10 жовтня 2025 року Справа № 915/1388/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В", вул. Бурбели Олександри, буд. 3, кв. 83, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21036 (код ЄДРПОУ 41716575)
електронна пошта: sotan@ukr.net
представник позивача: адвокат Путілін Євген Вікторович
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 04056612)
про стягнення коштів у розмірі 27 389, 53 грн.
без повідомлення (виклику) учасників
До Господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з виконавчого комітету Миколаївської міської ради заборгованість у розмірі 27 389, 53 грн., з яких: 24 831, 00 грн. - сума основного боргу; 1 547, 83 грн. - інфляційне збільшення; 1 010, 70 грн. - штрафні санкції 3 % річних.
Позивач просить суд стягнути з відповідача документально підтверджені судові витрати.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.11.2024 позовну заяву (вх. № 13905/24 від 11.11.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про стягнення коштів у розмірі 27 389, 53 грн. залишено без руху.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами від сторін до суду не надходило.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 №271/2024, від 23.07.2024 №469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025 у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
При здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 ГПК України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з приписами ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття "розумного строку" не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Савенкова проти України" від 02.05.2013, "Папазова та інші проти України" від 15.03.2012).
Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз'яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введення на території України воєнного стану, складну безпекову ситуацію у м. Миколаєві, і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, а також з урахуванням надмірного навантаження та недостатню кількість суддів в Господарському суді Миколаївської області, щодо яких здійснюється автоматизований розподіл судових справ, з урахуванням показників часу, необхідного для розгляду справ та матеріалів (рішення Вищої кваліфікаційної комісії України від 26.02.2025 № 41/зп-25 та від 05.03.2025 № 46/зп-25, лист ДСА від 28.01.2025 № 15-2062/25), розгляд даної справи здійснено у розумний строк відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
ІI. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
2.1. Правова позиція позивача.
Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо невиконання відповідачем виконавчим комітетом Миколаївської міської ради обов'язку щодо повернення забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 3 % від вартості договору, що становить 24 831, 00 грн., протягом 5 банківських днів з дня укладення договору про закупівлю послуг від 26.05.2023 за результатами процедури закупівлі "відкриті торги з особливостями".
За порушення виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні втрати відповідно до положень ст. 625 ЦК України.
Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 11, 14, 202, 509, 530, 610, 612, 625, 837 ЦК України, ст. 27, 43 Закону України "Про публічні закупівлі", положеннями тендерної документації та умовами договору.
2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 15709/24 від 12.12.2024) просить суд в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає наступне.
Відповідач зазначає, що дійсно за результатами проведення процедури відкритих торгів з особливостями, між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та ТОВ «Глорія-В» було укладено договір від 26.05.2023 № 33/02.02.01-34/02/23. Крім того, між виконавчим комітетом Миколаївської міської ради та ТОВ «Глорія-В» було укладено додаткові угоди на зменшення суми Договору в розмірі 823 428, 00 грн. з ПДВ та внесення змін до обсягів робіт від 08.06.2023 та від 05.07.2023. На виконання умов договору сторонами були підписані акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад - грудень 2023 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за листопад та грудень 2023 року від 26.12.2023. У зв'язку з виконанням ТОВ "Глорія-В" своїх зобов'язань, виконавчим комітетом Миколаївської міської ради сплачено останньому за виконані роботи 823 428 грн. з ПДВ.
ТОВ «Глорія-В» у складі тендерної пропозиції, в якості тендерного забезпечення, було надано банківську гарантію № 3085/03-2 від 04.05.2023 року в розмірі 26 100, 00 грн.
На виконання пункту 6 Розділу 6 тендерної документації ТОВ «Глорія-В» було сплачено забезпечення виконання договору у сумі 24 831, 00 грн.
Щодо повернення забезпечення тендерної пропозиції ТОВ "Глорія-В" до виконавчого комітету Миколаївської міської ради не зверталося.
Відповідач вказує, що ТОВ "Глорія-В" у позовній заяві не розрізняє поняття «забезпечення виконання договору» та «забезпечення тендерної пропозиції» чим підмінює одне іншим, в зв'язку з чим вважає, що обов'язок повернення Замовником забезпечення виконання договору виникає 02.06.2023 (протягом п'яти банківських днів з дня укладення договору 26.05.2023), а прострочення виконання зобов'язання почалося з 03.06.2023. Однак, сума у розмірі 24 831, 00 грн. є забезпечення виконання договору і повертається відповідно до статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» (після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю). Таким чином, прострочення виконання зобов'язання не може починатися з 03.06.2023.
Щодо стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, то відповідач зазначає, що такої відповідальності за порушення зобов'язань договором не передбачено, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення інфляційного збільшення та штрафних санкцій є необґрунтованою.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
27.04.2023 Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради було оприлюднено оголошення про закупівлю за процедурою відкритих торгів за кодом ДК 021:2015:45420000-7 Столярні та теслярні роботи (ідентифікатор закупівлі UA-2023-04-27-007942-a) та оприлюднено Тендерну документацію, яка була затверджена рішенням уповноваженої особи виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 27.04.2023 № 31.
Тендерною документацією передбачено наступне.
Розділ 3 "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції".
Відповідно до абз. 1 п. 1 розділу 3 Тендерної документації тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Відповідно до п. 4 розділу 3 Тендерної документації учасник надає Замовнику гарантії виконання своїх зобов'язань у зв'язку з поданням тендерної пропозиції у вигляді безумовної та безвідкличної електронної банківської гарантії, яка надається одночасно з поданням тендерної пропозиції.
Банківська гарантія не повинна містити умов, щодо додаткової відповідальності Банку. Електронна банківська гарантія повинна бути оформлена на фірмовому бланку Банку та відповідати вимогам постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (зі змінами).
Електронна банківська гарантія повинна мати КЕП уповноваженої особи банку.
Учасник повинен надати скан-копію оригіналу ліцензії Банку гаранта.
Розмір забезпечення тендерної пропозиції становить 3 % від очікуваної вартості закупівлі, а саме: 26 100, 00 грн. (двадцять шість тисяч сто грн. 00 коп.)
Термін дії забезпечення тендерної пропозиції учасника (банківської гарантії) має дорівнювати або перевищувати 90 (дев'яносто) календарних днів з дня розкриття тендерних пропозицій. Перебіг строку починається з наступного дня після дня розкриття.
Тендерна пропозиція, подана із забезпеченням, строк дії якого менший 90 (дев'яноста) календарних днів, відхиляється замовником як така, що не відповідає умовам тендерної документації.
Пропозиції, що не супроводжуються забезпеченням тендерної пропозицій, відхиляються замовником.
Усі витрати, пов'язані з поданням забезпечення тендерної пропозиції, здійснюються за рахунок коштів учасника.
Кошти, що надійшли як забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до відповідного бюджету.
Реквізити для перерахування банківської гарантії:
м. Миколаїв. ГУК/Централ. Р-н/24061900
рр UA118999980314000556000014483
Казначейство України (ел.адм.подат.)
ЄДРПОУ 37992030
Відповідно до п. 5 розділу 3 Тендерної документації забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику протягом п'яти банківських днів з дня настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції в разі:
- закінчення строку дії тендерної пропозиції та забезпечення тендерної пропозиції, зазначеного в тендерній документації;
- укладення договору про закупівлю з учасником, який став переможцем процедури закупівлі;
- відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання;
- завершення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю із жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.
Розділ 6. "Результати торгів та укладання договору про закупівлю".
Відповідно до п. 6 розділу 6 Тендерної документації замовник вимагає від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору у вигляді грошових коштів. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю становить 3 % від вартості договору. Завдаток вноситься на поточний рахунок Виконавчого комітету Миколаївської міської ради. Реквізити для перерахування: Отримувач: Миколаївське ГУК Центрального району (код отримувача 37992030) Банк отримувача: Казначейство України р/р UA 118999980314000556000014483 код класифікації доходів бюджету: 24061900 з обов'язковою позначкою в графі «Призначення платежу» платіжного доручення «Забезпечення виконання договору на закупівлю товару: Заходи з усунення аварій в бюджетних установах, код ДК 021:2015 - 45420000-7 Столярні та теслярні роботи (Поточний ремонт адміністративної будівлі виконавчого комітету Миколаївської міської ради за адресою: м. Миколаїв, вул. Радісна, 9) (заміна вікон)».
Строк дії забезпечення виконання договору повинен бути не менше строку повного виконання учасником-переможцем своїх зобов'язань за договором. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 43 Закону з урахуванням Особливостей, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. У разі невиконання або неналежного виконання учасником-переможцем своїх зобов'язань за договором кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю не повертаються учаснику-переможцю, підлягають перерахуванню на рахунок Виконавчого комітету Миколаївської міської ради.
04.05.2023 позивачем ТОВ «Глорія-В» на виконання тендерної документації у складі тендерної пропозиції в якості тендерного забезпечення було надано банківську гарантію в розмірі 26 100, 00 грн., що підтверджується гарантією АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» № BG/UA/03-2-02489 від 04.05.2023 (вих. № 3085/03-2 від 04.05.2023).
За результатами проведення процедури відкритих торгів з особливостями ТОВ «Глорія-В» визнано переможцем та укладено з ним договір. В день підписання договору на виконання п. 6 розділу 6 Тендерної документації позивачем ТОВ «Глорія-В» було сплачено забезпечення виконання договору в сумі 24 831, 00 грн. (3 % від 827 700, 00 грн.), що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 3008 від 26.05.2023 на суму 24 831, 00 грн. з призначенням платежу: "Забезпечення виконання договору на закупівлю товару. Заходи з усунення аварій в бюджетних установах, код ДК 021:2015 - 45420000-7 Столярні та теслярні роботи (Поточний ремонт адміністративної будівлі виконавчого комітету Миколаївської міської ради за адресою: м. Миколаїв, вул. Радісна, 9) (заміна вікон)».
Як вказано вище, 26.05.2023 між Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради (замовник) та ТОВ «Глорія-В» (виконавець) укладено договір про закупівлю послуг № 33 від 26.05.2023 (вх. № 33/02.02.01-34/02/23 від 26.05.2023), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується здійснити заходи з усунення аварій в бюджетних установах, код ДК 021:2015 - 45420000-7 Столярні та теслярні роботи (Поточний ремонт адміністративної будівлі виконавчого комітету Миколаївської міської ради за адресою: м. Миколаїв, вул. Радісна, 9) (заміна вікон) згідно кошторисної документації, що є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язується своєчасно сплатити надані виконавцем послуги (п. 1.1 договору).
До договору сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 08.06.2023 та додаткову угоду № 2 від 05.07.2023.
Договір та додаткові угоди підписано сторонами та скріплено печатками сторін.
Суду не подано доказів розірвання або визнання недійсним договору.
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 2.1 договору цей договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2023 року.
Відповідно до п. 2.2 договору строк надання послуг за цим договором: не більше шести місяців з моменту підписання цього договору.
Відповідно до п. 3.1.1 договору виконавець зобов'язаний своїми або притягнутими силами і засобами надати передбачені цим договором послуги замовнику у строки, встановлені договором, якість яких відповідає діючим державним стандартам, технічним умовам, санітарно-гігієнічним нормам та діючого законодавства.
Відповідно до п. 3.1.4 договору виконавець надає гарантії на наданні послуги на термін 3 роки з моменту підписання сторонами актів приймання наданих послуг за формою № КБ-2в та довідок про вартість наданих послуг та витрат за формою № КБ-3 (або інших документів, що підтверджують факт надання послуг за цим договором).
Відповідно до п. 3.2.3 договору замовник зобов'язаний оплатити виконавцю послуги, визначені у п. 1.1 цього договору, в розмірах і в строки, встановлені договором за умови належного фінансування, з урахуванням положень п. 4.2. цього договору.
Відповідно до п. 4.1 договору вартість послуг по договору складає 827 700, 00 грн. з ПДВ.
Оплата послуг проводиться замовником після підписання сторонами актів надання послуг (виконаних робіт № КБ-2в, № КБ-3) протягом 10 банківських днів.
Відповідно до п. 1 додаткової угоди № 1 до договору сторони дійшли згоди зменшити суму договору до 823 428, 00 грн., у зв'язку з чим викласти п. 4.1 Договору у наступній редакції: "Вартість послуг по договору складає 823 428, 00 грн. з ПДВ".
На виконання умов договору позивачем виконано роботи на загальну суму 823 428, 00 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та актами приймання виконаних будівельних робіт, а саме:
- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2023 на загальну суму 731 894, 40 грн. (форми КБ-3), актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023 на суму 731 894, 40 грн. (форми КБ-2в);
- довідкою від 26.12.2023 про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2023 на загальну суму 91 533, 60 грн. (форми КБ-3), актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2023 від 26.12.2023 на суму 91 533, 60 грн. (форми КБ-2в);
Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та акти приймання виконаних будівельних робіт підписані та скріплені печатками сторін без зауважень.
Відповідачем на виконання умов договору проведено оплату за виконані роботи в повному обсязі в загальній сумі 823 428, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку, а саме:
- банківська виписка по рахунку за 23.11.2023 платіж на суму 731 894, 40 грн.;
- банківська виписка по рахунку за 27.12.2023 платіж на суму 91 533, 60 грн.
29.05.2024 позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 29.05-1 від 29.05.2024, в якому, посилаючись на повне виконання сторонами умов договору про закупівлю № 33 від 26.05.2023, просив повернути сплачене забезпечення виконання договору в сум 24 831, 00 грн. Факт направлення листа підтверджується описом вкладення, поштовою накладною та квитанцією, які наявні в матеріалах справи.
У відповідь на лист позивача № 29.05-1 від 29.05.2024 відповідачем направлено позивачу лист № 9177/02.02.01-40/02/011/24 від 14.06.2024, в якому відповідач, посилаючись на постанову КМУ № 106 від 16.02.2011 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» зазначив, що "Кошти, отримані від надання учасниками процедури закупівлі/спрощеної закупівлі як забезпечення їх тендерної пропозиції/пропозиції спрощеної закупівлі" контролюють справляння надходжень Держаудитслужба України та запропоновано звернутись до відповідної служби.
14.06.2024 та 17.06.2024 позивач звертався до відповідача з листами № 29.05-1 від 29.05.2024 та № 17.06-1 від 17.06.2024, в яких відповідач, посилаючись на п. 6 розділу 6 тендерної документації просив повернути сплачене забезпечення у сумі 24 831, 00 грн., у зв'язку з повним виконанням договору про закупівлю № 33 від 26.05.2023.
Факт направлення позивачем 14.06.2024 та 17.06.2024 та отримання відповідачем 20.06.2024 та 24.06.2024 листів № 29.05-1 від 29.05.2024 та № 17.06-1 від 17.06.2024 підтверджується поштовими накладними, описами вкладення, фіскальними чеками та рекомендованими повідомлення про вручення поштового відправлення.
07.08.2024 позивачем направлено на адресу відповідача лист б/н без дати, в якому відповідач запропонував у розумні строки повернути на розрахунковий рахунок тендерне забезпечення в сумі 24 831, 00 грн.
Факт направлення позивачем та отримання відповідачем 12.08.2024 листа підтверджується описом вкладення, фіскальним чеком, поштовою накладною та трекінгом з офіційного сайту АТ «Укрпошта».
Відповідно до службової записки начальника відділу бухгалтерського обліку № 51598/02.08-09/24-2 від 22.11.2024, наданої за лист Юридичного департаменту Миколаївської міської ради, на звернення ТОВ «Глорія-В» надавалась відповідь щодо можливості повернення коштів.
Відповідно до інформації Виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 54700/02.09.01-12/24-2 від 09.12.2024, наданої на запит Юридичного департаменту Миколаївської міської ради, щодо повернення забезпечення тендерної пропозиції ТОВ «Глорія-В» до виконавчого комітету Миколаївської міської ради не зверталось. Відповіді на звернення ТОВ «Глорія-В» щодо повернення забезпечення виконання договору надавались відповідними виконавцями Миколаївської міської ради.
Неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо повернення грошових коштів сплачених позивачем як забезпечення виконання договору і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).
Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
4.1. Правове регулювання договірних правовідносин.
В силу положень ст. 11, 202, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (господарського зобов'язання), яке (зобов'язання) в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
4.2. Правове регулювання здійснення закупівель.
Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад.
Відповідно до п. 6, 9, 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (тут і далі - в редакції від 01.01.2023):
6) договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;
9) забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов'язань учасником перед замовником за договором про закупівлю;
10) забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції - надання забезпечення виконання зобов'язань учасником перед замовником, що виникли у зв'язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
Відповідно до п. 15, 16 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про публічні закупівлі" у тендерній документації зазначаються такі відомості, зокрема:
- розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);
- розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про публічні закупівлі" забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції повертається учаснику в разі:
1) закінчення строку дії тендерної пропозиції та забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, зазначеного в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі;
2) укладення договору про закупівлю з учасником, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі)/спрощеної закупівлі;
3) відкликання тендерної пропозиції/пропозиції до закінчення строку її подання;
4) закінчення тендеру/спрощеної закупівлі в разі неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції/пропозиції.
Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України "Про публічні закупівлі" за зверненням учасника, яким було надано забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, замовник повідомляє установу, що видала такому учаснику гарантію, про настання підстави для повернення забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції протягом п'яти днів з дня настання однієї з підстав, визначених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:
1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;
2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;
3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону;
4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю.
Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо вони не повертаються учаснику у випадках, визначених цим Законом, підлягають перерахуванню до відповідного бюджету, а в разі здійснення закупівлі замовниками не за бюджетні кошти - перераховуються на рахунок таких замовників.
4.3. Правове регулювання відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов'язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).
За змістом ст. 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).
V. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
Як встановлено судом вище, 27.04.2023 Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради було оприлюднено оголошення про закупівлю за процедурою відкритих торгів за кодом ДК 021:2015:45420000-7 Столярні та теслярні роботи (ідентифікатор закупівлі UA-2023-04-27-007942-a) та оприлюднено Тендерну документацію.
За результатами проведення процедури відкритих торгів з особливостями 26.05.2023 між Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради (замовник) та ТОВ «Глорія-В» (виконавець) укладено договір про закупівлю послуг № 33 від 26.05.2023, який виконано обома сторонами в повному обсязі, а саме: позивачем виконано роботи на загальну суму 823 428, 00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2023, грудень 2023 та актами приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2023, грудень 2023, а відповідачем (замовником) проведено оплату за виконані роботи в повному обсязі в загальній сумі 823 428, 00 грн. та оприлюднено звіт про виконання договору.
Судом також встановлено, що на виконання п. 6 розділу 6 Тендерної документації позивачем було сплачено на рахунок замовника Виконавчого комітету Миколаївської міської ради забезпечення виконання договору в сумі 24 831, 00 грн. (3 % від 827 700, 00 грн.), що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 3008 від 26.05.2023 на суму 24 831, 00 грн.
Судом встановлено, що позивачем ТОВ «Глорія-В» 26.12.2023 (дата підписання останнього акту приймання виконаних будівельних робіт) в повному обсязі виконано роботи за договором про закупівлю послуг, а відповідачем Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 27.12.2023 проведено остаточну оплату (другий платіж за виконані роботи). Отже, в силу умов п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 6 розділу 6 Тендерної документації у замовника Виконавчого комітету Миколаївської міської ради виник обов'язок повернути позивачу забезпечення виконання договору про закупівлю в сумі 24 831, 00 грн. після виконання учасником-переможцем договору, тобто 27.12.2023, оскільки умовами договору не передбачено інше. З 28.12.2023 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.
Суд також звертає увагу, що "забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції" та "забезпечення виконання договору про закупівлю" є різними правовими поняттями. Так, забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції - це надання забезпечення виконання зобов'язань учасником перед замовником, що виникли у зв'язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія, а підстави та строки повернення учаснику закупівлі забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції врегульовано ст. 25 Закону України "Про публічні закупівлі". Натомість, забезпечення виконання договору - це надання забезпечення виконання зобов'язань учасником перед замовником за договором про закупівлю, а підстави та строки повернення учаснику закупівлі забезпечення виконання договору врегульовано ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі".
Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неповернутого забезпечення виконання договору в сумі 24 831, 00 грн., строк повернення якого настав відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та п. 6 розділу 6 Тендерної документації. В цій частині позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивачем за порушення виконання відповідачем зобов'язання з повернення забезпечення виконання договору (грошове зобов'язання) нараховано відповідачу 3 % річних в сумі 1 010, 70 грн. за період з 03.06.2023 по 10.10.2024 та інфляційні втрати в сумі 1 547, 83 грн. за період з червня 2023 по серпень 2024 (включно). Детальний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат наявний в матеріалах справи.
Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою бази законодавство "ipLex", судом встановлено, що при нарахуванні 3 % річних та інфляційних втрат позивачем неправильно визначено період нарахування.
Враховуючи, що з 28.12.2023 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, суд дійшов висновку про перерахунок розміру 3 % річних та інфляційних втрат. Розрахунок здійснено судом за допомогою Бази законодавство "ipLex".
Сума 3 % річних за порушення виконання грошового зобов'язання з повернення суми забезпечення виконання договору в сумі 24 831, 00 грн. за період прострочення з 28.12.2023 по 10.10.2024 (дата зазначена в позові) становить 586, 19 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню. В решті 3 % річних судом відмовлено.
Сума інфляційних втрат за порушення виконання грошового зобов'язання з повернення суми забезпечення виконання договору в сумі 24 831, 00 грн. за період прострочення з січня 2024 по серпень 2024 (дата зазначена в позові) становить 1 213, 11 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню. В решті інфляційних втрат судом відмовлено.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
6.1. Щодо витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України в розмірі 2 944, 13 грн. стягнути з відповідача на користь позивача.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України в розмірі 83, 87 грн. покласти на позивача, у зв'язку з частковою відмовою в позові.
6.2. Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
Позивач в прохальній частині позовної заяви також просить суд стягнути з відповідача документально підтверджені судові витрати.
В позовній заяві позивач на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України повідомив, що орієнтовна сума понесених судових витрат складає судовий збір 3 028, 00 грн. та витрати на правничу допомогу 8 000, 00 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. 15709/24 від 12.12.2024) зазначив, що позивачем не доведено документально понесення ним витрат, документально не підтверджено обсяг наданих адвокатом послуг та їх вартість, розмір таких витрат не відповідає критеріям співмірності з складністю справи, крім того, витрати не відповідають критерію розумності.
Позивач у відповіді на відзив (вх. № 16466/24 від 30.12.2024) зазначив, що між ТОВ «Глорія-В» та представником укладено 17.06.2020 договір № 110 про правничу допомогу, згідно якого визначена вартість робіт (40% від прожиткового мінімуму за одну годину роботи).
Судом встановлено, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджуються останнім наступними доказами:
- договором про надання правничої допомоги № 110 від 17.06.2020;
- детальним описом робіт № ПЄ-00001 від 28.12.2024 здачі-приймання робіт (надання послуг);
- свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 513 від 16.10.2006;
- ордером на надання правничої (правової) допомоги серія АВ № 1162601 від 01.11.2024;
- квитанцією до прибуткового касового ордера № 28і237 від 28.12.2024 на суму 7 500, 00 грн.
Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України Путілін Євген Вікторович обліковується у Раді адвокатів Вінницької області.
Так, судом встановлено, що 17.06.2020 між адвокатом Путіліним Є.В. та ТОВ «Глорія-В» (клієнт) укладено договір № 110 про надання правничої допомоги від 17.06.2020.
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1 договору виконавець приймає на себе зобов'язання щодо надання наступної правової допомоги Замовнику - захисту прав і охоронюваних законом інтересів Замовника в органах державної виконавчої влади, місцевого самоврядування на підприємствах, установах організаціях, незалежно від форм власності та в судах усіх рівнів стороною в яких являються «Замовник», по справі про стягнення грошових коштів за договором поставки що включає в себе: а) складання та подання процесуальних документів; б) надання запитів для одержання інформації; в) представництво і захист інтересів Замовника з правами сторони та повноваженнями передбаченими ГПК України, без обмежень
Відповідно до п. 3 договору розмір гонорару визначається за угодою сторін у розмірі співмірному складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи шляхом підписання акту виконаних робіт з розрахунку 40% прожиткового мінімуму для працездатних осіб за одну годину роботи адвоката на час складання акту. Замовник сплачує виконавцю аванс у розмірі 3000 грн.
Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.
Відповідно до детального опису робіт № ПЄ-00001 від 28.12.2024 здачі-приймання робіт (надання послуг) адвокатом Путіліним Є.В. були проведені наступні роботи (надані такі послуги) надання правничої допомоги, згідно договору від 17.06.2020 № 110 по справі № 915/1388/24, що включає в себе:
- підготовка трьох листів на адресу відповідача та їх направлення - 1 година роботи;
- підготовка позовної заяви та направлення стороні та до суду - 3 години роботи;
- підготовка уточненої позовної заяви та направлення її стороні та до суду - 30 хвилин роботи;
- підготовка відповіді на відзив та документів щодо надання правничої допомоги направлення їх стороні та подання до суду 1 година 30 хвилин;
- замовлення та отримання копії рішення суду - 15 хвилин роботи.
Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ 7 500, 00 грн.
Загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 7 500, 00 грн.
Позивачем (клієнтом) проведено оплату в розмірі 7 500, 00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 28і237 від 28.12.2024.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21; від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20; від 19.04.2021 по справі № 21/96(10); від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20.
Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
В постанові КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20 зазначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).
Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень ч. 4 ст. 134 КАС України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним (постанова КАС ВС від 28.12.2020 № 640/18402/19).
За висновками об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19).
Положеннями процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19; постанова КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21).
За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови КГС ВС від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20, від 21.12.2021 по справі № 927/1202/20, від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за обґрунтованим та належно вмотивованим клопотанням іншої сторони (постанова КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанови об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19; додаткова постанова КГС ВС від 01.11.2018 у справі № 911/3650/17; постанова КГС ВС від 26.03.2019 у справі № 904/1798/18).
Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (п. 6.53 постанови КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.
Матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 500, 00 грн.
В позовній заяві позивачем зазначено, що позивач очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000, 00 грн. Суду подано документи на підтвердження понесених витрат (договір № 110 про надання правничої допомоги від 17.06.2020, детальний опис робіт № ПЄ-00001 від 28.12.2024, квитанція до прибуткового касового ордера № 28і237 від 28.12.204). В прохальній частині позовної заяви позивач просив суд стягнути документально підтверджені судові витрати. Як вказано вище, розмір правової допомоги (вартість робіт) визначено укладеним між ТОВ «Глорія-В» договором № 110 від 17.06.2020 (40 % від прожиткового мінімуму за одну годину роботи).
Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну (правничу) допомогу, факт понесення позивачем витрат на професійну (правничу) допомогу підтверджено належними та допустимими доказами, розмір витрат відповідає критерію розумності їхнього розміру.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи є витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 7 500, 00 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 7 292, 25 грн. слід відшкодувати позивачу з відповідача, у зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог.
Витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 207, 75 грн. слід покласти на позивача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відповідача Виконавчого комітету Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 (код ЄДРПОУ 04056612) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В", вул. Бурбело Олександри, буд. 3, кв. 83, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21036 (код ЄДРПОУ 41716575):
- 24 831, 00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять одна грн. 00 коп.) - суми основного боргу;
- 1 213, 11 грн. (одна тисяча двісті тринадцять грн. 11 коп.) - інфляційних втрат;
- 586, 19 грн. (п'ятсот вісімдесят шість грн. 19 коп.) - 3 % річних;
- 2 944, 13 грн. (дві тисячі дев'ятсот сорок чотири грн. 13 коп.) - витрат по сплаті судового збору;
- 7 292, 25 грн. (сім тисяч двісті дев'яносто дві грн. 25 коп.) - витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
4. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 10.10.2025
Суддя Е.М. Олейняш