вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"13" жовтня 2025 р. Справа № 911/3119/25
Господарський суд Київської області у складі судді Горбасенка П.В., перевіривши матеріали позовної заяви заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави
до 1. Білоцерківської міської ради
2. Фізичної особи-підприємця Дядюри Оксани Миколаївни
про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути земельну ділянку
установив:
07.10.2025 через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області (далі - прокуратура / прокурор) в інтересах держави з вимогами до Білоцерківської міської ради (далі - відповідач 1) та Фізичної особи-підприємця Дядюри Оксани Миколаївни (далі - відповідач 2) про:
- визнання недійсним договору № 10-08/50 від 23.04.2024 про встановлення особистого строкового сервітуту земельної ділянки для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, укладеного між Білоцерківською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Дядюрою Оксаною Миколаївною (далі - спірний договір);
- зобов'язання Фізичної особи-підприємця Дядюри Оксани Миколаївни повернути Білоцерківській міській раді земельну ділянку площею 0,0042 га з кадастровим номером 3210300000:07:016:0021, що складається з території, на якій розміщено тимчасову споруду для провадження підприємницької діяльності у стані, в якому вона була одержана.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає про невідповідність суті правовідносин, що склалися між сторонами спірного договору, їх змісту та мети отримання земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:016:002 такому правовому інституту як земельний сервітут, у зв'язку з чим, на думку прокуратури, спірний договір не спрямований на реальне настання наслідків, що ним обумовлені, тоді як його оплатний характер є підтвердженням того, що між сторонами договору склалися правовідносини щодо платного володіння та користування земельною ділянкою для здійснення підприємницької діяльності, що відповідає визначенню оренди землі.
Отже, за доводами прокурора, правом земельного сервітуту було підмінено право оренди земельної ділянки, яке відповідно до ст. 124 та ч. 1 ст. 134 Земельного кодексу України набувається на конкурентних засадах за результатами земельних торгів, а тому наявні підстави для визнання спірного договору недійсним та повернення земельної ділянки з кадастровим номером 3210300000:07:016:002 територіальній громаді м. Біла Церква в особі Білоцерківської міської ради.
Дослідивши матеріали позовної заяви заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
Приписами ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) унормовано, що господарське судочинство в Україні здійснюється, зокрема, на засадах верховенства права, змагальності сторін, диспозитивності, пропорційності, неприпустимості зловживання процесуальними правами, обов'язковості судового рішення.
Суворе та неухильне дотримання зазначених принципів є запорукою досягнення завдань судочинства, що превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відкриття провадження у справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватися судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним процесуальним законом.
Згідно приписів ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 2, 4, 5 ст. 91, пп. 5, 8 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема:
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Із системного аналізу вказаних вище норм випливає, що на підтвердження обставин, якими прокуратура обґрунтовує свої вимоги, до позовної заяви надано докази, які є неналежними в розумінні ст. 91 ГПК України, оскільки засвідчені особою - В'ячеславом Данилюком, чиї повноваження не підтверджені.
Також відповідно до ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Однак Білоцерківською окружною прокуратурою Київської області у позовній заяві не викладено пояснень стосовно наявності підстав для застосування положень ст. 173 ГПК України та об'єднання в одній позовній заяві вказаних вимог, із зазначенням, відповідно, яка з вимог є основною, а яка похідною.
Тобто у позовній заяві прокуратури не зазначено, яка з усіх заявлених вимог є основною, а яка похідною від основної вимоги.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи та встановлені судом порушення норм процесуального законодавства при зверненні прокуратури до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Білоцерківської окружної прокуратури Київської області без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків - десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
В розрізі вказаного, суд звертає увагу на те, що:
- системний аналіз наведених норм процесуального закону свідчить, що реалізація особою права на подання позову та інших заяв, клопотань до суду здійснюється через дотримання визначеної процесуальним законом процедури (порядку), яка передбачає виконання чітких та передбачуваних вимог ГПК України щодо форми, змісту заяв, документів, які додаються до них, недотримання яких має відповідні процесуальні наслідки для заявника;
- наявність у особи певних прав та можливостей їх захисту та, відповідно, процесуального права на розпорядження своїми правами щодо подання позову, визначення предмета спору на власний розсуд, не звільняє заявника від обов'язку дотримання правил подання позову, унормованих процесуальними приписами, зокрема ст. 162 ГПК України;
- обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів;
- усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей; усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення;
- норми процесуального права побудовані на чіткій позиції дисциплінованості як суду, так і учасників справи, а зазначене покладено в основу засад господарського судочинства з метою спрощення судового розгляду справи, скорочення судового розгляду, а також розвитку поваги в учасників справи як один до одного, так і до суду.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області без руху.
2. Усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали через подання до суду:
- належних доказів підтвердження повноважень посадової особи, яка засвідчувала копії доданих до позовної заяви № 50-9019вих-25 від 01.10.2025 документів;
- письмових пояснень щодо того, яка із заявлених вимог є основною, а яка похідною від основної позовної вимоги.
3. Повідомити учасників справи про можливість:
- надавати суду всі необхідні документи (заяви, пояснення, клопотання тощо) в електронному вигляді на електронну адресу суду через особистий кабінет в системі «Електронний суд», поштою або дистанційними засобами зв'язку;
- отримати інформацію щодо справи, що розглядається за вебадресою ko.arbitr.gov.ua/sud5012/ на офіційному вебпорталі «Судова влада України» в Інтернеті.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена окремо від рішення суду згідно із ч. 2 ст. 254, ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя П.В.Горбасенко