"30" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2062/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
секретар судового засідання Борисова Н.В.,
за участю представників учасників справи:
від прокуратури: Бойчук М.М.,
від позивача: Асташенкова О.І.,
від відповідача: Білозор О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом заступника керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО ІНВЕСТМЕН ГРУП" про стягнення 765387,73 грн заборгованості,
зазначає наступне:
Зміст позовних вимог:
Заступник керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області (надалі - Прокурор) у червні 2025 року звернувся до Господарського суду Одеської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради (надалі - ОМР, Рада, Позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО ІНВЕСТМЕН ГРУП" (надалі - ТОВ "МІГ", Відповідач) до місцевого бюджету 765387,73 грн заборгованості, з яких 455000,00 грн заборгованості зі сплати пайової участі замовника для створення і розвитку інфраструктури міста, 260985,95 грн інфляційних нарахувань та 49401,78 грн 3% річних.
Обґрунтування позовних вимог:
Фактичними підставами звернення із позовом до суду Прокурором визначено порушення ТОВ "МІГ" приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" в частині участі у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у зв'язку із відсутністю перерахування коштів до місцевого бюджету у зв'язку із проведенням як замовником будівництва об'єкта - "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення" (початок робіт: листопад 2019 року, закінчення робіт: липень 2021 року).
За результатами проведення будівництва вказаного об'єкта ТОВ "МІГ" видано сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.
Відтак, Прокурор зазначає про порушення замовником будівництва положень містобудівного, інвестиційного та бюджетного законодавства у вигляді несплати (безпідставного збереження) коштів пайової участі до місцевого бюджету, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) територіальній громаді міста Одеси в особі Ради.
У той же час, після звернення до ОМР із повідомленням для з'ясування наявності підстав представництва інтересів держави в суді та повідомлення фактичних підстав порушення ТОВ "МІГ" приписів законодавства, останньою не вчинено відповідних дій.
Обґрунтування позиції Відповідача:
ТОВ "МІГ" зазначає, що є власником приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12. У 2017 році отримано технічний звіт про стан конструкції житлового будинку за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, котрий містив рекомендації з реставрації нежитлових приміщень першого поверху та підвалу.
Після проведення підготовчих робіт 28.11.2019 отримано дозвіл на будівельні роботи за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, вид будівництва реставрація. 20.08.2021 отримано акт готовності об'єкту до експлуатації, відповідно до якого здійснено реставрацію без міни зовнішніх геометричних розмірі об'єкта, земельна ділянка під час проведення робіт не використовувалась. 28.08.2021 ДАБІ видано сертифікат про засвідчення відповідності закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації, характер будівництва - Реставрація без зміни зовнішніх геометричних розмірів.
Зазначає, що приписи Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції чинній на час отримання дозволу відсилають до положень, визначених органом місцевого самоврядування, з метою встановлення наявності зобов'язання із сплати відповідних внесків.
Методикою визначення пайової участі замовників у створенні і розвитку транспортної інфраструктури міста м. Одеси встановлено випадки зобов'язання замовника будівництва перерахування відповідних коштів.
У той же час, ані приписами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ані приписами Методики визначення пайової участі замовників у створенні і розвитку транспортної інфраструктури міста м. Одеси, не поширюють зобов'язання участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на всі без винятку випадки здійснення будівельних робіт. При цьому, за посиланням ТОВ "МІГ", відсутнє зобов'язання із внесення коштів за виконання такого виду робіт як реконструкція. Посилаючись при цьому на висновок Великої Палата Верховного Суду, викладений 08.10.2019 у постанові у справі № 911/594/18.
Посилається на те, що Прокурором не вірно визначено розмір пайового внеску.
Обґрунтування позиції Прокурора у відповіді на відзив:
Прокурор зазначає, що приписи Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закону України "Про охорону культурної спадщини", Закону України "Про архітектурну діяльність" та Методики визначення пайової участі замовників у створенні і розвитку транспортної інфраструктури міста м. Одеси орієнтовані на об'єкт будівництва, а не на факт наявності чи відсутності використання земельної ділянки задля забудови, а тому, пайова участь сплачується при новому будівництві, реконструкції, реставрації або капітальному ремонті об'єктів, що мають вплив на розвиток інфраструктури міста та розраховується органом місцевого самоврядування залежності від типу та площі саме об'єкта будівництва.
У представленому акті про готовність об'єкта до експлуатації зазначено, що вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію 11375 тис.грн, саме від вказаної суми здійснено розрахунок вартості пайової участі.
Станом на дату початку реставрації була чинна стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Методика визначення пайової участі замовників у створенні і розвитку транспортної інфраструктури міста м. Одеси, котрими визначено обов'язок замовника сплачувати відповідні пайові внески на підставі укладеного договору.
При цьому, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
Обґрунтування позиції Відповідача у запереченнях на відповідь на відзив:
ТОВ "МІГ" зазначає, що реставрація не передбачає забудову земельної ділянки, функціональну зміну призначення об'єктів/зовнішньої конфігурації, а також збільшення загальної площі приміщення, що на його переконання, свідчить про відсутність підстав виникнення зобов'язань, передбачених статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Методикою визначення пайової участі замовників у створенні і розвитку транспортної інфраструктури міста м. Одеси.
Зазначає, що суб'єкт містобудування, який здійснює будівництво без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів, може взагалі не бути власником, або користувачем земельної ділянки. Таким чином, такому суб'єкту містобудування не притаманні ознаки замовника будівництва на земельній ділянці, які зазначені у частині 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 132-ІХ.
Процесуальні питання, вирішені судом:
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 27.05.2025 позовній заяві Прокурора присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/2062/25 та визначено суддю Гута С.Ф. для її розгляду.
Одночасно із позовною заявою Прокурором представлено до Господарського суду Одеської області заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ "МІГ", як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у т.ч., інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать цьому товариству у межах суми позовних вимог на загальну суму 765387,73 гривні; накласти арешт на нерухоме майно, яке належить ТОВ "МІГ".
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 заяву Прокурора про забезпечення позовну задоволено та вжито відповідні заходи забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 прийнято позовну заяву Прокурора до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2062/25, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 22 липня 2025 року.
01 липня 2025 року до господарського суду надійшло клопотання ТОВ "МІГ" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 29 травня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.07.2025 призначено розгляд клопотання ТОВ "МІГ" про скасування заходів забезпечення позову на 07 липня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "МІГ" про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 07 серпня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.08.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28 серпня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.08.2025 відкладено розгляд справи на 25 вересня 2025 року.
В судовому засіданні 25.09.2025 оголошено про перехід до стадії проголошення судового рішення та відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 29 вересня 2025 року.
Призначене на 29.09.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку із відсутністю інтернет з'єднання та тимчасово непрацюючою підсистемою відеоконференц зв'язку, у зв'язку із чим проголошення судового рішення перенесено на 30 вересня 2025 року.
В процесі розгляду справи Прокурор підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову в повному обсязі, представник Ради підтримував позицію Прокурора, представник ТОВ "МІГ" натомість заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог та наполягав на відмові у задоволенні позову.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
30 вересня 2025 року в судовому засіданні судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судом:
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за юридичною особою ТОВ "МІГ" (Код ЄДРПОУ 38437233) зареєстровані нежитлові приміщення загальною площею 321,8 м2, які в цілому складаються з нежитлових приміщень підвалу літ. "А1" площею 49,9 м2, нежитлових приміщень першого поверху літ. "А1" площею 271,9 м2, що розташовані за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 12, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 487959451101.
Підставами виникнення у ТОВ "МІГ" права власності визначено укладений 19.12.2014 договір купівлі-продажу.
Відповідно до представленої ТОВ "МІГ" історичної довідки на об'єкт культурної спадщини, розташований за адресом: Одеса, вул. Пушкінська, буд. 12, є об'єктом культурної спадщини Прибутковим будинком Караїмського товариства.
Управлінням культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської обласної державної адміністрації листом від 04.12.2018 повідомлено ТОВ "МІГ", що право на виконання будівельних робіт виникає після оформлення дозвільної документації відповідно до вимог Законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про регулювання містобудівної діяльності» із посиланням на те, що розташований за адресом: Одеса, вул. Пушкінська, буд. 12, об'єкт є об'єктом культурної спадщини.
ТОВ "МІГ" як замовник звернулось до ДАБІ (Державної інспекції архітектури та містобудування України) із заявою відповідно до статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» про надання дозволу на виконання будівельних робіт - Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення.
28 листопада 2019 року ДАБІ (Державною інспекцією архітектури та містобудування України) видано дозвільний документ (заява № 7805317) - дозвіл на будівельні роботи, найменування згідно проекту будівництва - Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення; вид будівництва - Реставрація; Код будівлі та ДК018 - 1273.1 Пам'ятки історії та архітектури; Клас наслідків - СС3; поштова/будівельна адреса - м. Одеса, вул. Пушкінська, 12; документи, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою - вид документа/реконструкція та ін. без зміни розмірів - не зазначається.
20 серпня 2021 року ТОВ "МІГ" як замовнику видано акт готовності об'єкта до експлуатації, відповідно до якого: найменування закінченого будівництвом об'єкта згідно з проектом - Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м: Одеса, вул. Пушкінська, 12; характер будівництва - Реставрація баз зміни зовнішніх геометричних розмірів; клас наслідків (відповідальності) - ССЗ, місце розташування об'єкта згідно з документом, що дає право на виконання будівельних робіт: 65026, Одеська обл« Одеський район. Одеська територіальна громада, м. Одеса (станом на 01.01.2021), вулиця Пушкінська, б. 12; код об'єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 - 1273.1 Пам'ятки історії та архітектури; Будівельні роботи виконано у строк - початок робіт Листопад 2019/ закінчення робіт - Липень 2021; Матеріал стін - 800, Черепашник; Площа основи (забудови), м2 - 355; Загальна площа будівлі, м2 - 529,4; Кількість поверхів, шт - 2; Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію, 11375 тис. гривень, у тому числі витрати на будівельні роботи 5250 тис. гривень, витрати на машини, обладнання та інвентар 5250 тис. гривень; Кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту відповідно до договору, укладеного з (дата укладаю» договору) (найменування органу місцевого самоврядування) (документи, що Підтверджують оплату пайової участі» - Стаття 13 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні не сплачується.
28 серпня 2021 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано ТОВ "МІГ" як замовнику сертифікат № ІУ123210820367, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації: найменування об'єкта згідно з проектом Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м: Одеса, вул. Пушкінська, 12; характер будівництва - Реставрація без зміни зовнішніх геометричних розмірів, місце розташування об'єкта згідно з документом, що дає право на виконання будівельних робіт 65026, Одеська обл., Одеський район, Одеська територіальна громада, м. Одеса (станом на 01.01.2021), вулиця Пушкінська, б. 12.
Основні показники об'єкта; Нежитлові приміщення: Площа основи (забудови) - 355, Матеріал стін - 800 Черепашник, Кількість поверхів - 2, Загальна площа будівлі - 529,4.
Відповідно до представленого Прокурором витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про проектні документації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва № РD01:3978-5802-9122-4719 Редакція № 2 вбачається наступне: назва об'єкта будівництва - Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м: Одеса, вул. Пушкінська, 12; розробник - ФОП Громик С.М.; Тип - Споруда; Код ДКБС - 1273.1 Пам'ятки історії та архітектури; Вид будівництва - Реставрація без зміни зовнішніх геометричних розмірів; Дата початку будівництва - 28.11.2019; Дата завершення будівництва - 11.07.2021; Загальна площа будівлі м2 - 529,4; Кількість поверхів, од - 2; Матеріал стін - 800, Черепашник; Площа основи (забудови), м2 - 355; Дата експертного звіту - 18.11.2019.
09 квітня 2024 року Східний офіс Держаудитслужби звернувся до Одеської обласної прокуратури із листом, в якому повідомляє про встановлення факту порушення приписів законодавства, зокрема Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" в частині участі у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у зв'язку із відсутністю перерахування коштів до місцевого бюджету у зв'язку із проведенням відповідними юридичними особами як замовниками певного виду робіт на території міста Одеси.
24 травня 2024 року Східний офіс Держаудитслужби звернувся до Одеської обласної прокуратури із листом, в якому повідомляє про встановлення порушення законодавства в частині своєчасності та повноти сплати пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеса.
Додатком до вказано листа визначено розрахунок пайової участі у створенні і розвитку інфраструктури міста Одеси замовників нежитлових об'єктів будівництва, розпочатих до 2020 року та введених в експлуатацію протягом періоду з 01.01.2020 по 30.09.2023, серед яких ТОВ "МІГ"; назва об'єкта будівництва - "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12"; початок робіт - 11.11.2019, дата введення в експлуатацію - 28.08.2021, кошторисна вартість - 11375000,00 грн, розрахунок пайової участі (4% згідно ч.2 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні") - 455000,00 грн.
11 червня 2024 року Управління капітального будівництва Одеської міської звернулось до ТОВ "МІГ" із листом в якому посилаючись на розпочате 11.11.2019 будівництво об'єкту - Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, та приписи Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" повідомляє про проведений розрахунок пайової участі, пропонує здійснити оплату у розмірі 455000,00 грн.
Відповідно до представленого рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу та копії конверту надіслане ТОВ "МІГ" повідомлення повернулось неврученим.
28 червня 2024 року Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради у відповідь на звернення Одеської обласної прокуратури повідомлено про звернення в позасудовому порядку (надсилання листа) із пропозицію про сплату не сплаченої пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеса, зокрема до ТОВ "МІГ".
15 липня 2024 року Управління капітального будівництва Одеської міської звернулось до ТОВ "МІГ" із листом в якому посилаючись на розпочате 11.11.2019 будівництво об'єкту - Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, та приписи Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" повідомляє про проведений розрахунок пайової участі, пропонує здійснити оплату у розмірі 455000,00 грн.
Відповідно до представленого рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу та копії конверту надіслане ТОВ "МІГ" повідомлення повернулось неврученим.
19 серпня 2024 року Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради складено повідомлення до Юридичного департаменту Ради, в якому посилається на порушення ТОВ "МІГ" приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" в частині участі у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у зв'язку із відсутністю перерахування коштів до місцевого бюджету у зв'язку із проведенням як замовником будівництва об'єкта - "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення" (початок робіт: листопад 2019 року, закінчення робіт: липень 2021 року).
Зазначає про порушення замовником будівництва положень містобудівного, інвестиційного та бюджетного законодавства у вигляді несплати (безпідставного збереження) коштів пайової участі розміром 455000,00 грн до місцевого бюджету, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) територіальній громаді міста Одеси в особі Ради.
04 вересня 2024 року Одеська обласна прокуратура звернулась до Приморської окружної прокуратури м. Одеси із повідомленням, в якому посилається на порушення ТОВ "МІГ" приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" в частині участі у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у зв'язку із відсутністю перерахування коштів до місцевого бюджету у зв'язку із проведенням як замовником будівництва об'єкта - "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення" (початок робіт: листопад 2019 року, закінчення робіт: липень 2021 року).
Зазначає про порушення замовником будівництва положень містобудівного, інвестиційного та бюджетного законодавства у вигляді несплати (безпідставного збереження) коштів пайової участі розміром 455000,00 грн до місцевого бюджету, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) територіальній громаді міста Одеси в особі Ради.
16 вересня 2024 року Приморською окружною прокуратурою міста Одеси надіслано до Ради запит в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилається на порушення ТОВ "МІГ" приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" в частині участі у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у зв'язку із відсутністю перерахування коштів до місцевого бюджету у зв'язку із проведенням як замовником будівництва об'єкта - "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення" (початок робіт: листопад 2019 року, закінчення робіт: липень 2021 року).
Зазначає про порушення замовником будівництва положень містобудівного, інвестиційного та бюджетного законодавства у вигляді несплати (безпідставного збереження) коштів пайової участі розміром 455000,00 грн до місцевого бюджету, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) територіальній громаді міста Одеси в особі Ради.
З метою встановлення підстав представництва інтересів держави в суді просить надати інформацію та засвідчені копії підтверджуючих документів: чи відомо органу місцевого самоврядування про наявність виявлених Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області фінансових порушень в Управлінні капітального будівництва Одеської міської ради, зокрема, в частині несплати пайової участі товариством та недоотримання місцевим бюджетом грошових коштів з цих підстав, зазначивши дату такої поінформованості та долучивши підтверджуючі документи, за наявності; чи сплачено товариством суму пайової участі у визначеному розмірі станом на день надання відповіді; якщо не сплачено просить вказати причини; які заходи вжито або такі, що плануються задля отримання або стягнення суми пайової участі з ТОВ "МІГ", у т.ч. шляхом претензійно-позовної роботи; у випадку ненадання інформації - зазначити причини.
16 вересня 2024 року Приморською окружною прокуратурою міста Одеси надіслано до Управління капітального будівництва Одеської міської ради запит в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилається на порушення ТОВ "МІГ" приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" в частині участі у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у зв'язку із відсутністю перерахування коштів до місцевого бюджету у зв'язку із проведенням як замовником будівництва об'єкта - "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення" (початок робіт: листопад 2019 року, закінчення робіт: липень 2021 року).
Зазначає про порушення замовником будівництва положень містобудівного, інвестиційного та бюджетного законодавства у вигляді несплати (безпідставного збереження) коштів пайової участі розміром 455000,00 грн до місцевого бюджету, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) територіальній громаді міста Одеси в особі Ради.
З метою встановлення підстав представництва інтересів держави в суді просить надати інформацію та засвідчені копії підтверджуючих документів: чи сплачено ТОВ "МІГ" суму пайової участі у визначеному розмірі станом на день надання відповіді; якщо не сплачено просить вказати причини; які заходи вжито або такі, що плануються задля отримання або стягнення суми пайової участі з ТОВ "МІГ", у т.ч. шляхом претензійно-позовної роботи; у випадку ненадання інформації - вказати причини.
Окрім того, просить у цей же строк надати засвідчені належним чином копії документів: заяви про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва та його розрахунку, договору про пайову участь та інші наявні документи.
23 вересня 2024 року Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради у відповідь на запит Прокурора надано відповідь, відповідно до якої посилається на те, що ТОВ "МІГ" здійснено будівництва об'єкта - "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення" (початок робіт: листопад 2019 року).
Посилається на порушення ТОВ "МІГ" приписів Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" в частині звернення задля укладення відповідного договору з питань визначення розміру пайової участі, а також відсутністю її сплати.
Зазначає, що розмір пайової участі ТОВ "МІГ" становить 455000,00 грн (11375000,00 грн х 4% = 455000,00 грн).
Повідомляє про надсилання ТОВ "МІГ" відповідного листа із пропозицією сплатити наявну заборгованість, а також про надсилання уповноваженому органу - Юридичному департаменту ОМР наявних матеріалів для проведення претензійно-позовної роботи.
09 жовтня 2024 року Приморською окружною прокуратурою міста Одеси надіслано до Ради запит в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилається на порушення ТОВ "МІГ" приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" в частині участі у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у зв'язку із відсутністю перерахування коштів до місцевого бюджету у зв'язку із проведенням як замовником будівництва об'єкта - "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення" (початок робіт: листопад 2019 року, закінчення робіт: липень 2021 року).
Зазначає про порушення замовником будівництва положень містобудівного, інвестиційного та бюджетного законодавства у вигляді несплати (безпідставного збереження) коштів пайової участі розміром 455000,00 грн до місцевого бюджету, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) територіальній громаді міста Одеси в особі Ради.
Посилається у запиті на не отримання відповіді на раніше поставлені питання (запит від 16.09.2024), серед яких які заходи вжито Радою або її виконавчими органами (чи направлялись міською радою на адресу товариства претензії та чи подано нею позовну заяву до суду) або такі, що плануються; чи буде Рада чи її виконавчі органи звертатись до суду з метою стягнення суми пайової участі з ТОВ "МІГ".
З метою встановлення підстав представництва інтересів держави в суді просить надати відповідь на поставлені питання.
15 жовтня 2024 року Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради у відповідь на запит Прокурора (від 09.10.2024 адресований Міській раді та переданий Управлінню за відповідною резолюцією) надано відповідь, відповідно до якої посилається, що до повноважень Управління не входить здійснення позовної роботи про стягнення коштів пайової участі, у той же час повідомляє про надсилання відповідних листів ТОВ "МІГ" із пропозицією оплатити заборгованість.
20 січня 2025 року Приморською окружною прокуратурою міста Одеси надіслано до Управління капітального будівництва Одеської міської ради запит в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилається на порушення ТОВ "МІГ" приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" в частині участі у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у зв'язку із відсутністю перерахування коштів до місцевого бюджету у зв'язку із проведенням як замовником будівництва об'єкта - "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення" (початок робіт: листопад 2019 року, закінчення робіт: липень 2021 року).
Зазначає про порушення замовником будівництва положень містобудівного, інвестиційного та бюджетного законодавства у вигляді несплати (безпідставного збереження) коштів пайової участі розміром 455000,00 грн до місцевого бюджету, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) територіальній громаді міста Одеси в особі Ради.
З метою встановлення підстав представництва інтересів держави в суді просить надати інформацію та засвідчені копії документів, а саме: чи сплачена сума пайової участі замовником на день надання відповіді; які додаткові заходи вжито або такі, що плануються задля стягнення суми пайової участі з товариства, у т.ч. шляхом претензійно-позовної роботи.
28 січня 2025 року Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради у відповідь на запит Прокурора (від 20.01.2025) надано відповідь, відповідно до якої повідомляє, що ТОВ "МІГ" досі добровільно не сплатило кошти пайової участі по об'єкту: «Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху підвального приміщення без зміни їх зовнішньої конфігурації за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12».
03 квітня 2025 року Приморською окружною прокуратурою міста Одеси надіслано до Юридичного департаменту Ради запит в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилається на порушення ТОВ "МІГ" приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" в частині участі у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у зв'язку із відсутністю перерахування коштів до місцевого бюджету у зв'язку із проведенням як замовником будівництва об'єкта - "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення" (початок робіт: листопад 2019 року, закінчення робіт: липень 2021 року).
Зазначає про порушення замовником будівництва положень містобудівного, інвестиційного та бюджетного законодавства у вигляді несплати (безпідставного збереження) коштів пайової участі розміром 455000,00 грн до місцевого бюджету, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) територіальній громаді міста Одеси в особі Ради.
З метою встановлення підстав представництва інтересів держави в суді просить надати інформацію та засвідчені копії документів, а саме: чи відомо Юридичному департаменту про виявлені органом фінансового контролю порушення вимог законодавства в частині несплати товариством пайової участі до вводу об'єкта будівництва в експлуатацію, вказавши дату та джерела такого інформування; які заходи вжито Юридичним департаментом або такі, що плануються задля стягнення суми пайової участі з замовника, у т.ч. шляхом претензійно- позовної роботи; у випадку не вжиття таких заходів просить повідомити причини; у разі ненаданні інформації та документів - повідомити причини.
03 квітня 2025 року Приморською окружною прокуратурою міста Одеси надіслано до Юридичного департаменту Ради запит в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилається на порушення ТОВ "МІГ" приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" в частині участі у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у зв'язку із відсутністю перерахування коштів до місцевого бюджету у зв'язку із проведенням як замовником будівництва об'єкта - "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення" (початок робіт: листопад 2019 року, закінчення робіт: липень 2021 року).
Зазначає про порушення замовником будівництва положень містобудівного, інвестиційного та бюджетного законодавства у вигляді несплати (безпідставного збереження) коштів пайової участі розміром 455000,00 грн до місцевого бюджету, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) територіальній громаді міста Одеси в особі Ради.
Прокурор зазначає, що про виявлені порушення неодноразово повідомлялась Рада, однак останньою заходів претензійно-позовного характеру не вчинено, у зв'язку із чим повідомляє, що відповідна позовну заява в інтересах держави в особі Ради підготовлена та буде надіслана до Господарського суду Одеської області.
11 квітня 2025 року Юридичним департаментом Ради у відповідь на запит Прокурора (від 03.04.2025) надано відповідь, відповідно до якої повідомляє, що на даний час Рада не зверталася до суду в порядку господарського судочинства з позовною заявою до ТОВ "МІГ" про стягнення пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси.
16 травня 2025 року Приморською окружною прокуратурою міста Одеси надіслано до Юридичного департаменту Ради запит в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому посилається на порушення ТОВ "МІГ" приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" в частині участі у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у зв'язку із відсутністю перерахування коштів до місцевого бюджету у зв'язку із проведенням як замовником будівництва об'єкта - "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення" (початок робіт: листопад 2019 року, закінчення робіт: липень 2021 року).
Зазначає про порушення замовником будівництва положень містобудівного, інвестиційного та бюджетного законодавства у вигляді несплати (безпідставного збереження) коштів пайової участі розміром 455000,00 грн до місцевого бюджету, що призводить до заподіяння матеріальної шкоди (збитків) територіальній громаді міста Одеси в особі Ради.
Прокурор зазначає, що про виявлені порушення неодноразово повідомлялась Рада, однак останньою заходів претензійно-позовного характеру не вчинено, у зв'язку із чим повідомляє, що відповідна позовну заява в інтересах держави в особі Ради підготовлена та буде надіслана до Господарського суду Одеської області.
27 травня 2025 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Приморської окружної прокуратури міста Одеси, надіслана засобами поштового зв'язку.
Відповідно до представленого Прокурором розрахунку заборгованості за ТОВ "МІГ" обліковується 455000,00 грн заборгованості зі сплати пайової участі замовника для створення і розвитку інфраструктури міста, 260985,95 грн інфляційних нарахувань та 49401,78 грн 3% річних, нарахованих на 455000,00 грн упродовж 20.08.2021-01.04.2025.
Ключове питання, яке постало перед судом у цій справі:
Предметом спору у цій справі стало питання щодо стягнення із ТОВ "МІГ" коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту у зв'язку зі здійсненням ним реставрації об'єкта у період з 28.11.2019 по липень 2021 року та введенням в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта 20 серпня 2021 року.
Дослідження питання порушення, за посиланням Прокурора, ТОВ "МІГ" приписів Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" в частині участі у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у зв'язку із відсутністю перерахування коштів до місцевого бюджету у зв'язку із проведенням як замовником будівництва об'єкта - "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення".
Джерела права, які підлягають застосуванню при ухваленні судового рішення
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини 3 статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права.
Частиною 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно із частиною 3 статті 41 ГПК України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Частиною 3 статті 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
При цьому частина 4 статті 53 ГПК України визначає, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
За змістом частин 1,3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
В Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування (стаття 7 Конституції України).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 4 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" одним із основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом (частини 1, 4 та 8 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в України").
При цьому частина 1 статті 62 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" передбачає, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Приписи статті 5 ЦК України передбачають, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (частина 1). Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи (частина 2). Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (частина 3).
Відповідно до положень статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2).
При цьому приписи статті 11 ЦК України визначають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти (частина 2).
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (частина 4).
Згідно із частиною 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
При цьому за статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регламентовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», що спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі в редакції Закону від 20.10.2019, тобто чинній станом на час отримання ТОВ "МІГ" дозволу ДАБІ на виконання будівельних робіт - 28.11.2019) замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;
Згідно із частиною 1 статті 2 цього Закону планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: 1) прогнозування розвитку територій; 2) забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 5) визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об'єктів; 6) встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; 7) розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; 8) реконструкцію існуючої забудови та територій; 9) збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об'єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; 10) створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури; 10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; 11) проведення моніторингу забудови; 12) ведення містобудівного кадастру; 13) здійснення контролю у сфері містобудування.
Відповідно до приписів статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» об'єктами містобудування на місцевому рівні є планувальна організація території населеного пункту, його частини (групи земельних ділянок) зі спільною планувальною структурою, об'ємно-просторовим рішенням, інженерно-транспортною інфраструктурою, комплексом об'єктів будівництва, що визначаються у населених пунктах - меж населених пунктів, їх функціональних зон (сельбищної, промислової тощо), житлових районів, мікрорайонів (кварталів), приміських зон відповідно до містобудівної документації на місцевому рівні…
Об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
До 01.01.2020 відносини щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту врегульовувалися приписами статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За умовами частини 1 статті 40 зазначеного Закону України порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Частини 2 та 3 статті 40 зазначеного Закону України передбачають наступне - замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Відповідно ж до частини 4 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 1) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; 4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; 5) об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; 7) об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; 8) об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; 9) об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); 10) об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; 11) об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення; 12) об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель і споруд підприємств харчової промисловості; 13) об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції); 14) об'єктів, що споруджуються на виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (частини 5 статті 40).
Відповідно ж до частини 6 статті 40 названого Закону України встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.
Відповідно ж до частини 8 статті 40 названого Закону України розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками.
У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь.
При цьому частина 9 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін.
Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Згідно ж із статтею 10 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту.
Стаття 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначає, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (частина 1).
Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень (частина 3).
Поряд із наведеним, пунктом 1.1 Методики визначення пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, затвердженої рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.11.2014 р. № 339 (далі - Методика), передбачено наступне Методика визначення пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси (далі - Методика) розроблена відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до Методики пайова участь замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси (далі - Пайова участь) передбачена статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Пунктом 1.2 Методики передбачено, що методика застосовується для залучення, розрахунку розмірів і використання коштів Пайової участі замовників: - при здійсненні на території міста Одеси будівництва будь-яких об'єктів незалежно від їх форми власності; - при здійсненні на території міста Одеси реконструкції будь-яких об'єктів зі збільшенням загальної площі незалежно від їх форми власності; - при зміні функціонального призначення (перепрофілюванні, переобладнанні тощо) об'єктів виробничого та невиробничого призначення; - при зміні функціонального призначення житлових будинків (приміщень) на нежитлові та навпаки.
Відповідно ж до пункту 1.3 вказаної Методики залучення до Пайової участі є обов'язковим для всіх замовників (фізичних осіб-підприємців, фізичних та юридичних осіб), які здійснили, здійснюють або мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, розширення, перепрофілювання, переобладнання, зміну функціонального призначення, реставрацію будь-яких об'єктів містобудування на території м. Одеси, незалежно від форми власності замовника, розташування та функціонального призначення об'єкта будівництва (реконструкції), окрім випадків, передбачених п. 1.10 цієї Методики.
При цьому пункт 1.10 зазначеної Методики передбачає, що Пайову участь не сплачують замовники, які здійснюють на території м. Одеси будівництво: - (реконструкцію) об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів; - будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; - будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; - індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; - об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; - об'єктів за умови одночасного добровільного спорудження на цій земельній ділянці (окремо від проекту) будівель об'єктів соціальної інфраструктури для обслуговування мешканців відповідного району (мікрорайону) (виключно за погодженням з виконавчим органом Одеської міської ради в рамках планового забезпечення відповідної території необхідним елементом соціальної інфраструктури), якщо вартість спорудження таких об'єктів є не меншою, ніж розмір Пайової участі, та за умови передачі останніх до комунальної власності територіальної громади міста; - об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру, після висновку комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого комітету Одеської міської ради; - об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); - об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків.
Пайова участь сплачується замовниками згідно з договором про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси (далі - Договір), укладеним між замовником та виконавчим комітетом Одеської міської ради, окрім випадків, передбачених п. 1.17 цієї Методики (пункт 1.4 Методики).
У той же час, рішенням Одеської міської ради від 11.12.2019 № 5446-VII вирішено вважати таким, що втрачає чинність з 01 січня 2020 року, рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 27 листопада 2014 року № 339 «Про затвердження Методики визначення пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси у новій редакції».
Поряд із наведеним, 17.10.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" котрим з 1 січня 2020 року виключено статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
У той же час, пунктом 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» передбачено наступне - договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Установити, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
2) пайова участь не сплачується у разі будівництва: об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; об'єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури; об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; об'єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель промислових; об'єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції);
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
При цьому статті 14 ГПК України визначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У рішенні від 03.01.2018 "Віктор Назаренко проти України" (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із посиланням на норми права, які застосував/не застосував суд, та мотиви їх застосування/не застосування:
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (пункт 37).
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (пункт 38).
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо (пункт 40).
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (пункт 43).
Водночас Великою Палатою Верховного Суду у справі № 905/1907/21 зауважено, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес і стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців області. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна й інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, може порушувати економічні інтереси територіальної громади області.
Враховуючи викладене, господарським судом встановлено, що Прокурором надано розумний строк для звернення як Ради (особи, чи права, за посиланням Прокурора,порушено Відповідачем у зв'язку із відсутністю оплати коштів пайової участі) для відновлення порушених прав та інтересів, проте останньою з моменту отримання повідомлень/запитів в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не вчинено спрямованих на захист порушених інтересів дій, відтак, господарський суд доходить до висновку, що Прокурором підтверджено наявність підстав для представництва інтересів Ради в суді.
ТОВ "МІГ" у представленому відзиві посилається на те, що забудова земельної ділянки полягає у створенні на земельній ділянці об'єктів будівництва, тобто розташування на певній території, яка відноситься до відання органу місцевого самоврядування, будівель чи споруд. Здійснення ж капітального ремонту чи реконструкції об'єкту будівництва, що не пов'язано зі зміною площі чи конфігурації об'єкту по відношенню до земельної ділянки, не свідчить про забудову земельної ділянки, оскільки об'єкт будівництва вже створений (висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 911/594/18).
При цьому ухвалюючи постанову у справі № 911/594/18 Великою Палатою Верховного Суду зазначено наступне - що ані норми Закону № 3038-VI («Про регулювання містобудівної діяльності»), ані встановлені Порядком умови участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Буча не поширюють таку участь на всі без винятку випадки здійснення будівельних робіт, а охоплюють випадки забудови у розумінні статті 2 Закону № 3038-VI.
Окрім того Великою Палатою Верховного Суду у вказані справі зазначено наступне - Закон України «Про архітектурну діяльність», також містить поняття будівництва, яке включає нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт будівель і споруд. Однак цей Закон має власну сферу застосування, регулюючи правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності з метою формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів, тож наявні в ньому визначення не можуть бути застосовні при визначенні поняття забудови як об'єкта сплати пайового внеску на розвиток інфраструктури.
Відтак, з огляду на викладений Великою Палатою Верховного Суду у справі № 911/594/18 висновок, господарський суд залишає посилання Прокурора на припису Закону України «Про архітектурну діяльність» без уваги, оскільки останні не регулюють спірні правовідносини.
Так, само господарський суд не приймає до уваги посилання Прокурора на приписи частини 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в частині того, що будівництво - нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта будівництва.
Вказана норма внесена до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» на підставі Закону України № 199-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», при цьому останній набрав чинності 01.12.2019, тобто після отримання Відповідачем дозволу на будівництво.
Крім того, в силу приписів статті 5 ЦК України Закону України № 199-IX регулює відповідні правовідносини після 01.12.2019 та не містить вказівок про зворотною дію в часі.
Як зазначалось, до 01.01.2020 відносини щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту врегульовувалися приписами статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі в редакції Закону від 20.10.2019, тобто чинній станом на час отримання ТОВ "МІГ" дозволу ДАБІ на виконання будівельних робіт - 28.11.2019).
За умовами частини 2 статті 40 зазначеного Закону України замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини 3 статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (частини п'ята, дев'ята статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», чинної на момент виникнення спірних правовідносин).
Зі змісту статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» випливає, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов'язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов'язковим на підставі закону.
В свою чергу, частина 1 статті 40 названого Закону визначає, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Як зазначалось, станом на дату отримання ТОВ "МІГ" дозволу на проведення реставраційних робіт на об'єктів за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, були чинна Методика, затверджена рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.11.2014 № 339 (відповідна методика втратила чинність з 01 січня 2020 року на підставі рішення Одеської міської ради від 11.12.2019 № 5446-VII).
При цьому Методика визначення пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси (далі - Методика) розроблена відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до Методики пайова участь замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси (далі - Пайова участь) передбачена статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (пункт 1.1 Методики).
Пункт ж 1.2 Методики передбачає, що остання застосовується для залучення, розрахунку розмірів і використання коштів Пайової участі замовників: - при здійсненні на території міста Одеси будівництва будь-яких об'єктів незалежно від їх форми власності; - при здійсненні на території міста Одеси реконструкції будь-яких об'єктів зі збільшенням загальної площі незалежно від їх форми власності; - при зміні функціонального призначення (перепрофілюванні, переобладнанні тощо) об'єктів виробничого та невиробничого призначення; - при зміні функціонального призначення житлових будинків (приміщень) на нежитлові та навпаки.
Відповідно ж до пункту 1.3 вказаної Методики залучення до Пайової участі є обов'язковим для всіх замовників (фізичних осіб-підприємців, фізичних та юридичних осіб), які здійснили, здійснюють або мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, розширення, перепрофілювання, переобладнання, зміну функціонального призначення, реставрацію будь-яких об'єктів містобудування на території м. Одеси, незалежно від форми власності замовника, розташування та функціонального призначення об'єкта будівництва (реконструкції), окрім випадків, передбачених п. 1.10 цієї Методики.
В силу приписів статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» акти виконавчого комітету (в контексті розгляду даної справи - Методика, затверджена рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 27.11.2014 № 339), прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території установами та організаціями.
Враховуючи викладене, господарський суд доходить до висновку, що в силу приписів статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» та пункту 1.3 Методики у ТОВ "МІГ" виникло зобов'язання із внесення пайової участі у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста у зв'язку із проведенням як замовником будівництва об'єкта - «Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12» (в редакції відповідних нормативно-правових актів, чинних станом на час отримання ТОВ "МІГ" дозволу ДАБІ на виконання будівельних робіт - 28.11.2019).
Досліджений судом пункт 1.3 Методики передбачає, що залучення до Пайової участі є обов'язковим для всіх замовників (фізичних осіб-підприємців, фізичних та юридичних осіб), які здійснили, здійснюють або мають намір здійснити реставрацію будь-яких об'єктів містобудування на території м. Одеси, незалежно від форми власності замовника, розташування та функціонального призначення об'єкта будівництва (реконструкції).
При цьому здійснення ТОВ "МІГ" реставрації об'єкту не підпадає під передбачені пунктом 1.10 Методики підстави звільнення від внесення пайової участі.
Відтак, у відповідності до правової конструкції частини 2 статті 509 ЦК України у ТОВ "МІГ" виникло зобов'язання із внесення пайової участі.
З матеріалів справи вбачається і учасниками справи не заперечувалося, що договір про сплату коштів пайової участі між Радою та ТОВ "МІГ" у строк до 01.01.2020 не укладався.
Водночас відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, при цьому таке зобов'язання повинно бути виконане до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
Саме така правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 23.05.2024 у справі № 915/149/23, в межах якої також розглядався позов Прокурора в інтересах держави в особі Міськради про стягнення грошових коштів пайової участі за відсутності укладеного між сторонами договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Набуття чинності 01.01.2020 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», яким статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключено, також не скасовує обов'язку по сплаті пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
У пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» передбачено, що договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
Згідно зі статтею 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими.
Так, при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов'язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.
Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.
Стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка була чинною до 01.01.2020, визначала зобов'язання замовника будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об'єкта в експлуатацію. Прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов'язання.
Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» після втрати нею чинності.
Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 01.01.2020. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність.
Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19).
У вищенаведеній постанові Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи питання щодо відступу від правових позицій касаційних судів та визначаючи належний спосіб захисту порушеного права, наголосила на тому, що:
- з 01.01.2020 скасовано дію статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка передбачала обов'язкове укладення договору, тому визнання судом договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладеним та встановлення цивільних прав та обов'язків сторін договору на майбутнє на підставі нормативно-правового акта, який було скасовано, суперечитиме принципу правової визначеності та не дозволить суду захистити право сторони належним способом. Таким чином, якщо на час здачі новозбудованого об'єкта до експлуатації або ухвалення судового рішення було скасовано норму статті закону, яка зобов'язувала укласти договір про участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, то суд не має підстав для задоволення позову обраним позивачем способом, а саме: зобов'язати укласти договір або визнати договір укладеним;
- у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.07.2020 у справі № 909/1143/19, від 30.09.2020 у справі № 904/4442/19, від 04.02.2021 у справі № 904/2468/19 та Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 201/14195/18 суди розглянули спори про визнання укладеним договору про пайову участь замовника будівництва у створенні та розвитку інфраструктури населеного пункту при чинності на час виникнення спірних правовідносин та на момент звернення позивача до суду норми статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», яка зобов'язувала замовника будівництва укласти вказаний договір, однак за відсутності вказаної норми на час розгляду справи. Водночас у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 922/267/20 та від 23.03.2021 у справі № 904/454/18 суди розглянули вказані вище спори при втраті чинності норми статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» ще на час звернення позивача до суду, проте вона також була чинною на час виникнення спірних правовідносин;
- відмовляючи у задоволенні позовних вимог, касаційні суди дійшли висновку про те, що необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність на час виникнення правовідносин відповідних положень закону про обов'язковість укладення договору. Однак, оскільки станом на час розгляду справи відсутнє положення закону, яке б зобов'язувало відповідача укласти з позивачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, суд не наділений повноваженнями визнати укладеним такий договір, обов'язковість якого для відповідача законом не передбачена;
- у зв'язку з відмовою забудовника від укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту права органу місцевого самоврядування на отримання коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту є порушеними і в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений законом. У такому разі суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України;
- у разі порушення зобов'язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов'язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись із позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.
Таким чином, починаючи з 01.01.2020, передбачений до цього статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, перестав існувати.
Разом з тим законодавцем під час внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні») було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (абзац другий пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні») у таких розмірах та порядку:
розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
- для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
- для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Порядок пайової участі замовника будівництва, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», був впроваджений законодавцем для:
(1) об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;
(2) об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
У вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що у випадку, якщо замовниками зазначених об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування (в інтересах якого у цій справі діє Прокурор) з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.
Наведене свідчить про те, що норми абзаців 1 та 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» не перебувають у взаємозв'язку та не є взаємодоповнюючими.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 20.02.2024 у справі № 910/20216/21, від 20.05.2025 у справі 915/476/24 та від 23.05.2024 у справі № 915/149/23.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що проведена Відповідачем реставрація розпочалась 28.11.2019 та станом на 01.01.2020 відповідний об'єкт не було введено в експлуатацію.
Як встановлено судом та не ставиться під сумнів учасниками справи, 20 серпня 2021 року ТОВ "МІГ" як замовнику видано досліджений акт готовності об'єкта до експлуатації, вже 28 серпня 2021 року Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано ТОВ "МІГ" як замовнику сертифікат № ІУ123210820367, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.
Таким чином, враховуючи, що виконання будівельних робіт з реставрації об'єкта розпочалося до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», ТОВ "МІГ" зобов'язаний був у період з початку будівельних робіт і до 01.01.2020 звернутися до Ради із заявою про укладення договору про пайову участь, до якої додати документи, що підтверджують кошторисну вартість будівництва об'єкта та очікувати від Ради відповідного розрахунку та примірника договору.
Близька за змістом правова позиції, викладена Верховним Судом у постанові від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21.
Відтак, у зв'язку із тим, що Відповідач як замовник будівництва до Ради із заявою про укладення договору про пайову участь не звертався, відповідно такий договір між сторонами не укладався, та, як наслідок, грошові кошти до місцевого бюджету ТОВ "МІГ" не сплачувались, що свідчить про порушення останнім норми статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо обов'язкової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту, яка на момент початку реставрації об'єкта і до 01.01.2020 була чинною.
При цьому, враховуючи, що у цій справі реставрація об'єкта розпочата у 2019 році, пункту 1.3 Методики передбачає обов'язок ТОВ "МІГ" перерахування відповідних коштів пайової участі, а абзац 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначив обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Разом з тим усупереч зазначеним вимогам законодавства щодо містобудівної діяльності ТОВ "МІГ" до Ради протягом 10 робочих днів після 01.01.2020 із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва не звернувся.
У свою чергу, Верховний Суд у постановах від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 та від 15.08.2024 у справі № 914/2145/23 зазначив, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог підпункту 3 абзацу 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.
Така позиція підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі № 910/21307/21, від 07.09.2023 у справі № 916/2709/22 та від 19.02.2025 у справі № 903/468/24.
Відтак, спираючись на викладене вище, встановлені в дослідженому актів готовності об'єкту до експлуатації від 20.08.2021 відомості, а саме у пункті 11 стосовно того, що вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію становить 11375 тис. гривень (у тому числі витрати на будівельні роботи 5250 тис. гривень, витрати на машини, обладнання та інвентар 5250 тис. гривень), господарський суд доходить до висновку, що саме від цієї суми підлягає врахування розмір пайової участі замовника - ТОВ "МІГ".
Інших належних та допустимих доказів, на підставі яких суд має можливість вираховувати розмір пайової участі до матеріалів справи ТОВ "МІГ" не представлено.
Відтак розмір пайової участі замовника для створення і розвитку інфраструктури міста становить 455000,00 грн (11375 тис. гривень (11375000 грн) * 4% (для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта = 455000,00 грн).
Враховуючи викладене, заявлені Прокурором вимоги в частині стягнення з ТОВ "МІГ" 455000,00 грн заборгованості зі сплати пайової участі замовника для створення і розвитку інфраструктури міста підлягають задоволенню в повному обсязі.
Суд доходить до висновку, що такий розрахунок є обґрунтованим, арифметично правильним та таким, що відповідає приписам підпункту 1 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Як зазначалось, у випадку, якщо замовниками зазначених об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органом місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відтак, господарський суд доходить до висновку, що дата прийняття відповідного об'єкта в експлуатацію є останнім днем строку, упродовж якого замовник має сплатити відповідну суму коштів пайової участі.
Як зазначалось, 20 серпня 2021 року ТОВ "МІГ" як замовнику видано акт готовності об'єкта до експлуатації, відтак з 21.08.2021 ТОВ "МІГ" прострочено виконання зобов'язання із сплати відповідної суму коштів пайової участі.
Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За частинами 1 та 2 статті 614 ЦК України вбачається, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Разом з цим частини 2 статті 625 ЦК визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 922/4544/16, від 26.04.2018 у справі № 910/11857/17, від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 06.11.2018 у справі № 910/9947/15, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 19.02.2019 у справі № 910/7086/17, від 10.09.2019 у справі № 920/792/18.
Нарахування, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 920/505/22.
Перевіривши Представлений Прокурором розрахунок заявлених до стягнення 260985,95 грн інфляційних нарахувань та 49401,78 грн 3% річних, нарахованих на 455000,00 грн упродовж 20.08.2021-01.04.2025, суд частково не погоджується із заявленими до стягнення сумами, здійснивши власне перерахування зо допомогою Інформаційно-правової системи "Прецедент", доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ "МІГ" 260985,95 грн інфляційних нарахувань та 49326,99 грн 3% річних, нарахованих на 455000,00 грн упродовж 20.08.2021-01.04.2025.
Висновок чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку:
Спираючись на викладене вище, судом встановлено факт порушення ТОВ "МІГ" зобов'язань із сплати пайової участі замовника для створення і розвитку інфраструктури міста Одеси у зв'язку із проведенням як замовником будівництва об'єкта - "Ремонтно-реставраційні роботи нежитлових приміщень підвалу та першого поверху і підвального приміщення з їх об'єднанням за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська, 12, без зміни їх зовнішньої конфігурації та функціонального призначення" (початок робіт: листопад 2019 року, закінчення робіт: липень 2021 року).
Висновок про те, яке судове рішення слід ухвалити за результатом розгляду справи:
Заявлені Прокурором вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з ТОВ "МІГ" до місцевого бюджету підлягає 455000,00 грн заборгованості зі сплати пайової участі замовника для створення і розвитку інфраструктури міста, 260985,95 грн інфляційних нарахувань та 49326,99 грн 3% річних.
Висновок про те, як слід здійснити розподіл судових витрат:
Згідно із частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2025 рік" …прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн…
Підпунктами 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір" визначено ставки судового збору за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Звертаючись із позовом Прокурором у відповідності до підпункту 1 пункт 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" сплачено до Державного бюджету України 11480,82 грн (765387,73 грн * 1,5% = 11480,82 грн).
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, стягненню з ТОВ "МІГ" на користь Одеської обласної прокуратури як платника судового збору підлягає 11479,69 грн (або відповідне пропорційне співвідношення у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України).
Керуючисьст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов керівника Приморської окружної прокуратури міста Одеси Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО ІНВЕСТМЕН ГРУП" про стягнення 765387,73 грн заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО ІНВЕСТМЕН ГРУП" (65045, Україна, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 36, кв. 17, Email: metro.hotel.2023@gmail.com, Код ЄДРПОУ 38437233) до місцевого бюджету 455000/чотириста п'ятдесят п'ять тисяч/грн 00 коп. заборгованості зі сплати пайової участі замовника для створення і розвитку інфраструктури міста, 260985/двісті шістдесят тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять/грн 95 коп. інфляційних нарахувань та 49326/сорок дев'ять тисяч триста двадцять шість/грн 99 коп. 3% річних.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО ІНВЕСТМЕН ГРУП" (65045, Україна, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 36, кв. 17, Email: metro.hotel.2023@gmail.com, Код ЄДРПОУ 38437233) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Італійська, буд. 3, Код ЄРПОУ 03528552; рахунок отримувача: 35213085000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172) 11479/одинадцять тисяч чотириста сімдесят дев'ять/грн 69 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст складено 10 жовтня 2025 р.
Суддя С.Ф. Гут