендних ставок, які діяли в періоді, за який сплачується орендна, плата. Підписання сторонами Акту прийому-передачі устаткування є єдиним належним підтвердженням факту визнання послуг на дату складання акту, а також підставою для оплати орендної плати. Акт прийому-передачі устаткування в оренду узгоджується ї підписується Сторонами щомісяця, якщо інше не передбачено додатковими угодами до цього Контракту (п. 5.4 Контракту);
- Орендар вносить платежі за оренду (використання) устаткування в порядку та на умовах, встановлених Сторонами в додатках до Контракту, які є його невід'ємною частиною (п. 5.5 Контракту);
- устаткування, інструменти та їх складові частини, в рамках цього Контракту (далі - устаткування), представлені в Додатках до цього Контракту, які є невід'ємною частиною цього Контракту (п. 7.1 Контракту);
- устаткування повинно бути або новим, або вживаним, але в будь-якому випадку в стані придатному для повноцінної експлуатації (п. 7.2 Контракту);
- в додатках зазначені ставки оренди устаткування по кожній позиції устаткування та зазначається відновлювальна вартість устаткування станом на дату підписання цього Контракту, яка є сумою, що належить до сплати Орендарем Орендодавцю на випадок, якщо будь-який предмет устаткування загублений, пошкоджений та втрачає можливість подальшого його використання за призначенням, починаючи з моменту, коли такий виріб залишає приміщення Орендодавця і до моменту повернення його в приміщення Орендодавця. Сума, що належить до компенсації Орендарем у випадку, якщо будь-який предмет устаткування загублений, пошкоджений та втрачає можливість подальшого його використання за призначенням, може бути переглянута сторонами в додатковій угоді. Оплата здійснюється після підписання акту прийому-передачі за період, в якому була підписана додаткова угода (п. 7.3 Контракту);
- після повернення обладнання з Району робіт воно має проходити обов'язкове технічне обслуговування. Технічне обслуговування включає технічний огляд і усуває наслідки фізичного зносу устаткування, який виникає після використання його за призначенням. Орендар має право проводити технічне обслуговування устаткування самостійно для підтримки його в працездатному стані (п. 7.7 Контракту);
- у разі, якщо технічне обслуговування устаткування проводиться Орендодавцем, Орендарем здійснюється компенсація вартості технічного огляду відповідно до ставок за технічний огляд устаткування, встановлені (затверджені) сторонами у додатках до Контракту (п. 7.8 Контракту);
- під час проведення технічного обслуговування устаткування виявляється його знос, вартість якого Орендар має компенсувати Орендодавцю. Знос узгоджується сторонами у Висновку про технічний стан устаткування. Вартість компенсації зношеного устаткування визначається Сторонами в Акті погодження вартості компенсації зносу обладнання. Оплата компенсації за знос устаткування проводиться Орендарем після підписання акту погодження вартості компенсації зносу устаткування (п. 7.9 Контракту);
- Контракт набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2023, а в частині фактично взятих на себе Сторонами зобов'язань - до повного їх виконання. Якщо за 30 днів до закінчення контракту жодна із Сторін не заявить письмово про бажання розірвати цей Договір, він вважається пролонгованим на 36 місяців. Рахунки, акти виконаних робіт у будь яких документах, які стосуються цього Контракту, мають силу при подальшому підтвердженні їх оригіналами протягом 14 календарних днів (п. 22.1 Контракту).
У розділі 23 Контракту сторони визначили наступні електронні адреси сторін : електронна пошта орендодавця зазначена як : Dsrk.vonkittlitz@dvk-energi.com; електронна пошта орендаря зазначена як : support@rtws.com.ua.
Позивач зазначає наступне:
17.01.2023 року, шляхом обміну електронними листами між Sandra.Hamann@dvk-energy.com та support@rtws.com.ua, було погоджено додаток № 1 до Контракту, яким визначено "Замовлення на надання обладнання в оренду" та "Ціна (вартість) орендованого обладнання".
Після обміну електронними листами між Sandra.Hamann@dvk-energy.com та support@rtws.com.ua, 18.01.2023 року позивачем було направлено відповідачу підтвердження замовлення на оренду обладнання та проформа-інвойс (на підтвердження даної обставини позивач надав суду копії листа та накладних).
20.01.2023 року передбачене додатком 1 до Контракту обладнання було передано транспортній компанії, залученій відповідачем.
19.04.2023 року зазначене обладнання повернуто відповідачем позивачу, про що складено проформу-інвойсом про повернення обладнання з оренди (копія наявна в матеріалах справи, т.с. 1, арк.с. 38), а також вхідні контрольні листи на обладнання, що повертається з оренди.
За даними позивача, у зазначених документах первинно зазначені недоліки та пошкодження обладнання, яке було повернуто відповідачем позивачу.
Позивач стверджує, що на виконання умов п. 7.7 та п. 7.9 Контракту ним було складено наступні акти узгодження вартості компенсації зносу орендованого обладнання:
- Акт узгодження вартості компенсації зносу орендованого обладнання № 1 від 22.05.2023 року, на загальну суму 25 918,00 доларів США. У відповідності до відомостей, наданих Кредитором, зазначені документи направлені представником Кредитора Сандрою Хамман ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на електронну адресу Боржника (support@rtws.com.ua) 01 червня 2023 року;
- Акт узгодження вартості компенсації зносу орендованого обладнання № 2 від 24.05.2023 року, на загальну суму 12 351,00 доларів США. У відповідності до відомостей, наданих Кредитором, зазначені документи направлені представником Кредитора Сандрою Хамман ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на електронну адресу Боржника (support@rtws.com.ua) 01 червня 2023 року;
- Акт узгодження вартості компенсації зносу орендованого обладнання № 3 від 26.05.2023 року, на загальну суму 7 395, 50 доларів США. У відповідності до відомостей, наданих Кредитором, зазначені документи направлені представником Кредитора Сандрою Хамман ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на електронну адресу Боржника (support@rtws.com.ua) 01 червня 2023 року;
- Акт узгодження вартості компенсації зносу орендованого обладнання № 4 від 06.06.2023 року, на загальну суму 24 083, 00 доларів США. У відповідності до відомостей, наданих Кредитором, зазначені документи направлені представником Кредитора Сандрою Хамман ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на електронну адресу Боржника (support@rtws.com.ua) 07 червня 2023 року.
Позивач стверджує, що зазначене вище свідчить про виконання ним вимог статті 7.9 Розділу 7 Контракту, а саме формування та направлення для погодження й подальшої оплати Відповідачем вартості компенсації зносу орендованого обладнання.
За інформацією, наданою позивачем, Дірк вон Кіттлітц (Dirk.vonKittlitz@dvk-energy.com) 16 червня 2023 року направив відповідачу support@rtws.com.ua наступні акти здачі-приймання оренди обладнання згідно Контракту:
- Акт здачі-приймання оренди обладнання № 01 від 31.01.2023 року, на загальну суму 500, 00 доларів США, з додатком № 1 (опис орендованого обладнання, включаючи серійні номери обладнання);
- Акт здачі-приймання оренди обладнання № 02 від 28.02.2023 року, на загальну суму 4000, 00 доларів США, з додатком № 1 (опис орендованого обладнання, включаючи серійні номери обладнання);
- Акт здачі-приймання оренди обладнання № 03 від 31.03.2023 року, на загальну суму 4000, 00 доларів США, з додатком № 1 (опис орендованого обладнання, включаючи серійні номери обладнання).
Доказів направлення позивачем 16.06.2023 відповідачу означених актів матеріали справи не містять.
Позивач зазначає, що відповідач проігнорував законні вимоги позивача про погодження розміру орендної плати за оренду обладнання та її оплату, залишивши як електронні листи з доданими електронними документами (актами), так й оригінали зазначених актів, направлених засобами поштового зв'язку, без відповіді.
З метою відшкодування завданих збитків та стягнення несплаченої орендної плати, позивачем, із залученням представника, було направлено відповідачу претензію № 1 від 05.07.2024 року, до якої було додано, зокрема, документи, визначені в п. 2.3, 2.4, 2.5, 2.8.1, 2.8.2, 2.8.3, 2.8.4, 2.11.1, 2.11.2, 2.11.3 Контракту.
Претензія та додані до неї документи були вручені Відповідачу 10.07.2024 року (т.с. 1, арк.с. 62-64). Відповідач не скористався правом на відповідь.
Позивач зазначає, що 06.08.2024 року з електронної адреси jurist@rtws.com.ua, надійшов лист з вкладенням "Угода про врегулювання договірних відносин" з відповідним проектом угоди, яка за своїм змістом підтверджує визнання відповідачем зобов'язань перед Позивачем. Зазначена угода укладена не була.
Враховуючи відсутність відповіді відповідача на претензію, у зв'язку із непідписанням відповідачем актів узгодження вартості компенсації зносу орендованого обладнання, актів здачі-приймання оренди обладнання, відсутність оплати вказаних сум та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення, та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 67 Господарського кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, надалі - ГК України) відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (частина 2 статті 67 ГК України).
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Контракт, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди.
Вказаний Контракт є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме : майново-господарських зобов'язань згідно ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно ч. 1 ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Як вже зазначалось судом у описовій частині даного рішення у п.5.1 Контракту визначено, що ставки за оренду (використання) Обладнання встановлюються (затверджуються) Сторонами у додатках до Контракту, які є невід'ємною частиною Контракту. Вартість оренди (орендна плата) Обладнання встановлюється на підставі ставок, затверджених у Додатках до Контракту. Орендні ставки є договірними та можуть затверджуватись за погодженням Сторін щомісяця або на інший строк.
Пунктом 7.3 Контракту визначено, що Додатки до Контракту вказують ставки оренди обладнання за кожною позицією обладнання.
Матеріали справи не містять ні Додатку до Контракту №01/2023, в якому був би відображений розмір ставок орендної плати (вартість оренди), погоджений з відповідачем ні проформи-інвойсу, направленого позивачем відповідачу на підтвердження замовлення на оренду обладнання.
Натомість, в матеріалах справи наявні копії проформи-інвойс від 11.04.2024 та Міжнародної товарно-транспортної накладної CMR №1, згідно яких ТОВ "ЛКГ" є відправником Обладнання, що підтверджує виконання зобов'язання відповідача повернути Обладнання Орендодавцю.
При цьому, згідно п. 3 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Окрім того, проформа-інвойс - у міжнародній комерційній практиці документ, виписаний до того, як стає відомою повна інформація про товари, не є розрахунковим документом (не виконує головної функції рахунку як платіжного документа), бо він не містить вимоги про сплату зазначеної в ньому суми; може бути виписаний на ще не відвантажене Обладнання, щоб повідомити Орендаря про основні характеристики Обладнання. При цьому, проформа-інвойс - це документ, у якому зазначається обов'язок виконавця послуг надати послуги замовнику за наперед обговореною ціною. Ціна послуг у цьому виді інвойсу не є остаточною, та у подальшому може змінюватись.
Отже, позивачем не надано суду доказів, на підставі яких ним визначено розмір орендної плати, відображений в Акті здачі-приймання оренди обладнання №1 від 31.01.2023, Додатку №1 до Акту №1 від 31.01.2023 "Розрахунок вартості оренди обладнання за звітний період з 20 січня по 31 січня 2023 року" на суму 500,00 доларів США, Акті здачі-приймання оренди обладнання №2 від 28.02.2023, Додатку №1 до Акту №2 від 28.02.2023 "Розрахунок вартості оренди обладнання за звітний період з 01 лютого по 28.02.2023року" на суму 4000,00 доларів США, Акті здачі-приймання оренди обладнання №3 від 31.03.2023, Додатку №1 до Акту №3 від 31.03.2023 "Розрахунок вартості оренди обладнання за звітний період з 01 березня по 31 березня 2023 року" на суму 4000,00 доларів США.
Пунктом 5.4. Контракту №01/2023 визначено, що оплата за оренду (використання) обладнання здійснюється в наступному порядку : Орендар сплачує орендну плату на підставі акта приймання-передачі оренди обладнання, а також орендних ставок, які діяли в періоді, за який оплачується орендна плата.
Підписання Сторонами Акту приймання-передачі оренди обладнання є єдиним належним підтвердженням факту надання послуг на дату складання акта, а також підставою для здійснення орендної плати. Акти приймання-передачі оренди обладнання погоджуються та підписуються сторонами щомісяця, якщо інше не передбачено додатковими угодами до цього Контракту.
При цьому, згідно пункту 5.5. Контракту №01/2023, Орендар вносить платежі за оренду (використання) Обладнання в порядку та на умовах, встановлених Сторонами у додатках до Контракту, які є його невід'ємною частиною.
Матеріали справи не містять доказів щомісячного надсилання позивачем відповідачу Актів приймання-передачі оренди обладнання для їх погодження та підписання.
Матеріалами справи підтверджується, що оригінали Акту №1 здачі-приймання оренди обладнання від 31.01.2023, Додатку №1 до Акту №1 від 31.01.2023; Акту №2 здачі-приймання оренди обладнання від 28.02.2023, Додатку №1 до Акту №2 від 28.02.2023; Акту №3 здачі-приймання оренди обладнання від 31.03.2023, Додатку №1 до Акту №3 від 31.03.2023 були отримані ТОВ "ЛКГ" 10.07.2024 року одночасно з Претензією Позивача №1 від 05.07.2024, як додатки до неї. Доказів у спростування означеної обставини суду не надано.
Так, Контрактом №01/2023 строк (термін) виконання Орендарем обов'язку щодо оплати орендної плати за користування Обладнанням не встановлений.
У відповідності до 5.4. Контракту №01/2023, єдиним належним підтвердженням факту надання послуг на дату складання акта, а також підставою для здійснення орендної плати є підписаний сторонами Акт приймання-передачі оренди обладнання.
Матеріали справи не містять підписаних обома сторонами Актів здачі-приймання оренди обладнання та додатків до них.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, до позовної заяви позивачем додано скриншоти електронних листів із зображенням, надісланих файлів, які, на думку позивача, є належним доказом вчинення сторонами дій, спрямованих на виникнення та виконання зобов'язань за Контрактом №01/2023.
Так, представник позивача стверджує, що 06.08.2024 року, з електронної адреси jurist@rtws.com.ua, надійшов лист, з вкладенням "Угода про врегулювання договірних відносин", в якій містився відповідний проект угоди, яка, за своїм змістом, підтверджує визнання відповідачем зобов'язань перед позивачем. Зазначена угода укладена не була , ураховуючи відсутність відповіді відповідача на претензію, зокрема у зв'язку із непідписанням відповідачем актів узгодження вартості компенсації зносу орендованого обладнання, актів здачі-приймання оренди обладнання, наведених вище.
Судом не оцінються означені твердження позивача як правомірні, з огляду на те, що зазначена позивачем електронна адреса jurist@rtws.com.ua не належить ТОВ "ЛКГ". Доказів у спростування викладеного суду не надано.
Відповідно до матеріалів справи, уповноваженим представником ТОВ "ЛКГ" є адвокат Криворучко Руслан Володимирович (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3412 від 26 травня 2020), офіційна електронна пошта якого ІНФОРМАЦІЯ_2
Таким чином, електронна поштова адреса уповноваженого представника ТОВ "ЛКГ" не відповідає електронній поштовій адресі, зазначеної позивачем.
Законодавством України передбачені спеціальні нормативно-правові акти, які регулюють листування електронною поштою, а саме Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг" 3851-IV від 22.05.2003 та Закон України "Про електронний цифровий підпис" № 852-IV від 22.05.2003. Першим передбачено визначення електронного документа - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа, а також те, що електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора. Другий безпосередньо визначає правовий статус електронного цифрового підпису (ЕЦП) та регулює відносини, що виникають при використанні ЕЦП.
Надана позивачем до суду роздруківка з електронної пошти із надісланими файлами не є належним та достовірним доказом а ні наявності пошкоджень об'єкту оренди, який втратив можливість подальшого використання за призначенням, а ні вартості їх компенсації, а ні згоди ТОВ "ЛКГ" на його відшкодування, оскільки відсутні докази підписання цього листа електронним цифровим підписом товариства-відповідача. Відсутність електронного цифрового підпису на електронному доказі свідчить про те, що зміст такого документа не захищений від внесення правок та викривлення інформації. Роздруківка електронного листування із надісланими файлами не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону N 851-IV.
Наведений висновок є усталеним у судовій практиці (наприклад, його наведено у постановах Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі № 922/1151/18, від 28 грудня 2019 року у справі № 922/788/19, від 16 березня 2020 року у справі № 910/1162/19, від 15 квітня 2021 року у справі № 910/8554/20, від 28 червня 2022 року у справі № 922/1280/21).
У означених постановах Верховний Суд послідовно додержується правової позиції про те, що роздруківки електронного листування не є ані письмовими доказами, ані електронними документами в розумінні частини першої статті 5 Закону № 851-IV, які могли б, з урахуванням інших наявних у справі доказів, достовірно підтвердити ті чи інші факти.
Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.
За викладеного, позивачем не доведено розміру позовних вимог в частині заявленої до стягнення суми орендної плати та порушення з боку відповідача строків сплати орендної плати як за Контрактом, так і за приписами ст. 530 ЦК України.
Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків суд зазначає наступне.
На підставі ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором; збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що збитками визначаються втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.
Підставою для відшкодування збитків є склад правопорушення, який включає наступні фактори: наявність реальних збитків; вина заподіювача збитків; причинний зв'язок між діями або бездіяльністю винної особи та збитками.
Збитки - це витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною у відповідності до ст. 224 ГК України.
Статтею 225 ГК України визначений вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
При цьому, саме на Позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Відповідно до частини другої статті 623 ЦК України розмір збитків завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.
Пред'явлення вимоги про стягнення збитків покладає обов'язок саме на позивача довести, що вони не є абстрактними, а дійсно є реальними у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язання. При визначені розміру збитків мають враховуватись заходи, вжиті самим позивачем для їх недопущення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/ 6657/16, від 07.02.2018 у справі № 917/1651/16.
Пунктом 7.3. Контракту №01/2023 визначено, що додатки вказують ставки оренди Обладнання за кожною позицією Обладнання, і вказують відновну вартість Обладнання станом на дату підписання цього Контракту, яка є сумою, що підлягає оплаті Орендарем Орендодавцю, у разі, якщо будь-який предмет Обладнання, втрачений, знищений і втрачає можливість подальшого його використання за призначенням, починаючи з моменту його повернення до приміщення Орендодавця. Сума, що підлягає компенсації Орендарем, у разі, якщо будь-який предмет Обладнання, втрачений, знищений та втрачає можливість подальшого його використання за призначенням, може бути переглянутий Сторонами у додатковій угоді. Оплата провадиться Орендодавцем після підписання акта наданих послуг за період, у якому було підписано додаткову угоду.
Таким чином, Контрактом №01/2023 визначено підстави для здійснення Орендарем компенсаційних витрат на користь Орендодавця, які пов'язані з настанням відповідної події, а саме: якщо будь-який предмет Обладнання втрачений, знищений і втрачає можливість подальшого його використання за призначенням.
Пунктом 7.7. Контракту №01/2023 визначено, що після повернення обладнання з Району робіт воно має проходити обов'язкове технічне обслуговування. Технічне обслуговування включає технічний огляд і усуває наслідки фізичного зносу обладнання, який виникає після використання його за призначенням. Орендар має право проводити технічне обслуговування Обладнання самостійно для підтримки його в працездатному стані;
Порядок здійснення технічного огляду бурових інструментів, з метою виявлення наслідків фізичного зносу, визначений Стандартом DS-1Том 3 "Інспекція бурильних колон" 2004 (надалі - Стандарт DS-1Том 3).
Так, пунктом 2.27. Розділу 2 Стандарту DS-1Том 3 визначено, що третє видання даного стандарту включає бурильні труби, що були в експлуатації, товстостінні бурильні труби, УБТ, обладнання API і аналогічні з'єднання, що обертаються, і різьбові з'єднання з упорними заплечиками, ряд патентованих з'єднань, бурильні яси, провідні штанги, перехідники, перехідники, стабілізатори, обсадних труб, роликові розширювачі, запобіжні клапани, запірні клапани, вставні противикидові превентори (IBOP), обладнання для каротажу під час буріння (MWD, LWD), ловильні інструменти, колони для спуску важкого типу, двигуни та турбіни.
Зокрема, пунктом 3.22 Стандарту DS-1Том 3 визначена процедура здійснення інспекції вибійних двигунів та турбін. При цьому, інспектуюча організація відповідає за дотримання процедурних вимог, передбачених цим Стандартом.
Між тим, послуги по проведенню інспекції (дефектоскопії) бурового інструменту та бурового обладнання надаються лише спеціалізованою організацією, яка має необхідний досвід, кваліфікацію та дозволи на виконання даного виду робіт.
З матеріалів справи вбачається, що відповідності до пункту 7.7 Контракту №01/2023, з метою виявлення фізичного зносу Обладнання, яке може виникнути після використання його за призначенням, для здійснення його технічне обслуговування, ТОВ "ЛКГ" укладено з ТОВ "НО Свердловинний Супровід" Договір № 03/04-23 на надання послуг по проведенню інспекції (дефектоскопії) бурового інструменту, та бурового обладнання від 03 квітня 2023 року. Вище зазначена організація безпосередньо є спеціалізованою організацією, яка має необхідний досвід, кваліфікацію, дозволи на виконання даного виду робіт (копія Дозволу №061.22.53 від 09.02.2022, який чинний до 09.02.2027, наявна у матеріалах справи).
Згідно Актів проведення дефектоскопії Обладнання №0504/23 від 05 квітня 2023 року та №0604/23 від 06 квітня 2023 року зносу запчастин Обладнання не виявлено, Обладнання придатне для використання (копії договору № 03/04-23 на надання послуг по проведенню інспекції (дефектоскопії) бурового інструменту, та бурового обладнання від 03 квітня 2023року з додатками, Акту проведення дефектоскопії Обладнання №0504/23 від 05 квітня 2023 року, Акту проведення дефектоскопії Обладнання №0604/23 від 06 квітня 2023 року, Акту приймання-передачі наданих послуг № 65 від 06 квітня 2023 року наявні у матеріалах справи).
У зв'язку з відсутністю необхідності в обслуговуванні Обладнання після його використання, ТОВ "ЛКГ", відповідно до умов Контракту №01/2023, забезпечено його повернення ТОВ "ДВК Консалтінг Енерджі Сервісіз", що не заперечується Позивачем.
При цьому, належним чином завірені копії Договору № 03/04-23 на надання послуг по проведенню інспекції (дефектоскопії) бурового інструменту, та бурового обладнання від 03 квітня 2023року з додатками, Акту проведення дефектоскопії Обладнання №0504/23 від 05 квітня 2023 року, Акту проведення дефектоскопії Обладнання №0604/23 від 06 квітня 2023 року були надані позивачу шляхом вручення перевізнику одночасно із Обладнанням. Дана обставина позивачем не спростовується.
З огляду на викладене, оскільки пошкоджень орендного Обладнання не зафіксовано, що відображено в Актах проведення дефектоскопії Обладнання №0504/23 від 05.04.2023 року та №0604/23 від 06.04.2023 року, у позивача відсутні будь-які правові підстави вимагати відшкодування пошкодженого після використання Обладнання.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено вчинення з боку відповідача господарського правопорушення, яке б зумовило спричинення шкоди позивачу. Крім того, не доведено вину відповідача у заподіянні збитків.
Крім того суд оцінює як правомірні твердження відповідача, що згідно пункту 7.9. Контракту №01/2023, під час проведення технічного обслуговування Обладнання виявляється його знос, вартість якого Орендар має компенсувати Орендодавцю. Знос узгоджується сторонами у Висновку про технічний стан устаткування. Вартість компенсації зношеного Обладнання визначається Сторонами в Акті погодження вартості компенсації зносу Обладнання. Оплата компенсації за знос Обладнання проводиться Орендарем після підписання акта погодження вартості компенсації зносу Обладнання.
Таким чином, єдиною підставою, з якою умови Контракту №01/2023 пов'язують оплату відповідачем компенсації за знос Обладнання, є підписання Орендарем (відповідачем) відповідного Акта погодження вартості компенсації зносу Обладнання
Матеріали справи не містять, ні підписаних відповідачем Висновків про технічний стан устаткування, а ні Актів погодження вартості компенсації зносу Обладнання.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що умовами Контракту №01/2023 не відображена а ні процедура визначення вартості зносу орендованого обладнання, а ні сума відшкодування.
Позивачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами, яким чином і на підставі яких документів він визначив розмір збитків в загальній сумі 69 747,50 доларів США, який відображений в Акті узгодження вартості компенсації зносу орендованого обладнання № 1 від 22.05.2023 року на загальну суму 25 918,00 доларів США, Висновку про технічний стан обладнання № 1 від 22.05.2023 року, Звіту про витрати на обслуговування № DR-0222 від 22.05.2023 року, Акту узгодження вартості компенсації зносу орендованого обладнання № 2 від 24.05.2023 року на загальну суму 12 351,00 доларів США, Висновку про технічний стан обладнання № 2 від 24.05.2023 року, Звіту про витрати на обслуговування № DR-0223 від 24.05.2023 року, Акту узгодження вартості компенсації зносу орендованого обладнання № 3 від 26.05.2023 року на загальну суму 7 395, 50 доларів США, Висновку про технічний стан обладнання № 3 від 26.05.2023 року, Звіту про витрати на обслуговування № DR-0224 від 26.05.2023 року, Акту узгодження вартості компенсації зносу орендованого обладнання № 4 від 06.06.2023 року на загальну суму 24 083, 00 доларів США, Висновку про технічний стан обладнання № 4 від 06.06.2023 року, Звіту про витрати на обслуговування № DR-0231 від 06.06.2023 року.
Суд не оцінює вказані докази як належні, оскільки останні складені фактично через місяць після повернення відповідачем устаткування, що унеможливлює встановлення наявності причинно-наслідкового зв'язку між завданням пошкоджень орендованому устаткуванню та діями саме відповідача; означені звіти не містять інформації щодо фаху, компетенції та обсягу відповідних повноважень особи, яка їх склала.
Також позивачем не доведено що будь-який предмет Обладнання втрачений, знищений та втрачає можливість подальшого його використання за призначенням, а сума, яка підлягає компенсації Орендарем, була переглянута Сторонами у додатковій угоді, як того вимагає п. 7.3 Контракту.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем не доведено наявності жодного елементу складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, а саме: вчинення з боку відповідача господарського правопорушення, яке б зумовило спричинення шкоди позивачу; понесення збитків у заявленому розмірі 69 747,50 доларів США; причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та понесеними позивачем збитками. Відповідач довів відсутність вини у заподіянні збитків позивачеві.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.
Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підтверджені документально, не відповідають нормам матеріального права, спростовані відповідачем, а тому задоволенню не підлягають.
Стосовно розподілу судових витрат.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем покладаються на останнього.
Відповідачем також заявлено до стягнення 90 000,00 грн витрат на правову допомогу.
З матеріалів справи вбачається, що 06.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лтава Капітал Груп" та Адвокатським об'єднання "Юридичний альянс" укладено Договір про надання правничої допомоги та Додаткову угода № 1 від 07.05.2025 року до Договору про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року (далі - Додаткова угода №1).
У Договорі сторони узгодили, зокрема, наступне :
- Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати правничу допомогу (далі - послуги) Клієнту, у відповідності до умов даного Договору, а Клієнт зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх (п. 1.1 Договору);
- Адвокатське об'єднання здійснює юридичне обслуговування Клієнта у вигляді надання наступних послуг:
- ведення господарських, цивільних та адміністративних справ у судах всіх рівнів, у т.ч. справ з питань оподаткування, стягнення заборгованості, корпоративних прав, недобросовісної конкуренції тощо;
- юридичні послуг щодо супроводження договорів (контрактів), захист інтересів тощо;
- консультації під час укладання договорів;
- правове забезпечення діяльності, у т.ч. договірних зобов'язань;
- підготовка листів, відповідей на запити тощо.
Даний перелік послуг, що надаються не є вичерпним. Можуть надаватися інші послуги, що пов'язані з виконанням даного договору та не суперечать чинному законодавству України. Остаточний перелік наданих послуг, визначається в акті виконаних робіт (п. 2.1 Договору);
- загальна вартість договору за надані послуги складається з сум, які визначаються в акті наданих послуг, протягом дії договору та є невід'ємною частиною договору. Вартість послуги (винагороди) по супроводженню справи в Господарському суді Полтавської області № 917/845/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Консалтінг Енерджі Сервісіз" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лтава Капітал Груп" про стягнення 78 247,50 доларів США (еквівалент 3 248 053,72 грн) заборгованості, з яких: вартість компенсації зносу орендованого обладнання у розмірі 69 747,50 доларів США та орендна плата у розмірі 8 500,00 доларів США є фіксованою та складає 90 000,00 грн (п. 3.2. Договору з урахуванням змін внесених Додатковою угодою № 1).
У заяві про розподіл судових витрат відповідачем наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі № 917/845/25 при розгляді справи у Господарському суді Полтавської області:
- вивчення документів (правовий аналіз наданих клієнтом документів) необхідних для складання відзиву на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Консалтінг Енерджі Сервісіз" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лтава Капітал Груп" про стягнення 78 247,50 доларів США (еквівалент 3 248 053,72 грн) заборгованості, з яких: вартість компенсації зносу орендованого обладнання у розмірі 69 747,50 доларів США та орендна плата у розмірі 8 500,00 доларів США;
- проведення аналізу судової практики з аналогічних спорів по справах про стягнення заборгованості;
- проведення аналізу судової практики з аналогічних спорів по справах про стягнення збитків;
- проведення аналізу судової практики з аналогічних спорів по справах в яких викладена правова позиція про листування електронною поштою, електронні документи та електронний документообіг, електронний цифровий підпис;
- проведення аналізу судової практики з аналогічних спорів в частині відшкодування витрат позивача на правничу допомогу;
- підготовка та направлення представнику позивача та до Господарського суду Полтавської області відзиву на позов про стягнення 78 247,50 доларів США (еквівалент 3 248 053,72 грн) заборгованості, з яких: вартість компенсації зносу орендованого обладнання у розмірі 69 747,50 доларів США та орендна плата у розмірі 8 500,00 доларів США;
- підготовка та направлення представнику позивача та до Господарського суду Полтавської області заперечення на відповідь позивача на відзив.
Загальна вартість послуги склала 90 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на надання правничої допомоги у справі №917/845/25 у Господарському суді Полтавської області у сумі 90 000,00 грн. відповідач надав наступні докази:
- копія Договору про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року;
- копія Додаткової угоди № 1 від 07.05.2025 року до Договору про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року;
- копія підписаного представниками сторін Акту наданих послуг від 30.05.2025 року;
- копія Рахунку на оплату № ЮА-0000024 від 30.05.2025 року;
- платіжна інструкція №208 від 03.09.2025 з відміткою банку;
- банківська виписка ТОВ "ЛКГ" від 03.09.2025 з відміткою банку
- банківська виписка АО "Юридичний Альянс" від 03.09.2025 з відміткою банку
При вирішенні питання про розподіл судових витрат відповідача, понесених ним на правничу допомогу, суд виходив з наступного.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/12876/19 від 15 червня 2022 року.
Крім того, у даній постанові суд дійшов висновку, що поряд з вищевикладеним чинним процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
В цілому нормами процесуального законодавства (ч. 4 ст. 126 та ч. 5 ст. 129 ГПК України) передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
У разі недотримання вимог частини четвертої ст. 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
Отже, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.
Позивач надав суду клопотання про зменшення судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу та просить суд зменшити розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу до 10 000,00 грн.
Судом не оцінюються як обґрунтовані та правомірні доводи позивача, що враховані адвокатом до переліку наданих послуг витрати є занадто завищеними та неспівмірними зі складністю справи, з огляду на наступне.
Як вбачається з наведеного в описі переліку робіт, виконаних адвокатом, останні складають комплекс робіт з визначенням детального і послідовного переліку робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у справі № 917/845/25, що охоплюється наданням правової допомоги в межах фіксованого розміру гонорару адвоката, який не залежить від тривалості надання правової допомоги та обсягу роботи Адвоката у зв'язку з представництвом інтересів Клієнта у справі № 917/845/25 у суді першої інстанції.
Суд оцінює як обґрунтовані твердження відповідача, що зазначення в описі робіт охоплюється діями адвоката з представництва в суді у справі № 917/845/25 та іншої професійної правничої допомоги (у тому числі підготовки заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань) у комплексі з основними видами послуг - в межах фіксованого гонорару адвоката (ч.2 ст. 126 ГПК України).
Така деталізація фактично виконаних робіт в їх описі полягає у дотриманні вимог ч. 3 ст. 126 ГПК України щодо наведення детального опису робіт (наданих послуг), і не спрямована на штучне виокремлення певних видів робіт у самостійну послугу і не впливає на фіксований розмір гонорару адвоката.
Матеріалами справи підтверджується, що при визначенні розміру витрат на правову допомогу адвоката враховано, зокрема наступні обставини: складність справи та обсяг виконання адвокатом робіт (надання послуг), необхідності вивчення і аналізу доказів, обставин справи, у тому числі аналіз обставин, пов'язаних з виконанням договору від 06.05.2025; кваліфікація і досвід адвоката.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що понесений відповідачем розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю даної справи, витраченим адвокатом часом на виконання відповідних робіт (надання послуг), у зв'язку з перебуванням справи № 917/845/25 в провадженні Господарського суду Полтавської області, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, що підтверджується їх детальним описом у акті виконаних робіт та у описі робіт від 30.05.2025, ціною позову, яка становить 3 248 054,72 грн,значенням справи для відповідача, яка має безпосередній вплив на його ділову репутацію та необхідності її захисту у суді.
Отже, витрати відповідача на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 90 000,00 грн, відповідають критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їх розміру, виходячи з обставин даної справи.
Також судом враховано, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 90 000,00 грн відповідачем відповідно до приписів ст. 124 ГПК України була визначена у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, що міститься у першій заяві по суті спору - відзиві на позовну заяву, відповідає вказаному розміру.
Суд зауважує, що у позовній заяві позивачем було повідомлено орієнтовний розмір судових витрат на правову (правничу) допомогу позивача, який склав 4 200 євро, що еквівалентно 200 382,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, постановах від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19 та від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17.
З огляду на надані докази суд дійшов висновку, що заявлений розмір адвокатських витрат в сумі 90 000,00 грн є підтверджений матеріалами справи та співрозмірним наданому об'єму адвокатських послуг.
Пунктом 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються : 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом ухвалено рішення по справі № 917/845/25 про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу відповідача покладаються на позивача у сумі 90 000,00 грн.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд
1. Відмовити в задоволенні позовних вимог.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Консалтінг Енерджі Сервісіз" (Граффтінг, 5, 29227, Целле, Федеративна Республіка Німеччина) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лтава Капітал Груп" (вул. Новоселів, 1, с. Говтвянчик, Полтавський район, Полтавська область, 38714, код ЄДРПОУ 41490365) витрати на правничу допомогу у розмірі 90 000,00 грн.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. Копію рішення направити учасникам (сторонам) справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.
Рішення підписано 10.10.2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).
Суддя О.В.Ківшик