65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
"09" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/754/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Громадської організації "Товариство "Восток" (код ЄДРПОУ 42238831, 67300, Одеська обл., Березівський р-н, м. Березівка, вул. 31 Березня, буд.69)
до відповідача-1: Южненської міської ради Одеського району Одеської області (код ЄДРПОУ 21018103, 65481, Одеська обл., Одеський р-н, м. Южне, просп. Григорівського десанту, 26-А)
до відповідача-2: Приватного підприємства "Південьпарксервіс" (код ЄДРПОУ 39534303, 68100, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, м. Татарбунари, вул. Горького, буд. 19А)
про відшкодування шкоди у розмірі 5550000,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Олексій Абрамович
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
26.02.2024 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Громадської організації "Товариство "Восток" до Южненської міської ради Одеського району Одеської області про стягнення грошових коштів у розмірі 5550000,00 грн. у якості компенсації за завдану органом державної влади (місцевого самоврядування) шкоду.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справ позовна заява була передана на розгляд судді Волкову Р.В.
Ухвалою від 05.03.2024 суддею Волковим Р.В. було заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ позовна заява була передана на розгляд судді Пінтеліній Т.Г.
Ухвалою суду від 11.03.2024 позовну заяву ГО "Товариство "Восток" залишено без руху.
Ухвалою від 18.03.2024 позовну заяву та додані до неї документи повернуто ГО "Товариство "Восток".
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2024 скасовано ухвалу від 18.03.2024, матеріали справи передано на розгляд зі стадії відкриття провадження у справі.
Ухвалою від 09.05.2024 суддею Пінтеліною Т.Г. заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ позовна заява передана на розгляд судді Петренко Н.Д.
Ухвалою від 14.05.2024 судом відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою від 12.06.2024 судом за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості співвідповідача Приватне підприємство "Південьпарксервіс".
17.06.2024 до суду від ГО "Товариство "Восток" надійшла заява про уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду від 25.09.2024 позовну заяву ГО "Товариство "Восток" залишено без руху.
Ухвалою від 09.10.2024 позовну заяву ГО "Товариство "Восток" до Южненської міської ради Одеського району Одеської області, ПП "Південьпарксервіс" про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, у розмірі 5550000,00 грн. залишено без розгляду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 відмовлено ГО "Товариство "Восток" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу від 09.10.2024, апеляційну скаргу повернуто без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 14.01.2025 скасовано ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.11.2024, справу №916/754/24 передано до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Верховний суд зазначив, що у цьому випадку є підстави дійти висновку, що Товариство, будучи громадською організацію, звертаючись з позовом до відповідачів, зокрема, до Підприємства, про відшкодування шкоди, реалізовує передбачені його статутними завданнями представницькі функції щодо захисту прав фізичних осіб - членів цієї організації, які, на думку позивача, в особі керівника Товариства, порушив відповідач-1. Втім, судом апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства та при постановленні оскаржуваної ухвали залишено без уваги доводи позивача та не досліджено правову природу цього спору, в тому числі в аспекті предметної та суб'єктної юрисдикції.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2025 апеляційну скаргу ГО "Товариство "Восток" задоволено, ухвалу від 09.10.2024 у даній справі скасовано, справу направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Під час апеляційного перегляду ухвали суду від 09.10.2024 колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановлено наступне:
- Громадська організація "Товариство "Восток" звернулася до господарського суду з позовом з метою захисту прав фізичних осіб - власників гаражів на користування земельною ділянкою, на якій розташоване гаражне товариство, та відшкодування завданої шкоди.
- Як вбачається з пункту 1.3. Статуту Громадської організації "Товариство "Восток", затвердженого протоколом №1 від 06.02.2020 (далі - Статут) та розміщеного у відкритому доступі на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Громадська організація "Товариство "Восток" є неприбутковою організацією. Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.
- У пункті 3.1. Статуту встановлено, що Громадська організація "Товариство "Восток" створена з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю, поділу між ними витрат та можливих ризиків.
- Згідно з пунктом 10.4. Статуту Громадської організації "Товариство "Восток", у всіх державних органах виконавчої влади та установах, у судових органах всіх рівнів, органах прокуратури, у будь-яких інших державних та недержавних установах та організаціях з усіма правами, які надані Законом України позивачу, відповідачу, третій особі, представляє голова правління.
- Отже, позивач у статусі громадської організації у цій справі захищає не власні інтереси юридичної особи, а фактично діє в інтересах фізичних осіб членів Громадської організації "Товариство "Восток" та представляє їхні інтереси в суді, керуючись приписами Закону України "Про громадські об'єднання" та статутними завданнями такої організації.
- Таким чином, громадська організація, звертаючись з позовом до відповідачів, зокрема, Приватного підприємства "Південьпарксервіс", про відшкодування збитків, реалізувала передбачені її статутними завданнями представницькі функції щодо захисту прав фізичних осіб - членів такої організації, які, на думку позивача в особі керівника Громадської організації "Восток", порушив відповідач.
- Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 14.01.2025 у цій справі №916/754/24. Відповідно до ч.1 ст.316 Господарського процесуального кодексу України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
- Наведене також узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2024 у справі №910/17395/23, у якій Верховний Суд встановив обставини стосовно того, що позивач Громадська організація "Товариство "Восток" у статусі громадської організації захищає не власні інтереси як юридичної особи, а фактично діє в інтересах фізичних осіб - членів Громадської організації "Восток".
- Згідно зі статтею 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
- Колегія суддів виходить з того, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції.
- Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (висновок, зокрема, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17).
- Законом України "Про захист прав споживачів" регулюються відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлені права споживачів, а також визначений механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
- Зі змісту позовних вимог у цій справі вбачається, що між Приватним підприємством "Південьпарксервіс" та учасником Громадської організації "Товариство "Восток" укладено договори про надання місця під установку гаража і надання послуг на території Приватного підприємства "Південьпарксервіс" автостоянки "Южна-1", за умовами пункту 1.1. якого підприємство надає у користування, а учасник приймає у користування місце, розмір якого складає 24 кв.м, що розташоване на автостоянці "Южна-1", для цільового призначення, обумовленого договором. Згідно з пунктом 2.1. вказаного договору, підприємство зобов'язується забезпечувати виконання: ремонтних робіт майна, окрім встановлених гаражів; забезпечення електроенергією відповідно до договору про споживання електроенергії та спільне використання електричних мереж; утримання території; прибирання та вивіз сміття; охорони автостоянки.
- 26.10.2020 Одеська обласна державна адміністрація, від імені якої на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 290/А-2016 від 16.05.2016 діяла Лиманська районна державна адміністрація в особі голови, та Приватне підприємство "Південьпарксервіс" уклали договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер: 5122785800:01:001:0435, площею 12 га із земель промисловості, транспорту, зв'язку та енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (вид використання: для будівництва автогаражів), що розташована на території Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області на 49 років з моменту державної реєстрації права оренди. Позивач Громадська організація "Товариство "Восток" вважає цей договір незаконним та таким, що спричинив шкоду фізичним особам - власникам гаражів, в інтересах яких і було заявлено позов у цій справі.
- Як вбачається з наведеного, Громадська організація "Товариство "Восток" в особі його учасників та Приватного підприємства "Південьпарксервіс" не пов'язані господарськими правовідносинами у розумінні статті 3 Господарського кодексу України, а учасники Громадської організації "Товариство "Восток" є фактично споживачами послуг, що надає Приватне підприємство "Південьпарксервіс" за договором.
- Отже, при вирішенні питання щодо позовної заяви Громадської організації "Товариство "Восток" в частині заявлених позовних вимог до Приватного підприємства "Південьпарксервіс", місцевий господарський суд не дослідив правової природи цього спору, а саме предметної та суб'єктної юрисдикції.
- Наведене також узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові від 25.04.2024 у справі №910/17395/23, у яких Верховний Суд вказав, що позивач як громадська організація, представляючи інтереси своїх членів Громадської організації "Товариство "Восток" - фізичних осіб, помилково визначив належність цього спору до господарської юрисдикції з посиланням на відповідність його суб'єктного складу вимогам статті 4 Господарського процесуального кодексу України.
- Таким чином, без вирішення питання щодо предметної та суб'єктної юрисдикції цього спору відповідно до глави 2 §1 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, статті 20 Господарського процесуального кодексу України, висновок суду першої інстанції про покладення на Громадську організацію "Товариство "Восток" обов'язку сплати судового збору при зверненні до суду за захистом своїх прав є передчасним.
Отже, Верховним Судом та Південно-західним апеляційним господарським судом визначено, що при вирішенні питання щодо розгляду судом цієї справи першочергово постає питання юрисдикції даного спору.
21.03.2025 від ГО "Товариство "Восток" надійшла заява про остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників процесу, заява про забезпечення позову, заява про витребування доказів, а також заява про огляд доказів за їх місцезнаходженням.
Ухвалою від 09.04.2025 суддею Петренко Н.Д. заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ позовна заява передана на розгляд судді Невінгловській Ю.М.
Ухвалою від 15.04.2025 суддею Невінгловською Ю.М. заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу справ позовна заява передана на розгляд судді Желєзній С.П.
Ухвалою суду від 22.04.2025 суддею Желєзною С.П. заявлено самовідвід від розгляду даної справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 справу №916/754/24 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Сулімовській М.Б.
Ухвалою від 28.04.2024 справу №916/754/24 прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 14.05.2025.
Ухвалою від 14.05.2025 відкладено підготовче засідання на 11.06.2025.
10.06.2025 до суду звернувся відповідач-1 Южненська міська рада із клопотанням про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
В судовому засіданні 11.06.2025 ухвалено про продовження строку підготовчого провадження на тридцять днів та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 03.07.2025.
01.07.2025 від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до завершення розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи №916/437/24.
У зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги підготовче засідання, призначене на 03.07.2025, не відбулося.
Ухвалою від 03.07.2025 призначено підготовче засідання у справі на 16.07.2025.
Ухвалою від 16.07.2025 задоволено заяву Громадської організації "Товариство "Восток" про зупинення провадження у справі; зупинено провадження у справі №916/754/24 до закінчення перегляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи №916/437/24 та оприлюднення повного тексту постанови.
Ухвалою від 08.09.2025 поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання на 24.09.2025.
Ухвалою від 24.09.2025 відкладено підготовче засідання на 09.10.2025 та запропоновано позивачу надати до суду письмово викладену позицію щодо клопотання Южненської міської ради про закриття провадження у справі.
В судове засідання 09.10.2025 з'явився представник позивача.
Відповідачі явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили. Южненська міська рада звернулась до суду з клопотання про розгляд справи без участі її уповноваженого представника.
Судом розглянуто клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі.
Представник позивача проти закриття провадження у справі не заперечив, зазначив, що дійсно даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можуть бути вирішені в межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
За змістом частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін, як правило, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
В свою чергу, згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до положень статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, ознаками господарського спору, який належить до юрисдикції господарського суду, є, зокрема, участь у спорі суб'єкта господарювання, наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, а також спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за пунктами 1, 3 частини першої цієї статті, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання", громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів; за організаційно-правовою формою воно утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Статут громадського об'єднання, зокрема, має містити відомості про мету (цілі) та напрями його діяльності; повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи) (стаття 11 Закону України "Про громадські об'єднання").
Частиною 2 статті 21 Закону України "Про громадські об'єднання" встановлено, що громадське об'єднання зі статусом юридичної особи наділено правами бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства; здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Отже, засновники (учасники) громадського об'єднання зі статусом юридичної особи наділяють таке об'єднання певними повноваженнями (компетенцією), що не виключає делегування йому функцій представництва для захисту їхніх прав та інтересів у правовідносинах із третіми особами, в тому числі щодо судового захисту.
Товариство є неприбутковою організацією. Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пункт 1.3 статуту Громадської організації "Товариство "Восток").
Товариство є юридичною особою з дати його державної реєстрації (пункт 2.1 статуту Громадської організації "Товариство "Восток").
Товариство може представляти свої інтереси та інтереси членів Громадської організації "Товариство "Восток", вести будь-які справи у всіх державних органах виконавчої влади, установах, судах України усіх рівнів (господарських судах усіх рівнів, Верховному Суді України, судах загальної юрисдикції, адміністративних судах), а також наглядових інспекціях, у будь-яких інших державних та недержавних установах та організаціях з усіма правами, які надані чинним законодавством України позивачу, відповідачу, третій особі (пункт 2.3 статуту Громадської організації "Товариство "Восток").
Товариство створено з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю, поділу між ними витрат та можливих ризиків (пункт 3.1 статуту Громадської організації "Товариство "Восток").
Товариство у всіх державних органах виконавчої влади та установах, у судових органах всіх рівнів, органах прокуратури, у будь-яких інших державних та недержавних установах та організаціях з усіма правами, які надані Законом України позивачу, відповідачу, третій особі представляє Голова правління (пункт 10.4 статуту Громадської організації "Товариство "Восток").
В даному випадку Громадська організація "Товариство "Восток", звернувшись з позовом до суду, реалізувала передбачені її статутними завданнями представницькі функції щодо захисту прав фізичних осіб - членів такої організації.
Отже, позов у цій справі фактично подано в інтересах фізичних осіб, які є членами товариства, а не на захист власних інтересів позивача, як юридичної особи.
Також суд зауважує, що між позивачем та відповідачами відсутні господарські відносини в розумінні статті 3 Господарського кодексу України (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), наявність яких є визначальним при віднесенні спору між юридичними особами до компетенції господарських судів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.03.2021 у справі №367/4695/20 у спорі між громадською організацією, яка звернулася від імені споживачів, та юридичною особою, яка надавала послуги, вказала наступне: "Тобто законом надано право громадським організаціям споживачів звертатися до суду, у тому числі і до юридичних осіб, які є управителями багатоквартирних житлових будинків та які надають комунальні послуги в інтересах побутових споживачів, незалежно від їх членства у вказаній громадській організації, за захистом прав таких споживачів.
При цьому в Законі № 1023-XII чітко визначено, що вказане рішення стосується лише і виключно споживачів, права яких порушено протиправними діями суб'єкта господарювання, який надає відповідні послуги.
Між ГО "Ірпінська спілка споживачів" та КП "УЖКГ "Ірпінь" відсутні правовідносини в розумінні ГК України, оскільки спір стосується права, порушеного, на думку ГО "Ірпінська спілка споживачів", яка в силу Закону № 1023-XII представляє інтереси невизначеного кола споживачів, кожного зі споживачів міста Ірпеня на перерахунок відповідачем вартості послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.
Тобто між учасниками справи відсутні господарські правовідносини, наявність яких є визначальною при віднесенні спору до компетенції господарських судів.
У вказаному спорі ГО "Ірпінська спілка споживачів" захищає не власні інтереси, а фактично діє в інтересах фізичних осіб - споживачів житлово-комунальних послуг, представляє інтереси та здійснює захист прав саме вказаних осіб на підставі статті 25 Закону № 1023-XII та її Статуту.
Тому між громадською організацією та юридичною особою, яка надає послуги, апріорі відсутні матеріальні правовідносини, оскільки в судовому спорі така громадська організація виступає від власного імені, але захищає побутових споживачів, права яких вважає порушеними через протиправні дії надавача послуг.
Судами попередніх інстанцій не враховані положення Закону № 1023-XII та Статуту, не надано оцінку можливості звернення ГО "Ірпінська спілка споживачів" з позовом, направленим на захист прав та інтересів невизначеного кола споживачів.
У законодавстві відсутні положення, які б надавали право фізичним особам, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, звертатися до господарського суду в межах спірних правовідносин за захистом їх порушених прав як споживачів".
Крім того, у постановах Верховного Суду від 25.04.2024 у справі №910/17395/23 та від 18.06.2025 у справі № 916/1614/24 за позовом Громадської організації "Товариство "Восток" до державних органів про відшкодування шкоди, зроблено висновок, що позови, які фактично подано громадською організацією в інтересах фізичних осіб, які є її членами, а не на захист власних інтересів позивача, як юридичної особи, не підвідомчі господарським судам.
Таким чином, оскільки у зазначеному спорі позивач у статусі громадської організації захищає не власні інтереси як юридичної особи, а фактично діє в інтересах фізичних осіб - членів громадської організації та представляє їх інтереси в суді на підставі положень Закону України "Про громадські об'єднання" (статті 11, 21), а також відповідно до статутних завдань такої організації (пункти 1.3, 2.1, 2.3, 3.1, 10.4 статуту), суд констатує, що даний спір не підвідомчій господарським судам.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
За приписами частин 2-5 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
За наведеного суд роз'яснює позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Питання щодо повернення судового збору з бюджету судом не вирішується, оскільки позивачем судовий збір не сплачувався.
Керуючись п.1 ч.1 ст.231, ст.ст.234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Провадження у справі №916/754/24 закрити.
2. Роз'яснити Громадській організації "Товариство "Восток", що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала суду набрала законної сили 09.10.2025; може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст.ст.254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено і підписано 13.10.2025.