вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
13 жовтня 2025 рокуСправа № 912/1712/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. за участю секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи №912/1712/25
за позовом Першого заступника керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області, вул. Братів Лисенків, 5, м. Знам'янка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 27400, в інтересах держав в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область), вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50103
до відповідача Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, вул. Ювілейна, буд. 4, селище Устинівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28600
про стягнення 93 686,45 грн
Представники учасників справи
від прокуратури - Мороз В.С., посвідчення № 075368 видане 01.03.2023;
від позивача - участі не брали
від відповідача - Глазков А.С., адвокат, довіреність від 09.07.2025, посвідчення № 297 видане 06.08.2018
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держав в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) до Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області з вимогами стягнути на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область) завдані збитки внаслідок забруднення земельних ресурсів в розмірі 93 686,45 грн, з покладенням судового збору.
Ухвалою від 27.06.2025 суд відкрив провадження у справі № 912/1712/25 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 05.08.2025 о 11:30, встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
14.07.2025 через систему "Електронний суд" від Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області до суду надійшов відзив на позовну заяву , за змістом якого відповідач просить у задоволенні позовної заяви прокурора відмовити в повному обсязі. Відповідач зазначає, що перевірка проведена з порушенням встановленого законом порядку; про недостовірність та недопустимість результатів лабораторних досліджень через порушення строків зберігання проб; Устинівська селищна рада є неналежним відповідачем; відсутній склад цивільного правопорушення.
В підготовчому засіданні представник відповідача заявив усне клопотання про виключення пункту 2.3. відзиву і просив не приймати його до розгляду.
Також у відзиві на позов викладене клопотання про визнання доказів неприпустимими, обґрунтоване тим, що вся доказова база позивача побудована на результатах планової перевірки, проведеної Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу у період з 22.07.2024 по 26.07.2024. Однак, зазначена перевірка та отримані в ході неї докази, за твердженням відповідача, є незаконними та недопустимими через грубі процедурні порушення, допущені інспекторами ДЕІ.
16.07.2025 через систему "Електронний суд" Знам'янською окружною прокуратурою Кіровоградської області подано до суду відповідь на відзив.
21.07.2025 через систему "Електронний суд" позивач подав до суду відповідь на відзив.
05.08.2025 суд відкрив підготовче засідання.
Ухвалою від 05.08.2025 суд продовжив строк підготовчого провадження, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 10.09.2025 о 11:00 год.
Протокольною ухвалою від 10.09.2025 суд оголосив перерву до 17.09.2025 о 09:30. Суд визнав явку позивача в наступне судове засідання у даній справі обов'язковою, а також спеціаліста відділу інструментально-лабораторного контролю, з числа тих, хто приймав участь у складанні відповідних протоколів показників складу та властивостей ґрунту, з метою надання пояснень з приводу відбору та строків зберігання проб ґрунту з складанням письмових пояснень з посиланням на нормативно правові акти, що регулюють порядок проведення відбору таких проб та проведення досліджень.
Державною екологічною інспекцією 16.09.2025 надано додаткові пояснення та зазначено в тому числі про те, що Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) проводить виконання вимірювання вмісту забруднюючих речовин виключно у межах галузі уповноваження, яке затверджено наказом Держекоінспекції України від №114 від 01.10.2024 та №568 від 24.12.2021, а саме амонійного азоту у відібраних проб ґрунтів проводилося у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме: ДСТУ 4729:2007 Якість ґрунту. Визначення нітратного і амонійного азоту в модифікації ННЦ ІГА ім. О. Н. Соколовського та МВВ № 081/12-0727-10 Ґрунти. Методика виконання вимірювань масової частки амонію обмінного фотоколориметричним методом.
В судовому засіданні 17.09.2025 приймала участь Черниш О.Б. спеціаліст Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, якою в тому числі складено протоколи вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів.
В засіданні оголошено перерву до 25.09.2025 о 09:30 з огляду на необхідність подання учасниками додаткових пояснень.
23.09.2025 відповідачем надано додаткові пояснення, а також ДСТУ ISO18512:2014
24.09.2025 позивачем надано додаткові пояснення .
В засіданні 25.09.2025 оголошено перерву до 10.10.2025 о 15:00 год.
В засіданні представники прокуратури та відповідача підтримали раніше оголошені позиції, представник позивача направив клопотання, за змістом якого просив розглядати справу без його участі та зазначив про підтримання позовних вимог.
Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави. 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.99 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.
В зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Суспільний інтерес у стягненні з відповідача збитків, заподіяних державі, полягає у забезпеченні реалізації одного з основних принципів охорони навколишнього природного середовища - компенсації шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п. "і" ст. З Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Відповідно до ст. ст. 41, 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" несплата коштів на відшкодування шкоди, заподіяної порушеннями законодавства про охорону навколишнього природного середовища, призводить до ненадходження коштів до відповідних фондів охорони навколишнього природного середовища, що істотно обмежує можливість фінансування природоохоронних заходів.
Згідно із частиною третьою статті 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Державна екологічна інспекція України відповідно до покладених на неї завдань пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (підпункт 8 пункту 4 Положення). Інспекція, також, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції, надає обов'язкові до виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснює контроль за їх виконанням.
Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 24.02.2023 № 40, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується.
Інспекція згідно Положення здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та пред'являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (п. 9 розділу 2 Положення).
За таких обставин, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.
11.06.2025 Знам'янською окружною прокуратурою Кіровоградської області на адресу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська Кіровоградська області) направлено повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до листа Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) №3-4282-11 від 16.06.2025 інспекція не заперечує щодо здійснення прокурором дій в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» та звернення до суду в інтересах держави з відповідною позовною заявою.
Наведені обставини, а також той факт, що уповноваженим органом, в даному випадку Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), неналежним чином здійснюється захист порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку, є підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, завдання майнової шкоди.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов'язком держави (ст. 16 Конституції України).
Відповідно до статей 66, 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Статтею 96 Земельного кодексу України на землекористувачів покладено обов'язок додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.
Відповідно до ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема, за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», Законом України «Про відходи», Законом України «Про охорону земель», Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.
Згідно ст. 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у частині додержання органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель.
Органом уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція України, основною функцією якої є здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства щодо охорони навколишнього середовища, раціонального використання та відтворення природних ресурсів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з п. 1 Положення про територіальні та міжрегіональні органи Держекоінспекції, територіальні органи Інспекції здійснюють нагляд на місцевому рівні. Вони підпорядковуються центральному органу та виконують державний нагляд за додержанням законодавства, зокрема в частині охорони вод, земель, використання природних ресурсів.
Відповідно до ст. 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Інспекція здійснює нагляд за дотриманням законодавства про використання та охорону земель. Це включає організацію та здійснення нагляду за підприємствами, установами, організаціями і громадянами в межах її компетенції.
Таким чином, позивачу надано право згідно з чинним законодавством здійснювати (проводити) заходи державного нагляду (контролю), у тому числі, юридичних осіб, щодо дотримання законодавства про використання та охорону земель.
Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 червня 2023 року у справі № 420/2910/22 зазначено:
"103. Статтею 7 Конституції в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Змістом частин третьої, четвертої статті 140 Основного Закону визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.
104. Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
105. Статтею 4 Європейської хартії місцевого самоврядування (ратифікована відповідно до Закону України від 15 липня 1997 року № 452/97-ВР): визначено сферу компетенції місцевого самоврядування.
Так, частини перша та друга статті передбачає, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону. Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене зі сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
106. Аналогічні за суттю гарантії місцевого самоврядування також містяться у Всесвітній декларації місцевого самоврядування (прийнята XXVII Конгресом Міжнародного союзу місцевої влади (International Union of Local Authorities; IULA) 26 вересня 1985 р. у м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія), а також Європейській Хартії міст (Charte urbaine europeenne) (прийнята Постійною конференцією місцевих і регіональних органів влади Європи Ради Європи (Congress of Local and Regional Authorities; CLRA) 18 березня 1992 року у м. Страсбург (Франція).
107. Крім того, згідно із зобов'язаннями, які взяті відповідно до статей 4, 6 та 14 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (ратифікована згідно із Законом України № 1678-VII від 16.09.2014), Україна прагне зміцнення поваги до демократичних принципів, верховенства права та доброго врядування; забезпечує стабільність і дієвість демократичних інституцій; гарантує права людини і основоположні свободи, а також дбає про зміцнення судової влади та підвищення її ефективності.
108. Зокрема, відповідно до статті 360 вищезазначеної Угоди сторони розвивають і зміцнюють співробітництво з питань охорони навколишнього середовища й таким чином сприяють реалізації довгострокових цілей сталого розвитку і зеленої економіки. Передбачається, що посилення природоохоронної діяльності матиме позитивні наслідки для громадян і підприємств в Україні та ЄС, зокрема, через покращення системи охорони здоров'я, збереження природних ресурсів, підвищення економічної та природоохоронної ефективності, інтеграції екологічної політики в інші сфери політики держави.
109. Так само статтею 361 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони зазначено, що співробітництво має на меті збереження, захист, поліпшення і відтворення якості навколишнього середовища, захист громадського здоров'я, розсудливе та раціональне використання природних ресурсів та заохочення заходів на міжнародному рівні, спрямованих на вирішення регіональних і глобальних проблем навколишнього середовища у таких сферах, зокрема: управління відходами та ресурсами.
110. За частиною першою статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
111. Частина перша статті 16 цього Закону передбачає, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
112. Частинами першою-третьою статті 12 Закону України «Про відходи» визначено, що відходи, щодо яких не встановлено власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними.
З метою запобігання або зменшення обсягів утворення відходів виявлені безхазяйні відходи беруться на облік.
Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин сьомої та восьмої цієї ж статті власники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи, зобов'язані у п'ятиденний строк повідомити про них місцеві органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Підставами для визначення відходів безхазяйними та їх обліку можуть бути: повідомлення власників або користувачів земельних ділянок, на яких виявлено безхазяйні відходи; звернення (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації; результати інспекційних перевірок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, державної санітарно-епідеміологічної служби, органів місцевого самоврядування.
Частиною одинадцятою статті 12 Закону України «Про відходи» також визначено, що у разі отримання звернення (повідомлення) Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а також органи місцевого самоврядування зобов'язані визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та вжити заходів для визначення власника відходів (ч.10). У разі потреби для визначення власника безхазяйних відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти і експерти.
113. Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про відходи» органи місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами забезпечують: а) виконання вимог законодавства про відходи; б) розроблення та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів; в) організацію збирання і видалення побутових відходів, у тому числі відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також організацію роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; г) затвердження місцевих і регіональних програм поводження з відходами та контроль за їх виконанням; д) вжиття заходів для стимулювання суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з відходами; е) вирішення питань щодо розміщення на своїй території об'єктів поводження з відходами; є) координацію діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, в межах компетенції; з) здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з відходами на своїй території; и) ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів; і) сприяння роз'ясненню законодавства про відходи серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів відходів як вторинної сировини; ї) здійснення інших повноважень відповідно до законів України; й) надання згоди на розміщення на території села, селища, міста місць чи об'єктів для зберігання та захоронення відходів, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю; м) здійснення контролю за додержанням юридичними та фізичними особами вимог у сфері поводження з виробничими та побутовими відходами відповідно до закону та розгляд справ про адміністративні правопорушення або передача їх матеріалів на розгляд інших державних органів у разі порушення законодавства про відходи.
114. Згідно зі статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
115. Підпунктами 6 та 15 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку належить, зокрема: вирішення питань поводження з побутовими відходами, знешкодження та захоронення трупів тварин; затвердження схем санітарного очищення населених пунктів та впровадження систем роздільного збирання побутових відходів.
116. Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Організаційні засади реалізації повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад щодо здійснення державної регуляторної політики визначаються Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Відділи, управління та інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, яка їх утворила, підпорядкованими її виконавчому комітету, сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті ради. Положення про відділи, управління та інші виконавчі органи ради затверджуються відповідною радою.
117. Згідно з частиною третьою статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою (у тому числі з метою забезпечення надання адміністративних послуг у строк, визначений законом) в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.
119. Зі змісту вищенаведених норм права вбачається, що місцеве самоврядування є гарантованим правом територіальних громад самостійно та через утворені органи місцевого самоврядування вирішувати усі питання місцевого значення, не вилученні з їх компетенції, під власну відповідальність. Для цього відповідна сільська, селищна або міська рада наділена повноваженнями самостійно приймати рішення про утворення, у межах затверджених нею структури і штатів, виконавчих органів та розподіл повноважень між цими органами. При цьому, саме на виконавчі органи відповідної сільської, селищної або міської ради покладається вирішення питань поводження з побутовими відходами, ліквідації сміттєзвалищ та вжиття інших заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки, а також ліквідації наслідків цього впливу на відповідних територіях".
Згідно з приписами ст. 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, у тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Згідно зі ст. 46 Закону України «Про охорону земель» розміщення, збирання, зберігання, оброблення, утилізація та видалення, знешкодження і захоронення відходів здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про відходи».
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про охорону земель» юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Стаття 1166 ЦК України регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду і передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом ст. 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду; шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та вина особи у заподіянні шкоди.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Окрім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.
Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб'єкт права свідомо порушує норму права.
Слід зазначити, що господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.
Обов'язок доказування відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, якими обґрунтовуються його вимоги або заперечення.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.
У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди. Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (постанови Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 912/823/18, від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі № 922/3414/19, від 02.06.2022 у справі № 920/821/18).
У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2024 року у cправі № 922/3877/21 зазначено: "Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 04.02.2019 у справі № 807/242/14, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу, порушення контролюючим органом будь-яких вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої.
Акт перевірки та акт обстеження засмічення, а також дії по проведенню перевірки, у разі допуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, не породжують правових наслідків для суб'єкта господарювання, оскільки акти є носіями доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог природоохоронного законодавства, на підставі яких приймається відповідне рішення контролюючого органу, а оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання актів та проведення перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі актів. Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 зі справи № 826/4278/14, від 20.02.2018 зі справи № 803/1130/17, від 15.07.2019 зі справи № 820/11047/15.
Згідно ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;
б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;
в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.
Підпунктом 14.1.34 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що власниками земельних ділянок є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно.
Відповідно до підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: на праві постійного користування та на умовах оренди.
Згідно з пунктом «в» частини першої статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" розділ Х "Перехідних положень" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, яким визначено, що з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:
а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);
б) оборони;
в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;
г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності;
д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;
е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.
Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки. Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.
Як слідує із листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 20.08.2024 № 11-11-0.10-3291/2-24 земельні ділянки з географічною прив'язкою за координатами 48.095111, 32.543200 за межами с. Новоігорівка та за межами с. Докучаєве Устинівської селищної ради з географічною прив'язкою за координатами 47.834337, 32.649056 у Державному земельному кадастрі не сформовані та знаходяться за межами зазначених населених пунктів.
Із вказаного слідує, що територія за межами населеного пункту (де знаходяться спірні сміттєзвалища) підвідомча органу місцевого самоврядування.
Таким чином, Устинівська селищна рада є належним відповідачем у даній справі.
Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) у відповідності до вимог ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», Положення про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07.04.2020, Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 24.02.2023 № 40, Переліку центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, які планується перевірити у 2024 році, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 05.12.2023 №159 та наказу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 17.07.2024 року №291-ТП у період з 22.07.2024 по 26.07.2024 проведено перевірку в частині здійснення делегованих повноважень органам виконавчої влади в Устинівській селищній раді (код ЄДРПОУ 04364549), місцезнаходження вул. Ювілейна, 4, селище Устинівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, 28600, за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №65/3.2-3.3-3.1-3.4-5.1-5.2-8/24.
При цьому, згідно вищезазначеного Акту перевірки її проведено у присутності секретаря Устинівської селищної ради, першого заступника селищного голови, начальника відділу земельних відносин та агропромислового розвитку селищної ради, начальника відділу комунальної власності, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, охорони навколишнього природного середовища та благоустрою селищної ради.
Під час проведення вищезазначеної перевірки будь-яких зауважень (як-от не надання направлення на перевірку та не надання службових посвідчень працівників ДЕІ) зі сторони вищезазначених осіб не надходило, копію Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №65/3.2-3.3-3.1-3.4-5.1-5.2-8/24 отримано 26.07.2024 уповноваженою особою - першим заступником Устинівського селищного голови, та підписано без будь-яких зауважень уповноваженими особами - першим заступником селищного голови, начальником відділу земельних відносин та агропромислового розвитку селищної ради, начальником відділу комунальної власності, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, охорони навколишнього природного середовища та благоустрою селищної ради.
При цьому, будь-які відомості щодо оскарження Устинівською селищною радою результатів вищезазначеної перевірки відсутні.
Таким чином, доводи відповідача про проведення Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) перевірки в частині здійснення делегованих повноважень органам виконавчої влади в Устинівській селищній раді (код ЄДРПОУ 04364549) із порушенням встановленого законом порядку, є безпідставними.
В ході вищезазначеної перевірки виявлено ряд несанкціонованих сміттєзвалищ, зокрема за межами с. Новоігорівка Устинівської селищної ради з географічною прив'язкою за координатами 48.095111, 32.543200 та за межами с. Докучаєве Устинівської селищної ради з географічною прив'язкою за координатами 47.834337, 32.649056.
При цьому спеціалістом відділу інструментально-лабораторного контролю Кіровоградської області проведено відбір проб грунту на зазначених сміттєзвалищах, за результатами вимірювань яких відповідно до Протоколів вимірювань показників складу та властивостей грунтів № 33-10-24 від 30.10.2024 та №32-10-24 встановлено перевищення вмісту амонію (обмінного) у перерахунку на азот амонійний в порівнянні з контрольною (фоновою) пробою та СГДК (ОДК).
Даний факт став підставою для нарахування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення земельних ресурсів.
Відповідно до розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельної ділянки, розташованої за межами с. Докучаєве Устинівської селищної ради, Кропивницького району Кіровоградської області з географічною прив'язкою за координатами 47.834337, 32.649056, від 13.11.2024, загальна сума шкоди, завданої забрудненням вищезазначеної земельної ділянки, становить 27 544,88 гри.
Згідно розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельної ділянки, розташованої за межами с. Новоігорівка Устинівської селищної ради, Кропивницького району Кіровоградської області з географічною прив'язкою за координатами 48.095111, 32.543200, від 13.11.2024 загальна сума шкоди, завданої забрудненням вищезазначеної земельної ділянки, становить 66 141,57 грн.
Вищезазначені розрахунки розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок забруднення земельних ресурсів виконано за формулою (1) розділу 4 «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №171 від 27.10.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за №285/272.
За даним фактом, Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) складено та направлено Устинівській селищній раді Кропивницького району Кіровоградської області наступні претензії:
- претензія від 18.11.2024 № 1.0/304-ПР про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення земельної ділянки площею 12150,0 м.кв. за межами с.Новоігорівка, Кропивницького району Кіровоградської області на суму 66141,57 грн.;
- претензія від 18.11.2024 № 1.0/305-ПР про відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення земельної ділянки площею 5060,0 м.кв. за межами с.Докучаєве, Кропивницького району Кіровоградської області на суму 27544,88 грн.
Зважаючи на те, що визначений розмір збитків, відповідачем в добровільному порядку наразі не сплачений, а Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) не здійснено заходів щодо стягнення нарахованих відповідачу збитків, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.
При цьому, загальна сума збитків, завданих забрудненням земельних ресурсів, складає 93 686,45 грн. (66141,57 грн. + 27544,88 грн.).
Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності, встановлює Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом від 27.10.1997 № 171 Міністерства охорони навколишнього природного середовища (у редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 № 149).
Відповідно до п. 1.3. Методики вона застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.
В пунктах 3.1., 3.3. вказаної Методики визначено, що:
- землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення) (п. 3.1.);
- факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п. 3.3.).
Відповідно до п. 3.4. Методики визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення.
Відповідно до п. 4.1. Методики, розміри шкоди внаслідок забруднення земель обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.
Розмірною одиницею для розрахунку величини шкоди приймається товща землі в 0,2 м (об'єм ґрунтової маси 2000 куб.м на один гектар земної поверхні) (п. 4.3 Методики).
Витрати для здійснення заходів щодо зниження чи ліквідації забруднення земель збільшуються залежно від глибини просочування забруднюючої речовини у співвідношенні як 10:3 (тобто при збільшенні глибини в 10 разів відносно товщі землі 0,2 м витрати для ліквідації забруднення збільшуються в З рази) (п. 4.4. Методики).
Забруднюючі речовини, що спричинили забруднення земельної ділянки, поділені на 4 групи небезпечності, основою для визначення яких є величини гранично допустимих концентрацій (ГДК) та орієнтовно допустимих концентрацій (ОДК) хімічних речовин в ґрунті (додаток 1) (п. 4.5 Методики).
Розмір шкоди від забруднення земель визначено у відповідності до пункту 4.6. Методики за формулою: Рш = А х Гоз х Пд х Кз х Кн х Кег, де Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн; А- питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5; Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн/кв.м; Пд - площа забрудненої земельної ділянки, кв.м; Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об'ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування; Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1; Кег - коефіцієнт еколого- господарського значення земель визначається за додатком 2.
Витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що зазнала забруднення, видає територіальний орган Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки через центри надання адміністративних послуг (пункт 4.7.).
Щодо земельних ділянок, грошова оцінка яких не проведена, застосовується нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (пункт 4.7.1).
Грошова оцінка земель, по яких не проведено її визначення, здійснюється за підпунктом 4.7.1 цієї Методики (п.п. 5.5.1 п. 5.5).
Розрахована за підпунктом 4.7.1 цієї Методики грошова оцінка використовується в формулі (6) замість нормативної грошової оцінки земельної ділянки (ГОЗ)(п.п. 5.5.2 п. 5.5).
За приписами п.4.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства основою розрахунків розміру шкоди від засмічення земель є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що засмічена.
Тобто показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який покладається в основу розрахунку розміру шкоди, має бути підтверджений належними доказами, визначеними законом.
Згідно розрахунків розміру шкоди, яка заподіяна в результаті забруднення відповідних земельних ділянок, вони проведені в тому числі на підставі листа №11-11- 0.10-3291/2-24 від 20.08.2024 Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (а.с. 92 - 93).
У постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/1680/20 від 09 листопада 2021 року зроблено висновок: "7.28. З огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі".
Отже, лист Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області може бути джерелом отримання інформації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у даному спорі (постанова ЦАГС від 03.04.2025 у справі № 912/1589/24).
Відповідач зазначає, що згідно з Актами відбору проб №49-24 та №50-24, проби ґрунту були відібрані 22 та 23 липня 2024 року.
Згідно з Протоколами вимірювань №33-10-24 та №34-10-24, лабораторний аналіз цих проб було проведено з 23 по 30 жовтня 2024 року.
Отже, між відбором проб та їх аналізом минуло понад три місяці.
Зберігання проб ґрунту для аналізу на вміст амонійного азоту (N(NH??)) регламентується відповідними стандартами. Зокрема, згідно з настановами, наведеними у ДСТУ ISO 18512:2014 «Якість ґрунту. Настанови щодо довго- та короткострокового зберігання зразків ґрунту», максимальний термін зберігання проби для аналізу на вміст амонійного азоту становить 1 місяць за умови охолодження до температури від +2°C до +5°C.
Перевищення встановленого терміну зберігання більш ніж утричі, за відсутності доказів дотримання належного температурного режиму, неминуче призводить до зміни хімічного складу проби. Амонійний азот є нестабільною сполукою, яка внаслідок природних мікробіологічних процесів (нітрифікації) перетворюється на нітрати. Це означає, що результати аналізу, отримані через три місяці, є науково недостовірними і не відображають реальний стан забруднення на момент відбору проб.
Доказ, отриманий з істотним порушенням процедури його збирання та дослідження, є недопустимим і не може бути покладений в основу судового рішення.
За поясненнями позивача під час проведення планової перевірки, з метою встановлення можливого забруднення ґрунтів на території несанкціонованих сміттєзвалищ Устинівської селищної ради, в присутності представників Устинівської селищної ради спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю Кіровоградської області Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) були відібрані проби ґрунту на земельній ділянці з видимими ознаками забруднення (акти відбору проб № 49-24 від 22.07.2024 та № 50- 24 від 23.07.2024).
Акти відбору проб підписано представником Устинівської селищної ради без зауважень.
Форма Акту відбору проб ґрунтів та Протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 19 квітня 2013 року №179.
Відбір проб ґрунтів проведено відповідно до вимог чинного чинного законодавства, а саме: ДСТУ 17.4.3.01:2019 Охорона довкілля. Якість ґрунту. Загальні вимоги до відбирання проб.
Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) проводить виконання вимірювання вмісту забруднюючих речовин виключно у межах галузі уповноваження, яке затверджено наказом Держекоінспекції України від №114 від 01.10.2024 та №568 від 24.12.2021, а саме амонійного азоту у відібраних проб грунтів проводилося у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме: ДСТУ 4729:2007 Якість грунту. Визначення нітратного і амонійного азоту в модифікації ННЦ ІГА ім. О. Н. Соколовського та МВВ № 081/12-0727-10 Ґрунти. Методика виконання вимірювань масової частки амонію обмінного фотоколориметричним методом.
Спеціалістами Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) при проведенні вимірювань вмісту амонійного азоту у пробах ґрунтів відібраних на території несанкціонованих сміттєзвалищ Устинівської селищної ради були дотримані всі вимоги ДСТУ 4729:2007, зокрема, щодо процесу готування проб та аналізування.
За результатами проведених вимірювань складено протоколи вимірювань показників складу та властивостей грунтів №33-10-24 та №34-10-24 від 30.10.2024 року.
Наказом Міністра екології та природних ресурсів України № 250 від 18.07.2011 р. затверджено MBB № 081/12-0727-10 "ҐРУНТИ. Методика виконання вимірювань масової частки амонію обмінного фотоколориметричним методом", в якій зазначено " Цей документ встановлює методику виконання вимірювань масової частки амонію обмінного (далі - амоній-іону) в ґрунтах фотоколориметричним методом (далі - MBB).
MBB призначена для підрозділів інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища і наукових установ, що належать до сфери управління міністерства, з метою виконання вимірювань у сфері поширення державного метрологічного контролю та нагляду, а саме контролю стану навколишнього природного середовища.
Діапазон вимірювань масової частки амоній-іону в ґрунтах становить від 5,0 мг/кг до 1,0 г/кг (до 1000 мг/кг) повітряно-сухої проби включно".
Відповідно до п. 8.6.1 пункту 8.6. "Підготовка проб" зазначено, що пробу ґрунту в лабораторії розсипають на папері чи кальці і розминають товкачиком великі грудки. Потім вибирають включення - корені рослин, камені, скло, вугілля, кістки тварин, а також новоутворення - друзи гіпсу, вапняні журавчики та інше. Ґрунт висушують до повітряно-сухого стану. Методом квартування відбирають пробу масою не більше 200 г, яку розтирають у ступці за 3.3.4 товкачиком і просівають через сито за 3.3.3.
З просіяної проби відбирають представницьку пробу масою не більше 80 г, яку розтирають у ступці до пудроподібного стану.
Саме про підготовку в такий спосіб відібраних проб у т.ч. і фонових проб, зазначено в судовому засіданні 17.09.2025 спеціалістом інспекції Черниш О.Б.
У стандарті (ДСТУ 4729:2007) відсутні пункти щодо термінів зберігання проб ґрунту, консервації проб, термінів виконання вимірювання.
Також не зазначається вплив терміну проведення вимірювань на результати вимірювань, про який наполягає відповідач.
У методиці (МВВ №081/12-0727-10) не зазначено щодо термінів зберігання проб ґрунту, консервації проб та терміни виконання вимірювання.
Стандарт "Якість ґрунту. Настанови щодо довго- та короткострокового зберігання зразків ґрунту (ISO18512:2014) дає настанови щодо того, як складати і зберігати зразки ґрунту для лабораторного визначання і як готувати їх до аналізування після зберігання. Особливу увагу приділено максимальним строкам зберігання як функції різних умов зберігання.
Відповідач звертає особливу увагу на останній абзац пункту 11.3.2 стандарту "Загальний азот і сполуки азоту", відповідно до якого коли зразки висушені на повітрі або якимись іншими методами висушування, вологі зразки ґрунту залишаються певний час в умовах оптимальної для активності мікроорганізмів температури. Це може спричинити істотне підвищення обсягів N-NO3 та N-NH4. Чим вища температура висушування тим вищий буде визначено вміст форми N-NH4. Для N-NO3 не очікують змін, якщо зразки зберігають за температури нижче ніж 4 градуси за Цельсієм або застосовано температуру висушування 105 градуси за Цельсієм. Якщо внеском амонійної форми можна знехтувати , зразки можна висушити перед аналізуванням за вищої температури без впливу на кількість N-NO3.
Суд враховує пояснення представника позивача з посиланням на пункт 8.6.1 МВВ № 081/12-0727-10/, що відібрані проби ґрунту в т.ч. і фонові були висушені до повітряно-сухого стану. Про підвищення температури висушування не зазначено.
В пункті 11.3.2 ДСТУ ISO18512:2014 також зазначено, що час зберігання зразків ґрунту в сухому стані відрізняється для двох неорганічних форм азоту. Для N-NO3 не спостерігали змін після не менше ніж 25 тижнів зберігання за кімнатної температури у закритих поліетиленових мішечках, а для N-NH4 змін не спостерігали до 6 тижнів зберігання.
Згідно Таблиці А.1 ДСТУ ISO18512:2014, зразок ґрунту з досліджуваним загальним вмістом елементу "N" азот при висушеному стані можливий до 30 р, дані по амонію відсутні.
З огляду на зазначене в сукупності, відповідачем не надано належних доказів, які б спростовували його вину у завданій шкоді та підтверджували відсутність порушення природоохоронного законодавства, відповідно не підлягає задоволенню його клопотання про визнання доказів недопустимими, викладене у відзиві.
У діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду, зокрема:
- протиправна поведінка, яка полягає у невиконанні повноважень у сфері поводження з відходами (допустив розміщення на підвідомчій території несанкціонованих сміттєзвалищ (які знаходяться тривалий час);
- вина особи, яка полягає у здійсненні діяльності, що призвело до засмічення та забруднення земельної ділянки;
- наявна сама шкода, яка обрахована відповідно до вищевказаної Методики;
- причинний зв'язок, що виражений у заподіянні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою.
З урахуванням зазначеного позовні вимоги підлягають задоволенню. Судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (28600, Кіровоградська область, Кропивницький район, селище Устинівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 04364549) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (50103, м. Кривий Ріг, вул. Героів АТО, 92, код ЄДРПОУ 43877118) за реквізитами (рахунок ИА 278999980333179331000011555, отримувач коштів ГУК у Кіровоградській області/тг с-ще Устин/24062100, код ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів бюджету 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності), банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), завдані збитки внаслідок забруднення земельних ресурсів в розмірі 93686,45 грн.
Стягнути з Устинівської селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (28600, Кіровоградська область, Кропивницький район, селище Устинівка, Кропивницький район, Кіровоградська область, код ЄДРПОУ 04364549) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 4, код ЄДР 02910025, р/рахунок ИА848201720343100001000004600, Банк Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: повернення судового збору) судовий збір в сумі 3028 грн.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати позивачу та відповідачу до Електронних кабінетів.
Повне рішення складено 13.10.2025.
Суддя В.Г. Кабакова