29 вересня 2025 року Справа № 915/1642/20(915/259/24)
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Могили А.С..
представники сторін у судове засідання не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 915/1642/20(915/259/24)
за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 73» (ідентифікаційний код 30126124) арбітражного керуючого Пляки С.В.
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗА ВІДПОЧИНКУ «СОФІЯ» (ідентифікаційний код 40560719; вул. Набережна, буд. 3, с. Хорли, Каланчацький район, Херсонська область, 75813)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСА ДІ АНДРЕА і ДЖОВАННІ» (ідентифікаційний код 42353212; вул. Набережна, буд. 3, с. Хорли, Каланчацький район, Херсонська область, 75813)
про визнання угоди недійсною та застосування наслідків недійсності угоди
поданої у межах справи № 915/1642/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 73» (ідентифікаційний код 30126124; вул. Новозаводська, 5, м. Миколаїв)
ліквідатор: арбітражний керуючий Пляка С.В. (54017, м. Миколаїв, а/с 8)
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мостобудівельний загін № 73» (далі - ТОВ «Мостобудівельний загін № 73») в особі ліквідатора звернулося до суду з позовною заявою від 08.03.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗА ВІДПОЧИНКУ «СОФІЯ» (далі - ТОВ «БВ'СОФІЯ» ) та Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСА ДІ АНДРЕА і ДЖОВАННІ» (далі - ТОВ «КАСА ДІ АНДРЕА і ДЖОВАННІ») від 18.01.2024 № 02-01/40, зареєстрованою в Господарському суді Миколаївської області 18.01.2024 за вх. № 713/24 про визнання угоди недійсною та застосування наслідків недійсності угоди, у якій викладені такі вимоги:
« 1. Прийняти дану позовну заяву до розгляду в межах справи про банкрутство №915/1642/20 та відкрити провадження у справі
2. Визнати недійсним правочин, оформлений актом приймання-передачі майна номер 2514 від 09.08.2018, виданий Приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І., щодо передачі нерухомого майна - База відпочинку «Софія».
3. Скасувати державну реєстрацію права власності на Базу відпочинку «Софія», Херсонська обл., Каланчацький р., с. Хорли, вулиця Набережна, 3, реєстраційний номер об'єкта 936697465232 за ТОВ «КАСА ДІАНДРЕАІДЖОВАННІ».
4. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСА ДІ АНДРЕА І ДЖОВАННІ», зареєстроване за ним нерухоме майно - Базу відпочинку «Софія», розташовану за адресою Херсонська обл., Каланчацький р., с. Хорли, вулиця Набережна, 3 з подальшою державною реєстрацією за Товариством з обмеженою відповідальністю «МОСТОВУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН № 73» права власності на нерухоме майно - Базу відпочинку «Софія», розташовану за адресою Херсонська обл., Каланчацький р., с. Хорли, вулиця Набережна, 3, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 936697465232 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
5. Судові витрати покласти на відповідачів.»
Позов обґрунтовано тим, що база відпочинку «СОФІЯ», належна ТОВ «Мостобудівельний загін № 73», вибула з його володіння незаконно, що спричинило порушення прав банкрута та кредиторів банкрута.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.03.2024, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/259/24 та на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства та п.п.3.3.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області було передано для розгляду судді Давченко Т.М., в провадженні якої перебуває справа про банкрутство ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» (ідентифікаційний код 30126124).
Частиною 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За приписами ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України.
За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Дана позовна заява була подана в межах справи № 915/1642/20 про банкрутство ТОВ «Мостобудівельний загін № 73».
Також позивачем було подано до господарського суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову вих. № 02-01/90 від 08.03.2024, в якій заявник просив суд вжити забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно - базу відпочинку «Софія», Херсонська обл., Каланчацький р., с. Хорли, вулиця Набережна, 3, реєстраційний номер об'єкта 936697465232..
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 13.03.2024 у справі №915/259/24 задоволено заяву ліквідатора ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» про вжиття заходів забезпечення позову та вжито відповідні заходи забезпечення позову.
Ухвалою від 18.03.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду в межах провадження у справі № 915/1642/20 про банкрутство ТОВ «Мостобудівельний загін № 73», присвоїв справі номер 915/1642/20(915/259/24), відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження, установив сторонам строки на подання заяв по суті справи та призначив підготовче засідання на 13.05.2024.
Окрім цього, суд задовольнив клопотання позивача щодо витребування доказів Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» та Комунального підприємства «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради. Також суд уповноважив ліквідатора ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» арбітражного керуючого Пляку С.В. вручити КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» Херсонської обласної ради примірник даної ухвали та отримати відповідні матеріали інвентаризаційної справи.
Також, враховуючи що місцезнаходження відповідачів знаходиться на тимчасово окупованих територіях, господарський суд ухвалив здійснити повідомлення відповідачів про розгляд справи та про їх право подати відзив на позов шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади України та разом з тим в подальшому здійснювати заходи щодо повідомлення відповідача про наявність даної господарської справи.
13.05.2024 у судовому засіданні позивач доповів суду, що вручити ухвалу суду виявилося неможливим через відсутність КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» за адресою реєстрації, а фактичну адресу з'ясувати не вдалося. У зв'язку із зазначеним суд ухвалив самостійно надіслати на юридичну адресу КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» ухвалу суду від 18.03.2024 для виконання. Що ж до витребування у Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» суд з'ясував, що ухвала суду, направлена на адресу указаного підприємства повернута поштовим відділенням з відміткою про відсутність адресату за вказаною адресою. З метою належної підготовки справи до розгляду по суті суд надіслав указану ухвалу та ухвалу від 18.03.2024 до Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» та вдруге до Київської філії.
У зв'язку із наведеними обставинами суд відклав розгляд справи на 02.07.2025.
КП «Добробут-Гарант» 22.05.2024 отримало ухвалу від 13.05.2025 та ухвалу від 18.03.2024, про що зазначено у рекомендованому повідомленні № 0600266575715 (а.с.98).
КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» 21.05.2024 отримало ухвалу від 13.05.2025 та ухвалу від 18.03.2024, про що зазначено у рекомендованому повідомленні № 0600266575642 (а.с.99).
Поштове направлення на адресу Київської філії Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» повернуте суду поштовим відділенням з відміткою від 24.05.2024 «адресат відсутній за вказаною адресою».
Разом з тим, 06.06.2024 до суду надійшов лист КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» від 21.05.2024 № 163, у якому КП повідомило суд, що надати витребувані матеріали інвентарної справи не має можливості через окупацію с. Каланчак, у якому знаходиться запитувана інвентарна справа.
Ухвалою суду від 02.07.2024, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 31.07.2024.
Підготовче засідання 31.07.2024 не відбулося, про дату наступного судового засідання 19.09.2024 учасників справи повідомлено ухвалою від 12.08.2024.
19.09.2024 підготовче засідання не відбулося у зв'язку з відпусткою головуючого судді, наступне підготовче засідання призначено на 25.11.2024 (ухвала від 11.10.2024).
Ухвалою суду від 25.11.2024, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 17.12.2024.
Ухвалою суду від 17.12.2024, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 03.02.2025.
Ухвалою суду від 03.02.2025, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 03.03.2025.
03.03.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 08.04.2025.
Ухвалою суду від 08.04.2025, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи по суті відкладено на 03.06.2025.
Судове (розгляд справи по суті) засідання 03.06.2025 не відбулося у зв'язку з відрядженням головуючого судді.
Ухвалою від 13.06.2025 суд повідомив учасників справи, що розгляд справи по суті відбудеться 07.07.2025.
Ухвалою суду від 07.07.2025, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи по суті відкладено на 04.08.2025.
Ухвалою суду від 04.08.2025, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи по суті у зв'язку з відсутністю позивача відкладено на 29.09.2025.
Про час та місце розгляду справи позивача повідомлено шляхом доставлення ухвали до Електронного кабінету системи Електронний суд.
Щодо повідомлення відповідачів суд зазначає, що згідно ухвали суду від 13.05.2024 повідомлення відповідачів щодо призначення судових засідань у цій справі здійснюється шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.
За такого суд вважає, що сторін справи повідомлено належним чином.
У судове засідання 29.09.2025 учасники справи представників не направили, причин неявки не повідомили, заяв про неможливість розгляду справи у даному судовому засіданні чи відкладення розгляду справи суду не надали.
Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на те, що судом вжиті усі належні заходи щодо повідомлення учасників у справі про дату, час та місце розгляду справи, зважаючи на тривалість розгляду справи, а також на те, що судом не визнавалася обов'язковою участь представників у судовому засіданні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.
Відповідно приписів ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Учасники провадження мали достатньо часу для надання суду заяв, клопотань, доповнень, пояснень чи заперечень по суті справи.
Правові позиції сторін
У позовній заяві ліквідатором зазначено, що при виконанні ним повноважень ліквідатора ТОВ «Мостобудівельний загін № 73» згідно ухвали суду від 30.03.2023 у справі № 915/1642/20, зокрема з'ясовувався майновий стан ТОВ «Мостобудівельний загін № 73».
Позивач вказує, що з згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта з 06.11.2003 Дочірньому підприємству мостобудівельний загін №73 (правонаступником якого є ТОВ «Мостобудівельний загін № 73») на праві колективної власності належала база відпочинку «Софія», розташована у Херсонській області Каланчацького району с.Хорли, вул. Набережна, 3 (реєстраційний напис 1303476).
За твердженням позивача вказане нерухоме майно належало боржнику на праві власності станом на 2017 рік, а за постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Миколаївській області в межах виконавчого провадження №45637574 від 23.06.2017 на вказану базу був накладений арешт (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 35855485 від 26.06.2017 09:25:37). Відповідні відомості містяться у Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 328524552 від 08.04.2023.
З даної ж інформаційної довідки вбачається, що 09.08.2018 база відпочинку «Софія» вибула з володіння ТОВ «Мостобудівельний загін №73» та право власності на неї було зареєстровано за ТОВ «КАСА ДІ АНДРЕА І ДЖОВАННІ» код ЄДРПОУ 42353212. Посилаючись на указаний витяг з державного реєстру речових прав позивач зазначає, що підставою для реєстрації права власності зазначено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42617047 від 20.08.2018 12:21:43, Бойко Олег Миколайович, Київська філія Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант», м. Київ. Для реєстрації права власності були подані документи - акт приймання-передачі майна, серія та номер: 2514, виданий 09.08.2018, видавник: Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.I.; протокол № 09/08/18, серія та номер: 770, 771, виданий 09.08.2018, видавник: Приватний нотаріус Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківський І.П.; протокол, серія та номер: 07/08/2018, виданий 07.08.2018, видавник: ТОВ «База відпочинку «Софія».
За твердженням позивача на момент відчуження спірного майна боржника -09.08.2018 не було вільним від обтяжень, що означає, що у власника не було права на відчуження відповідного майна, як і у посадових осіб посвідчувати відповідні документи про відчуження зазначеного майна. Крім того, відчуження майна відбулося при наявності у боржника заборгованості перед кредиторами, яка виникла протягом 2014-2018 років.
Позивач стверджує, що конструкція виводу нерухомого майна (бази відпочинку) із власності боржника свідчить про те, що майно вибуло з такого володіння фактично безоплатно, внаслідок прийняття відповідного рішення засновником (засновниками) рішення.
Також позивач стверджує, що окрім зазначеного, за ТОВ «База відпочинку «Софія» права власності на спірну базу відпочинку зареєстровано не було, на підтвердження чого ліквідатором отримано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.06.2023 за №33431243.
Таким чином, внесення Товариством з обмеженою відповідальністю «База відпочинку «Софія» до статутного капіталу ТОВ «КАСА ДІ АНДРЕА І ДЖОВАННІ» за актом приймання-передачі майна відбулось особою, яка не була власником відповідного спірного нерухомого майна.
Зазначений правочин позивач вважає фраудаторним, оскільки відчуження майна здійснено з порушенням норм чинного законодавства, вчинено на шкоду інтересам боржника та відбулося при наявності у боржника заборгованості перед кредиторами, яка виникла протягом 2014-2018 років.
Такі дії засновника (засновників) боржника позивач вважає недобросовісними, оскільки внаслідок таких дій значно зменшилось майно Боржника, що мало наслідком неможливість Боржника задовольнити вимоги кредиторів, та, відповідно, порушення відносно останнього справи про банкрутство.
При цьому посилається на висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16 від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17) а саме що будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов'язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину - правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.
Позивач наголосив, що згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19), позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті З ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.
Згідно позиції позивача, звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсним правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника (з посиланням на висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 02.06.2021 у справі №904/7905/16, зокрема що укладення договору боржника поза межами «підозрілого періоду», визначеного статтею 20 Закону про банкрутство, та відсутність підстав для застосування статті 42 КУзПБ з огляду на непоширення її дії на правовідносини, що склалися до вступу в дію КУзПБ, не виключає можливості визнання недійсним правочину боржника, спрямованого на уникнення звернення стягнення на його майно, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом за умови доведеності відповідних обставин заявником).
Щодо форми оспорюваної угоди ліквідатор зазначає, що за даними з Інформаційної довідки № 328524552 від 08.04.2023, право власності на спірне нерухоме майно було набуто ТОВ «КАСА ДІ АНДРЕА І ДЖОВАННІ» внаслідок акту приймання-передачі майна, серія та номер: 2514, виданого 09.08.2018.
Посилаючись на з правові висновками Верховного Суду, викладені у постанові від 12.06.2019 у справі № 927/352/18 визнанню недійсним підлягає саме правочин, оформлений актом приймання-передачі майна номер 2514 від 09.08.2018, виданий Приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І.
Щодо обґрунтування вимоги про витребування майна у ТОВ «КАСА ДІ АНДРЕАІ ДЖОВАННІ» позивач посилається на ст.. 386-388 ЦК України та зазначає, що витребування майна від останнього набувача ґрунтується на усталеній судовій практиці та відповідає правовим позиціям, висловленим Верховним Судом та дозволить реально відновити порушене право ТОВ «Мостобудівельний загін №73 на володіння нерухомим майном - будівлею бази відпочинку «Софія», яке незаконно вибуло з володіння позивача поза його волею.
На підтвердження зазначених обставин позивачем надано наступні докази:
- копія постанови Господарського суду Миколаївської області від 22.09.2021 у справі № 915/1642/20 (про визнання банкрутом ТОВ «Мостобудівсльиий загін №73»);
- копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 20.03.2023 у справі № 915/1642/20 (про призначення ліквідатором ТОВ «Мостобудівсльиий загін №73» арбітражного керуючого Пляки С.В.);
- Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 328524191 від 08.04.2023 (параметри запиту: ТОВ «Мостобудівельний загін №73,ЄДРПОУ 30126124);
- Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта № 328524552 від 08.04.2023 (параметри запиту: Херсонська область, Каланчацький район, с. Хорли, вул. Набережна, 3);
- Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 334341243 від 01.06.2023 (параметри запиту: ЄДРПОУ 40560719);
- копія Акту приймання передачі майна, що вноситься до Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «КАСА ДІ АНДРЕАІ ДЖОВАННІ» код ЄДРПОУ 42353212 від 09.08.2018.
Інших доказів на підтвердження обставин незаконного вибуття спірного майна від ТОВ «Мостобудівельний загін №73» матеріали справи № 915/1642/20(915/259/24) не містять.
Відповідачі ані у встановлений судом строк, ані після сплину такого строку й навіть станом на час розгляду справи (29.09.2025) не надали суду ні відзивів ні будь-яких інших пояснень по суті справи.
Витребувані судом документи за ухвалою суду від 18.03.2025 станом на 29.09.2025 суду не надано.
У судовому засіданні 29.09.2025 згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України , підписано вступну та резолютивну частини рішення.
З огляду на представлені докази на підтвердження обставин викладених у заявах по суті, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, позиції сторін, судом встановлено наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв'язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підстав позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Так, з поданих позивачем доказів, а саме з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 328524191 від 08.04.2023, вбачається, що з 06.11.2003 Дочірньому підприємству мостобудівельний загін №73 (правонаступником якого є ТОВ «Мостобудівельний загін № 73») на праві колективної власності належала база відпочинку «Софія», розташована у Херсонській області Каланчацького району с.Хорли, вул. Набережна, 3 (реєстраційний напис 1303476) (а.с. 37-41).
З спеціальних розділів цього ж витягу вбачається накладення обтяжень на майно суб'єкта - ТОВ «Мостобудівельний загін № 73».
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта № 328524522 від 08.04.2023, вбачається, що 09.08.2018 відбулася реєстрація права власності на база відпочинку «Софія» за ТОВ «КАСА ДІ АНДРЕАІ ДЖОВАННІ» код ЄДРПОУ 42353212. Підставою внесення такого запису зазначено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42617047 від 20.08.2018 12:21:43, Бойко Олег Миколайович, Київська філія Комунального підприємства Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант», м. Київ.
Для державної реєстрації права власності були подані документи - акт приймання-передачі майна, серія та номер: 2514, виданий 09.08.2018, видавник: Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.I.; протокол № 09/08/18, серія та номер: 770, 771, виданий 09.08.2018, видавник: Приватний нотаріус Олешківського районного нотаріального округу Херсонської області Левківський І.П.; протокол, серія та номер: 07/08/2018, виданий 07.08.2018, видавник: ТОВ «База відпочинку «Софія».
У позові ліквідатор просить визнати недійсним саме правочин, оформлений актом приймання-передачі майна номер 2514 від 09.08.2018, виданий Приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І., щодо передачі нерухомого майна - База відпочинку «Софія».
Однак, матеріали справи не містять ані оригіналу ані копії оспорюваного акту. Відсутність у матеріалах справи спірного правочину виключає можливість його оцінки судом та ухвалення рішення про його недійсність. Тому вимога про визнання правочину, оформленого актом приймання-передачі майна номер 2514 від 09.08.2018 задоволенню не підлягає.
Інші вимоги даного позову спрямовані на застосування наслідків недійсності правочину, оформленого актом приймання-передачі майна номер 2514 від 09.08.2018.
Оскільки суд відхилив первісну вимогу про визнання правочину недійсним, то похідні вимоги, що залежать від недійсності правочину також належить відхилити, оскільки їх задоволення залежить від підстав для недійсності такого правочину.
До того ж, для розгляду такої категорії спорів у справах про банкрутство як фраудатотрні правочини, необхідним є дослідження дій боржника щодо відчуження належного майна, зокрема щодо законності, добросовісності та ін. При цьому, обов'язковим є встановлення моменту та способу вибуття майна боржника. У даному ж випадку з поданих суду доказів такі обставини встановити неможливо. Так само відсутні й докази на обґрунтування твердження позивача про спричинення неплатоспроможності боржника внаслідок укладення спірного правочину. У зв'язку із зазначеним суд не аналізує аргументи позивача
Слід зазначити, що вжиті судом заходи щодо отримання інвентаризаційної справи на базу відпочинку «Софія», розташовану у Херсонській області Каланчацького району с.Хорли, вул. Набережна, 3, виявилися безрезультатними, про що зазначено у описовій частині даного рішення.
Згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що позивачем зроблено не було.
Зважаючи на викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з мотивів наведених вище.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями ст. 1, 2, 7, 42 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 74, 76-80, 129, 145, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2025.
Суддя Т.М.Давченко