ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.10.2025Справа № 910/8377/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Куценко К.К., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕХОПТ" (01054, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 35) до 1) Фонду державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9), 2) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (36014, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Небесної Сотні, будинок 1/23), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОПЕД" (36038, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Шевченка, будинок 80) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фізичної особи-підприємця Стетюха Валентини Костянтинівни ( АДРЕСА_1 ) та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного комерційного підприємства "Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство" (36000, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Монастирська, будинок 10) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, визнання недійсним торгів та договору купівлі продажу
За участю представників:
від позивача - Цуканов В. В. (Поза межами приміщення суду);
від відповідача 1 - Ломако Є. О.;
від відповідача 2 - Біленко Н. О. (Поза межами приміщення суду);
від відповідача 3 - Дробот Р. Д.
03.07.2025 в системі Електронний суд представником Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕХОПТ" сформовано позовну заяву до 1) Фонду державного майна України, 2) Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії, визнання недійсним торгів та договору купівлі продажу та була передана 07.07.2025 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до позовних вимог позивач просить:
1. Визнати недійсним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 19.03.2024 №548 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (із змінами), в частині внесення у додаток 5 Перелік об'єктів соціально-культурного призначення доповнення позицією єдиного майнового комплексу державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно- ортопедичне підприємство», код за ЄДРПОУ 03187737, за адресою: м. Полтава, вул. Монастирська, 10.
2. Визнати недійсним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях №211 від 22.03.2024 року «Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально-культурного призначення - єдиний майновий комплекс державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно- ортопедичне підприємство», код за ЄДРПОУ 03187737.
3. Визнати недійсними результати торгів з продажу Єдиного майнового комплексу державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство», код за ЄДРПОУ 03187737, за адресою: м. Полтава, вул. Монастирська, 10 оформленого протоколом про результати електронного аукціону SPE001-UA-20240816-31704 від 10.09.2024 та Договір №13 від 01.10.24 року купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно- ортопедичне підприємство», код за ЄДРПОУ 03187737, за адресою: м. Полтава, вул. Монастирська, 10 за результатами електронного аукціону з умовами між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРТОПЕД».
4. Зобов'язати Фонд державного майна України розглянути питання приватизації приміщень державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство», код за ЄДРПОУ 03187737 за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 38 загальною площею 471,3 кв.м., розташованих на першому поверсі дев'ятиповерхової житлової будівлі за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 38, в якості окремого майна.
Ухвалою суду від 09.07.2025 залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕХОПТ» без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви 7 (сім) днів з дня вручення ухвали.
Позивачем у строк встановлений ухвалою суду від 09.07.2025, подано заяву про усунення недоліків, з доданими до неї документами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 07.08.2025. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фізичну особу-підприємця Стетюха Валентину Костянтинівну ( АДРЕСА_1 ) та на стороні відповідача Державне комерційне підприємство «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» (36000, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Монастирська, будинок 10), Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРТОПЕД" (36038, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Шевченка, будинок 80).
28.07.2025 в системі «Електронний суд» представником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях сформовано відзив на позовну заяву, у відповідності до якого представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказував, що після прийняття рішення про приватизацію чинним законодавством не передбачена можливість/ процедура виділення з майна, яке приватизується, в окремий об'єкт приватизації. До складу об'єкта приватизації як єдиного майнового комплексу мають бути включені всі активи, що обліковуються на балансі державного підприємства та не заборонені до приватизації, в тому числі об'єкти за місцезнаходженням у м. Суми, так як виділення приміщень, орендованих ТОВ «Сантехопт», в окремий лот, з урахуванням вимог законодавства, є неможливим. Позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту свого права і в частині визнання недійсним та скасування наказу Регіонального відділення від 22.03.2024 №211, оскільки це не вплине на правове становище позивача з огляду на те, що цей наказ вже вичерпав свою дію внаслідок укладення відповідного договору купівлі-продажу, що завершує процедуру приватизації майна. Також посилався на неналежний склад сторін у справі.
04.08.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано відповідь на відзив, відповідно до якої представник просить позовні вимоги задовольнити. Посилаючись на відсутність аналізу господарської діяльності державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство».
05.08.2025 в системі «Електронний суд» представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Ортопед" сформовано пояснення третьої особи, у відповідності до яких представник просить відмовити у повному обсязі Товариству з обмеженою відповідальністю «Сантехопт» у задоволенні позову по справі № 910/8377/25. Зазначає, що позивачем не доведено факт виникнення у нього права на виділення певного майна зі складу цілісного майнового комплексу при приватизації на підставі його заяви.
05.08.2025 в системі «Електронний суд» представником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях сформовано заперечення. Зазначає, що ані Закон №2269, ані будь-який інший нормативно-правовий акт України не передбачає після прийняття рішення про приватизацію об'єкта державної власності проведення процедури виділення з майна, що приватизується, окремого майна в об'єкт приватизації. Позивачем правова норма, яка б зобов'язувала орган державної влади вчиняти такі дії, не наведена. Також позивачем не наведені правові норми, згідно яких обов'язок аналізу господарської діяльності державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» покладений на Регіональне відділення.
07.08.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання про залучення ТОВ «Ортопед» відповідачем по справі №910/8377/25, оскільки предмет спору стосується договору, в якому ТОВ «Ортопед» є стороною; відкласти підготовче засідання у справі №910/8377/25 на інший день; надати можливість ТОВ «Сантехопт» подати суду пояснення щодо пояснень ТОВ «Ортопед» в строк, встановлений для надання відповіді на відзив (5 днів з моменту отримання); забезпечити можливість участі представника ТОВ «Сантехопт» адвоката Цуканова В.В. у всіх судових засіданнях по справі №910/8377/25 в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 07.08.2025 клопотання представника позивача про залучення співвідповідача задоволено; залучено до участі у справі співвідповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОПЕД" (36038, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Шевченка, будинок 80); виключено зі складу учасників справи третю особу: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРТОПЕД" (36038, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Шевченка, будинок 80); відкладено судове засідання у справі № 910/8377/25 на 16.09.25 о 11:20 год.; продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/8377/25.
14.08.2025 на адресу суду від представника Фонду державного майна України надійшов відзив на позовну заяву, у відповідності до якого представник просив відмовити задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 38, підлягає приватизації у складі єдиного майнового комплексу державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство». Крім того, позивачем не надано суду доказів звернення до відповідачів щодо ініціювання приватизації об'єкта державної власності, а саме приміщень за адресою: вул. Харківська, 38 у м. Суми до 19.03.2024. Також законодавство України не передбачає визначення складу майна, що приватизується, у залежності від перебування частини такого майна в оренді.
20.08.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано відповідь на відзив, у відповідності до якого представник просив позов задовольнити повністю.
20.08.2025 через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕХОПТ", надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 08.09.2025, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 17.09.2025, заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено. Ухвалено провести судове засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
У судовому засідання 16.09.2025 представник позивача приймав участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Представник відповідача 3 ТОВ «ОРТОПЕД» у судове засідання прибув, інші учасники справи у судове засідання не прибули, повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Ухвалою суду від 17.09.2025 закрито підготовче провадження у справі № 910/8377/25 та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.09.2025.
18.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
18.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "САНТЕХОПТ", надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
18.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОПЕД", надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалами суду від 22.09.2025 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРТОПЕД» та Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕХОПТ» задоволено, ухвалено провести підготовче засідання, призначене на 25.09.2025, а також всі подальші судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
Ухвалою суду від 22.09.2025 заяву представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях задоволено. Ухвалено провести підготовче засідання, призначене на 25.09.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
24.09.2025 через систему «Електронний суд» представник відповідача 2 подав заяву про застосування строків позовної давності, в якій зазначав, що починаючи з 01.10.2024 позивач міг довідатися, а у період жовтень-листопад 2024 року довідався про укладення договору купівлі-продажу об'єкта малої приватизації №13 від 01.10.2024, проте з позовом звернувся до суду лише 03.07.2025, тобто зі спливом позовної давності з огляду на приписи статті 30 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна».
24.09.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано заяву про збільшення або зменшення/збільшення розміру позовних вимог, а саме добавлено нову вимогу - зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "ОРТОПЕД" (36038, Полтавська обл., місто Полтава, вулиця Шевченка, будинок 80) забезпечити постійний, безстроковий та безперешкодний доступ ТОВ «САНТЕХОПТ» (01054 м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 35 ЄДРПОУ 37027625) до нежитлового приміщення ТОВ «САНТЕХОПТ» площею 11,8 кв.м., розташованого на першому поверсі дев'ятиповерхової житлової будівлі по вул. Харківській, 38 у м. Суми, через вхід в приміщення та коридори приміщень товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТОПЕД" по вул. Харківській, 38 у м. Суми, можливість постійного, безстрокового та безперешкодного доступу до санітарно-технічних приміщень, використання відповідних внутрішніх мереж електропостачання, водопідведення, водовідведення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕХОПТ» про збільшення позовних вимог залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України.
25.09.2025 судове засідання відкладено на 02.10.2025.
30.09.2025 через систему «Електронний суд» від представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, надійшла заява про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 01.10.2025 заяву представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою сервісу підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ) - задоволено. Ухвалено провести судові засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням сервісу підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
02.10.2025 в системі «Електронний суд» представником позивача сформовано клопотання про врахування переривання строків позовної давності при обрахунку строків позовної давності при зверненні до суду.
У судове засідання 02.10.2025 прибули представники відповідача 1 та відповідача 3, представники від позивача та відповідача 2 приймали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, сторони надали пояснення по справі.
Представники третіх осіб у судове засідання 02.10.2025 не прибули, повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
В судовому засіданні 02.10.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Відповідно до договору оренди державного майна №1832 від 18.09.2012 та додаткових угод до нього, ТОВ «Сантехопт» орендує нежитлові приміщення загальною площею 342,9 кв.м., розташовані на першому поверсі дев'ятиповерхової житлової будівлі за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 38, які перебували на балансі Державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство», строк дії договору до 15.09.2025.
Відповідно до договору оренди державного майна №1926 від 19.03.2013 та додаткових угод до нього, ТОВ «Сантехопт» орендує нежитлові приміщення загальною площею 107,2 кв.м. (поз. №1, 2, 3, 4, 6, 14), розташовані на першому поверсі дев'ятиповерхової житлової будівлі за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 38, які перебували на балансі Державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство», строк дії договору до 17 лютого 2026 року.
Відповідно до договору оренди державного майна №4/59/19-Н від 24.06.2019 та додаткових угод до нього, ТОВ «Сантехопт» орендує нежитлові приміщення загальною площею 21,2 кв.м. (поз. №7-4,8 кв.м.; №8-2,2 кв.м.; 9-1,1 кв.м.; 10-6,2 кв.м; 11-1,7 кв.м.; 12-1,2 кв.м.; 13-4 кв.м.), розташовані на першому поверсі дев'ятиповерхової житлової будівлі за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 38, які перебували на балансі Державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство», строк дії договору до 17 лютого 2026 року.
Таким чином, відповідно до вказаних договорів оренди державного майна від 18.09.2012 року №1832, від 19.03.2013 року №1926, від 24.06.2019 року №4/59/19-Н ТОВ «Сантехопт» орендує нежитлові приміщення загальною площею 471,3 кв.м., розташовані на першому поверсі дев'ятиповерхової житлової будівлі за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 38, які перебували на балансі Державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство».
Крім того, ТОВ «Сантехопт» є власником нежитлового приміщення площею 11,8 кв.м. по вул. Харківській, 38 у м. Суми, яким користувалось до набуття права власності з 06.11.2012 року.
Позивач зазначає, що дане нежитлове приміщення самостійних входів ззовні не має, доступ до нього можливий лише зі спільного коридору внутрішнього коридору, який наразі ТОВ «Сантехопт» орендує відповідно до договору оренди державного майна від 18.09.2012 року №1832. Облаштувати інший вхід до приміщення, що є власністю ТОВ «Сантехопт», неможливо. Всі вказані приміщення з моменту введення будівлі в експлуатацію, є частково вбудованими в житлову будівлю по вул. Харківській, 38 у м. Суми. За проектом будівлі, технічною документацією та функціонально вони понад 10 років використовувалися як один єдиний комплекс приміщень у загальній нежитловій прибудові.
Крім того, третя особа - фізична особа-підприємець Стетюха Валентина Костянтинівна також є орендарем частини нежитлових приміщень загальною площею 31,7 кв.м., розташованих на першому поверсі дев'ятиповерхової житлової будівлі за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 38.
У травні 2024 ТОВ «Сантехопт» стало відомо про підготовку до приватизації єдиного майнового комплексу Державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» за адресою: м. Полтава, вул. Монастирська, 10, на балансі якого перебували приміщення, орендовані позивачем.
Позивач листом від 25.04.2024 року №4-02/122 звернувся до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, в якому просив розглянути можливість виділення орендованих підприємством приміщень за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 38 в окремий лот або окремий аукціон з метою надання ТОВ «Сантехопт» реальної можливості їх викупу, подальшого володіння та користування разом з вже придбаним у приватну власність приміщенням.
Листом від 25.04.2024 року №4-02/123 ТОВ «Сантехопт» пропонувало Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях укласти договір про порядок володіння та користування спільним майном, з огляду на те, що РВ ФДМУ та ТОВ «Сантехопт» є співвласниками нежитлової частково вбудованої прибудови багатоквартирного будинку, що частково знаходиться на першому поверсі під квартирами, частково у прибудові, здійсненій при будівництві будинку за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 38.
Листом від 07.05.2024 року № 11-123-02116 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях повідомило ТОВ «Сантехопт» про те, що до складу Об'єкта приватизації (єдиний майновий комплекс державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство»), як єдиного майнового комплексу, будуть включені всі активи, що обліковуються на балансі державного підприємства та не заборонені до приватизації, в тому числі об'єкти, з місцезнаходженням у м. Суми, тому виділення приміщень, орендованих ТОВ «Сантехопт» в окремий лот, є неможливим. Органом управління державного підприємства є Фонд державного майна України. Одночасно, було запропоновано взяти участь в аукціоні з продажу Об'єкта, та повідомлено, що у Регіонального відділення відсутні підстави та повноваження щодо укладання договору про порядок володіння та користування спільним майном державного підприємства.
Листом від 02.05.2024 року №11-211-00856 Управління забезпечення реалізації повноважень у Сумській області Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях повідомило ТОВ «Сантехопт» про те, що органом, уповноваженим управляти державним майном за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 38, що обліковується на балансі Полтавського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства є Фонд державного майна України.
Наказом Фонду державного майна України від 19.03.2024 №548 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації», єдиний майновий комплекс державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» включено до переліку об'єктів, що підлягають приватизації.
До складу єдиного майнового комплексу належать усі об'єкти нерухомості, що обліковуються на балансі державного підприємства, в тому числі розташовані у м. Суми.
Наказом Регіонального відділення фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях від 22.03.2024 року № 211 «Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально-культурного призначення - єдиний майновий комплекс державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» прийнято рішення про приватизацію об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство». Приватизувати об'єкт малої приватизації шляхом продажу на аукціоні з умовами.
10.09.2024 проведено конкурс з продажу орендованого позивачем майна, що оформлено протоколом про результати електронного аукціону SPE001-UA-20240816-31704 від 10.09.2024. Переможцем електронного аукціону визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Ортопед».
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях від 13.09.2024 № 689 вказаний протокол було затверджено.
01.10.24 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ортопед» було укладено Договір №13 купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно- ортопедичне підприємство», за адресою: м. Полтава, вул. Монастирська, 10, за результатами електронного аукціону з умовами.
З огляду на вказане позивач зазначає, що на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю «Ортопед» є власником приміщень, що перебувають у користуванні позивача. Проте включення до єдиного майнового комплексу нежитлових приміщень, які перебувають в оренді позивача, унеможливило вільне володіння належним йому на праві власності майном, а участь товариства в приватизації була неможливою через занадто велику кількість майна, площу всіх приміщень та їх розташування в різних містах України.
Зазначає, що відповідачі мали можливість виділити з єдиного майнового комплексу державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно- ортопедичне підприємство» нежитлові приміщення загальною площею 471,3 кв.м., які використовувалися позивачем.
Вважає, що оскаржувані накази є не обґрунтованими, оскільки прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), не добросовісними та не розсудливими, оскільки прийняті без попереднього аналізу економічної ефективності діяльності підприємства, що приватизується та очікуваних наслідків приватизації, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, а тому є незаконними і підлягають скасуванню.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Частиною другою статті 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.
Гарантоване статтею 55 Конституції України та конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд передусім встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Положення частини другої статті 16 ЦК України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У розумінні наведених положень законодавства оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (аналогічні висновки викладено в пункті 22 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2023 у справі № 905/77/21).
У частинах першій та другій статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц звернула увагу на те, що у разі, якщо на виконання оспорюваного правочину товариством сплачено кошти або передано інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не призводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача (зокрема, на підставі частини першої статті 216, статті 387, частин першої, третьої статті 1212 ЦК України).
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.05.2023 у справі № 905/77/21 (з урахуванням актуальних правових висновків, сформульованих в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19, від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц) уточнила висновок, сформульований у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 906/1061/20, в аспекті ефективності визнання недійсним договору про закупівлю у випадку, коли вимогу про проведення двосторонньої реституції не було заявлено одночасно з вимогою про визнання правочину недійсним, сформулювавши свій висновок таким чином:"… позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом. Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача. Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного/частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача».
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340).
Обрання позивачем неналежного чи неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148).
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 червня 2025 року у справі № 917/1414/24.
Так, у вказані постанові Верховний Суд виснував, що «…у межах спірних правовідносин оскарження виключно рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумський областях, викладені у формі Наказу №427 від 24.05.2024 про прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного підприємства Лохвицький спиртовий комбінат шляхом викупу та - рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумський областях, викладені у формі Наказу №428 від 24.05.2024 про затвердження протоколу про результати аукціону № SPE001-UA-20240501-22526 від 22.05.2024 з продажу єдиного майнового комплексу Державного підприємства Лохвицький спиртовий комбінат, не зможе призвести до ефективного захисту прав позивача. Оскільки, як зауважив скаржник, 24.06.2024 укладено договір купівлі-продажу об'єкта малої приватизації № 9, саме за результатами вказаного аукціону, то без визнання недійсним такого договору позивач не зможе захистити своє право, за захистом якого він і звернувся у межах справи № 917/1414/24. У випадку, якщо вказаний договір є виконаним/частково виконаним, то вимога про визнання його недійсним має поєднуватися із вимогами щодо застосування наслідків його недійсності. За таких обставин, колегія суддів вважала, що відмова у задоволені позову внаслідок обрання позивачем способу захисту, який не зможе захистити його порушене право, є правомірною, а аргументи скаржника на спростування вказаного висновку судів першої і апеляційної інстанції помилкові.».
Зважаючи на вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним та скасування наказу Фонду державного майна України від 19.03.2024 №548 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 №1 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (із змінами), в частині внесення у додаток 5 Перелік об'єктів соціально-культурного призначення доповнення позицією єдиного майнового комплексу державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно- ортопедичне підприємство»; визнання недійсним та скасувати наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях №211 від 22.03.2024 року «Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта соціально-культурного призначення - єдиний майновий комплекс державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно- ортопедичне підприємство».
Водночас, суд зазначає, що згідно з ч. 1, 3 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» ініціювати приватизацію об'єктів можуть органи приватизації, уповноважені органи управління, інші суб'єкти управління об'єктами державної і комунальної власності або покупці. Переліки об'єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 №910-р «Деякі питання управління об'єктами державної власності», згідно з актом приймання-передачі від 16.02.2023 єдиний майновий комплекс державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно-ортопедичне підприємство» було передано із сфери управління Міністерства соціальної політики України до сфери управління Фонду державного майна України.
Порядок подання уповноваженими органами управління державним органам приватизації пропозицій щодо включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 387 «Про затвердження Порядку подання уповноваженими органами управління державним органам приватизації пропозицій щодо включення об'єктів права державної власності до переліку об'єктів, що підлягають приватизації».
На виконання частини п'ятої статті 11 Закону Департамент підготовки суб'єктів господарювання до приватизації службовою запискою від 13.02.2024 № 47-2-296 надав пропозицію щодо включення підприємства до переліків об'єктів малої приватизації.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону переліки об'єктів малої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджуються Фондом державного майна України.
Наказом Фонду державного майна України від 19.03.2024 № 548 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04.01.2022 № 1«Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації (із змінами)» єдиний майновий комплекс включено до Переліку об'єктів соціально-культурного призначення.
Органом приватизації визначено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях.
Наказом Регіонального відділення від 22.03.2024 № 211 прийняте рішення про його приватизацію шляхом продажу на аукціоні з умовами.
Приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється відповідно до вимог Закону та Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 432 (із змінами), інших законодавчих та нормативно-правових актів.
Відповідно до п. 13 частини першої статті 1 Закону єдиний майновий комплекс державного підприємства, його структурного підрозділу - усі види майна, призначені для діяльності підприємства, його структурного підрозділу, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировина, продукція, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, включаючи права на земельні ділянки.
Як зазначалося вище, відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні підстави недійсності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Позивачем не доведено недійсності договору №13 від 01.10.24 року купівлі-продажу об'єкта малої приватизації - об'єкта соціально-культурного призначення - єдиного майнового комплексу державного комерційного підприємства «Полтавське експериментальне протезно- ортопедичне підприємство», код за ЄДРПОУ 03187737, за адресою: м. Полтава, вул. Монастирська, 10 за результатами електронного аукціону.
Крім того, суд погоджується з доводами відповідачів, що чинне законодавство не передбачає процедури повторного прийняття рішення (наказу) про включення об'єкта приватизації до відповідного Переліку об'єктів, що підлягають приватизації, якщо таке рішення (наказ) відносно цього ж об'єкта приватизації вже прийняте; не передбачає можливості ініціювання суб'єктами приватизації зміни складу майна єдиних майнових комплексів після прийняття рішення про приватизацію останнього та не покладає на органи приватизації обов'язку переглядати склад майна єдиного майнового комплексу, що приватизується, якщо після прийняття рішення про приватизацію, будь-кою особою виявлено бажання приватизувати лише частину майна такого єдиного майнового комплексую
Також законодавство України не передбачає визначення складу майна, що приватизується, у залежності від перебування частини такого майна в оренді.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 4 ст. 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» договір оренди зберігає чинність для нового власника приватизованого майна.
Враховуючи вищезазначені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «САНТЕХОПТ» у зв'язку з їх необґрунтованістю.
При цьому, суд зазначає, що позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.04.2025 у справі № 927/1687/23, від 12.03.2024 у справі № 914/106/22, від 05.12.2023 у справі № 910/2094/21, від 30.06.2022 у справі № 922/2960/17.
За таких обставин, оскільки судом відмовлено у задоволенні позовних вимог з підстав їх необґрунтованості, то заява відповідача 2 про застосування строків позовної давності до цих правовідносин не застосовуються.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 13.10.2025
Суддя Владислав ДЕМИДОВ