адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000,
адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607,
тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
10.10.2025 м. Полтава Справа № 917/1254/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Байдуж Ю. С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовною заявою Гуманітарного відділу виконавчого комітету Білицької селищної ради, код ЄДРПОУ 43934704; вул. Кобеляцька, 53-А, селище Білики, Полтавський район, Полтавська область, 39220
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", код ЄДРПОУ 42223804; вул. Панянка, 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022
про стягнення 19 209,04 грн,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
ухвалив рішення про наступне:
1.СУТЬ СПОРУ.
1.1. Предметом даного позову є стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно набутих коштів в сумі 19 209,04 грн.
2.ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. Позивач у справі, Гуманітарний відділ виконавчого комітету Білицької селищної ради та відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут", у порядку, передбаченому Законом України «Про публічні закупівлі», уклали договір про постачання електричної енергії споживачу від 22.03.2021 за № 21010936 (далі за текстом зазначається, як Договір), який згідно п. 1.1. Договору є публічним договором приєднання (а. с. 5-10).
2.2. Предметом даного Договору є зобов'язання відповідача (Постачальник за Договором) продавати позивачу (Споживач за Договором) електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок Споживача та зобов'язання позивача оплачувати відповідачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Найменування товару: ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія.
Кількість товарів - 101 107 кВт.год. (п. 2.1. Договору).
Строк дії Договору з дня його підписання і до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до повного виконання обов'язків Сторонами (п. 13.1. Договору).
2.3. Серед істотних умов Договору сторони узгодили також ціну товару та ціну Договору, зокрема:
2.3.1. Вартість цього Договору становить 243 870,08 грн з ПДВ. Вартість цього Договору та ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках передбачених ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".
Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з Комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.1. Договору).
2.3.2. Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування (п. 5.2. Договору).
2.3.3. Пунктом 13.3. Договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі».
2.4. З урахуванням загальної вартості Договору (243 870,08 грн з ПДВ) та кількості електроенергії, що закуповується за Договором (101 107 кВт.год.), у Договорі погоджено ціну електроенергії у розмірі 2,412 грн/кВт.год. з ПДВ.
2.5. Договір було укладено на умовах Комерційної пропозиції № 10 (без розподілу), яка є додатком № 2 до Договору (а. с. 11-13).
2.6. В подальшому, сторони уклали додаткові угоди до Договору № 1 від 07.09.2021, та № 2 від 01.11.2021, якими було погоджено нові редакції додатку № 2 до Договору "Комерційна пропозиція 10.
2.6.1. Зокрема, додатковою угодою від 07.09.2021 № 1 (а. с. 16-18) змінено ціну на електричну енергію з 2,01грн/кВт*год без ПДВ (2,412 кВт*год з ПДВ) до 2,211 грн/кВт*год без ПДВ (2,6532 грн/кВт*год з ПДВ); строк дії з 01.08.2021 року, обсяг постачання електричної енергії не змінився. До вказаної додаткової угоди прикладено лист ТОВ "Полтаваенергозбут" про обґрунтування збільшення ціни на електричну енергію від 06.09.2021 № 03-28-12/613, довідку Полтавської ТПП №24.14-05/493 від 12.08.2021р, яка підтверджує коливання ціни між датою укладення договору 22.03.2021 до дати укладення додаткової угоди № 1 07.09.2021.
2.6.2. Пізніше Додатковою угодою від 01.11.2021 № 2 (а.с. 21-23) було змінено ціну на електричну енергію з 2,211 грн/кВт*год без ПДВ (2,6532 грн/кВт*год з ПДВ) до 2,43199 грн/кВт*год без ПДВ ( 2,91839 грн/кВт*год з ПДВ); строк дії з 01.10.2021 року; очікуваний обсяг постачання електричної енергії не змінився. До додаткової угоди № 2 прикладено лист ТОВ «Полтаваенергозбут» про обґрунтування збільшення ціни на електричну енергію від 28.10.2021 № 03-28-12/668, довідку Полтавської ТПП № 24.14-05/699 від 25.07.2025, яка підтверджує коливання ціни між датою укладення договору 22.03.2021 до дати укладення додаткової угоди № 2 01.11.2021.
2.7. Крім цього, 30.11.2021 між Гуманітарним відділом виконавчого комітету Білицької селищної ради Полтавського району Полтавської області та ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» укладено договір № 21010936/1 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір № 21010936/1), строком дії до 31.12.2021 року (а. с. 48-54).
Обсяг закупівлі визначений у п. 2.3 Договору № 21010936/1 складає 38 000 кВт*год, вартість Договору складає 169 860,00 грн з ПДВ. Тобто, вказаним Договором погоджено ціну товару 4,47 грн/кВт*год.з ПДВ.
2.8. У наданій позивачем заяві-приєднання до Договору № 21010936/1, яка є його невід'ємною частиною, зазначено початок постачання електричної енергії - з 01.01.2021.
Разом з тим, у поданій відповідачем заяві-приєднання до Договору № 21010936/1 зазначено іншу дату початку постачання електричної енергії - з 01.11.2021.
2.9. Також між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 від 30.12.2021 до Договору № 21010936/1 , якою збільшено суму Договору на 28 310,00 грн. Вартість Договору склала 198 170,00 грн з ПДВ. Зазначена додаткова угода набрала законної сили з моменту її підписання сторонами (п. 4).
2.10. Згідно наданих позивачем актів купівлі-продажу електричної енергії по Договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.03.2021 № 21010936 відповідач поставив позивачу електричну енергію:
- за Актом від 13.09.2021: 6125 кВт*год за ціною 2,211 грн/кВт*год, на суму 16 250,86 грн з ПДВ;
- за Актом від 12.11.2021: 17 305 кВт*год за ціною 2,43199 грн/кВт*год, на суму 50 502,71 грн з ПДВ;
- за Актом від 13.12.2021: 14 404 кВт*год за ціною 3,665580 грн/кВт*год, на суму 51 359,29 грн з ПДВ (а. с. 24-26).
2.11. Крім цього, відповідачем надано Акт купівлі-продажу електричної енергії б/н від 13.12.2021 по Договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.11.2021 № 21010936/1 на підтвердження споживання позивачем 22 831 кВт*год електроенергії, вартістю 3,665580 грн/кВт*год, на загальну суму 100 426,63 грн з ПДВ, і рахунок № А21010936 від 13.12.2021 на таку ж суму (а. с. 97).
2.12. Також в матеріалах справи наявні надані позивачем банківські виписки з його рахунків про оплату ним спожитої електроенергії по Договору № 21010936 від 22.03.2021:
- від 14.09.2025 на суму 1860,51 грн (за серпень 2021р.);
- від 15.09.2025 на суми 50,00 грн, 9317,85 грн, 1860,51 грн, 5022,50 грн (за серпень 2021р.);
- від 16.11.2025 на суми 100 грн, 120 грн, 17 530,00 грн, 27 480,00 грн, 5272,71 грн (за жовтень 2021р.).
- від 20.12.2021 на суми 265,70 грн, 100 грн, 16 183,23 грн, 12 384,49 грн, 22 425,87 грн (за листопад 2021р.) (а. с. 27-40).
Таким чином, позивачем за спожиту ним електроенергію по Договору № 21010936 від 22.03.2021 було сплачено: 18 111,37 грн за серпень 2021р., 50 502,71 грн за жовтень 2021р. та 51 359,29 грн за листопад 2021р.
2.13. Втім, за результатами ревізійної фінансово-господарської перевірки позивача Управлінням північно-східного офісу держаудитслужби в Полтавській області, в Акті від 28.05.2025 за № 201620-28/33 (а. с. 78-84) комісія з перевірки зазначила, що оскільки додатковою угодою № 1 від 07.09.2021 до Договору від 22.03.2021 здійснено збільшення ціни за електроенергію на 10%, то подальше підвищення ціни за одиницю товару є неправомірним, так як додатковою угодою від 01.11.2025 № 2 допущено перевищення максимального ліміту щодо збільшення ціни, відтак, укладення додаткової угоди від 01.11.2021 № 2 за вказаних обставин суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та пп. 2 п. 13.9. Договору від 22.03.2021.
Поряд з цим, ревізією встановлено, що ТОВ "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ" згідно акта за серпень 2021 року необґрунтовано застосовано підвищену ціну електроенергії в розмірі 2,211 грн за 1 кВт*год без ПДВ, визначену додатковою угодою № 1 від 07.09.2021, якою внесено зміни до Договору від 22.03.2021 в частині збільшення ціни, що вступила в силу з моменту її підписання (07.09.2021), тобто застосовані ціни для товару, який вже був поставлений на дату узгодження змін до договору в частині підвищення ціни, що є порушенням вимог ст. 525, 526, с. 2 ст. 632, ч. 1 ст. 691 ЦК України та умов п. 5.1., 13.9. Договору від 22.03.2021.
Крім того, ревізією встановлено, що ТОВ "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ" згідно акта за листопад 2021 року застосовано ціну електроенергії в розмірі 3.66558 грн за 1 кВт*год без ПДВ, яка не передбачена договором від 22.03.2021, з урахуванням додаткових угод до нього, тобто за відсутності законодавчо визначених підстав для застосування такої ціни...
З огляду на викладене вище, ревізією встановлено, ... що Гуманітарному відділу завдано збитки у вигляді зайво (надмірно) сплачених коштів на користь ТОВ "ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ" упродовж вересня-грудня 2021 року на загальну суму 19 209,04 грн.
2.14. За наслідками проведеної перевірки та встановлення Держаудитслужбою обставин завдання збитків, позивач звернувся до відповідача з претензією від 02.05.2025 за № 01-31/168, в якій вимагав у відповідача протягом 10 днів повернути позивачу кошти в сумі 19 209,04 грн (а. с. 45).
2.15. У відповідь на претензію відповідач листом від 03.06.2025 № 02-91/4544 відмовив у поверненні коштів позивачу, посилаючись на відсутність порушень з його боку зобов'язань по договору та правомірність укладених додаткових угод про збільшення ціни товару (а. с. 46-47).
2.16. Невиконання вимог претензії відповідачем стало підставою для звернення позивачем до суду з позовом, який розглядається у цій справі.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь 19 209,04 грн надмірно сплачених коштів.
3.2. Юридичними підставами позову позивач зазначає ст. 651, 1212 ЦК України.
3.3.Фактичними підставами позову - неповернення відповідачем безпідставно отриманих ним коштів, які останній зобов'язаний повернути внаслідок висновку Державної аудиторської служби України, яким встановлено факт надмірного перерахування коштів відповідачу, внаслідок застосування ним підвищених цін на електричну енергію.
3.4. Також позивач у відповіді на відзив заперечує проти застосування позовної давності до спірних правовідносин, посилаючись на те, що строк позовної давності зупинявся через пандемію та воєнний стан, а отже позивачем не пропущений.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач у відзиві на позов просить застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин та відмовити у позові в повному обсязі.
4.2. Крім цього, відповідач зазначає, що додаткові угоди до Договору від 22.03.2021 № 21010936, а також договір від 30.11.2021 № 21010936/1 ніким не оскаржувалися і є чинними.
Також відповідач стверджує, що додатковою угодою № 1 від 07.09.2025 було погоджено нову ціну на електроенергію з 01.08.2025, а тому застосування підвищеної ціни у акті за серпень 2021р. є правомірним. А в акті за листопад 2021 року на суму 100 426,63 грн вказано ціну електроенергії 3,665580 грн без ПДВ, яка погоджена в Договорі від 30.11.2021 № 21010936/1.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Ухвалою від 30.06.2025 суд залишав позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
5.2. Після усунення недоліків позивачем, ухвалою від 15.07.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі. Визнавши справу малозначною, суд постановив проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою суд встановив сторонам процесуальні строки на подання заяв по суті справи.
5.3. Сторони справи клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суду не надали.
5.4. Від відповідача 25.07.2025 через систему "Електронний суд" надійшли відзив на позов та заява про застосування строків позовної давності.
5.5. Від позивача таким же чином 04.08.2025 надійшла відповідь на відзив.
5.6. Після дослідження матеріалів справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи встановлені ГПК України строків, часу перебування суду у щорічній відпустці, а також проходженням обов'язкової підготовки для підтримання кваліфікації суддів, виходячи з розумності строків розгляду справи, суд ухвалив рішення з огляду на таке.
6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
6.1. З урахуванням обставин справи та фактичних підстав позову, суд визначає, що питаннями, на які суд має знайти ствердну відповідь у цій справі, є:
- яка правова кваліфікація взаємовідносин, що виникли між сторонами, з урахуванням предмету та підстав позову, що розглядається у цій справі?
- враховуючи визначену правову кваліфікацію чи правомірні заявлені позовні вимоги?
- у разі правомірності заявлених позовних вимог, чи є підстави для застосування строку позовної давності?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дозволять суду знайти ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - спростувати такі обставини.
7. ВИСНОВКИ СУДУ ЩОДО ПРАВОМІРНОСТІ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.
7.1. Законом України "Про публічні закупівлі" (тут і далі закон в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад з метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
7.2. Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").
7.3. Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторонами досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
7.4. Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
7.5. Як вбачається з обставин справи, сторони спору уклали між собою Договір про постачання електричної енергії споживачу від 22.03.2021 № 21010936, яким фактично надали правову природу взаємовідносин, що виникли між ними, як договірні.
Керуючись принципом свободи Договору, який дозволяє сторонам бути вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України), сторони спору визначили, за спільною згодою сторін, предмет та ціну Договору.
Відповідно до таких, передбачалася поставка електроенергії відповідачем позивачу, загальним обсягом 101 107 кВт*год, із загальною ціною Договору 243 870,08 грн в тому числі ПДВ. Тобто ціну товару погоджено у розмірі 2,412 грн/кВт.год. з ПДВ (п. 2.4. цього рішення).
7.6. В подальшому, сторони уклали додаткову угоду до Договору № 1 від 07.09.2021, якою збільшено ціну товару до 2,6532 грн/кВт*год з ПДВ, та № 2 від 01.11.2021, якою збільшено ціну товару до 2,91839 грн/кВт*год з ПДВ. (п. 2.6. цього рішення).
7.7. За результатами ревізійної фінансово-господарської перевірки позивача Управлінням північно-східного офісу держаудитслужби в Полтавській області, в Акті від 28.05.2025 за № 201620-28/33 комісія дійшла висновку про неправомірність збільшення ціни за електроенергію додатковою угодою від 01.11.2021 № 2 (п. 2.13. цього рішення).
7.8. На момент прийняття рішення у даній справі обидві додаткові угоди до Договору від 22.03.2021 № 21010936 є чинними.
7.9. Проте суд виходить з того, що, частина 1 статті 14 ГПК України передбачає обов'язок господарського суду при здійсненні правосуддя керуватися принципом диспозитивності, суть якого полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимога про визнання недійсною вказаної додаткової угоди позивачем у позові не заявлена.
У зв'язку з цим судом не досліджуються обставини правомірності підвищення цін додатковими угодами до Договору відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
7.10. Проаналізувавши умови Договору від 22.03.2021 № 21010936 та додаткових угод № 1 від 07.09.2021 та № 2 від 01.11.2021, судом встановлено, що сторонами було погоджено наступні ціни на електроенергію:
1) в період з 22.03.2021 по 06.09.2021 - 2,412 грн/кВт*год. з ПДВ;
2) в період з 07.09.2021 по 30.10.2021 - 2,6532 грн/кВт*год з ПДВ;
3) в період з 01.11.2021 по 31.12.2021 (строк дії Договору) - 2,91839 грн/кВт*год з ПДВ.
7.11. При цьому, суд не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що додатковою угодою № 1 погоджено нову ціну електроенергії з 01.08.2021, оскільки умови додаткової угоди свідчать про інше. Зокрема, п. 4 додаткової угоди № 1 від 07.09.2021 погоджено, що вона вступає в силу з моменту підписання її сторонами та скріплення печатками, тобто саме з 07.09.2021.
7.12. Так само необґрунтованими є заперечення відповідача стосовно того, що у акті за листопад 2021 року ним правомірно вказану ціну за електроенергію у розмірі 3,665580 грн без ПДВ, яка погоджена сторонами в Договорі від 30.11.2021 № 21010936/1, адже позивач у позовній заяві посилається саме на неправомірність сплати підвищеної ціни товару по Договору від 22.03.2021 № 21010936. І поданий відповідачем акт за листопад 2021р. від 13.12.2021 на суму 100 426,63 грн не стосується предмету позову, оскільки підписаний сторонами на виконання іншого договору (від 30.11.2021 № 21010936/1).
7.13. Як встановлено судом у п. 2.10. даного рішення згідно наданих позивачем актів купівлі-продажу електричної енергії по Договору про постачання електричної енергії споживачу від 22.03.2021 № 21010936 відповідач поставив позивачу електричну енергію:
- за Актом від 13.09.2021 за серпень 2021р. у кількості 6125 кВт*год;
- за Актом від 12.11.2021 за жовтень 2021р. - 17 305 кВт*год;
- за Актом від 13.12.2021 за листопад 2021р. - 14 404 кВт*год.
В свою чергу позивач сплатив відповідачу за спожиту ним електроенергію по Договору № 21010936 від 22.03.2021: 18 111,37 грн за серпень 2021р., 50 502,71 грн за жовтень 2021р. та 51 359,29 грн за листопад 2021р. А всього за вказані місяці - 119 973,37 грн.
Тоді як, виходячи з погоджених сторонами цін за товар (п. 7.8. цього рішення), позивач мав сплатити за електроенергію спожиту ним :
- у серпні 2021р. - 14 773,50 грн (6125 кВт*год х 2,412 грн/кВіт*год);
- у жовтні 2021р. - 45 913,63 грн (17 305 кВт*год х 2,6532 грн/кВт*год);
- у листопаді 2021р. - 42 036,49 грн (14 404 кВт*год х 2,91839 грн/кВт*год).
А всього на суму 102 723,62 грн.
7.14. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач дійсно без належної правової підстави надлишково сплатив відповідачу завищену вартість електроенергії. Але сума переплати складає 17 249,75 грн, а не 19 209,04 грн, як зазначає позивач у позові.
7.15. Проте, насамперед, вирішуючи цей спір, суд виходить з того, що правовою підставою позову позивач зазначає кондиційність зобов'язань відповідача в частині отримання ним коштів за електроенергію в сумі 19 209,04 грн, оскільки вони виникли без наявної на те правової підстави.
7.16. Так, відповідно до ст. 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
7.17. Аналіз ст.1212 ЦК дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов'язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17).
7.18. При цьому, відсутність правової підстави слід розуміти, як перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
7.19. Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 цього Кодексу застосовуються до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні. Втім, необхідною умовою для цього є відсутність або відпадання достатньої правової підстави (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17, постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 911/2593/23).
7.20. Надаючи оцінку зазначеній підставі позову, суд зазначає, що у разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв'язку з зобов'язанням (правочином), але не відповідно до його умов.
Як встановлено судом вище, підставою для перерахування позивачем на користь відповідача надлишкових коштів у розмірі 17 249,75 грн стало необґрунтоване застосування у актах купівлі-продажу електричної енергії по Договору від 22.03.2021 № 21010936 за серпень, жовтень та листопад 2021р. цін, які перевищували погоджені сторонами ціни на електроенергію. Відтак нарахування вказаної суми фактично відбулося поза межами умов, передбачених Договором та його додатковими угодами.
Наведене свідчить, що спірні правовідносини все ж таки необхідно кваліфікувати за статтею 1212 ЦК України як кондикційні.
Подібний висновок було зроблено у постанові КГС ВС від 12 серпня 2021 року у справі № 910/17567/19.
7.21. Таким чином суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в частині стягнення безпідставно сплачених коштів у розмірі 17 249,75 грн.
8. ВИСНОВОК ПРО ВІДСУТНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ ПОЗОВНОЇ ДАВНОСТІ.
8.1. Стосовно заяви відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.
8.2. Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Разом з тим перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
8.3. З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між сторонами у 2021 році.
Проте, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) введено з 12.03.2020 на всій території України карантин. Було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, було введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, п. 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
У п. 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в редакції Закону України від 30.03.2020 № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Подібний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).
Отже, Законом України від 30.03.2020 № 540-IX про внесення змін до деяких законодавчих актів України, який набрав чинності 02.04.2020, трирічний строк позовної давності було продовжено на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
У свою чергу, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" установлено з 12.03.2020 на всій території України карантин, який постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався і був скасований 01.07.2023.
Окрім того, за п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
Приписами ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
8.4. Ураховуючи, що перебіг позовної давності до правовідносин, які досліджуються у даній справі, продовжувався та зупинявся у зв'язку із введенням карантину та воєнного стану, відтак на час розгляду справи позовна давність не спливла, а тому підстави для її застосування у суду відсутні.
8.5. Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині стягнення безпідставно сплачених коштів у розмірі 17 249,75 грн.
9. СУДОВІ ВИТРАТИ.
9.1. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. Зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
9.2. Судом встановлено, що при поданні позову до суду позивачем понесено витрати на сплату судового збору у розмірі 3028 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.4444045745.1 від 07.07.2025.
Враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 2719,15 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтаваенергозбут" (код ЄДРПОУ 42223804; вул. Панянка, 65Б, м. Полтава, Полтавська область, 36022) на користь Гуманітарного відділу виконавчого комітету Білицької селищної ради (код ЄДРПОУ 43934704; вул. Кобеляцька, 53-А, селище Білики, Полтавський район, Полтавська область, 39220) 17 249,75 грн безпідставно сплачених коштів та 2719,15 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 10.10.2025.
Суддя Юлія БАЙДУЖ