просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
06 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 913/188/25
Провадження №5/913/188/25
За позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601)
до Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» (пр. Космонавтів, буд. 9-А, м. Сіверськодонецьк Луганської області, 93412)
про стягнення 2 613 526 грн 69 коп.
Суддя Вінніков С.В.
Секретар судового засідання Марченко А.Є.
У засіданні брали участь:
від позивача: Бернацька О.В. - адвокат за довіреністю від 12.12.2023 №14-288 (у режимі відеоконференції);
від відповідача: представник не прибув.
Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - АТ «НАК «Нафтогаз України») 30.06.2025 через систему «Електронний суд» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом, який зареєстрований відділом документального забезпечення роботи суду 01.07.2025, до Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» (далі - КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго») про стягнення заборгованості за договором від 26.09.2020 №20/21-8065-КП-20 постачання природного газу за поставлений у лютому - квітні 2021 року природний газ у сумі 1 468 625 грн 27 коп., 3% річних за період з 26.03.2021 до 31.05.2025 у сумі 181 430 грн 22 коп., інфляційних втрат за період з квітня 2021 року по травень 2025 року в сумі 963 471 грн 20 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що на виконання умов договору від 26.09.2020 №20/21-8065-КП-20 постачання природного газу ним поставлено відповідачеві протягом жовтня 2020 року - квітня 2021 року природний газ на суму 4 386 331 грн 90 коп., який КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» оплатило частково в сумі 2 917 706 грн 63 коп., заборгованість складає 1 468 625 грн 27 коп.
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем оплати за поставлений газ позивачем відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України нараховані 3% річних за період з 26.03.2021 до 31.05.2025 у сумі 181 430 грн 22 коп., інфляційні втрати за період з квітня 2021 року по травень 2025 року в сумі 963 471 грн 20 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2025 справа передана на розгляд судді Віннікову С.В.
Ухвалою від 04.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 29.07.2025.
Ухвалою від 29.07.2025 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 21.08.2025.
15.08.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який зареєстрований відділом документального забезпечення роботи суду 18.08.2025, яким він позовні вимоги відхилив.
Зазначив, що через окупацію м. Сіверськодонецьк Луганської області, у якому підприємство здійснювало свою діяльність, наразі надання відповідних послуг є неможливим, збирати платежі від споживачів не уявляється можливим, як і керувати активами та рахунками, що робить неможливим і виконання зобов'язань за договором, які виникли до початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.
Також послався на положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».
20.08.2025 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він зазначив, що відповідно до умов п.1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (не населення, не релігійні організації, не бюджетні установи).
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних відповідно до вимог п.2 ст.625 ЦК України є способами захисту майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідач не довів, що належне виконання зобов'язання у період з 25.03.2021 до 24.02.2022 виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили.
Ухвалою від 21.08.2025 закрите підготовче провадження; призначено справу до судового розгляду по суті на 08.09.2025.
Ухвалою від 08.09.2025 оголошено перерву в розгляді справи по суті в судовому засіданні до 06.10.2025.
У судове засідання 06.10.2025 представник відповідача не прибув, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, оскільки як і саме КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС. Представник позивача брав участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції.
03.10.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про оголошення перерви та відкладення розгляду справи по суті, у якому він просить оголосити перерву у розгляді справи по суті та відкласти судове засідання.
В обґрунтування клопотання відповідач послався на те, що він 19.08.2025 він звернувся до позивача з пропозицією укласти мирову угоду, проте станом на 03.10.2025 АТ «НАК «Нафтогаз України» відповіді не надало.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить із такого.
Статтею 194 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Частинами 1, 2 ст.195 ГПК України встановлено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Суд зауважує, що у судовому засіданні 08.09.2025 було розпочато розгляд справи по суті та з огляду на клопотання відповідача відповідною ухвалою оголошено перерву в розгляді справи по суті в судовому засіданні до 06.10.2025.
Отже наразі передбачені ч.2 ст.195 ГПК України строки розгляду справи по суті закінчуються і процесуальним законодавством не передбачено можливості їх продовження, з огляду на що суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд
26.09.2020 між АТ «НАК «Нафтогаз України» як постачальником та КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» як споживачем укладений договір постачання природного газу №20/21-8065-КП-20, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.1.1 договору).
Згідно з п.1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.
Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу у жовтні 2020 - квітні 2021 року замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 514,0 тис. куб. м, у т.ч. по місяцях:
МісяцьОбсяг
Жовтень 20208,0
Листопад 202084,0
Грудень 202095,0
Січень 2021115,2
Лютий 2021100,0
Березень 202090,0
Квітень 202122,0
Всього:514,0
У п.3.8 договору сторони передбачили, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений постачальником до свого реєстру, з урахуванням положень п.3.3 даного договору. В акті приймання-передачі природного газу, ціна на природний газ має відповідати ціні, зазначеній в прейскуранті на відповідний період (розміщується на офіційному веб-сайті постачальника), також має бути врахований тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розділ 4 цього договору).
Згідно з п.3.9 договору споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом: копію акту про фактичний об1єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ/ГТС та споживачем, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи/Кодексу газорозподільних систем (пп.3.9.1 п.3.9 договору); інформацію за підписом уповноваженої особи споживача стосовно обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли він був включений до Реєстру споживачів постачальника (відповідно до п.3.8 цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу, за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді (пп.3.9.2 п.3.9 договору); підписані споживачем два примірники акту приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням п.3 цього договору, його фактична ціна та вартість (пп.3.9.3 п.3.9 договору).
Відповідно до п.3.10 договору постачальник не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає споживачу один примірник оригіналу акту приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акту приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акту.
Згідно з п.3.11 договору споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.
Ціна за 1 000 куб. м природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі прейскуранту. У разі непідписання/несвоєчасного підписання сторонами відповідної додаткової угоди, сторони при оформлені актів приймання-передачі природного газу і визначенні ціни (п.п.3.9 - 3.10 цього договору) користуються прейскурантом (п.4.2 договору).
Суд зауважує, що у відповідності до умов вказаного пункту договору між сторонами щомісячно укладались додаткові угоди, у яких визначалась ціна природного газу.
Відповідно до п.5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
Пунктом 11.1 договору передбачено, що даний договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печаткою і діє в частині постачання природного газу до 30 квітня 2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Цей договір може бути підписаний також електронними цифровими підписами (ЕЦП) уповноважених представників сторін з урахуванням вимог чинного законодавства.
На виконання вказаних умов договору позивач протягом жовтня 2020 року - квітня 2021 року передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 4 386 331 грн 90 коп.
У свою чергу КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» поставлений природний газ оплатило частково в сумі 2 917 706 грн 63 коп., що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 26.09.2020 №20/21-8065-КП-20 є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Суд зауважує, що у відповідності до умов п.3.8 договору між сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу (на території підконтрольній українській владі) від 31.10.2020, від 30.11.2020, від 31.12.2020, від 31.01.2021, від 28.02.2021, від 31.03.2021, від 30.04.2021.
Отже позивачем доведено факт поставки у спірний період природного газу КП «Сєєродонецьктеплокомуненерго».
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Водночас, в порушення умов п.5.1 договору відповідач оплату поставленого у лютому - квітні 2021 року здійснив частково, заборгованість складає 1 468 625 грн 27 коп.
При цьому, граничним строком оплати споживачем поставленого постачальником у лютому 2021 року природного газу є 25.03.2021, у березні 2021 року - 25.04.2021, у квітні 2021 року - 25.05.2021.
Суд констатує, що відповідно до наданої позивачем банківської виписки поставлений АТ «НАК «Нафогаз України» КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» у період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року природний газ на загальну суму 4 386 331 грн 90 коп., відповідач оплатив частково в сумі 2 917 706 грн 63 коп.
Отже, заборгованість за поставлений у лютому-квітні 2021 року природний газ складає 1 468 625 грн 17 коп.
Підсумовуючи наведене суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений у лютому-квітні 2021 року природний газ у сумі 1 468 625 грн 17 коп.
Відносно доводів відповідача про неможливість через окупацію м. Сіверськодонецьк Луганської області виконання зобов'язань за договором, які виникли до початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну суд зазначає, що поставка газу за умовами договору здійснювалась за рік до введення в Україні військового стану та окупації міста Сіверськодонецька і за умовами п.5.1 договору сторони передбачили, що оплата поставленого природного газу здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду, проте відповідачем не доведено належними доказами, як саме окупація м. Сіверськодонецька в 2022 році вплинула на можливість КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» своєчасно та в повному обсязі виконати свої зобов'язання за договором постачання природного газу в частині оплати поставленого природного газу, які виникли в 2021 році.
Ураховуючи викладене, вказані доводи відповідача судом відхиляються.
Відносно посилань відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», якими установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. №285), суд зазначає, що КП «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» також не доведено належними докази, яким чином прийняття вказаної постанови у 2022 році вплинуло на можливість виконання ним зобов'язань, строк виконання яких настав ще у травні 2021 року.
Крім того, відповідачем не вказано, яким чином положення вказаної постанови, які стосуються внесення плати за житлово-комунальні послуги стосуються спірних правовідносин сторін, які виникли з договору від 26.09.2020 постачання природного газу №20/21-8065-КП-20.
Отже, вказані доводи судом відхиляються.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.
Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 26.03.2021 по 31.05.2025 у сумі 181 430 грн 22 коп. та інфляційних втрат за період з квітня 2021 року по травень 2025 року в сумі 963 471 грн 20 коп. суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних, наданий позивачем, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.
Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є 3% річних за період з 26.03.2021 по 31.05.2025 у сумі 181 430 грн 22 коп.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.
Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є інфляційні втрати за період з квітня 2021 року по травень 2025 року в сумі 963 471 грн 20 коп.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ст.74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідач доказів відсутності заборгованості не надав.
Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 31 362 грн 32 коп. покладаються на відповідача відповідно до ст.129 ГПК України.
Підстав для здійснення судового контролю, передбаченого ч.5 ст.3451 ГПК України, судом не встановлено.
Згідно з ч.ч.4, 5 ст.240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236 - 238, 240 ГПК України, господарський суд
1. Позов Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Сєвєродонецьктеплокомуненерго», пр. Космонавтів, буд. 9-А, м. Сіверськодонецьк Луганської області, 93412, ідентифікаційний код 13405551, на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720, заборгованість у сумі 1 468 625 грн 27 коп., 3% річних у сумі 181 430 грн 22 коп., інфляційні втрати в сумі 963 471 грн 20 коп., судовий збір у сумі 31 362 грн 32 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», вул. Б. Хмельницького, буд. 6, м. Київ, 01601, ідентифікаційний код 20077720.
Відповідач: Комунальне підприємство «Сєвєродонецьктеплокомуненерго», пр. Космонавтів, буд. 9-А, м. Сіверськодонецьк Луганської області, 93412, ідентифікаційний код 13405551.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 ГПК України та порядку, визначеному ст.257 ГПК України.
Повне рішення складено 13.10.2025.
Суддя Сергій ВІННІКОВ