65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"08" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1185/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,
при секретарі судового засідання Самойловій С.А.,
за участю представників сторін:
від прокуратури - Бойчук М.М. (посвідчення №079132);
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/1185/25
за позовом Керівника Доброславської окружної прокуратури (67500, Одеська область, Одеський район, смт. Доброслав, вул. Центральна, 85, код ЄДРПОУ 0352855229) в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (67571, Одеська область, Одеський район, с. Фонтанка, вул. Степна, 4, код ЄДРПОУ 04379746);
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Девелопмент Плюс» (93100, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. ім. В. Сосюри, буд. 364, кв. 2, код ЄДРПОУ 43114872)
про стягнення 589 108,29 грн. -
26.03.2025 Керівник Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 1217/25) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Девелопмент Плюс», в якій просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 589 108,29 грн., з яких: 350 978,88 грн. - безпідставно збережені кошти, 201 319,90 грн. - інфляційні витрати, 36 809,51 грн. - 3% річних, а також суму судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" №132-ІХ в частині сплати коштів пайової участі до місцевого бюджету для створення і розвитку інфраструктури.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 31.03.2025 позовну заяву керівника Доброславської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області залишено без руху та встановлено прокурору строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
02.04.2025 до суду від Керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області надійшла заява про забезпечення позову (вх.№2-476/25), відповідно до якої прокурор просив суд: накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Смарт Девелопмент Плюс» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 589 108,29 грн.; накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Смарт Девелопмент Плюс», у межах суми позову 589 108,29 грн, лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.04.2025 заяву керівника Доброславської окружної прокуратури Одеської області (вх.№2-476/25 від 02.04.2025) про забезпечення позову по справі № 916/1185/25 задоволено; накладено арешт на грошові кошти ТОВ “Смарт Девелопмент Плюс» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову у межах суми позовних вимог на загальну суму 589 108,29 грн; накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ТОВ “Смарт Девелопмент Плюс» у межах суми позову 589 108,29 грн., лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
04.04.2025 до суду від керівника Доброславської окружної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. 10920/25), згідно якої останній такі недоліки усунув.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.04.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 916/1185/25 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 30.04.2025 р.
17.04.2025 року до суду від Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області надійшла заява (вх. №12416/25) про розгляд справи за відсутності представника позивача.
30.04.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №13777/25), згідно якого останній просив суд поновити пропущений строк на подання відзиву; в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що 01.01.2020 набрали чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», якими з 01.01.2020 було виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Відтак, на переконання відповідача з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. При цьому, як стверджує відповідач, з моменту завершення будівництва прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" після втрати нею чинності.
Крім того відповідач зазначає, що пунктом 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 01.01.2020. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратили чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.
При цьому зазначає, що фактично виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва: нове будівництво багатоквартирного житлового будинку «Смарт Сіті» за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 60-є розпочато в січні 2020 року, тобто одночасно з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" (01.01.2020 року).
Також зауважує на тому, що наданий розрахунок пайової участі є необгрунтованим та визначеним без врахування положень п. 2 Розділу 11 "Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", а також рішення Крижанівської сільської ради №301 від 10.03.2012 року зі змінами внесеними рішенням Крижанівської сільської ради №508 від 25.03.2013 року.
Окрім того вважає, що даний позов було подано після спливу трирічного строку позовної давності, адже на переконання відповідача орган місцевого самоврядування міг дізнатися про можливе порушення свого права ще станом на момент завершення будівництва - 02.09.2021 року, проте звернувся до суду лише 01.04.2025, тобто через 7 місяців після спливу встановленого строку.
30.04.2025 до суду від Керівника Доброславської окружної прокуратури надійшла заява із запереченнями на поновлення строку відповідачу на подання відзиву (вх. №13800/25), згідно якої останній просив суд залишити відзив на позовну заяву без розгляду.
В судовому засіданні 30.04.2025 суд, розглянувши клопотання відповідача, постановив протокольну ухвалу, якою визнав поважними причини неподання відзиву у встановлений законом строк та поновив пропущений строк на його подання відповідно до ст. 119 ГПК України, долучивши відзив до матеріалів справи. Також суд зобов'язав позивача та прокурора надати наказ Міністерства розвитку громад та територій України №230 від 10.09.2021. Крім того, постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 916/1315/25 на 21.05.2025 о 11:00.
05.05.2025 до суду від Керівника Доброславської окружної прокуратури надійшли
- відповідь на відзив (вх. №14373/25), згідно якої останній зазначає, що твердження відповідача про фактичне виконання будівельних робіт на об'єкті за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 60-є, нове будівництво багатоквартирного житлового будинку «Смарт Сіті» з січня 2020 року не лише узгоджується із встановленими декларацією №ОД101210901215 від 02.09.2021 датами, а й не спростовують обов'язку зі сплати пайової участі у системному розумінні правових норм та правових позицій Верховного Суду. При цьому вказує, що оскільки замовник будівництва не звертався до Фонтанської, Крижанівської сільських рад з питань розрахунку розміру пайової участі та укладення відповідного договору, органом місцевого самоврядування правомірно та обгрунтовано здійснено розрахунок розміру пайової участі на підставі відсоткової ставки, встановленої Законом № 132-ІХ. Відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вищевказаних вимог Закону № 132-ІХ та ненадання ним передбачених документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів. Крім того, посилаючись на постанову Верховного суду від 03.12.2024 справі № 910/6226/23, зазначає, що розрахунок розміру пайової участі, здійснений органом місцевого самоврядування з урахуванням Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 10.09.2021 №230, є правомірним та арифметично вірним. Стосовно строку позовної давності прокурор, звертає увагу на те, що загальна позовна давність у цій справі припала на період дії в Україні воєнного стану, тобто зазначений строк був продовжений законодавцем на період дії такого правового режиму, а тому відсутні підстави вважати пропущеним строк на звернення до суду із даною позовною заявою.
- заява (вх. №14375/25), згідно якої останній на виконання вимог суду - долучив до матеріалів справи наказ Міністерства розвитку громад та гериторій України №230 від 10.09.2021.
14.05.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №15319/25), відповідно до яких останній зазначає, що згідно декларації №ОД 101210901215 від 02.09.2021 року про готовність об'єкта в експлуатацію, кошторисна вартість будівництва за проектом «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку «Смарт Сіті» за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 60-Є» складає - 11 570 100 грн. Таким чином, 2% від 11570100 грн - загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта становить - 231 402,0 грн, що значно менше заявленої прокурором та розрахованої на підставі опосередкованої вартості пайової участі у розмірі 350 978,88 грн.
Крім того відповідач зазначає про наявність підстав для зменшення розміру пайової участі, оскільки у проектній документації на будівництво було передбачено створення об'єктів інженерної інфраструктури на території населеного пункту Крижанівської сільської ради. Наголошує на тому, що такі об'єкти розташовані поза межами наданих замовнику земельних ділянок і є частиною зовнішніх інженерних мереж, необхідних для забезпечення функціонування цілого району.
Таким чином, вважає, що у межах реалізації проекту відповідач фактично виконав обов'язок, який спрямований на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури громади, а тому обгрунтованим є висновок про те, що розмір пайової участі має бути зменшений на суму витрат, на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких здійснено поза межами земельної ділянки та с необхідними за технічними умовами.
3 урахуванням зазначеного відповідач вказує, що доцільним та необхідним у даній справі є підтвердження вартості інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктурі, будівництво яких здійснено поза межами земельної ділянки та с необхідними за технічними умовами, зокрема, йдеться про будівництво наступних об'єктів: трансформаторної підстанції, дороги та системи водопроводу, з огляду на що останні заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку для подання додаткових доказів, а саме копії локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1 за формою №1 та копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №182213838 від 24.09.2019.
14.05.2025 до суду від Керівника Доброславської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення (вх. №15441/25), згідно яких останній зазначає, що розмір пайової участі визначався комісією з питань залученням та розподілу коштів пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів у кожному окремому випадку після надходження звернення замовника будівництва до виконавчого комітету сільської ради, а тому безпідставним є твердження відповідача про встановлення Положениям меншого розміру пайової участі, ніж розрахований органом місцевого самоврядування за відсутності відповідного звернення. Крім того, вказує на відсутність підстав для зменшення розміру пайової участі відшкодування різниці між кошторисною вартістю будівництва інженерних мереж та розміром пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Судове засідання, призначене на 21.05.2025, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.Л. на лікарняному з 01.05.2025, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.
02.06.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №17496/25), в яких останній просив суд долучити до матеріалів справи експертний висновок від 22.05.2025 разом з вихідними даними понесених витрат та поновити пропущений процесуальний строк, для подання зазначених доказів.
05.06.2025 до суду від Керівника Доброславської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання про долучення доказів (вх. №17835/25).
Враховуючи вихід судді Мостепаненко Ю.І. з тривалого лікарняного, ухвалою суду від 22.07.2025 підготовче засідання у справі № 916/1185/25 призначено у розумний строк згідно ст. 114 ГПК України на 13.08.2025 о 11:00, про що повідомлено сторін, в порядку ст. 120 ГПК України.
11.08.2025 року до суду від Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області надійшли додаткові пояснення (вх. №25112/25), в яких остання зазначає, що в порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції чинній на момент початку будівництва) ТОВ «Смарт Девелопмент Плюс» до Фонтанської сільської ради з пропозицією розрахунку розміру пайової участі або укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури у зв'язку із будівництвом нового багатоквартирного житлового будинку «Смарт Ciті», розташованого за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 60-є, не зверталося, а тому нею було здійснено розрахунок розміру пайової участі враховуючи відсоткову ставку у розмірі 2% на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні». При цьому, вважає, що відповідач навмисно ухилився від укладення договору пайової участі, з метою її несплати.
Разом з тим стверджує, що доводи, відповідача щодо участі у розвитку та створенні інфраструктури населеного пункту, шляхом будівництва інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури є безпідставними, оскільки відповідач не звертався до сільської ради за отриманням дозволу на будівництво таких мереж, також і не звертався до сільської ради з питання укладення договору будівництва в рахунок сплати пайової участі. Побудовані мережі на баланс сільської ради відповідач не передавав. Будь-які об'єкти благоустрою до комунальної власності відповідачем також не передавалися.
Вказує, що будь-яка участь у розвитку та створенні інфраструктури населеного пункту, шляхом будівництва інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури та благоустрою на землях комунальної власності за межами земельних ділянок, на яких проводилось будівництво, відповідачем не здійснювалося: будь-які роботи, які проводились
відповідачем на землях приватної власності не можуть бути зараховані у вартість пайової участі, відповідач здійснив підключення будинку до мереж, які не перебувають на балансі сільської ради.
Між тим зазначає, що подані до суду відповідачем додаткові докази за своєю суттю є договорами його господарської діяльності та не підтверджують відшкодування понесених ним витрат під час спорудження таких мереж (об'єктів) у частині, що перевищує встановлений йому розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту; останні за своєю суттю є договорами його господарської діяльності та не мають ніякого відношення до пайової участі.
Судове засідання, призначене на 13.08.2025, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному з 28.07.2025, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.
Враховуючи вихід судді Мостепаненко Ю.І. з лікарняного, ухвалою суду від 19.08.2025 підготовче засідання у справі № 916/1185/25 призначено на 03.09.2025 о 11:30, про що повідомлено сторін, в порядку ст. 120 ГПК України.
В судовому засіданні 03.09.2025 суд, розглянувши клопотання відповідача про поновлення пропущеного строку на подання додаткових доказів, викладеного в запереченнях на відповідь на відзив, задовольнив його, визнавши поважними причини неподання доказів у строк встановлений ст. 80 ГПК України, поновив строк на подання додаткових доказів згідно ст. 119 ГПК України, долучивши їх до матеріалів справи, про що постановив протокольну ухвалу. Також, постановив протокольні ухвали, якими: поновив відповідачу строк на подання доказів та задовольнив клопотання відповідача про долучення доказів (вх. №17496/25), долучивши їх до матеріалів справи; задовольнив заяву прокурора про долучення доказу до матеріалів справи (вх. №14375/25); долучив до справи додаткові пояснення позивача від 11.08.2025; закрив підготовче провадження у справі № 916/1185/25 та призначив справу до розгляду по суті на 08.10.2025 о 12:30, про що було повідомлено позивача та відповідача в порядку 120 ГПК України.
В судовому засіданні 08.10.2025 представник прокуратури підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити; представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, проте були належним чином повідомлені про розгляд справи, шляхом направлення ухвали суду від 04.09.2025 до їх електронних кабінетів в системі ЄСІТС. При цьому, позивач у своїй заяві (вх. №12416/25) від 17.04.2025 року просив суд здійснити розгляд справи за відсутності представника позивача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б не природно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме су- для має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розу- мності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Таким чином, враховуючи перебування судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняних з 01.05.2025. по 18.07.2025 та 28.07.2025 по 15.08.2025, а також зважаючи на введення в Україні воєнного стану згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
В судовому засіданні 08.10.2025 було проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника прокуратоури, суд встановив наступне.
Відповідно до інформації з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 182213838 від 24.09.2019 за ТОВ «Смарт Девелопмент Плюс» зареєстровано інше речове право на земельну ділянку площею 0,1049 га з кадастровим номером 5122783200:01:002:2580 - право забудови земельної ділянки (суперфіцій); підстава виникнення іншого речового права: договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), серія та номер: 1229, виданий 23.09.2019, видавник: ПН ОМНО Т.В. Токарська.
31.12.2019 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області на підставі повідомлення про початок будівельних робіт містобудівних умов та обмежень було видано Товариству з обмеженою відповідальністю “Смарт Девелопмент Плюс? сертифікат ОД №061193650008 від 31.12.2019 на будівельні роботи, а саме: нове будівництво багатоквартирного житлового будинку “Смарт Сіті? за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 60-є (земельна ділянка з кадастровим номером 5122783200:01:002:2580).
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 20-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територіальних громад Одеської області» затверджено територію Фонтанської територіальної громади у складі: Фонтанської, Крижанівської, Новодофінівської та Олександрівської територіальних громад.
Пунктом 3 Постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ Лиманський район в Одеській області ліквідовано. Фонтанську сільську раду визначено у складі Одеського району.
Розпорядженням Одеського міського голови від 22.03.2024 № 183 «Про перейменування об'єктів топоніміки на території міста Одеси» вулицю Генерала Бочарова перейменовано на вулицю Владислава Бувалкіна.
Декларацією № ОД101210901215, зареєстрованою Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області 02.09.2021, засвідчено готовність об'єкта до експлуатації.
Зазначеною декларацією встановлено наступні основні відомості та показники об'єкта будівництва: найменування згідно з проєктом Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку «Смарт Сіті» за адресою Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 60-є; замовник - ТОВ «Смарт Девелопмент Плюс»; дата початку будівництва - 31.12.2019; дата завершення будівництва - 20.02.2021; дата введення об'єкта в експлуатацію - 01.09.2021; загальна площа квартир - 1 260,7 кв.м; підстава для звільнення від сплати пайової участі пункт 13 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-ІХ від 20.09.2019.
Згідно витягу рішення No 301-VI двадцять першої сесії Крижанівської сільської ради VІ скликання "Про затвердження Положення про порядок залучення та встановлення розміру, пайової, участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради" від 10.02.2012 вбачається, зокрема:
1. Затвердити Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради (додаток № 1).
2. Затвердити типову форму Договору про пайову участь замовників у створенні та розвитку населених пунктів Крижанівської сільської ради (додаток № 2).
3. Затвердити Положення про комісію з питань залучення та розподілу коштів пайової участі замовників у створені та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради (додаток № 3).
4. Виконавчому комітетові оприлюднити Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради у встановленому порядку.
Додатком № 1 до рішення № 301-VI Крижанівської сільської ради від 10.02.2012 є Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі замовників у створенні та розвилку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради.
Додатком № 2 до рішення № 301-VI Крижанівської сільської ради від 10.02.2012 є Договір про пайову участь у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради.
Додатком № 3 до рішення No 301-VI Крижанівської сільської ради від 10.02.2012 с Положення про комісію і питань залучення та розподілу коштів пайової участі замовників у створенні за розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради.
Крім того, рішенням Крижанівської сільської ради № 580-VI "Про внесення змін до Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради" внесені зміни в Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі замовників у створені та розвитку інфраструктура Крижанівської сільської ради.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій від 10.09.2021 № 230 "Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України" вартість 1 кв.м загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) станом на 01.07.2021 по Одеській області встановлено у розмірі 13 920 грн.
Листом № 58-480вих25 від 29.01.2025 р. Заступник керівника Доброславської окружної прокуратури звернувся до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області із проханням надати належним чином засвідчену копію договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Смарт Девелопмент Плюс», у зв'язку із будівництвом об'єкта за адресою: Одеська область, с. Крижанівка, вул. Бувалкіна Владислава (Генерала Бочарова), 60-є, нове будівництво багатоквартирного житлового будинку «Смарт Сіті», а також належним чином засвідчені копії розрахункових документів, підтверджуючих виконання зобов'язань за вказаним договором та належним чином засвідчену копію сертифіката прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта за адресою: Одеська область. с. Крижанівка, вул. Бувалкіна Владислава (Генерала Бочарова) 60-є. При цьому, у даному лист прокурор також просив, у разі невиконання вимог щодо укладення договору про пайову участь, повідомити про вжиті чи заплановані заходи, направлені на усунення вказаних порушень, зокрема, про звернення з позовом про стягнення з ТОВ «Смарт Девелопмент Плюс» безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Листом № 03.1-12.01/45 від 12.02.2025 року Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області повідомила Доброславську окружну прокуратуру Одеської області, про те, що договір про пайову участь з ТОВ "Смарт Девелопмент Плюс" у зв'язку із будівництвом об'єкту будівництво багатоквартирного житлового будинку "Смарт Сіті" за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 60-є, не укладався, з огляду на що, посилаючись на наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 10.09.2021 року № 230, розраховано розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідача.
14.02.2025 року Заступник керівника Доброславської окружної прокуратури звернувся до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області із листом вих. № 58-749ВИХ-25, в якому просив у строк до 21.02.2025 року надати інформацію щодо виконання замовником будівництва обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі, а також щодо вжиття сільською радою заходів із захисту інтересів держави у спірних правовідносинах в досудовому та судовому порядку, причин їх невжиття, намірів реалізувати ці повноваження.
На вказаний лист, Фонтанською сільською радою Одеського району Одеської області листом № 03.1-12.01/606 від 20.02.2025 року надано відповідь, якою повідомлено, що порядок встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури на території Крижанівської сільської ради був врегульований Положенням про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради, затвердженим рішенням Крижанівської сільської ради №301 від 10.03.2012 року зі змінами внесеними рішенням Крижанівської сільської ради №508 від 25.03.2013 року. Рішення (протокол) комісії підлягало затвердженню виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради, натомість замовник будівництва - ТОВ "Смарт Девелопмент Плюс" не звертався до Фонтанської та Крижанівської сільських рад з питань розрахунку пайової участі та укладання відповідного договору, у зв'язку з чим сільською радою здійснено розрахунок розміру пайової участі, враховуючи відсоткову ставку у розмірі 2% на підставі Закону. Крім того, повідомлено, що нею не вживалися заходи претензійного характеру в порядку досудового врегулювання спору.
При цьому листом № 03.1-12.01/766 від 04.03.2025 р. Фонтанська сільська рада Одеського району Одеської області звернулась до Доброславської окружної прокуратури з проханням звернутися до суду в інтересах Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області з позовом до ТОВ "Смарт Девелопмент Плюс" про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, а також пені, 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання зобов'язання, зазначаючи про відсутність можливості звернутися до суду з відповідним позовом через недостатність коштів на судові витрати.
Враховуючи зазначене, Доброславською окружною прокуратурою Одеської області листом № 58-980ВИХ-25 від 25.02.2025, в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», повідомлено Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області, що в найближчий час прокурором буде направлено до Господарського суду Одеської області позов в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області до ТОВ "Смарт Девелопмент Плюс" про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки Фонтанської сільської ради №916/1320/25/1 від 04.06.2025 ТОВ «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» в період з 31.12.2019 по даний час інженерні мережі або об'єкти інженерної інфраструктури на баланс Фонтанської сільської ради не передавало. Передачі об'єктів благоустрою до комунальної власності з боку ТОВ «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС» за період з 31.12.2019 по даний час не здійснювалося.
Несплата ТОВ «Смарт Девелопмент Плюс» коштів пайової участі замовника в створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Фонтанської територіальної громади при новому будівництві багатоквартирного житлового будинку "Смарт Сіті" за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 60-є у розмірі 350 978,88 грн, а також незвернення Фонтанською сільською радою Одеського району Одеської області до суду із відповідним позовом про стягнення вказаних коштів і стало підставою для звернення прокурора до суду із позовом по даній справі.
Щодо встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді в особі позивча у спірних в цій справі правовідносинах.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначене конституційне положення встановлює обов'язок органам державної влади, органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень.
Як підкреслив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 01.04.2008 року №4-рп/2008, неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За приписами ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує. в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
За змістом ч.ч. 1,3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відтак, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків "через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.
Отже, прокурор, звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Так, при зверненні до суду з відповідним позовом в інтересах держави, прокурором зазначено позивачем Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.
Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Бюджетом розвитку згідно з п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про місцеве і видатки місцевого бюджету, які самоврядування в Україні» визнаються доходи утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку та зміцнення матеріально-фінансової бази.
Обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області, керівник Доброславської окружної прокуратури посилається на порушення відповідачем вимог містобудівного. інвестиційного та бюджетного законодавства, що полягає в ухилені від сплати коштів пайової участі замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури до місцевого бюджету, а також через нездійснення Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області (наразі - Фонтанською сільською радою Одеського району Одеської області) повноважень щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду із позовом, що призводить до відсутності належного фінансування проєктів та програм у сферах інженерно-транспортної, соціальної інфраструктури та має наслідком погіршення рівня життя мешканців територіальної громади.
При цьому, як встановлено судом із листів №58-480вих 25 від 29.01.2025 та №58- 749 вих-25 від 14.02.2025, Доброславська окружна прокуратура вживала заходи щодо з'ясування обставин сплати ТОВ «Смарт Девелопмент Плюс» пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, а також з'ясовувала чи вживалися Фонтанською сільською радою заходи з захисту інтересів держави у спірних правовідносинах в досудовому (претензійному) та судовому порядку, причини їх невжиття та наміри реалізувати ці повноваження.
Водночас, листами №03.1-12.01/485 від 12.02.2025, та №03.1-12.01/606 від 20.02.2025. Фонтанська сільська рада повідомила Доброславську окружну прокуратуру запитувану нею інформацію щодо сплати ТОВ «Смарт Девелопмент Плюс» пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. А також, листом за №03.1-12.01/766 від 04.03.2025 повідомлено, що Фонтанська сільська рада не має можливості звернутися до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Смарт Девелопмент Плюс» безпідставно збережених коштів пайової участі.
З огляду на зазначене, Доброславською окружною прокуратурою Одеської області листом №58-980ВИХ-25 від 25.02.2025, в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», було повідомлено Фонтанську сільську раду Одеського району Одеської області, що в найближчий час прокурором буде направлено до Господарського суду Одеської області позов в інтересах держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області до ТОВ "Смарт Девелопмент Плюс" про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі, 3% річних та інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язання.
Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, судом підтверджуються підстави для здійснення представництва прокурором у даній справі інтересів держави в особі Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Так, правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).
Відповідно до статті 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
Відповідно до статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-V (в редакції, що діяла до 01.01.2020 року) порядок залучення, розрахунку розміру, і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі потужності. встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.
Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону.
Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
01.01.2020 набули чинності норми Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX (далі - Закон № 132-IX), якими з 01.01.2020 року було виключено статтю 40 Закону № 3038-VI, яка регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
За змістом Закону № 132-IX та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.
Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими.
Так, при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов'язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.
Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.
Стаття 40 Закону № 3038-VI (в редакції, що діяла до 01.01.2020 року) визначала зобов'язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об'єкта в експлуатацію. Прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов'язання. Одночасно з прийняттям об'єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об'єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.
Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону № 3038-VI після втрати нею чинності.
Разом з тим, пунктом 2 Розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.
Наведені вище правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19.
При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання відступу від правових позицій касаційних судів та визначаючи належний спосіб захисту порушеного права у справі № 643/21744/19, також зауважила, що:
“- з 1 січня 2020 року скасовано дію статті 40 Закону № 3038-VI, яка передбачала обов'язкове укладення договору, тому визнання судом договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеним та встановлення цивільних прав та обов'язків сторін договору на майбутнє на підставі нормативно-правового акта, який було скасовано, суперечитиме принципу правової визначеності та не дозволить суду захистити право сторони належним способом. Відтак якщо на час здачі новозбудованого об'єкта до експлуатації або ухвалення судового рішення було скасовано норму статті закону, яка зобов'язувала укласти договір про участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, то суд не має підстав для задоволення позову обраним позивачем способом, а саме зобов'язати укласти договір або визнати договір укладеним;
- у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 909/1143/19, від 30.09.2020 у справі № 904/4442/19, від 04.02.2021 у справі № 904/2468/19 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 201/14195/18 суди розглянули спори про визнання укладеним договору про пайову участь замовника будівництва у створенні та розвитку інфраструктури населеного пункту при чинності на час виникнення спірних правовідносин та на момент звернення позивача до суду норми статті 40 Закону № 3038-VI, яка зобов'язувала замовника будівництва укласти вказаний договір, однак за відсутності вказаної норми на час розгляду справи. Водночас у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 922/267/20 та від 23.03.2021 у справі № 904/454/18 суди розглянули вказані вище спори при втраті чинності норми статті 40 Закону № 3038-VI ще на час звернення позивача до суду, однак вона також була чинною на час виникнення спірних правовідносин;
- відмовляючи у задоволенні позовних вимог, касаційні суди дійшли висновку про те, що необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність на час виникнення правовідносин відповідних положень закону про обов'язковість укладення договору. Однак, оскільки станом на час розгляду справи відсутнє положення закону, яке б зобов'язувало відповідача укласти з позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, суд не наділений повноваженнями визнати укладеним такий договір, обов'язковість якого для відповідача законом не передбачена;
-зазначені висновки касаційного суду узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у цій справі, а тому підстав для відступу від правових висновків Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду немає;
- у зв'язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений законом. У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України;
- у разі порушення зобов'язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов'язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування».
Отже, Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок щодо належного способу захисту у разі порушення зобов'язання з боку замовника будівництва щодо участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов'язку замовника будівництва укласти відповідний договір Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», який полягає у стягненні коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, на користь органу місцевого самоврядування, а не зобов'язання замовника будівництва укласти договір про пайову участь з відповідним органом.
Водночас, даною постановою не спростовується обов'язок замовника будівництва сплатити кошти з пайової участі у розвитку інженерної інфраструктури населеного пункту, більш того наголошується, що у подібних правовідносинах спір можливий лише щодо величини пайової участі, однак не існування такого обов'язку.
Так, нормами статті 40 Закону № 3038-VI було визначено обов'язок у передбачених цим Законом випадках щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об'єкта в експлуатацію, а також обов'язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі).
Частиною дев'ятою статті 40 Закону № 3038-VI було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідно до Закону № 132-IX статтю 40 Закону № 3038-VI було виключено з 1 січня 2020 року.
Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону №3038-VI обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.
Разом з тим законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Отже, у даному випадку, обов'язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску у 2020 році визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX.
При цьому, господарський суд враховує правову позицію викладену у постанові Касаційного господарського суду зазначила, Верховного Суду від 23.05.2024 у справі №915/149/23 (п. 62-66), в якій колегія суддів що передбачений прикінцевими та було впроваджено законодавцем для: перехідними положеннями закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:
(1) об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
(2) об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Тож, у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу 11. "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-ІХ, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Наведене свідчить про те, що норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв'язку та не є взаємодоповнюючими.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.07 2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.02.2024 у справі № 910/20216/21.
Враховуючи, що у цій справі будівництво об'єкту розпочате у 2019 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Крім того, судом встановлено, що будівництво об'єкту розпочате 31.12.2019, що підтверджується інформацією з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, натомість об'єкт введено в експлуатацію відповідно у 2021 році, відтак застосуванню підлягає абзац другий пункту 2 Розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, яким визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником (відповідачем) об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Зазначеним вище фактично спростовуються доводи відповідача стосовно того, що з 01.01.2020 р. повністю скасовано обов'язок замовника будівництва щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста.
Разом з тим, як встановлено судом та не спростовано відповідачем, усупереч вищезазначеним вимогам законодавства, відповідач до Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 року із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва не звертався. перехідними положениями Закону № 132-ІХ. огляду на що порядок пайової участі відповідача регулюється саме прикінцевими та
Верховний Суд у постанові від 07.09.2023 р. у справі № 916/2709/22 зауважив про те, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог підпункту 3 абзацу 2 пункту 2 розділу 1 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-ІХ та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.
Водночас, господарський суд зауважує, що у випадку, якщо замовниками вищевказаних об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 р. зі справи № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК р. у справі № 910/9548/21. України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.07.2022
Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 03.12.2024 р. справі № 910/6226/23, з урахуванням яких Верховний Суд виснував, що "пайовий внесок замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту має розраховуватися саме на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у замовника будівництва обовязку щодо сплати пайового внеску, а не на той момент, коли орган місцевого самоврядування дізнався про його несплату замовником, оскільки одночасно з прийняттям об'єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об'єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються" (пункт 8.51); "слід... перевірку розрахунку позивача з врахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинні станом на момент введення спірних об'єктів будівництва до експлуатації" (пункт 8.55).
Отже, у даному випадку, обов'язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-ІХ, якими, крім того, визначено, що розмір пайової участі становить 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, у випадку якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом.
Невиконання відповідачем законодавчо закріпленого обов'язку щодо сплати пайової участі у зв'язку з будівництвом об'єкта саме до введення об'єкта в експлуатацію надає право на стягнення цих коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Замовник будівництва (відповідач) зобов'язаний перерахувати органу місцевого самоврядування (позивачу) безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України. Такі висновки сформульовані також у постановах Великої 20.07.2022 у справі № 910/9548/21. Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та Верховного Суду від
Так, наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 10.09.2021 № 320 «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розраховані станом на 01 липня 2021 року)» встановлено, що вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) по Одеській області складає 13920 грн/1 кв.м.
Відповідно до даних з Витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 31.08.2021 №ОД 101210901215 загальна площа квартир об'єкта будівництва становить 1260,7 кв.м.
Перевіривши наданий прокуратурою розрахунок розміру пайової участі за вказаним об'єктом, що був розрахований Фонтанською сільською радою та становить 350 978,88 грн. - 1260,7 кв.м. (загальна площа квартир будинку) х 13920 грн/ кв.м (вартість спорудження житла по Одеській області) х 2% (ставка розміру пайової участі для житлових будинків), суд вважає його арифметично правильним, обгрунтованим та таким, що відповідає приписам абз. 2 п. 2 р. 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 132-1X, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Твердження відповідача про те, що при здійсненні розрахунку розміру пайової участі позивач повинен був врахувати положення локального нормативного акту, який регулює порядок сплати пайової участі, а саме: Положення про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради, затверджене рішенням Крижанівської сільради від 10.02.2012 №301 із змінами внесеними рішенням від 25.03.2013 №580), яке було чинне станом на 01.01.2020, суд вважає помилковими, з огляду на те, що відповідно до зазначеного Положення розмір пайової участі визначався в кожному окремому випадку рішенням (протоколом) комісії з питань залучення та розподілу коштів пайової участі замовників у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради. Рішення (протокол) комісії підлягав затвердженню виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради. Натомість згідно листа Фонтанської сільської ради №03.1-12.01/606 від 20.02.2025 ТОВ «СМАРТ ДЕВЕЛОПМЕНТ ПЛЮС», як замовник будівництва не звертався до Фонтанської та Крижанівської сільських рад з питань розрахунку розміру пайової участі та укладення відповідного договору, у зв'язку з чим органом місцевого самоврядування здійснено розрахунок розміру пайової участі на підставі відсоткової ставки, встановленої Законом № 132- IX.
При цьому, також необґрунтованими є посилання відповідача на те, що величина пайової участі замовника будівництва повинна визначатися з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, (в даному випадку згідно локального кошторису на будівельні роботи №2-1-1, кошторисна вартість об'єкта складає 11 570 100 грн), оскільки даний порядок розрахунку застосовується виключно у разі укладання договору про пайову участь, однак, як встановлено судом такий договір не укладався, а відтак до спірних правовідносин застосовуються приписи пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX.
Заперечення відповідача про те, що фактично виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва: нове будівництво багатоквартирного житлового будинку «Смарт Сіті» за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 60-є розпочато в січні 2020 року, а обов'язок замовників будівництва сплачувати кошти для створення і розвитку і розвитку інфраструктури існував до 01.01.2020, судом також відхиляються, оскільки відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено, зокрема, для об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію.
При цьому, як вище встановлено судом дозвіл на виконання будівельних робіт видано відповідачу - 31.12.2019, з огляду на що суд критично оцінює доводи відповідача про те, що роботи по будівництву фактично розпочаті та виконувалися відповідачем після 01.01.2020.
З огляду на викладене, оскільки відповідачем не було виконано свій обов'язок зі сплати органу місцевого самоврядування грошових коштів пайової участі, господарський суд доходить висновку, що позов прокурора у вказаній частині підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь Одеської міської ради грошових коштів пайової участі у сумі 350 978,88 грн.
Стосовно доводів позивача про наявність підстав для зменшення розміру пайової участі у зв'язку зі здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж, суд зазначає наступне.
Абзацом першим частини п'ятої статті 30 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності? (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
Аналогічна норма міститься в Положенні про порядок залучення та встановлення розміру пайової участі замовника у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів зі змінами, затвердженими рішенням 34-ої сесії VI скликання від 25.03.2013 року № 580-VI Крижанівської сільської ради, пунктом 2.8 якого закріплено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами наданої йому земельної ділянки, розмір пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури населених пунктів Крижанівської сільської ради зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність Крижанівської сільської ради.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до абзацу другого частини п'ятої статті 30 Закону (у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) у разі, якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.
При цьому, аналіз наведеної вище частини п'ятої статті 30 Закону також дає підстави дійти висновку, що вказаною нормою передбачено саме зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами, передаються у комунальну власність. Тобто, наведена норма у будь-якому випадку передбачає дотримання замовником будівництва всіх необхідних процедур та вимог Закону і Положення.
Судом при вирішенні питання про наявність підстав для зменшення розміру пайової участі враховано висновки Верховного Суду у постанові від 20.08.2024 у справі № 910/7707/19, відповідно до яких відшкодування різниці між здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту ставиться в залежність не від волевиявлення органу місцевого самоврядування, а залежить від дотримання замовником норм законодавства у сфері створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва, у тому числі і здійснення відповідних процедур, які дають змогу встановити як точну суму пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту так і суму здійснених витрат на будівництво інженерних мереж, які підлягають передачі до комунальної власності населеного пункту.
Між тим, обґрунтовуючи необхідність будівництва інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами земельної ділянки, на якій здійснювалося нове будівництво багатоквартирного будинку за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Крижанівка, вул. Бувалкіна (Генерала Бочарова), буд. 60-а, відповідач надає висновок про дослідження виконаних монтажних робіт з влаштування інженерних мереж при будівництві малоповерхового комплексу “Смарт Сіті?, розташованого за адресою: Одеська обл., Одеський р-н, с. Крижанівка, вул. Бувалкіна (бувша Генерала Бочарова), № 60, що здійснювалося період з 2019 по 2025 рік поза межами земельної ділянки від 22.05.2025 р., що наразі досліджений судом.
Як встановлено судом, даний висновок поданий до суду відповідачем - ТОВ “Смарт Девелопмент Плюс? (код ЄДРПОУ 43114872), однак зазначений висновок виготовлений на замовлення іншої юридичної особи - ТОВ “БудСмарт Одеса? (65009, Одеська область, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5; код ЄДРПОУ 42936910) експертом Мішиним Василем Миколайовичем, відповідно до якого на вирішення експерту поставлено наступні запитання:
1. Чи передбачено технічними умовами необхідність будівництва інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами земельної ділянки?
2. Якщо будівництво інженерних мереж передбачене технічними умовами, то будівництво яких саме інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури повинно бути здійснене поза межами цієї земельної ділянки?
3. Яка кошторисна вартість будівництва інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами земельної ділянки?
4. Який перелік та об'єми фактично виконаних будівельних робіт по будівництву інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури, передбачених технічними умовами поза межами земельної ділянки? Який вид будівництва фактично виконаний?
Дослідження виконувалося на підставі документів, наданих замовником - ТОВ “БудСмарт (код ЄДРПОУ 42936910), експертом Мішиним Василем Миколайовичем (свідоцтво № 2542, видане ТОВ “Екоенерготехпроект? від 03.08.2023 р.; кваліфікаційний сертифікат серія АЕ № 006970, виданий Всеукраїнською громадською організацією “Асоціація експертів будівельної галузі??, об'єкт дослідження - стан будівництва інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури, яке здійснено поза межами ділянки забудови, розташованої за адресою: м. Одеса, с. Крижанівка, вул. Бувалкіна (бувша Генерала Бочарова).
Між тим вбачається, що в технічних умовах приєднання № 241 до газорозподільної системи, дозвіл на приєднання до газорозподільної системи № 241 від 28.02.2019 р., договір на приєднання до газорозподільної системи (для приєднання що не є стандартним) № 3496 від 05.03.2019 р., що є додатками № 1 до зазначеного висновку експерта, стосуються земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 60, кадастровий номер 5122783200:01:002:2496, однак в матеріалах справи відсутнє підтвердження права власності або користування відповідачем даною земельною ділянкою, крім того, стороною даних угод є ТОВ “Будсмарт?.
Разом з тим судом встановлено, що стороною технічних умов приєднання № 0125-2018-0101 до електричних мереж електроустановок, яке не є стандартним (місце розташування об'єкту: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 7б, кадастровий номер 5122783200:01:002:2043) та додаткової угоди № 0155-2019-0101 до договору приєднання до електричних мереж № 0125-2018-0101 від 03.04.2019 р., є ТОВ “Будсмарт?, що не є учасником даної справи.
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
За ч. 2. ст. 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
В ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Умовами ч. 6. ст. 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
Крім того, приписами ч. 7 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Частиною 5 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Відтак, господарським судом встановлено, що наданий відповідачем висновок експерта від 22.05.2025 р. виготовлений на замовлення іншої юридичної особи, яка не є учасником справи, крім того, зазначений висновок не містить відомостей про освіту, спеціальність, стаж експертної роботи, не зазначено, що експерт попереджений (обізнаний) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також, що висновок підготовлено для подання до суду.
Крім того об'єктом обстеження відповідно до висновку є будівництво, розташоване за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 7б та 60, натомість предметом розгляду даної справи є зобов'язання зі сплати пайової участі у зв'язку з будівництвом багатоквартирного житлового будинку “Смарт Сіті? за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 60-є, кадастровий номер земельної ділянки 5122783200:01:002:2580. Також з висновку експерта від 22.05.2025 року вбачається, що даний висновок складено, в тому числі, на підставі документів, які стосуються земельної ділянки з іншим кадастровим номером та стороною угод є інша юридична особа - ТОВ “Будсмарт?, що не є учасником справи.
Таким чином, господарський суд критично оцінює та не приймає до уваги при вирішенні питання про зменшення розміру пайової участі висновок про дослідження виконаних монтажних робіт з влаштування інженерних мереж при будівництві малоповерхового комплексу “Смарт Сіті?, розташованого за адресою: Одеська область, Одеський район, с. Крижанівка, вул. Бувалкіна (бувша Генерала Бочарова), № 60 що здійснювалося у період з 2019 по 2025 рік поза межами земельної ділянки від 22.05.2025 р., як такий, що не є належним та допустимим доказом.
Крім того, обґрунтовуючи підстави для зменшення розміру пайової участі відповідача, останній надає “отчет по проводкам за январь 2018 г.-апрель 2025 г.?, відповідно до якого вбачається перерахування грошових коштів з банківського рахунку відповідача - ТОВ “Смарт Девелопмент Плюс? на банківський рахунок Корпорації “Енергоресурс-Інвест? згідно з рахунком № 2635 від 27.09.2021 р. на загальну суму 4118037,34 грн., а також “отчет по проводкам за январь 2018 г.-апрель 2025 г.? на суму 1874901,40 грн. Разом з тим, господарським судом не приймається до уваги вказаний доказ, оскільки з нього неможливо встановити, на підставі якого договору здійснено оплати, обґрунтованість вартості наданих послуг чи виконаних робіт, а також вид наданих послуг чи виконаних робіт, які були оплачені, як вбачається з даного звіту, факт їх надання та отримання в цілому.
Також господарський суд зазначає, що наступні матеріали справи, а саме: договірна ціна на будівництво улаштування покриття з фігурних елементів мощення за адресою: м. Одеса, вул. Бувалкіна, 60, що здійснюється в 2025 році, локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01 на улаштування покриття з фігурних елементів мощення за адресою: м. Одеса, вул. Бувалкіна, 60, підсумкова відомість ресурсів з улаштування покриття з фігурних елементів мощення за адресою: м. Одеса, вул. Бувалкіна, 60, як вбачається, стосуються виконання робіт з улаштування покриття з фігурних елементів мощення іншого об'єкту будівництва за іншою адресою, що не відносить до предмету розгляду справи, оскільки в межах даної справи розглядається спір зі стягнення безпідставно збережених коштів у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку зі сплати пайової участі у зв'язку з будівництвом нового будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 60-є.
Крім того господарський суд зауважує, що доводи відповідача щодо участі у розвитку та створенні інфраструктури населеного пункту шляхом будівництва інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури є безпідставними, оскільки в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до сільської ради за отриманням дозволу на будівництво таких мереж, як і відсутні докази звернення товариства до сільської ради з питання укладення договору будівництва в рахунок сплати пайової участі. Більш того, суд додає, що докази передачі побудованих мереж на баланс сільської ради матеріали даної господарської справи також не містять.
Відтак, відповідачем не підтверджено належними та допустимим доказами необхідність передбаченими технічними умовами здійснення будівництва інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури, які знаходяться поза межами земельної ділянки, факт їх виконання, їх вартість в цілому, а також матеріали справи не містять доказів передачу таких об'єктів у комунальну власність сільської ради.
При цьому суд зауважує, що законом передбачена можливість зменшення розміру пайової участі у зв'язку зі здійсненими витратами на будівництво інженерних мереж саме у разі прийняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення. Водночас, як встановлено судом, доказів звернення відповідача з такого питання до сільської ради, як і доказів прийняття радою відповідного рішення, матеріали справи не містять.
Таким чином, господарський суд зауважує, що відповідачем - TOB “Смарт Девелопмент Плюс? не доведено належними та допустимими доказами факт здійснення будівництва інженерних мереж та об'єктів інженерної інфраструктури, які знаходяться поза межами земельної ділянки з кадастровим номером 5122783200:01:002:2532, необхідних для інженерного забезпечення об'єкта нового будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Генерала Бочарова, 60-є.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних ви- трат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (не- належне виконання).
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив вико- нання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проце- нти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 погодилась з цим висновком.
У разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідста- вно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних від простроченої суми від- повідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки відповідач як замовник будівництва без доста- тньої правової підстави за рахунок власника земельних ділянок зберіг у себе кошти, тобто відповідачем порушено позадоговірне грошове зобов'язання, що виникло на підставі ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з на- ступного дня після відповідної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Перевіривши наданий прокурором розрахунок 3% річних (за період з 01.09.2021 по 28.02.2025), суд дійшов висновку про його помилковість, з огляду на неврахування останнім положень ст. 253 ЦК України, оскільки відповідач в силу приписів законодавства мав зо- бов'язання сплатити пайову участь до введення об'єкту будівництва в експлуатацію, тобто до 01.09.2021, а тому нарахування 3% річних можливе після спливу вказаної дати, тобто з 02.09.2021, з огляду на що, судом здійснено власний розрахунок заборгованості, згідно якого сума 3% річних складає 36 780,66 грн.
Період прострочення грошового зобов'язанняКількість днів у періодіСума 3 % річних
з 02/09/2021 до 31/12/2023 350 978,88 x 3 % x 851 : 365 : 10085124 549,29 грн
з 01/01/2024 до 31/12/2024 350 978,88 x 3 % x 366 : 366 : 10036610 529,37 грн
з 01/01/2025 до 28/02/2025 350 978,88 x 3 % x 59 : 365 : 100591 702,01 грн
Всього127636 780,66 грн
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, здійснений за пе- ріод вересень 2021 по лютий 2025 в сумі 201 319,90 грн, суд вважає його вірним, обґрунто- ваним та здійсненим відповідно до вимог чинного законодавства.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 36 780,66 грн. - 3% річних та 201 319,90 грн. - інфляційних витрат.
Щодо заяви відповідача, викладеної у відзиві про застосування строку позовної давності до заявлених вимог, суд зауважує наступне.
Згідно з положеннями ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 8 постанови Верховного Суду від 11.04.2023 у справі № 923/1137/21.
При цьому, початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами статті 261 Цивільного кодексу України, частина перша якої пов'язує його з днем, коли особа дові далася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності почи- нається зі спливом строку виконання.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підста- вою для відмови у позові (ч.ч. 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).
Разом з тим, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задово- лення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого по- зивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (див. постанову якої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №369/6892/15-ц, постанову 28 листопада 2018 року у справі №504/2864/13-ц).
Оцінюючи твердження відповідача про сплив строку позовної давності у даній справі - 02.09.2024, суд зазначає, що 30.03.2020 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України доповнено пунктом 12, згідно з яким під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірус- ної хвороби (СOVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Також, згідно п. 7 Прикінцевих положень ГК України, під час дії карантину, встано- вленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хво- роби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжу- ються на строк дії такого карантину.
Відміна карантину відбулась на підставі Постанови Кабінету Міністрів No651 від 27.06.2023 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запо- бігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спри- чиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.
До відміни карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобі- гання поширенню коронавірусної хвороби, а саме 15.03.2022 року, Верховною Радою Укра- їни прийнятий Закон України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу Укра- їни та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», від- повідно до якого прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнені пунктом 19, згі- дно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786,1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Враховуючи норми права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України в зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, п. 12 Перехідних і прикі- нцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину строків загальної і спе- ціальної позовної давності, передбачених, зокрема, статтями 257, 258 цього Кодексу, підля- гає застосуванню з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).
В подальшому 08.11.2023 року Верховною Радою України прийнятий Закон України №3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», відповідно до якого пункт 19 прикінцевих та перехі- дних положень ЦК України змінено і викладено в такій редакції: у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 № 2102- ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Між тим, Законом України від 14.05.2025 №4434-ІХ «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення пере- бігу позовної давності», який набирає чинності 04.09.2025, було виключено з Цивільного кодексу України пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення», яким було перед- бачено зупинення строків позовної давності.
Виходячи з вищенаведених положень законодавства, за всіма вимогами, що виникли після березня 2017 року, та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, в період до 04.09.2025 року, строки вважалися продовженим на підставі п. 12 та п. 19 Прикі- нцевих та перехідних положень ЦК України та п. 7 Прикінцевих положень ГК України (в
редакціях що діяли станом на момент виникнення спірних правовідносин та звернення про- курора з позовом до суду).
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що керівником Доброславської окру- жної прокуратури не пропущено строк позовної давності, а відтак заява відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сто- рона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень
Разом з тим, суд зауважує, що при наданні оцінки всім доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).
Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги та стягнути з відповідача на користь позивача 350 978,88 грн. - безпідставно збережених коштів, 201 319,90 грн. - інфляційних витрат та 36 780,66 грн. - 3% річних.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, судові витраті щодо сплати судового збору, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Девелопмент Плюс» (65044, м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 4Д, код ЄДРПОУ 43114872) на користь Фонтанської сільської ради Одеського району Одеської області (67571, Одеська обл., Одеський р-н., с. Фонтанка, вул. Степна, буд. 4, код ЄДРПОУ 04379746) 350 978 (триста п'ятдесят тисяч дев'ятсот сімдесят вісім) грн. 88 коп. безпідставно збережених коштів, 201 319 (двісті одну тисячу триста дев'ятнадцять) грн. 90 коп. - інфляційних витрат та 36 780 (тридцять шість тисяч сімсот вісімдесят) грн. 66 коп. - 3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Девелопмент Плюс» 65044, м. Одеса, пр. Шевченка, буд. 4Д, код ЄДРПОУ 43114872) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3, код ЄДРПОУ 03528552; рахунок №UA808201720343100002000000564, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, код банку отримувача - МФО 820172, код класифікації доходів бюджету - 22030101) витрати по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 7068 (сім тисяч шісдесят вісім) грн. 95 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 14 коп.
4. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 13 жовтня 2025 р.
Суддя Ю.І. Мостепаненко