вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"06" жовтня 2025 р. Справа № 911/248/21
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група»
до боржника Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод»
про банкрутство
Суддя Лутак Т.В.
Секретар судового засідання Дідик Є.С.
Представники: згідно протоколу судового засідання
Обставини справи:
У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/248/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» до боржника Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2021 відкрито провадження у даній справі та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою Господарського суду Київської області від 23.01.2023 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Бориспільський автозавод» (08322, Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Броварська, будинок 4, ідентифікаційний код - 31936646) та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута - Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» призначено арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 310 від 12.03.2013, адреса: 43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Коперника, будинок 36).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.09.2025 у даній справі відсторонено арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича від виконання повноважень ліквідатора у справі № 911/248/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» та призначено ліквідатором Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича.
До Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» надійшло клопотання б/н від 03.07.2025 (вх. № 6469 від 03.07.2025) про заміну кредитора його правонаступником, у якому заявник просить суд замінити у справі № 911/248/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» на кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS», залучити до участі у справі № 911/248/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» як кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.07.2025, у зв'язку з необхідністю надання учасниками справи додаткових пояснень та доказів, розгляд даної справи відкладено на 04.09.2025.
22.08.2025 до Господарського суду Київської області від кредитора - Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшли заперечення № 0026600/22145-25 від 22.08.2025 (вх. № 11556/25 від 22.08.2025) на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» про заміну кредитора його правонаступником, у яких кредитор просить суд: клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» б/н від 03.07.2025 (вх. № 6469 від 03.07.2025) про заміну кредитора його правонаступником залишити без задоволення; у разі задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» б/н від 03.07.2025 (вх. № 6469 від 03.07.2025) про заміну кредитора його правонаступником - визнати кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» заінтересованою особою стосовно боржника у справі № 911/248/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод».
До Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» надійшли письмові пояснення б/н від 03.09.2025 (вх. № 12111/25 від 03.09.2025) щодо заперечень Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» проти клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» про заміну кредитора його правонаступником, а також докази по справі.
04.09.2025 до Господарського суду Київської області від кредитора - Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшло клопотання б/н від 04.09.2025 (вх. № 12180/25 від 04.09.2025) про залишення без задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» б/н від 03.09.2025 про приєднання до справи нових доказів та залишення без розгляду документів, що долучені до клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» б/н від 03.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.09.2025 розгляд даної справи, в тому числі клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» б/н від 03.07.2025 (вх. № 6469 від 03.07.2025) про заміну кредитора його правонаступником, відкладено на 29.09.2025 та зобов'язано учасників провадження надати суду певні документи.
До Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» надійшли: заява б/н від 24.09.2025 (вх. № 13168/25 від 24.09.2025) щодо надання для огляду у судовому засіданні документів на виконання договору про відступлення права вимоги від 03.07.2025; заперечення б/н від 24.09.2025 (вх. № 13172/25 від 24.09.2025) проти клопотання Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» б/н від 04.09.2025 про залишення без задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» б/н від 03.09.2025 про приєднання до справи нових доказів; додаткові пояснення б/н від 24.09.2025 (вх. № 13177/25 від 24.09.2025) щодо заперечення Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» проти клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» про заміну кредитора його правонаступником.
26.09.2025 до Господарського суду Київської області від кредитора - Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» надійшли письмові пояснення б/н від 25.09.2025 (вх. № 13251/25 від 26.09.2025) щодо розгляду питання про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» заінтересованою особою стосовно боржника - Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод».
До Господарського суду Київської області від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Самчука Антона Миколайовича надійшла заява вих. № 02-34/1419 від 26.09.2025 (вх. № 13274/25 від 26.09.2025) про проведення судового засідання 29.09.2025 без його участі.
У судовому засіданні 29.09.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» подано клопотання б/н від 29.09.2025 (вх. № 6104/25 від 29.09.2025) про долучення до матеріалів справи документів.
Також, у судовому засіданні 29.09.2025 представником Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заявлено усне клопотання про залишення без розгляду поданого ним клопотання б/н від 04.09.2025 (вх. № 12180/25 від 04.09.2025), яке судом задоволено.
Крім того, у судовому засіданні 29.09.2025 оголошено перерву до 06.10.2025.
У судове засідання 06.10.2025 з'явилися представники Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група», Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський автозавод», інші учасники провадження у даній справі у судове засідання 06.10.2025 не з'явилися та причин неявки суду не повідомили.
У судовому засіданні 06.10.2025 розглядається клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» б/н від 03.07.2025 (вх. № 6469 від 03.07.2025) про заміну кредитора його правонаступником.
В обґрунтування вказаного клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» посилається на те, що воно отримало право вимоги до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» за договорами купівлі-продажу цінних паперів, що підтверджується договором про відступлення права вимоги від 03.07.2025.
В свою чергу, Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» заперечує проти вищезазначеного клопотання та зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» і Товариством з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» не було дотримано порядку переходу прав на цінні папери, а укладений між ними договір про відступлення права вимоги від 03.07.2025 є договором факторингу.
Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, вважає за необхідне зазначити таке.
З матеріалів справи вбачається, що одним із кредиторів Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська правова група».
03.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» та Товариством з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» укладено договір про відступлення права вимоги, на який посилається заявник як підставу свого клопотання б/н від 03.07.2025 (вх. № 6469 від 03.07.2025) про заміну кредитора його правонаступником.
За змістом ст. 512 Цивільного кодексу України підставою для заміни кредитора у зобов'язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Отже, законодавець передбачив можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов'язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво).
Відповідно до ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Питання правонаступництва у справі про банкрутство врегульовано ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Розгляд у справі про банкрутство заяви про заміну кредитора правонаступником в порядку ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства за правових підстав, передбачених статтями 512, 514 Цивільного кодексу України, вимагає оцінки судом аргументів заявника щодо зазначених ним підстав для здійснення заміни кредитора правонаступником, відповідно, дослідження та оцінки судом відповідних доказів, зокрема тих, на які послався заявник у цій справі, обґрунтовуючи та підтверджуючи свої вимоги, при зверненні із відповідною заявою у цій справі.
За змістом положень статей 1, 43, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, статей 512, 514, 517 Цивільного кодексу України, ст. 52 Господарського процесуального кодексу України суд, вирішуючи у справах про банкрутство за заявою правонаступника питання щодо заміни первісного кредитора правонаступником у разі сингулярного правонаступництва кредитора (внаслідок вибуття чи заміни первісного кредитора у зобов'язанні), має виходити з того, що заява правонаступника повинна містити виклад обставин, що обґрунтовують таке правонаступництво, розмір вимог нового кредитора із визначенням їх черговості та визначенням їх правової природи за укладеним договором відступлення прав вимоги (конкурсні, поточні, забезпечені або не забезпечені заставою майна боржника), з окремим виділенням суми неустойки (штрафу, пені).
При цьому, суд, виходячи з положень статей 86, 233, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, статей 1, 45, 46, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, має встановити ці обставини та обґрунтувати у своєму рішенні підстави відхилення або прийняття доводів та обставин, на які посилається правонаступник, зазначити розмір вимог, щодо яких здійснюється таке правонаступництво та їх черговість, оскільки за наслідком прийняття такого рішення вносяться зміни до затвердженого реєстру вимог кредиторів.
У наведених висновках суд звертається до правової позиції щодо правонаступництва у разі відступлення права вимоги кредитора до боржника, сформульованої Верховним Судом в постанові 19.05.2021 у справі 925/236/15.
Крім того, необхідно враховувати, що вимоги кредитора мають бути чинними на момент розгляду заяви кредитора судом, інакше їх визнання може перешкодити визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів іншої особи, яка набула прав вимоги первісного (первісних кредиторів у випадку неодноразового відступлення прав вимоги) або обліку в реєстрі вимог, які припинили своє існування (є погашеними), внаслідок чого кількість голосів кредиторів може не відображати реального пасиву конкурсних вимог до боржника.
Закріплені ст. 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості, як одних із основних засад судочинства, а також принципи господарського судочинства, що передбачають здійснення правосуддя на засадах рівності перед законом і судом, верховенства права, змагальності, диспозитивності, пропорційності та обов'язковості судових рішень (статті 7, 11, 13, 14, 18 Господарського процесуального кодексу України) покладають на заявника обов'язок подати докази набуття прав вимоги в оригіналах документів та обґрунтування їх переданими новому кредитору документами, що підтверджують дійсність відступленого права.
Такий висновок випливає із необхідності дослідження судом, у разі сингулярного правонаступництва, як обсягу переданого права, так і структури відступлених вимог, оскільки за наслідком розгляду такої заяви передбачається внесення змін до реєстру вимог кредиторів, яким вимоги кредиторів заносяться до різної черговості відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства покладеному на кредитора (нового кредитора) обов'язку подати докази в обґрунтування кредиторських вимог, кореспондує обов'язок нового кредитора надати суду у справі про банкрутство докази дійсності його грошових вимог на момент передання права вимоги.
З огляду на вищевикладене вбачається, що розгляд у справі про банкрутство заяви про заміну кредитора правонаступником в порядку ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства за правових підстав, передбачених статтями 512, 514 Цивільного кодексу України, вимагає оцінки судом аргументів заявника щодо зазначених ним підстав для здійснення заміни кредитора правонаступником, відповідно, дослідження та оцінки судом відповідних доказів (договорів відступлення права вимоги, актів приймання-передачі прав вимоги, актів приймання-передачі документів, розрахункових документів тощо).
При цьому суд зазначає, що за загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини, а розподіл тягаря доказування визначається предметом спору (статті 13, 14, 73, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2021 визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» у розмірі 2 007 100, 00 грн, що виникли на підставі простого векселя серії АА № 0840805, який Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» набуло згідно договору № Б344-08 купівлі-продажу цінних паперів від 07.11.2008.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.07.2021 визнано частково додаткові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» у розмірі 121 246 809, 24 грн, з яких: 4 540, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів та 121 242 269, 24 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, вимоги у розмірі 24 209, 74 грн відхилено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 02.11.2022, ухвалу Господарського суду Київської області від 19.07.2021 у справі № 911/248/21 в частині визнаних додаткових кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод», включених до четвертої черги задоволення вимог кредиторів, на суму 42 278 833, 82 грн скасовано, прийнято в цій частині нове рішення про відмову у визнанні додаткових кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» на суму 42 278 833, 82 грн; ухвалу Господарського суду Київської області від 19.07.2021 у справі № 911/248/21 в частині визнання додаткових кредиторських вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» на суму 4 540, 00 грн із включенням їх до першої черги задоволення вимог кредиторів та на суму 85 629 628, 00 грн із включенням їх до четвертої черги задоволення вимог кредиторів - залишено без змін; пункт 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду Київської області від 19.07.2021 у справі № 911/248/21 викладено в новій редакції: «Визнати частково додаткові кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» у розмірі 85 634 168, 00 грн, з яких: 4 540, 00 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів та 85 629 628, 00 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів, відхилити додаткові грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» у розмірі 35 636 850, 98 грн».
Зі змісту ухвали Господарського суду Київської області від 19.07.2021, постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 та постанови Верховного Суду від 02.11.2022 вбачається, що вказані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» виникли на підставі простих векселів, зокрема, № 3229042978, № 3229042969, АА № 0440370, АА № 0440380, АА № 0840842, АА № 0840845, АА № 0840847, АА № 0840848, АА № 0840822, які воно набуло згідно таких договорів купівлі-продажу цінних паперів: договір купівлі-продажу цінних паперів № Б344-08 від 07.11.2008, договір купівлі-продажу цінних паперів № 129/4-10Б від 15.07.2010, договір купівлі-продажу цінних паперів № 83-12/12БВ від 26.12.2012, договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ 20/3-3/14 від 03.04.2014, договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ 20/2-3/14 від 03.04.2014.
Оригінали векселів, якими обґрунтовані кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» були оглянуті та залучені до матеріалів справи Господарським судом Київської області, судом апеляційної інстанції оригінали цих векселів були оглянуті, досліджені та повернуті Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська правова група», після зміни складу колегії суддів Північного апеляційного господарського суду оригінали цих векселів були витребувані судом, повторно оглянуті, досліджені колегією суддів в судовому засіданні 10.08.2022 та долучені до матеріалів справи, відповідні процесуальні дії відображені у протоколі судового засідання Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022.
03.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор частково відступає, а новий кредитор частково приймає на себе право грошової вимоги за цінними паперами, що виникли із договорів купівлі-продажу цінних паперів № БВ 20/2-3/14 від 03.04.2014, № БВ 20/3-3/14 від 03.04.2014, № Б344-08 від 07.11.2008, № 129/4-10Б від 15.07.2010, № 83-12/12БВ від 26.12.2012 та договорів про заміну строків зобов'язання, з усіма змінами та доповненнями, що належить первісному кредиторові і стає кредитором Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» (боржник).
Відповідно до п. 1.2 договору за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за цінними паперами, зазначеними у п. 1.3 даного договору, частково, у розмірі 80 461 520, 00 грн. Розмір заборгованості, що відступається згідно цього договору становить 80 461 520, 00 грн.
Пунктом 1.3 договору визначено цінні папери - прості векселі з реквізитами, за якими відступається право грошової вимоги, а саме: прості векселі № 3229042978, № 3229042969, АА № 0440370, АА № 0440380, АА № 0840842, АА № 0840845, АА № 0840847, АА № 0840848, АА № 0840822.
Згідно з п. 2.1 договору підписанням цього договору сторони підтверджують передачу первісним кредитором новому кредитору права вимоги згідно п. 1.1 даного договору, цінних паперів, та всіх наявних оригіналів документів на підтвердження права вимоги за цінними паперами, вказаними у п. 1.3 цього договору.
Відповідно до п. 2.2 та п. 2.3 договору одночасно з підписанням цього договору новий кредитор приймає на себе обов'язок повідомлення боржника про відступлення права вимоги за цінними паперами, вказаними у п. 1.3 даного договору. Повідомлення здійснюється шляхом його направлення на адресу боржника та ліквідатора боржника протягом трьох робочих днів з дня підписання даного договору сторонами цінного листа з описом вкладення.
Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна відступлення права вимоги (ціна договору) становить 3 000 000, 00 грн, без ПДВ.
Згідно з п. 3.2 договору новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору ціну відступлення в розмірі, вказаному у п. 3.1 даного договору, в строк до 02 липня 2025 року, на банківський рахунок, вказаний у розділі 6 даного договору.
Відповідно до п. 5.1 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
На виконання умов договору про відступлення права вимоги від 03.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» 3 000 000, 00 грн, що підтверджуєтеся наявними у матеріалах справи платіжними інструкціями № 60 від 04.07.2025 та № 61 від 08.07.2025.
Також, на виконання умов договору про відступлення права вимоги від 03.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» повідомлено боржника та ліквідатора боржника про відступлення права вимоги за цінними паперами, що підтверджуєтеся листом-повідомленням про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги) № 14/07 від 14.07.2025 та описами вкладення у цінні листи від 14.07.2025.
Отже, з вищезазначеного вбачається, що за договором про відступлення права вимоги від 03.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» частково відступає, а Товариство з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» частково приймає на себе право грошової вимоги за цінними паперами - простими векселями № 3229042978, № 3229042969, АА № 0440370, АА № 0440380, АА № 0840842, АА № 0840845, АА № 0840847, АА № 0840848, АА № 0840822, які Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» набуло згідно договорів купівлі-продажу цінних паперів № БВ 20/2-3/14 від 03.04.2014, № БВ 20/3-3/14 від 03.04.2014, № Б344-08 від 07.11.2008, № 129/4-10Б від 15.07.2010, № 83-12/12БВ від 26.12.2012.
Відповідно до ст. 194 Цивільного кодексу України цінний папір як об'єкт цивільних прав, форма існування якого встановлюється законом, посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) та особи, яка має права на цінний папір, передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі іншим особам прав на цінний папір та прав за цінним папером або обмеження такої можливості у випадках та порядку, передбачених законом.
Статтею 28 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» передбачено, що вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у паперовій формі.
Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються Законом України «Про обіг векселів в Україні».
Також, відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі.
Відповідно до ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі до простих векселів застосовуються такі самі положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, щодо індосаменту.
Згідно з ст. 11 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту. Якщо трасант помістив у переказному векселі слова "не за наказом" або будь-який інший рівнозначний вислів, то документ може бути переданий тільки з дотриманням форми і з наслідками звичайної цесії.
Статтею 13 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі передбачено, що індосамент повинен бути написаний на переказному векселі або на приєднаному до нього аркуші (алонжі). Він повинен бути підписаний індосантом. Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).
Водночас вексельні правочини (зокрема щодо видачі, акцептування (в тому числі в порядку посередництва), індосування, авалювання та оплати векселя) регулюються не тільки нормами спеціального вексельного законодавства, а й загальними нормами цивільного законодавства про угоди та зобов'язання (статті 202-211, 215-236, 509-609 Цивільного кодексу України. Тому за відсутності спеціальних норм у вексельному законодавстві до вексельних правочинів застосовуються загальні норми Цивільного кодексу України з урахуванням їх особливостей.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» згідно договору про відступлення права вимоги від 03.07.2025 вирішило частково відступити Товариству з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» право грошової вимоги за цінними паперами - простими векселями № 3229042978, № 3229042969, АА № 0440370, АА № 0440380, АА № 0840842, АА № 0840845, АА № 0840847, АА № 0840848, АА № 0840822 без вчинення відповідного напису на векселях та передачі оригіналів таких векселів, оскільки, як вже зазначалося вище, оригінали вказаних векселів 10.08.2022 залучено судом до матеріалів справи № 911/248/21 та на даний час вони зберігаються в сейфі Господарського суду Київської області.
Разом з тим, суд зазначає, що чинне законодавство України не забороняє торгівлю векселями, але у цьому зв'язку послідовну передачу векселя слід вважати перерваною.
Якщо передача векселів має бути здійснена за договором відступлення права вимоги без вчинення індосаментного напису, тобто послідовна передача векселів, передбачена вимогами закону, буде перервана, векселі набудуть статусу боргового документа і відносини щодо них регулюватимуться нормами цивільного законодавства.
При цьому, відступлення права вимоги за векселем має бути оформлене письмово окремим документом (документами), складеним (складеними) цесіонарієм та цедентом відповідно до вимог ст. 207 Цивільного кодексу України. У цьому документі слід індивідуалізувати вексель, відступлення права за яким є предметом угоди про відступлення права вимоги. У разі відсутності такої індивідуалізації правочин про відступлення права вимоги не вважається таким, оскільки не містить умов стосовно того, яка вимога і на підставі якого векселя передається.
Особа, яка обґрунтовує належність їй права вимоги правочином про відступлення цього права, укладеним нею і (або) будь-ким із її попередників, повинна надати письмові докази укладання такого правочину, якщо його не оформлено на векселі чи на додатковому аркуші (алонжі).
Разом з тим, з огляду на відсутність безперервного ряду індосаментів, законним векселедержателем такого векселя вважається особа, у якої вексель фактично знаходиться.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 920/722/17 та від 11.04.2018 у справі № 904/10246/14.
Згідно з ч. 2 ст. 197 Цивільного кодексу України права на цінний папір та права за цінним папером, що існують у паперовій формі, належать: 1) пред'явникові цінного папера (цінний папір на пред'явника); 2) особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір); 3) особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама реалізувати такі права або призначити своїм наказом іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» права на цінний папір та права за цінним папером на пред'явника, що існує в паперовій формі, переходять шляхом вручення такого цінного папера іншій особі.
Отже, враховуючи вищезазначене та встановлені обставини того, що оригінали простих векселів № 3229042978, № 3229042969, АА № 0440370, АА № 0440380, АА № 0840842, АА № 0840845, АА № 0840847, АА № 0840848, АА № 0840822 Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська правова група» Товариству з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» не передавалися, індосаментний напис на них чи на додатковому аркуші (алонжі) не вчинявся, то у даному випадку відсутні підстави вважати, що до Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» перейшли права на цінні папери - прості векселі № 3229042978, № 3229042969, АА № 0440370, АА № 0440380, АА № 0840842, АА № 0840845, АА № 0840847, АА № 0840848, АА № 0840822 та право грошової вимоги за ними.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» не доведено дійсного набуття ним права вимоги до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод» згідно договору про відступлення права вимоги від 03.07.2025.
При цьому, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, 303-A, п. 29).
З огляду на вищевикладене, повно та всебічно дослідивши дійсні обставини справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам, а також їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності, суд відмовляє у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» б/н від 03.07.2025 (вх. № 6469 від 03.07.2025) про заміну кредитора його правонаступником.
Разом з тим, враховуючи вищезазначену відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» б/н від 03.07.2025 (вх. № 6469 від 03.07.2025) про заміну кредитора його правонаступником, суд не вбачає підстав для розгляду вимоги Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» заінтересованою особою стосовно боржника у справі № 911/248/21 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Бориспільський автозавод».
Керуючись статями 1, 43, 45, 60 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 52, 86, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «BEGEMOT SYSTEMS» б/н від 03.07.2025 (вх. № 6469 від 03.07.2025) про заміну кредитора його правонаступником.
2. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі про банкрутство.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 13.10.2025.
Суддя Т.В. Лутак