65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"01" жовтня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1810/25
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк
за участю представників:
від позивачів - Маршук Ю.С.,
від відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське» про стягнення дивідендів у розмірі 134414000,00 грн., -
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське» про:
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське» на користь ОСОБА_1 дивідендів у розмірі 33603500,00 грн. з утриманням і перерахуванням до бюджету належних податкових платежів;
- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське» на користь ОСОБА_2 дивідендів у розмірі у розмірі 100810500,00 грн. з утриманням і перерахуванням до бюджету належних податкових платежів.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі зазначають, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 до 04.02.2021 року були учасниками ТОВ “Селищанське», яке здійснює діяльність у сфері сільського господарства, при цьому їх частки у статутному капіталі товариства становили відповідно 25% та 75%, за час володіння якими протягом 2020 року ТОВ “Селищанське» здійснювало господарську діяльність, що принесла прибуток.
Також позивач вказує, що протоколом загальних зборів учасників ТОВ “Селищанське» № 28/01 від 28.01.2021 року прийнято рішення про розподіл прибутку товариства за підсумками фінансово-господарської діяльності у 2020 році та виплату дивідендів учасникам пропорційно до їх часток у статутному капіталі. Так, позивач зазначає, що ОСОБА_1 було поінформовано, що йому підлягає виплата дивідендів у розмірі 33603500,00 грн. з утриманням і перерахуванням до бюджету належних податкових платежів, при цьому ОСОБА_2 проінформовано про те, що їй підлягає виплата дивідендів у розмірі 100810500,00 грн. з утриманням і перерахуванням до бюджету належних податкових платежів.
Крім того, позивач додає, що у 2021 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 здійснили відчуження належних їм корпоративних прав у ТОВ “Селищанське» на користь Компанії “Анікомо Лімітед» за номінальною вартістю 64424,00 грн. та 193275,00 грн. відповідно. Відчуження корпоративних прав за номінальною вартістю була зумовлена наявністю значної заборгованості товариства перед ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за нарахованими, але не виплаченими дивідендами. При цьому, як вказують позивачі, ТОВ “Селищанське» залишалося зобов'язаним здійснити виплату відповідних сум дивідендів (до 31.12.2021 року), які були нараховані на користь позивачів рішенням загальних зборів учасників, ухваленим до моменту відчуження часток.
Однак, за ствердженням позивачів, попри належне документальне оформлення рішення про виплату дивідендів, станом на день подання цього позову жоден із позивачів не отримав відповідних коштів.
В подальшому представником позивачів направлялася на електронну адресу товариства вимога від 10.04.2025 року про виплату дивідендів, однак грошові кошти відповідачем не сплачені, у відповідь товариством надіслано лист від 15.04.2025 року, яким підтверджено факт прийняття рішення, однак зазначено про неможливість його виконання у зв'язку з відсутністю коштів.
Між тим в обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі посилаються на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 13.10.2021 у справі № 910/12317/18, від 02.02.2023 у справі № 910/10164/21, від 30.08.2023 року № 910/9326/22 та вказує, що задоволення позовних вимог про стягнення дивідендів є можливим виключно за умови наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних позивачу - учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати.
Також позивачі зауважують, що Верховним Судом у постанові № 908/660/17 від 23 травня 2018 року зазначено, що право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивіденді. Виплата позивачу вартості частини майна товариства, пропорційну його частині у статутному капіталі у зв'язку з його виходом з товариства не є підставою для відмови у виплаті позивачу дивідендів, щодо виділення яких було прийняте рішення загальних зборів учасників ТОВ “Агрофірма “Славутич» на час його участі в товаристві.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2025 р. вказану позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, при цьому встановлено 10-денний строк для усунення заявником виявлених судом недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
21.05.2025 р. до господарського суду від представника позивача - адвоката Маршук Ю.С. надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. № 16124/24), до якої додано уточнену позовну заяву, в якій визначено ОСОБА_2 в якості позивача-2 та зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат. Разом з тим, доказів усунення ще одного встановленого судом недоліку - надання доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, до вказаної заяви про усунення недоліків не додано.
Водночас, разом із заявою про усунення недоліків представником позивачів повторно подано до господарського суду клопотання про зменшення розміру судового збору (вх. № 16170/25 від 21.05.2025), відповідно до якого позивачі просять суд зменшити розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачами, до 15140,00 грн. для кожного.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.06.2025 р. заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про зменшення розміру судового збору задоволено частково та зменшено розмір судового збору до 20000,00 грн. кожному з позивачів.
04.06.2025 р. від позивачів до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи (вх. № 17792/25), в якому позивачі просять залучити до матеріалів справи докази сплати судового зору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.06.2025 р. позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1810/25 за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому підготовче засідання призначено на 26 червня 2025 р. о 15:30 год.
24.06.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 19909/25), відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське» про стягнення дивідендів у розмірі 134414000,00 грн. та зазначає про відсутність у товариства можливості задовольнити вимоги позивачів, оскільки діяльність товариства зупинена, а також просить суд розгляд справи проводити за відсутності ТОВ “Селищанське».
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2025 р. відкладено підготовче засідання на 05.08.2025 р. о 10:00 год. з огляду на неявку представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2025 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 27 серпня 2025 р. о 10:30 год.
22.08.2025 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява (вх. № 26247/25), в якій відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити та провести розгляд справи за відсутності відповідача.
Під час розгляду справи у судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивачів, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське?, оформленим протоколом № 6 від 29.05.2018 р., затверджено статут Товариство з обмеженою відповідальністю “Селищанське? (нова редакція).
Товариство з обмеженою відповідальністю “Селищанське? створено та здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України. Цивільного кодексу України, Закону України “Про господарські товариства» та інших законодавчих актів України та цього статуту. Товариство є суб'єктом господарювання, створеним в процесі реорганізації шляхом перетворення Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Селищанський». с. Селище, Гиврівського району, Вінницької області, зареєстрованого Гиврівською районною державною адміністрацією 1 березня 2000 року № 130, та є його правонаступником.
Відповідно до п. 1.2 статуту учасниками товариства є:
- ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
- ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Згідно з п. 1.3 статуту товариство є юридичною особою, має самостійний баланс, поточні та інші рахунки в банківських установах, печатку із своєю назвою, додаткові печатки та штампи, фірмовий/торгівельний знак та інші атрибути. Товариство, в цілях ведення своєї господарської діяльності, має право виготовляти будь-які додаткові печатки та штампи. Товариство може набувати майнових та особистих немайнових прав, несе відповідні обов'язки, від своєї особи виступає позивачем та відповідачем в судах загальної юрисдикції, адміністративних, господарських, третейських, арбітражних судах.
Пунктом 3.1 статуту визначено, що учасники товариства мають право:
- брати участь в управлінні справами товариства у встановленому чинним законодавством України та статутом порядку (підп. 3.1.1);
- брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку. Право на отримання частки прибутку пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на день прийняття відповідного рішення загальними зборами учасників товариства (підп. 3.1.2);
- одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи загальних зборів учасників товариства (підп. 3.1.3);
- вийти в установленому порядку з товариства (підп. 3.1.4);
- продати чи іншим чином відступити свою частку в статутному капіталі товариства у встановленому законом та статутом порядку (підп. 3.1.5): учасник товариства має право за згодою загальних зборів учасників, оформленою протоколам (рішенням), прийнятим у відповідності до положень цього статуту, передати свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам товариства /або третім особам (п.п. 3.1.5.1); при передачі частки (її частини) іншій особі відбувається одночасний перехід до неї прав та обов'язків, що належали учаснику, який передав її повністю або частково (п.п. 3.1.5.2);
- скликати та проводити чергові та позачергові загальні збори учасників товариства в порядку, передбаченому статутом товариства та чинним законодавством України (підп. 3.1.6).
В п. 4.1 статуту визначено, що товариство мас статутний (складений) капітал у розмірі 257699,58 грн.
Пунктом 4.3 статуту передбачено, що частки учасників у статутному капіталі розподіляються та формуються за рахунок внеску учасника наступним чином:
- ОСОБА_1 : частка в гривнях 64424,50, що відповідає 25% статутного капіталу;
- ОСОБА_2 : частка в гривнях 193275,08 грн., що відповідає 75% статутного капіталу.
За умовами п. 4.4 статуту розподіл прибутку між учасниками відбувається пропорційно до їх часток у статутному капіталі товариства у строки та в порядку, передбачені чинним законодавством України.
Відповідно до п. 7.1 статуту вищим органом товариства є загальні збори учасників товариства, які очолюються головою зборів.
Підпунктом 7.1.1 п. 7.1 статуту визначено, що загальні збори учасників товариства скликаються за необхідністю та оформлюються протоколом.
Якщо в товаристві є лише єдиний учасник, прийняття ним рішень оформлюється рішеннями учасника, що прирівнюються та мають силу протоколів загальних зборів учасників товариства.
Загальні збори учасників товариства скликаються генеральним директором товариства. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників товариства.
В підпункті 7.1.3 п. 7.1 статуту зазначено, що до виключної компетенції загальних зборах учасників товариства віднесено:
- визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;
- внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;
- створення та відкликання виконавчого органу товариств - генерального директора;
- визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;
- затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства;
- створення, реорганізація та ліквідація філіалів, представництв, дочірніх підприємств, затвердження їх статутів та положень;
- вирішення питання про придбання товариством частки учасника;
- виключення учасника із товариства;
- прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;
- затвердження будь-якого договору позики, кредитного договору, договору поруки, договору дарування або інших угод з відчуження майна товариства; договору позички або іншого договору про безоплатне користування майном товариства;
- вирішення та затвердження питань з надання будь-якого майна чи активів товариства у заставу, заклад або будь-яким іншим чином їх надання у якості забезпечення зобов'язань;
- здійснення інших повноважень, прямо визначених статутом та законом;
- прийняття рішення щодо відчуження учасником своєї частки у статутному капіталі товариства.
Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.
Приписами п. 7.2 статуту передбачено, що управління поточною діяльністю товариства здійснюється виконавчим органом - директором, що є вищою посадовою особою товариства та несе відповідальність за діяльність товариства.
Згідно з п. 9.1 статуту зміни та доповнення до цього статуту приймаються загальними зборами учасників товариства і оформлюються у новій редакції з обов'язковою державною реєстрацією у встановленому законодавством порядку.
Умовами п. 9.2 статуту закріплено, що статут та протокол загальних зборів учасників товариства викладається у письмовій формі, прошиваються, пронумеровуються та підписуються учасниками товариства або уповноваженими цими особами. Справжність підписів нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.
Так, відповідно до протоколу № 28/01 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське» від 28.01.2021 р. на порядок денний були винесені наступні питання:
1. Затвердження результатів діяльності товариства за 2020 рік.
2. Прийняття рішення про розподіл чистого прибутку товариства за 2020 рік та виплати дивідендів.
По першому питанню вирішено: затвердити звіт про фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське» (баланс на 31 грудня 2020 р. - форма № 1-м).
По другому питанню вирішено: суму чистого прибутку товариства за 2020 рік, яка згідно даних рядка 1420 звіту про фінансовий стан ТОВ “Селищанське» складає 134414000,00 грн., спрямувати на виплату дивідендів учасникам товариства пропорційно до розміру частки статутного капіталу. Виплату дивідендів провести з дня прийняття цього рішення і з утриманням та перерахуванням до бюджету належних податкових платежів не пізніше 31.12.2021 р.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Селищанське» звернулося до ОСОБА_1 із повідомленням про виплату дивідендів № 6 від 28.01.2021 р., в якому зазначило, що згідно з протоколом № 28/01 загальних зборів учасників ТОВ “Селищанське» від 28.01.2021 р. прийнято рішення про затвердження звіту про фінансовий стан товариства, відповідно до якого сума чистого прибутку товариства за 2020 рік складає 134414000,00 грн. Вказану суму вирішено спрямувати на виплату дивідендів учасникам товариства пропорційно до розміру частки статутного капіталу. З огляду на викладене товариство повідомило, що ОСОБА_1 , як учаснику, що володіє 25% статутного капіталу товариства, буде здійснена виплата у розмірі 33603500,00 грн. з утриманням та перерахуванням до бюджету належних податкових платежів не пізніше 31.12.2021 р.
Також із матеріалів справи вбачається, що ТОВ “Селищанське» звернулося до ОСОБА_2 із повідомленням про виплату дивідендів № 5 від 28.01.2021 р., в якому зазначило, що згідно з протоколом № 28/01 загальних зборів учасників ТОВ “Селищанське» від 28.01.2021 р. прийнято рішення про затвердження звіту про фінансовий стан товариства, відповідно до якого сума чистого прибутку товариства за 2020 рік складає 134414000,00 грн. Вказану суму вирішено спрямувати на виплату дивідендів учасникам товариства пропорційно до розміру частки статутного капіталу. З огляду на викладене товариство повідомило, що ОСОБА_2 , як учаснику, що володіє 75% статутного капіталу товариства, буде здійснена виплата у розмірі 100810500,00 грн. з утриманням та перерахуванням до бюджету належних податкових платежів не пізніше 31.12.2021 р.
В подальшому, 29 січня 2021 року між ОСОБА_1 (продавець) та Компанією “Анікомо Лімітед» (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ “Селищанське», відповідно до п. 1 якого продавець володіє часткою у статутному капіталі ТОВ “Селищанське» у розмірі 64424,50 грн., що становить 25% статутного капіталу товариства.
Згідно з п. 1.1 договору від 29.01.2021 р. на підставі даного договору продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність і оплачує належну продавцю частку в статутному капіталі товариства у розмірі 64424,50 грн., що становить 25% статутного капіталу товариства в порядку, визначеному цим договором.
Пунктом 1.2 договору від 29.01.2021 р. визначено, що на момент підписання даного договору статутний капітал товариства сформовано у повному обсязі. Продавець заявляє, що товариство не має до нього ніяких майнових або інших претензій. Продавець на дату укладення цього договору не має ніяких майнових зобов'язань перед товариством та не має майнових або інших претензій до товариства.
Положеннями п. 1.3 договору від 29.01.2021 р. закріплено наступні відомості про товариство: повне найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю “Селищанське»; місцезнаходження: Україна, 23316, Вінницька обл., Тиврівський р-н, село Селище, вулиця Шевченка, будинок 135 “В»; ідентифікаційний код юридичної: 03734760; статутний капітал повністю сформований у розмірі 257699,58 грн.
В п. 4 договору від 29.01.2021 р. встановлено, що право власності на частку в статутному капіталі переходить до покупця з моменту підписання даного договору та акту приймання-передачі частки.
Відповідно до п. 5 договору від 29.01.2021 р. продавець свідчить, що належна йому частка в статутному капіталі до цьогонікому іншому не продана, не заставлена, боргом не обтяжена, під забороною (арештом) в тому числі під податковою заставою, не перебуває, судовою спору щодо неї немає, частка в статутному капіталі не є вкладом до статутного капіталу інших юридичних осіб.
Сторони підтверджують, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов цього договору, а його текст, значення, умови сторонам зрозумілі в повному обсязі та не потребують додаткового роз'яснення чи перекладу (п. 10 договору від 29.01.2021 р.).
Умовами п. 12 договору від 29.01.2021 р. визначено, що останній укладено за згодою дружини продавця - ОСОБА_2 .
Згідно з п. 13 договору від 29.01.2021 р. сторони однаково розуміють значення, умови цього правочину, зміст та його правові наслідки, підтверджують дійсність намірів при його укладенні, а також те, що цей договір не носить характеру фіктивного чи удаваного правочину, не є правочином зловмисним, про що свідчать особисті підписи сторін на цьому договорі. Сторони стверджують, що подана ними інформація, пов'язана з підписанням цього договору, є правдивою, подані документи дійсні та/або не підроблені; особи, прав чи інтересів яких стосується цей договір, відсутні.
При цьому 29 січня 2021 року між ОСОБА_1 (продавець) та Компанією “Анікомо Лімітед» (покупець) укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ “Селищанське» від 29.01.2021 р., відповідно до п. 1 якої сторони підтверджують, що на момент підписання договору вони ознайомлені з протоколом загальних зборів учасників ТОВ “Селищанське» № 28/01 від 28.01.2021 р., відповідно до якого прийнято рішення про виплату дивідендів учасникам товариства за 2020 рік у розмірі 134414000,00 грн. не пізніше 31.12.2021 р.
Крім того, із вказаної додаткової угоди № 1 вбачається, що директор ТОВ “Селищанське» - ОСОБА_4 ознайомлений з текстом такої угоди.
Також із матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу від 29.01.2021 р. та додаткова угода № 1 від 29.01.2021 р. від імені ОСОБА_1 підписані ОСОБА_5 , який діє на підставі довіреності від 14.03.2020 р., посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Блажек О.Є.
У зв'язку з укладенням 29.01.2021 р. договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ “Селищанське», ОСОБА_1 та Компанія “Анікомо Лімітед» склали акт приймання-передачі частки про наступне:
1) ОСОБА_1 передав, а Компанія “Анікомо Лімітед» прийняла частку у статутному капіталі ТОВ “Селищанське» у розмірі 64424,50 грн., що становить 25% статутного капіталу ТОВ “Селищанське».
2) На виконання вимог ч. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець передав покупцю всі документи, що стосуються належної йому частки в статутному капіталі товариства.
3) Право власності на частку в статутному капіталі переходить до покупця з моменту підписання даного акту.
4) Сторони не мають одна до одної матеріальних претензій у зв'язку з передачею зазначеної у даному акті частки у статутному капіталі товариства.
Крім того, із матеріалів справи вбачається, що 29 січня 2021 року між ОСОБА_2 (продавець) та Компанією “Анікомо Лімітед» (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ “Селищанське», відповідно до пункту 1 якого продавець володіє часткою у статутному капіталі ТОВ “Селищанське» у розмірі 193275,08 грн., що становить 75% статутного капіталу товариства.
За умовами п. 1.1 договору від 29.01.2021 р. на підставі даного договору продавець передає у власність покупцю, а покупець приймає у власність і оплачує належну продавцю частку в статутному капіталі товариства у розмірі 193275,08 грн., що становить 75% статутного капіталу товариства в порядку, визначеному цим договором.
Пунктом 1.2 договору від 29.01.2021 р.визначено, що на момент підписання даного договору статутний капітал товариства сформовано у повному обсязі. Продавець заявляє, що товариство не має до нього ніяких майнових або інших претензій. Продавець на дату укладення цього договору не має ніяких майнових зобов'язань перед товариством та не має майнових або інших претензій до товариства.
Крім того пункт 1.3 договору від 29.01.2021 р. закріплено наступні відомості про товариство: повне найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю “Селищанське»; місцезнаходження: Україна, 23316, Вінницька обл., Тиврівський р-н, село Селище, вулиця Шевченка, будинок 135 “В»; ідентифікаційний код юридичної: 03734760; статутний капітал повністю сформований у розмірі 257699,58 грн.
В п. 4 договору від 29.01.2021 р. встановлено, що право власності на частку в статутному капіталі переходить до покупця з моменту підписання даного договору та акту приймання-передачі частки.
Відповідно до п. 5 договору від 29.01.2021 р. продавець свідчить, що належна йому частка в статутному капіталі до цьогонікому іншому не продана, не заставлена, боргом не обтяжена, під забороною (арештом), в тому числі під податковою заставою, не перебуває, судовою спору щодо неї немає, частка в статутному капіталі не є вкладом до статутного капіталу інших юридичних осіб.
Сторони підтверджують, що домовились і не мають жодних зауважень, доповнень або суперечностей відносно умов цього договору, а його текст, значення, умови сторонам зрозумілі в повному обсязі та не потребують додаткового роз'яснення чи перекладу (п. 10 договору від 29.01.2021 р.).
Положеннями п. 12 договору від 29.01.2021 р. визначено, що цей договір укладено за згодою чоловіка продавця - ОСОБА_1 .
При цьому 29 січня 2021 року між ОСОБА_2 (продавець) та Компанією “Анікомо Лімітед» (покупець) укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ “Селищанське» від 29.01.2021 р., відповідно до п. 1 якої сторони підтверджують, що на момент підписання договору вони ознайомлені з протоколом загальних зборів учасників ТОВ “Селищанське» № 28/01 від 28.01.2021 р., відповідно до якого прийнято рішення про виплату дивідендів учасникам товариства за 2020 рік у розмірі 134414000,00 грн. не пізніше 31.12.2021 р.
Крім того, із вказаної додаткової угоди № 1 вбачається, що директор ТОВ “Селищанське» - ОСОБА_4 ознайомлений з текстом такої угоди.
Також із матеріалів справи вбачається, що договір купівлі-продажу від 29.01.2021 р. та додаткова угода № 1 від 29.01.2021 р. від імені ОСОБА_2 підписані ОСОБА_6 , який діє на підставі довіреності від 13.05.2019 р., посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу - Блажек О.Є.
У зв'язку з укладенням 29.01.2021 р. договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ “Селищанське» ОСОБА_2 та Компанія “Анікомо Лімітед» склали акт приймання-передачі частки, відповідно до якого ОСОБА_2 передала, а Компанія “Анікомо Лімітед» прийняла частку у статутному капіталі ТОВ “Селищанське» у розмірі 193275,08 грн., що становить 75 % статутного капіталу ТОВ “Селищанське».
У зв'язку з укладенням 29.01.2021 р. договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ “Селищанське», ОСОБА_2 та Компанія “Анікомо Лімітед» склали акт приймання-передачі частки про наступне:
1) ОСОБА_2 передала, а Компанія “Анікомо Лімітед» прийняла частку у статутному капіталі ТОВ “Селищанське» у розмірі 193275,08 грн., що становить 75% статутного капіталу ТОВ “Селищанське».
2) На виконання вимог ч. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець передав покупцю всі документи, що стосуються належної йому частки в статутному капіталі товариства.
3) Право власності на частку в статутному капіталі переходить до покупця з моменту підписання даного акту.
4) Сторони не мають одна до одної матеріальних претензій у зв'язку з передачею зазначеної у даному акті частки у статутному капіталі товариства.
Також в матеріалах справи наявний Баланс (звіт про фінансовий стан) Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське» на 31.12.2020 р. (а.с. 30).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до ТОВ “Селищанське» із вимогою про виконання зобов'язання (вих. № 01/04 від 10.04.2025), відповідно до якої вимагали здійснити виплату грошових коштів, що підлягають сплаті у якості дивідендів ОСОБА_1 у розмірі 33603500,00 грн. та ОСОБА_2 у сумі 100810500,00 грн. не пізніше 18.04.2025 року. Також у вказаній вимозі позивачі повідомили товариство, що у випадку її невиконання у встановлений строк, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 будуть змушені звернутися до суду за захистом їх порушених прав та законних інтересів.
Так, у відповідь на вимогу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за вих. № 01/04 від 10.04.2025, ТОВ “Селищанське» листом від 15.04.2025 р. за вих. № 15/04-1 повідомило, що, не заперечуючи правомірність викладених у вимозі вимог, товариство вимушене відмовити у їх задоволені у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках ТОВ “Селищанське».
Таким чином, невиплата Товариством з обмеженою відповідальністю “Селищанське? ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дивідендів у розмірі 100810500,00 грн. та 33603500,00 грн. відповідно, стали підставою для звернення останніми до господарського суду за захистом їх прав.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частинами першою та другою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Реалізовуючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Відповідно до ст. 58 Конституції України, ст. 5 Цивільного кодексу України до правовідносин сторін повинні бути застосовані норми законодавства у редакціях, чинних станом на дату виникнення спірних правовідносин, а саме: на 28 січня 2021 року - дату прийняття загальними зборами учасників відповідача рішення про розподіл чистого прибутку та виплату дивідендів.
Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками (частина перша статті 113 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи або безпосередньо його єдиний учасник - фізична особа у разі прийняття таким учасником рішення про це та після внесення відповідних відомостей до єдиного державного реєстру. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом або установчими документами товариства.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
Згідно з ч. 1-3 статті 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників.
Частиною 1 ст. 11 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? встановлено, що установчим документом товариства є статут.
Відповідно до ст. 28 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Положеннями ст. 29 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства. Кожен учасник товариства має право бути присутнім на загальних зборах учасників, брати участь в обговоренні питань порядку денного і голосувати з питань порядку денного загальних зборів учасників. Кожен учасник товариства на загальних зборах учасників має кількість голосів, пропорційну до розміру його частки у статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено статутом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю? загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди).
Відповідно до статті 167 Господарського кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Законом можуть бути встановлені обмеження певним особам щодо володіння корпоративними правами та/або їх здійснення. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Згідно зі статтею 26 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Товариство виплачує дивіденди грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом. Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників. Посадові особи товариства, винні у введенні в оману учасників товариства щодо його фінансового стану, зокрема шляхом подання (включення) недостовірної інформації до документів товариства, що призвело до здійснення неправомірних виплат, несуть разом з учасниками солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо повернення виплат товариству.
У відповідності до статті 27 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, якщо: 1) товариство не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв'язку із припиненням їх участі у товаристві або з правонаступниками учасників товариства відповідно до цього Закону; 2) майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати. Статутом товариства можуть додатково передбачатися інші умови, за яких загальні збори учасників не можуть приймати рішення про виплату дивідендів чи за яких дивіденди не можуть виплачуватися. Товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад.
Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 30 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належить, зокрема, розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів.
Верховний Суд у справах № 920/236/23, № 918/822/23, № 910/12317/18, № 910/10164/21, № 910/9326/22, зазначав, що рішення про виплату дивідендів та їх розмір приймається вищим органом управління товариством - загальними зборами товариства. Прийняття такого рішення належить до виключної компетенції загальних зборів.
Отже, підставою для виплати дивідендів є відповідне рішення загальних зборів, яким визначається сума прибутку, яку вирішено спрямувати на виплату дивідендів, порядок та строки такої виплати.
Задоволення позовних вимог про стягнення дивідендів є можливим виключно за наявності рішення загальних зборів юридичної особи про спрямування прибутку на виплату дивідендів, на підставі якого визначаються розмір належних учаснику (акціонеру, члену) дивідендів, строки та порядок їх виплати.
Так, судом встановлено, що рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське?, оформленими протоколом № 28/01 від 28.01.2021 р., вирішено:
1) Затвердити звіт про фінансовий стан Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське» (баланс на 31 грудня 2020 р. - форма № 1-м).
2) Суму чистого прибутку товариства за 2020 рік, яка згідно даних рядка 1420 звіту про фінансовий стан ТОВ “Селищанське» складає 134414000,00 грн., спрямувати на виплату дивідендів учасникам товариства пропорційно до розміру частки статутного капіталу. Виплату дивідендів провести з дня прийняття цього рішення і з утриманням та перерахуванням до бюджету належних податкових платежів не пізніше 31.12.2021 р.
Пунктом 4.3 статуту ТОВ “Селищанське» передбачено, що частки учасників у статутному капіталі розподіляються та формуються за рахунок внеску учасника наступним чином:
- ОСОБА_1 : частка в гривнях 64424,50, що відповідає 25% статутного капіталу;
- ОСОБА_2 : частка в гривнях 193275,08 грн., що відповідає 75% статутного капіталу.
Отже, ОСОБА_1 , володіючи 25% частки та ОСОБА_2 , володіючи 75% частки у статутному капіталі товариства, мають право відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське?, оформленого протоколом № 28/01 від 28.01.2021 р., на розподіл дивідендів від діяльності товариства пропорційно до розміру своїх часток. Так, законодавчо презюмується виплата дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.
Разом з тим, як встановлено судом, відповідачем - ТОВ “Селищанське» не виконано вказане рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське?, оформлене протоколом № 28/01 від 28.01.2021 р., та не здійснено виплату дивідендів позивачам у загальному розмірі 134414000,00 грн. у строк до 31.12.2021 р. При цьому доказів протилежного матеріали справи не містять, що також не спростовано відповідачем.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах “Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, “Федоренко проти України» від 01.06.2006 р. зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути “існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні “виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття “майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як “наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого “права власності».
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту “правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, сплата акціонеру дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення загальними зборами товариства, надає акціонеру, на користь якого таке рішення прийняте, “законне очікування», що йому будуть такі дивіденди виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів акціонеру прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах “Брумареску проти Румунії» (п. 74), “Пономарьов проти України» (п. 43), “Агрокомплекс проти України» (п. 166).
Враховуючи закріплене Законом України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» право учасника товариства на отримання частки прибутку (дивідендів), приймаючи до уваги прийняття загальними зборами рішення 28.01.2021 р., оформлене протоколом № 28/01, про виплату дивідендів у строк до 31.12.2021р., яке ТОВ “Селищанське» не виконано, що мало наслідком порушення законних очікувань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на отримання грошових коштів, а, отже, і на мирне володіння майном, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених позивачами вимог.
Крім того, господарським судом відхиляються доводи ТОВ “Селищанське» про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог з огляду на відсутність грошових коштів, оскільки відсутність у товариства коштів не звільняє відповідача від виконання зобов'язання та не є підставою для звільнення від виконання зобов'язання.
Між тим господарський суд зазначає, що у прохальній частині позовної заяви позивачами заявлені до стягнення дивіденди у розмірі 33603500,00 грн. та у розмірі 100810500,00 грн. з утриманням і перерахуванням до бюджету належних податкових платежів.
Наразі господарський суд зазначає, що відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також, зокрема, платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв'язку з розподілом чистого прибутку (його частини).
За умовами п.п. 164.2.8 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.41 п. 165.1 ст. 165), доходи у вигляді виграшів, призів.
Положеннями п. 170.5. Податкового кодексу України визначене оподаткування дивідендів, зокрема:
170.5.1. Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування.
170.5.2. Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.
170.5.3. Дивіденди, нараховані платнику податку за акціями або іншими корпоративними правами, що мають статус привілейованих, або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, що перевищує суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку згідно з підпунктом 57.1-1.4 пункту 57.1-1 статті 57 цього Кодексу, для цілей оподаткування прирівнюються до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.
З огляду на викладене суд зазначає, що господарський суд не наділений повноваженнями стягувати дивіденди саме з утриманням і перерахуванням до бюджету належних податкових платежів.
Крім того, господарський суд зазначає, що під час розгляду справи по суті у судовому засіданні 01.10.2025 р. представник позивачів просила суд стягнути з відповідача - ТОВ “Селищанське» дивіденди у загальному розмірі 134414000,00 грн., не зазначаючи вже про утримання та перерахування до бюджету належних податкових платежів.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо дивідендів у розмірі 134414000,00 грн. обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 40000,00 грн., понесені позивачем-1 - ОСОБА_1 та позивачем-2 - ОСОБА_2 - кожним у розмірі 20000,00 грн. при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське» про стягнення дивідендів у розмірі 134414000,00 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське» (65003, м. Одеса, вул. Головатого отамана, буд. 67/69; код ЄДРПОУ 03734760) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) дивіденди у розмірі 33603500/тридцять три мільйони шістсот три тисячі п'ятсот/грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 20000/двадцять тисяч/грн. 00 коп.
3. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю “Селищанське» (65003, м. Одеса, вул. Головатого отамана, буд. 67/69; код ЄДРПОУ 03734760) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) дивіденди у розмірі у розмірі 100810500/сто мільйонів вісімсот десять тисяч п'ятсот/грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 20000/двадцять тисяч/грн. 00 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 13 жовтня 2025 р.
Суддя В.С. Петров